Ізабелла I Кастильська: відмінності між версіями

	Ізабела; ісп. Isabel I la Católica
	Ізабелапотрет Ізабели в похилому віці, близько 1490 року, робота Хуана Фландеса або Міхеля Зіттова.
	Королева Кастилії
	Королева Кастилії
Народження:	22 квітня 1451; Мадрігаль-де-лас-Альтас-Торрес
Смерть:	26 листопада 1504 (53 роки); Медіна-дель-Кампо
Причина смерті:	water retentiond
Поховання:	Королівська капела і Sepulcher of Isabella I of Castile and Ferdinand II of Aragond
Країна:	Кастильська Корона
Релігія:	Християнство (Католицтво)
Рід:	Трастамарська
Батько:	Іоанн II (король Кастилії, Леону і Галісії)
Мати:	Ізабела Авіс
Шлюб:	Фердинанд II Арагонський
Діти:	1. Ізабела; 2. Син; 3. Іоанн; 4. Іоанна; 5. Син; 6. Син; 7. Марія; 8. Донька; 9. Катерина; 10. Педро
Автограф:
Монограма:
Нагороди:	Золота троянда (1493)
	Медіафайли у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 07:08, 6 квітня 2018

Ізабе́лла I (22 квітня 1451 — 26 листопада 1504) — католицька королева Кастилії з 1474 року після смерті її брата Генріха IV. Вийшла заміж за Фердинанда Арагонського в 1469 році. Її вважають національною героїнею Іспанії.

Біографія

Походження і питання престолонаслідування

Дочка Хуана II, короля Кастилії, від другого шлюбу.

Після смерті батька в 1454 році, королем Кастилії став старший брат Ізабели — Енріке IV. Через свою нездатність зробити потомство цей правитель отримав прізвисько «Безсилий».

Другий раз король одружився на Жуані Португальській, сестрі короля Альфонса V Африканця, яка також, як говорили, залишилась недоторканою після першої шлюбної ночі, незабаром Жуана взяла собі коханця Бельтрана де ла Куеву. Народжена нею дівчинка, Хуана, сприймалася всіма як плід адюльтеру і отримала прізвисько Бельтранеха на честь свого передбачуваного батька. З другою дружиною король також розлучився.

Ці чинники — безсилля короля Енріке, зради королеви Жуани і сумнівність походження її дочки Хуани зробили питання престолонаслідування актуальним. Знать примусила короля Енріке назвати спадкоємцем свого молодшого брата Альфонсо (Ізабела була середньою дитиною). Король спочатку погодився, припускаючи, що Альфонсо одружиться на його дочці Хуані Бельтранесі, але через деякий час передумав.

Кортеси, взявши під контроль Альфонсо і проголосивши його спадкоємцем, вступили в боротьбу з королем Енріке (битва при Ольмедо, 1467 рік). Вся Кастилія розділилася на два ворожих табори: північні провінції були за Енріке, південні — за Альфонса. Через рік у віці 14 років Альфонсо помер, і надії бунтівних дворян зосередилися на Ізабелі. Але вона відкинула їх загравання, залишаючись лояльною до брата, і він офіційно проголосив її спадкоємицею престолу.

Нарешті в 1468 році поблизу Биків Гісандо було підписано договір, в силу якого спадкоємицею престолу (принцесою Астурійською) визнавалася Ізабела, причому король зобов'язувався не примушувати її до небажаного для неї шлюбу, а вона зобов'язувалася не виходити заміж без згоди брата. Король вже офіційно знехтував своєю передбачуваною дочкою Хуаною Бельтранехою, яку, в свою чергу, в 1475 році її дядько португальський король Альфонс V взяв у дружини з метою закріплення своїх домагань на Кастилію. Але цей шлюб був анульований папою римським Сікстом IV через близьке споріднення. Енріке IV намагався видати свою сестру Ізабелу заміж, пропонуючи їй кілька кандидатів, але вона відкинула його варіанти, обравши Фердинанда, принца Арагонського.

