Архейський еон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Геохронологічна таблиця}}'''Архе́йський ео́н''' — найдавніша ера в [[геологія|геологічній]] історії [[Земля (планета)|Землі]]; нижній підрозділ [[докембрій|докембрію]].
{{Геохронологічна таблиця}}'''Архе́йський ео́н''' — найдавніша ера в [[геологія|геологічній]] історії [[Земля (планета)|Землі]]; нижній підрозділ [[докембрій|докембрію]].


Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн років тому. Верхня вікова межа датується близько 2600–2800 млн років тому. Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню, на ділянках їх щитів, в Україні — на ділянці[[Український щит|Українського щита]]. Відклади, що утворилися протягом архейської ери, становлять [[архейська група|архейську групу]].
Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн років тому. Верхня вікова межа датується близько 2600–2800 млн років тому. Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню, на ділянках їх щитів, в Україні — на ділянці [[Український щит|Українського щита]]. Відклади, що утворилися протягом архейської ери, становлять [[архейська група|архейську групу]].


У більшості регіонів архейський еон представлено здебільшого [[гранітоїди|гранітоїдами]], [[гнейс]]ами, [[сланець|сланцями]], [[амфіболіт]]ами, а також [[мармур]]ами та [[кварцит]]ами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини ([[водорості]]) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами Архейського еону пов'язано родовища руд [[хроміт]]ів ([[Австралія]], [[Північна Америка]], [[Африка]]), мідно-нікелевих руд, [[золото|золота]], [[залізо|заліза]]{{Джерело?}} ([[Канадський щит]], [[Балтійський щит]], [[Австралія]]), колчедано-мідно-золото-срібна [[мінералізація]], [[силіманіт]], [[корунд]], [[рідкіснометалічні пегматити]].
У більшості регіонів архейський еон представлено здебільшого [[гранітоїди|гранітоїдами]], [[гнейс]]ами, [[сланець|сланцями]], [[амфіболіт]]ами, а також [[мармур]]ами та [[кварцит]]ами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини ([[водорості]]) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами Архейського еону пов'язано родовища руд [[хроміт]]ів ([[Австралія]], [[Північна Америка]], [[Африка]]), мідно-нікелевих руд, [[золото|золота]], [[залізо|заліза]]{{Джерело?}} ([[Канадський щит]], [[Балтійський щит]], [[Австралія]]), колчедано-мідно-золото-срібна [[мінералізація]], [[силіманіт]], [[корунд]], [[рідкіснометалічні пегматити]].

Версія за 19:20, 16 квітня 2018

Архе́йський ео́н — найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію.

Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн років тому. Верхня вікова межа датується близько 2600–2800 млн років тому. Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню, на ділянках їх щитів, в Україні — на ділянці Українського щита. Відклади, що утворилися протягом архейської ери, становлять архейську групу.

У більшості регіонів архейський еон представлено здебільшого гранітоїдами, гнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами Архейського еону пов'язано родовища руд хромітів (Австралія, Північна Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза[джерело?] (Канадський щит, Балтійський щит, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометалічні пегматити.

Посилання