Гребінь Аврам Родіонович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
== Самобутність == |
== Самобутність == |
||
Аврама Гребеня вважали здібним і самобутнім виконавцем [[козацький епос|козацького епосу]], репертуар якого був записаний у [[1950-ті|50-х]] роках [[ |
Аврама Гребеня вважали здібним і самобутнім виконавцем [[козацький епос|козацького епосу]], репертуар якого був записаний у [[1950-ті|50-х]] роках [[XX століття]]. В автентичному зразку від Аврама Гребеня записаний «[[Невольницький плач]]». Це одна з найстарших [[Дума|дум]] про те, як полонені козаки, приковані кайданами до турецької галери, зморені голодом і пекельним сонцем, шмагані нагайками турків-[[Яничари|яничарів]], просять Господа про визволення з неволі, яка розлучила «брата з сестрою, мужа з жоною і батька й матір із дітками маленькими». Лірницьке виконавство дум — специфічне, монотонне, здебільшого говіркове, у невеликому діапазоні [[мелодія|мелодії]], як у цьому випадку, із розспівом наприкінці фраз. Специфічного тембрового колориту звучанню думи надає [[Ліра колісна|ліра]]. |
||
== Репертуар == |
== Репертуар == |
||
Версія за 15:41, 25 березня 2018
| Гребінь Аврам Родіонович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Гребень |
| Народився |
8 листопада (27 жовтня) 1878 Березна Менського району Чернігівської області |
| Помер |
27 грудня 1961 (83 роки) Дмитрівка Менського району |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | лірник |
| Діти | сини Костянтин (скрипаль) і Микола (музикант, гра на басолі) |
Авра́м Родіо́нович Гре́бінь (Гребень; нар. 8 листопада (27 жовтня) 1878, містечко Березна, нині смт Менського району Чернігівської області — пом. 27 грудня 1961, с. Дмитрівка Менського району) — український лірник.
Життєпис
Втратив зір в двадцятиоднорічному віці.
Грі на кобзі та лірі навчався у Терешка Пархоменка, також навчився грати на скрипці.
Мандрував Чернігівщиною й Полтавщиною.
Виступав як самостійно так і в ансамблі з своїми синами Костянтином (скрипка) і Миколою (басоля).
Представляв традиційне мистецтво гри на колісній лірі.
Олександр Юсов записав від нього лірницьке віртуозне перегравання.[1]
У селі Дмитрівка 2002 року відкрито Хату-музей Аврама Гребеня.
Самобутність
Аврама Гребеня вважали здібним і самобутнім виконавцем козацького епосу, репертуар якого був записаний у 50-х роках XX століття. В автентичному зразку від Аврама Гребеня записаний «Невольницький плач». Це одна з найстарших дум про те, як полонені козаки, приковані кайданами до турецької галери, зморені голодом і пекельним сонцем, шмагані нагайками турків-яничарів, просять Господа про визволення з неволі, яка розлучила «брата з сестрою, мужа з жоною і батька й матір із дітками маленькими». Лірницьке виконавство дум — специфічне, монотонне, здебільшого говіркове, у невеликому діапазоні мелодії, як у цьому випадку, із розспівом наприкінці фраз. Специфічного тембрового колориту звучанню думи надає ліра.
Репертуар
- українські народні думи
- Про Марусю Богуславку
- Про козака-бандуриста
- Невольницький плач
- Про азовських братів
- Про удову
- історичні пісні
- Про Морозенка
- Максим козак Залізняк
- Гей, нуте, хлопці
- Про Кармалюка
- Про Конашевича
- пісні-протести проти визискувачів
- Про правду
- Про соцького
- Про урядника
- інше
- інструментально-танцювальні награви
- народні танці — метелиці, гопаки, польки.
Примітки
- ↑ Юсов, Александр Аркадьевич. Лирник Гребень. — Москва: Советский композитор, 1961(рос.)
Джерела
- Гребень Аврам Родіонович / В. С. Мухаesu.com.ua
- Аврам Родіонович Гребеньpisni.org.ua
- Полотай М. П. Лірник Аврам Гребень — народний музика // Народна творчість та етнографія, 1958, № 4
- Кирдан Б., Омельченко А.. Народні співці-музиканти на Україні. — К., 1980
- Аврам Гребень // Співоче поле Чернігівщини: Календар 2004. — К., 2003.
- Гребінь Аврам Родіоновичmena-museum
- Гребінь Аврам Родіоновичsosnrr.gov.ua
- Аврам Гребінь // Культур-Ревювідео