Шлюб з Фердинандом

Ініціатива вінчання виходила від архієпископа Толедського Альфонсо Каррільо де Акунья. Шлюб з 17-річним Фердинандом був укладений 19 жовтня 1469 року приблизно в Вальядоліді, хоча є версія, що він був укладений у Алькасарі Сеговії. Одруження було таємним, король Енріке не дав на нього свого дозволу. Свита нареченого прибула в Кастилію, замаскувавшись купцями. Крім того, так як наречений і наречена були троюрідними братом і сестрою, потрібен дозвіл від папи. Необхідний документ був сфабрикований, а дозвіл було отримано заднім числом.

Фердинанд, спадкоємець трону Арагона, в силу шлюбного договору зобов'язувався жити в Кастилії, дотримуватися законів країни і нічого не робити без згоди Ізабели, стаючи, таким чином, принцом-консортом при майбутній королеві.

Енріке оголосив сестру позбавленої престолу. Але прихильники Ізабели піднялися на захист її прав, і протистояння відновилося. В ході цього Енріке помер, і кортеси у 1476 році Ізабелу визнали королевою.

Династична унія Кастилії і Арагона

Докладніше: Католицькі королі

Кортесами при цьому було визначено, що управління державою повинно належати виключно Ізабелі, що участь у ньому Фердинанд може лише як її уповноважений, що акти про призначення на посаду та виголошення судових вироків мають здійснюватися від імені подружжя, що їхні імена повинні карбувати на монетах, але скарбниця і військо Кастилії і Леона повинні знаходитися у винятковому розпорядженні Ізабели.

Тим не менш, обидва королівства продовжували зберігати автономію — їх інститути влади, а також інші соціальні та економічні структури були повністю роздільними, в Кастилії і Арагоні навіть говорили на різних мовах.

Боротьба з Португалією

Докладніше: Війна за кастильську спадщину

Насамперед вони придушили тривалі громадянські міжусобиці через престолонаслідування, які ускладнювалися вторгненням в Кастилію португальського короля Альфонса V, підтримував права своєї племінниці і разом з тим, нареченої — Хуани Бельтранехи. Ця боротьба тривала до жовтня 1479 року. Отримавши поразку при Торо Альфонс V примушений був укласти мир і відмовитися від домагань на Кастильский престол.

Протягом свого майже 30-річного царювання, багатого подіями, Ізабела зуміла підняти королівську владу Кастилії до небувалої висоти. Самоуправство кастильських грандів і незалежність міст були сильно обмежені введенням Германдади; кортеси все більше втрачали свою самостійність і підпорядковувалися королівському абсолютизму. Ту ж долю випробували і 3 духовно-лицарські ордена Кастилії (сантиагський, калатравський і алькантарський), після того, як Ізабела зробила свого чоловіка їх великим магістром. В релігійних справах Ізабела прагнула обмежити залежність кастільської церкви від римської курії і ще більше підпорядкувати їй королівський авторитет.

1492 рік

1492 рік був епохальним для правління Ізабели, в ньому відбулось кілька найбільших подій^[2]: взяття Гранади, що означало кінець Реконкісти, заступництво Колумба і відкриття ним Америки, а також вигнання євреїв і маврів з Іспанії.

Смерть

В останні роки життя Ізабела перетворилася з легендарної героїні на меланхолічну затвірницю. Вона стала повільною і похмурою. Із чотирьох її дочок старша померла, молодша була далеко в Англії, третя — в Португалії, другій, Хуані, найкрасивішій й одухотвореній, незабаром судилося зійти з розуму.

Ізабела померла в 1504 році, залишивши спадкоємицею всіх своїх володінь дочку Хуану, вже в той час підозрювану у неврівноваженості. Тому в заповіті були визначені спеціальні умови.

Похована в Королівській капелі в Гранаді.

