Базиліка Максенція і Костянтина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Korwinski (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Korwinski (обговорення | внесок)
Рядок 5: Рядок 5:


==Історія==
==Історія==
Будівництво почалося на північній стороні форуму за імператора [[Максенцій|Максенція]] в 308 році, і було завершено в 312 році [Костянтин Великий|Костянтином I|] після перемоги останнього в [[Битва біля Мульвійського мосту|Битві біля Мулвійського мосту]].<ref name=roth>{{cite book | first=Leland M. | last=Roth | year=1993 | title=Understanding Architecture: Its Elements, History and Meaning | edition=First | publisher=Westview Press | location=Boulder, CO | isbn=0-06-430158-3 | pages=30, 222}}</ref> Будівля була зведена біля знехтуваномого на той час [[Форум Веспасіана|Форуму Веспасіана]] та [[Храм Венери і Роми|Храму Венери і Рому]], чия реконструкція була частиною інтервенції новозведеної базиліки.
Закладена у [[308]] [[Римський імператор|імператором]] [[Максенцій|Максенцієм]], а закінчена його наступником&nbsp;— [[Костянтин Великий|Костянтином]] у [[312]]. Навіть за давньоримським мірками, будівля базиліки була грандіозною&nbsp;— площа [[неф]]а перевищувала 4000 м², висота [[Склепіння|склепінь]] становила 39 метрів. Усередині стіни базиліки були прикрашені [[мармур]]овими плитами, [[підлога]] вкрита кольоровим мармуром.

Будівля складалася з центрального нефу площею в понад 4000 м², вкритого трьома хрещатими зводами. Висота склепінь становила 39 метрів. Усередині стіни базиліки були прикрашені [[мармур]]овими плитами, [[підлога]] вкрита кольоровим мармуром.


[[Архітектура|Архітектурним]] прикладом для будівництва послужили [[терми Каракалли]] і [[Терми Діоклетіана|Діоклетіана]]. У західній [[абсида|абсиді]] базиліки була встановлена [[колосс Костянтина|колосальна статуя Костянтина]]. У базиліці Костянтина не тільки поклонялися [[Давньоримська релігія|богам]], а й призначали ділові зустрічі; тут же засідала міська рада.
[[Архітектура|Архітектурним]] прикладом для будівництва послужили [[терми Каракалли]] і [[Терми Діоклетіана|Діоклетіана]]. У західній [[абсида|абсиді]] базиліки була встановлена [[колосс Костянтина|колосальна статуя Костянтина]]. У базиліці Костянтина не тільки поклонялися [[Давньоримська релігія|богам]], а й призначали ділові зустрічі; тут же засідала міська рада.

Версія за 13:35, 17 квітня 2018

Базиліка Максенція і Костянтина

41°53′31″ пн. ш. 12°29′18″ сх. д. / 41.89194444447222310° пн. ш. 12.488333333361° сх. д. / 41.89194444447222310; 12.488333333361Координати: 41°53′31″ пн. ш. 12°29′18″ сх. д. / 41.89194444447222310° пн. ш. 12.488333333361° сх. д. / 41.89194444447222310; 12.488333333361
Країна  Італія[1]
Розташування Рим
Тип civil basilicad і археологічна пам'ятка
Висота 65 м
Площа 6500 квадратний метр
Дата заснування 312

Базиліка Максенція і Костянтина. Карта розташування: Італія
Базиліка Максенція і Костянтина
Базиліка Максенція і Костянтина
Базиліка Максенція і Костянтина (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
План базиліки

Базиліка Максенція і Костянтина (італ. Basilica di Massenzio), також відома як Базиліка Нова (італ. Basilica Nova) або Базиліка Максенція — найбільша будівля Римського форума.

Історія

Будівництво почалося на північній стороні форуму за імператора Максенція в 308 році, і було завершено в 312 році [Костянтин Великий|Костянтином I|] після перемоги останнього в Битві біля Мулвійського мосту.[2] Будівля була зведена біля знехтуваномого на той час Форуму Веспасіана та Храму Венери і Рому, чия реконструкція була частиною інтервенції новозведеної базиліки.

Будівля складалася з центрального нефу площею в понад 4000 м², вкритого трьома хрещатими зводами. Висота склепінь становила 39 метрів. Усередині стіни базиліки були прикрашені мармуровими плитами, підлога вкрита кольоровим мармуром.

Архітектурним прикладом для будівництва послужили терми Каракалли і Діоклетіана. У західній абсиді базиліки була встановлена колосальна статуя Костянтина. У базиліці Костянтина не тільки поклонялися богам, а й призначали ділові зустрічі; тут же засідала міська рада.

Під час Олімпійських ігор 1960 під давнім склепіннями проходили змагання з греко-римської боротьби.

Див. також

Віртуальна реконструкція ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))

  1. archINFORM — 1994.
  2. Roth, Leland M. (1993). Understanding Architecture: Its Elements, History and Meaning (вид. First). Boulder, CO: Westview Press. с. 30, 222. ISBN 0-06-430158-3.