Літопис Самійла Величка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| |
| |
||
|} |
|} |
||
'''Літопис [[Величко Самійло Васильович|Самійла Величка]]''' — наймонументальніший твір |
'''Літопис [[Величко Самійло Васильович|Самійла Величка]]''' — наймонументальніший твір Української історико-мемуарної прози [[XVII]]–[[XVIII]] ст., який разом з [[Літопис Самовидця|Літописом Самовидця]], [[Літопис Грабянки|Літописом Григорія Грабянки]] й «[[Історія Русів|Історією Русів]]» творить комплекс козацької [[історіографія|історіографії]]. |
||
== Історія створення та зміст == |
== Історія створення та зміст == |
||
Версія за 17:21, 15 квітня 2018
Літопис Самійла Величка — наймонументальніший твір Української історико-мемуарної прози XVII–XVIII ст., який разом з Літописом Самовидця, Літописом Григорія Грабянки й «Історією Русів» творить комплекс козацької історіографії.
Історія створення та зміст
Сам літопис не дійшов до нас у належному вигляді — дуже знищений перший том, значно менше другий. Цілком ймовірно, що книга не закінчувалася 1700 роком, бо і в заголовку, і в багатьох місцях третього тому згадуються події принаймні до 1720 року. Тому, є думка, що втрачені й прикінцеві сторінки літопису.
Самійло Величко для створення свого Літопису не обмежився вузькими локальними матеріалами та власними спогадами. Навпаки, він використав різноманітні іноземні джерела. Але за найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, особистого писаря гетьмана Богдана Хмельницького та дрібні козацькі «кронички».
Літопис Величка написаний українською літературною мовою 18 століття з елементами народної мови. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття. Літопис складається з 4 частин:
- перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
- друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
- у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.
Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV.
«Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» Київ,1926,Акад.наук,268 ст.
Величко є також автором перекладу з німецької на українську мову збірника «Космографія» та передмови до нього.
Критичні оцінки твору
Джерела
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 472—472. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання
| |||||||||||||||||||