Характер і зовнішність Ізабели

Портрет королеви Ізабели Кастільської в літньому віці

Ізабела була відома красою, розумом, енергією, непохитним характером, відрізнялася завзятістю, богобоязненностью і самовпевненістю. Вона проводила час у походах, де, сидячи на коні, сама нерідко командувала загонами, то в кабінеті, де разом зі своїми секретарями займалася читанням і складанням державних паперів.

У зовнішності королеви особливо виділялися зеленувато-блакитні очі, характерні для династії Трастамара. Колір обличчя був ніжним, волосся золотистими, зріст — невисокий, а статура не особливо витончена. Тим не менш відзначали, що у вигляді її було вроджене благородство і гідність.

Так як своє дитинство вона провела далеко від двору і її не розглядали як спадкоємицю, освіта її була досить слабкою. Її навчали читанню, письму і гарним манерам. Вишивання залишилося її улюбленим заняттям і відпочинком від державних справ. Багато прогалин у своїй освіті їй згодом довелося надолужувати.

Сім'я

Докладніше: Трастамарський дім

Королева народила всього десять дітей (п'ять доньок, п'ять синів). Досягло повноліття лише п'ятеро, серед яких чотири доньки (Ізабела, Хуана, Марія, Катерина) та син Хуан.

Ізабела (2 жовтня 1470 — 24 серпня 1498)— першим шлюбом за інфантом Альфонсо Португальським, другим за його дядьком Мануелем I Португальським.
Син (31 травня 1475)— народився мертвим.
Хуан (30 червня 1478 — 4 жовтня 1497)— одружений на Маргариті Австрійській.
Хуана (6 листопада 1479 — 12 червня 1555)— королева Кастилії, одружена з Філіпом Красивим (братом Маргарити Австрійської, це були подвійні шлюби).
Син (1480)— прожив декілька годин.
Син (1481)— прожив декiлька годин.
Марія (29 червня 1482 — 7 березня 1517) — після смерті сестри Ізабели стала наступною дружиною Мануеля I Португальського.
Донька (29 червня 1482)— сестра-близнюк Марії, померла при народженні.
Катерина (16 грудня 1485 — 7 січня 1536) — дружина Артура, принца Уельського, потім його брата — Генріха VIII Тюдора.
Педро Арагонський (1488—1490)— прожив два роки.

У культурі

У художній літературі

роман Фенімора Купера «Мерседес з Кастилії, або Подорож у Катай»

Примітки

↑ https://capillarealgranada.com/los-reyes-fundadores/
↑ П. Вілар. Історія Іспанії, М., 2006, с. 43

Джерела

Перес, Жозеф. Изабела Католичка. Образец для христианского мира? М., Евразия, 2012. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізабелла I Кастильська

[[https://capillarealgranada.com/los-reyes-fundadores/_https://capillarealgranada.com/los-reyes-fundadores/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://capillarealgranada.com/los-reyes-fundadores/

[2] П. Вілар. Історія Іспанії, М., 2006, с. 43

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Державний діяч
-| українське ім'я    = Ізабелла
+| українське ім'я    = Ізабела
 | портрет            = IsabellaofCastile03.jpg
 | ширина портрета    = 270
-| підпис             = потрет Ізабелли в похилому віці, близько 1490 року, робота [[Хуан де Фландес|Хуана Фландеса]] або [[Міхель Зіттов|Міхеля Зіттова]].
+| підпис             = потрет Ізабели в похилому віці, близько 1490 року, робота [[Хуан де Фландес|Хуана Фландеса]] або [[Міхель Зіттов|Міхеля Зіттова]].
 | герб               =
 | ширина герба       = 70
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 | династія            = [[Трастамарський дім|Трастамарська]]
 | батько             = [[Іоанн II (король Кастилії, Леону і Галісії)]]
-| мати               = [[Ізабелла Авіс (королева Кастилії, Леону і Галісії)|Ізабелла Авіс]]
+| мати               = [[Ізабела Авіс (королева Кастилії, Леону і Галісії)|Ізабела Авіс]]
 | чоловік            = [[Фердинанд II Арагонський]]
-| діти               = 1. [[Ізабелла Астурійська|Ізабелла]]<br/>2. Син<br/>3. Іоанн<br/>4. [[Іоанна I (королева Кастилії)|Іоанна]]<br/>5. Син<br/>6. Син<br/>7. [[Марія Арагонська|Марія]]<br/>8. Донька<br/>9. [[Катерина Арагонська|Катерина]]<br/>10. Педро
+| діти               = 1. [[Ізабела Астурійська|Ізабела]]<br/>2. Син<br/>3. Іоанн<br/>4. [[Іоанна I (королева Кастилії)|Іоанна]]<br/>5. Син<br/>6. Син<br/>7. [[Марія Арагонська|Марія]]<br/>8. Донька<br/>9. [[Катерина Арагонська|Катерина]]<br/>10. Педро
 | нагороди           =
 | автограф           = Isabella I of Castile Signature.svg
@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 === Походження і питання престолонаслідування ===
 Дочка [[Хуан II Кастильский|Хуана II]], короля [[Кастилія|Кастилії]], від другого шлюбу.
-[[Файл:MCTGR os 03 Retrato Isabel Catolica 828 gr-2.jpg|thumb|left|250x250px|Ізабелла в рік вступу на престол]] Після смерті батька в [[1454]] році, королем Кастилії став старший брат Ізабелли&nbsp;— [[Енріке IV Кастильський |Енріке IV]]. Через свою нездатність зробити потомство цей правитель отримав прізвисько «Безсилий».
+[[Файл:MCTGR os 03 Retrato Isabel Catolica 828 gr-2.jpg|thumb|left|250x250px|Ізабела в рік вступу на престол]] Після смерті батька в [[1454]] році, королем Кастилії став старший брат Ізабели&nbsp;— [[Енріке IV Кастильський |Енріке IV]]. Через свою нездатність зробити потомство цей правитель отримав прізвисько «Безсилий».
 Другий раз король одружився на [[Жуана Португальська |Жуані Португальській]], сестрі короля [[Альфонс V Африканський |Альфонса V Африканця]], яка також, як говорили, залишилась недоторканою після першої шлюбної ночі, незабаром Жуана взяла собі коханця [[Бельтран де ла Куева|Бельтрана де ла Куеву]]. Народжена нею дівчинка, [[Хуана Бельтранеха |Хуана]], сприймалася всіма як плід [[адюльтер]]у і отримала прізвисько ''Бельтранеха'' на честь свого передбачуваного батька. З другою дружиною король також розлучився.
-Ці чинники&nbsp;— безсилля короля Енріке, зради королеви Жуани і сумнівність походження її дочки Хуани зробили питання престолонаслідування актуальним. Знать примусила короля Енріке назвати спадкоємцем свого молодшого брата Альфонсо (Ізабелла була середньою дитиною). Король спочатку погодився, припускаючи, що Альфонсо одружиться на його дочці Хуані Бельтранесі, але через деякий час передумав.
+Ці чинники&nbsp;— безсилля короля Енріке, зради королеви Жуани і сумнівність походження її дочки Хуани зробили питання престолонаслідування актуальним. Знать примусила короля Енріке назвати спадкоємцем свого молодшого брата Альфонсо (Ізабела була середньою дитиною). Король спочатку погодився, припускаючи, що Альфонсо одружиться на його дочці Хуані Бельтранесі, але через деякий час передумав.
-[[Файл:Isabelle catile crown.jpg|thumb|left||Корона Ізабелли Кастильської в Королівській капелі у Гранаді]]
+[[Файл:Isabelle catile crown.jpg|thumb|left||Корона Ізабели Кастильської в Королівській капелі у Гранаді]]
-[[Кортеси]], взявши під контроль Альфонсо і проголосивши його спадкоємцем, вступили в боротьбу з королем Енріке (битва при Ольмедо, [[1467 рік]]). Вся Кастилія розділилася на два ворожих табори: північні провінції були за Енріке, південні&nbsp;— за Альфонса. Через рік у віці 14 років Альфонсо помер, і надії бунтівних дворян зосередилися на Ізабеллі. Але вона відкинула їх загравання, залишаючись лояльною до брата, і він офіційно проголосив її спадкоємицею престолу.
+[[Кортеси]], взявши під контроль Альфонсо і проголосивши його спадкоємцем, вступили в боротьбу з королем Енріке (битва при Ольмедо, [[1467 рік]]). Вся Кастилія розділилася на два ворожих табори: північні провінції були за Енріке, південні&nbsp;— за Альфонса. Через рік у віці 14 років Альфонсо помер, і надії бунтівних дворян зосередилися на Ізабелі. Але вона відкинула їх загравання, залишаючись лояльною до брата, і він офіційно проголосив її спадкоємицею престолу.
-Нарешті в [[1468]] році поблизу [[Бики Гісандо|Биків Гісандо]] було підписано [[Договір біля Биків Гісандо |договір]], в силу якого спадкоємицею престолу ([[Принц Астурійський|принцесою Астурійською]]) визнавалася Ізабелла, причому король зобов'язувався не примушувати її до небажаного для неї шлюбу, а вона зобов'язувалася не виходити заміж без згоди брата. Король вже офіційно знехтував своєю передбачуваною дочкою Хуаною Бельтранехою, яку, в свою чергу, в [[1475]] році її дядько португальський король [[Альфонс V Африканський |Альфонс V]] взяв у дружини з метою закріплення своїх домагань на Кастилію. Але цей шлюб був анульований папою римським [[Сікст IV |Сікстом IV]] через близьке споріднення.
+Нарешті в [[1468]] році поблизу [[Бики Гісандо|Биків Гісандо]] було підписано [[Договір біля Биків Гісандо |договір]], в силу якого спадкоємицею престолу ([[Принц Астурійський|принцесою Астурійською]]) визнавалася Ізабела, причому король зобов'язувався не примушувати її до небажаного для неї шлюбу, а вона зобов'язувалася не виходити заміж без згоди брата. Король вже офіційно знехтував своєю передбачуваною дочкою Хуаною Бельтранехою, яку, в свою чергу, в [[1475]] році її дядько португальський король [[Альфонс V Африканський |Альфонс V]] взяв у дружини з метою закріплення своїх домагань на Кастилію. Але цей шлюб був анульований папою римським [[Сікст IV |Сікстом IV]] через близьке споріднення.
-Енріке IV намагався видати свою сестру Ізабеллу заміж, пропонуючи їй кілька кандидатів, але вона відкинула його варіанти, обравши [[Фердинанд II Арагонський |Фердинанда, принца Арагонського]].
+Енріке IV намагався видати свою сестру Ізабелу заміж, пропонуючи їй кілька кандидатів, але вона відкинула його варіанти, обравши [[Фердинанд II Арагонський |Фердинанда, принца Арагонського]].
 === Шлюб з Фердинандом ===
-[[Файл:Ferdinand of Aragon, Isabella of Castile.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Весілльний портрет Ізабелли та її чоловіка Фердинанда]]
+[[Файл:Ferdinand of Aragon, Isabella of Castile.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Весілльний портрет Ізабели та її чоловіка Фердинанда]]
 Ініціатива вінчання виходила від архієпископа Толедського [[Каррільо де Акунья, Альфонсо|Альфонсо Каррільо де Акунья]]. Шлюб з 17-річним Фердинандом був укладений 19 жовтня [[1469]] року приблизно в [[Вальядолід]]і, хоча є версія, що він був укладений у [[Алькасар у Сеговії|Алькасарі Сеговії]]. Одруження було таємним, король Енріке не дав на нього свого дозволу. Свита нареченого прибула в Кастилію, замаскувавшись купцями. Крім того, так як наречений і наречена були троюрідними братом і сестрою, потрібен дозвіл від папи. Необхідний документ був сфабрикований, а дозвіл було отримано заднім числом.
-Фердинанд, спадкоємець трону Арагона, в силу шлюбного договору зобов'язувався жити в Кастилії, дотримуватися законів країни і нічого не робити без згоди Ізабелли, стаючи, таким чином, [[принц-консорт |принцом-консортом]] при майбутній королеві.
+Фердинанд, спадкоємець трону Арагона, в силу шлюбного договору зобов'язувався жити в Кастилії, дотримуватися законів країни і нічого не робити без згоди Ізабели, стаючи, таким чином, [[принц-консорт |принцом-консортом]] при майбутній королеві.
-Енріке оголосив сестру позбавленої престолу. Але прихильники Ізабелли піднялися на захист її прав, і [[Війна за кастильську спадщину |протистояння відновилося]]. В ході цього Енріке помер, і [[Кортеси |кортеси]] у [[1476]] році Ізабеллу визнали королевою.
+Енріке оголосив сестру позбавленої престолу. Але прихильники Ізабели піднялися на захист її прав, і [[Війна за кастильську спадщину |протистояння відновилося]]. В ході цього Енріке помер, і [[Кортеси |кортеси]] у [[1476]] році Ізабелу визнали королевою.
 === Династична унія Кастилії і Арагона ===
 {{Головна|Католицькі королі}}
-[[Файл:Gallegocatholicmonarchs.jpg|thumb|||Ф. Гальєго, «Мадонна Католицьких монархів» зображує Фердинанда і Ізабеллу з дітьми, майбутніми перед Богоматір'ю]]
+[[Файл:Gallegocatholicmonarchs.jpg|thumb|||Ф. Гальєго, «Мадонна Католицьких монархів» зображує Фердинанда і Ізабелу з дітьми, майбутніми перед Богоматір'ю]]
-Кортесами при цьому було визначено, що управління державою повинно належати виключно Ізабеллі, що участь у ньому Фердинанд може лише як її уповноважений, що акти про призначення на посаду та виголошення судових вироків мають здійснюватися від імені подружжя, що їхні імена повинні карбувати на монетах, але скарбниця і військо Кастилії і Леона повинні знаходитися у винятковому розпорядженні Ізабелли.
+Кортесами при цьому було визначено, що управління державою повинно належати виключно Ізабелі, що участь у ньому Фердинанд може лише як її уповноважений, що акти про призначення на посаду та виголошення судових вироків мають здійснюватися від імені подружжя, що їхні імена повинні карбувати на монетах, але скарбниця і військо Кастилії і Леона повинні знаходитися у винятковому розпорядженні Ізабели.
 Тим не менш, обидва королівства продовжували зберігати автономію&nbsp;— їх інститути влади, а також інші соціальні та економічні структури були повністю роздільними, в Кастилії і Арагоні навіть говорили на різних мовах.
@@ Рядок 64: / Рядок 64: @@
 Насамперед вони придушили тривалі громадянські міжусобиці через престолонаслідування, які ускладнювалися вторгненням в Кастилію португальського короля Альфонса V, підтримував права своєї племінниці і разом з тим, нареченої&nbsp;— [[Хуана Бельтранеха |Хуани Бельтранехи]]. Ця боротьба тривала до жовтня [[1479]] року. Отримавши поразку при Торо [[Альфонс V Африканський |Альфонс V]] примушений був [[Алкасовашський договір |укласти мир]] і відмовитися від домагань на Кастильский престол.
-Протягом свого майже 30-річного царювання, багатого подіями, Ізабелла зуміла підняти королівську владу Кастилії до небувалої висоти. Самоуправство кастильських грандів і незалежність міст були сильно обмежені введенням [[Свята Германдада |Германдади]]; кортеси все більше втрачали свою самостійність і підпорядковувалися королівському абсолютизму. Ту ж долю випробували і 3 духовно-лицарські ордена Кастилії (сантиагський, калатравський і алькантарський), після того, як Ізабелла зробила свого чоловіка їх великим магістром. В релігійних справах Ізабелла прагнула обмежити залежність кастільської церкви від римської курії і ще більше підпорядкувати їй королівський авторитет.
+Протягом свого майже 30-річного царювання, багатого подіями, Ізабела зуміла підняти королівську владу Кастилії до небувалої висоти. Самоуправство кастильських грандів і незалежність міст були сильно обмежені введенням [[Свята Германдада |Германдади]]; кортеси все більше втрачали свою самостійність і підпорядковувалися королівському абсолютизму. Ту ж долю випробували і 3 духовно-лицарські ордена Кастилії (сантиагський, калатравський і алькантарський), після того, як Ізабела зробила свого чоловіка їх великим магістром. В релігійних справах Ізабела прагнула обмежити залежність кастільської церкви від римської курії і ще більше підпорядкувати їй королівський авторитет.
 === 1492 рік ===
-[[1492 рік]] був епохальним для правління Ізабелли, в ньому відбулось кілька найбільших подій<ref>П. Вілар. Історія Іспанії, М., 2006, с. 43</ref>: [[Падіння Гранади |взяття Гранади]], що означало кінець [[Реконкіста |Реконкісти]], заступництво [[Христофор Колумб|Колумба]] і [[Відкриття Америки |відкриття ним Америки]], а також [[Вигнання євреїв з Іспанії (1492)|вигнання євреїв і маврів з Іспанії]].
+[[1492 рік]] був епохальним для правління Ізабели, в ньому відбулось кілька найбільших подій<ref>П. Вілар. Історія Іспанії, М., 2006, с. 43</ref>: [[Падіння Гранади |взяття Гранади]], що означало кінець [[Реконкіста |Реконкісти]], заступництво [[Христофор Колумб|Колумба]] і [[Відкриття Америки |відкриття ним Америки]], а також [[Вигнання євреїв з Іспанії (1492)|вигнання євреїв і маврів з Іспанії]].
 === Смерть ===
-В останні роки життя Ізабелла перетворилася з легендарної героїні на меланхолічну затвірницю. Вона стала повільною і похмурою. Із чотирьох її дочок старша померла, молодша була далеко в Англії, третя&nbsp;— в Португалії, другій, Хуані, найкрасивішій й одухотвореній, незабаром судилося зійти з розуму.
+В останні роки життя Ізабела перетворилася з легендарної героїні на меланхолічну затвірницю. Вона стала повільною і похмурою. Із чотирьох її дочок старша померла, молодша була далеко в Англії, третя&nbsp;— в Португалії, другій, Хуані, найкрасивішій й одухотвореній, незабаром судилося зійти з розуму.
-Ізабелла померла в [[1504]] році, залишивши спадкоємицею всіх своїх володінь дочку [[Хуана І Божевільна |Хуану]], вже в той час підозрювану у неврівноваженості. Тому в заповіті були визначені спеціальні умови.
+Ізабела померла в [[1504]] році, залишивши спадкоємицею всіх своїх володінь дочку [[Хуана І Божевільна |Хуану]], вже в той час підозрювану у неврівноваженості. Тому в заповіті були визначені спеціальні умови.
 Похована в [[Королівська капела (Гранада)|Королівській капелі]] в Гранаді.
-== Характер і зовнішність Ізабелли ==
+== Характер і зовнішність Ізабели ==
-[[Файл:IsabellaofCastile06.jpg|thumb|Портрет королеви Ізабелли Кастільської в літньому віці]]
+[[Файл:IsabellaofCastile06.jpg|thumb|Портрет королеви Ізабели Кастільської в літньому віці]]
-Ізабелла була відома красою, розумом, енергією, непохитним характером, відрізнялася завзятістю, богобоязненностью і самовпевненістю. Вона проводила час у походах, де, сидячи на коні, сама нерідко командувала загонами, то в кабінеті, де разом зі своїми секретарями займалася читанням і складанням державних паперів.
+Ізабела була відома красою, розумом, енергією, непохитним характером, відрізнялася завзятістю, богобоязненностью і самовпевненістю. Вона проводила час у походах, де, сидячи на коні, сама нерідко командувала загонами, то в кабінеті, де разом зі своїми секретарями займалася читанням і складанням державних паперів.
 У зовнішності королеви особливо виділялися зеленувато-блакитні очі, характерні для династії [[Трастамара]]. Колір обличчя був ніжним, волосся золотистими, зріст&nbsp;— невисокий, а статура не особливо витончена. Тим не менш відзначали, що у вигляді її було вроджене благородство і гідність.
@@ Рядок 86: / Рядок 86: @@
 == Сім'я ==
 {{main|Трастамарський дім}}
-Королева народила всього десять дітей (п'ять доньок, п'ять синів). Досягло повноліття лише п'ятеро, серед яких чотири доньки (Ізабелла, Хуана, Марія, Катерина) та син Хуан.
+Королева народила всього десять дітей (п'ять доньок, п'ять синів). Досягло повноліття лише п'ятеро, серед яких чотири доньки (Ізабела, Хуана, Марія, Катерина) та син Хуан.
-# '''[[Ізабелла Астурійська |Ізабелла]]''' (2 жовтня 1470&nbsp;— 24 серпня 1498)— першим шлюбом за інфантом Альфонсо Португальським, другим за його дядьком [[Мануел I|Мануелем I Португальським]].
+# '''[[Ізабела Астурійська |Ізабела]]''' (2 жовтня 1470&nbsp;— 24 серпня 1498)— першим шлюбом за інфантом Альфонсо Португальським, другим за його дядьком [[Мануел I|Мануелем I Португальським]].
 # '''Син''' (31 травня 1475)— народився мертвим.
 # '''[[Хуан Арагонський (принц Астурійський)|Хуан]]''' (30 червня 1478&nbsp;— 4 жовтня 1497)— одружений на [[Маргарита Австрійська (1480-1530)|Маргариті Австрійській]].
@@ Рядок 94: / Рядок 94: @@
 # '''Син''' (1480)— прожив декілька годин.
 # '''Син''' (1481)— прожив декiлька годин.
-# '''[[Марія Арагонська (королева Португалії)|Марія]]''' (29 червня 1482&nbsp;— 7 березня 1517)&nbsp;— після смерті сестри Ізабелли стала наступною дружиною [[Мануел I|Мануеля I Португальського]].
+# '''[[Марія Арагонська (королева Португалії)|Марія]]''' (29 червня 1482&nbsp;— 7 березня 1517)&nbsp;— після смерті сестри Ізабели стала наступною дружиною [[Мануел I|Мануеля I Португальського]].
 # '''Донька''' (29 червня 1482)— сестра-близнюк Марії, померла при народженні.
 # '''[[Катерина Арагонська |Катерина]]''' (16 грудня 1485&nbsp;— 7 січня 1536)&nbsp;— дружина [[Артур, принц Уельський|Артура]], [[Принц Уельський|принца Уельського]], потім його брата&nbsp;— [[Генріх VIII |Генріха VIII Тюдора]].
@@ Рядок 107: / Рядок 107: @@
 == Джерела ==
-* Перес, Жозеф. Изабелла Католичка. Образец для христианского мира? М., Евразия, 2012. {{ref-ru}}
+* Перес, Жозеф. Изабела Католичка. Образец для христианского мира? М., Евразия, 2012. {{ref-ru}}
 == Посилання ==

Ізабелла I Кастильська: відмінності між версіями

Версія за 07:08, 6 квітня 2018

Зміст

Біографія