Станиславівська державна гімназія: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Відомості == |
== Відомості == |
||
[[Прикарпаття]] відійшло до Австрії після першого поділу Польщі |
[[Прикарпаття]] відійшло до Австрії після першого поділу Польщі 1772 року. Австрійський уряд 1773-го закрив [[ Колегія єзуїтів (Івано-Франківськ)|місцеву колегію єзуїтів]]. |
||
В її приміщенні [[1 листопада]] [[1784]] і почала діяти державна гімназія. До 1820 року мала 5 класів, пізніше — 6, з 1850 року — 8. |
|||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
=== Навчались === |
=== Навчались === |
||
* [[Давид Абрагамович]] |
* [[Давид Абрагамович]] |
||
* [[Борисикевич Михайло Михайлович]] |
* [[Борисикевич Михайло Михайлович|Михайло Борисикевич]] |
||
* [[Іван Вагилевич]] — український письменник, один з організаторів «Руської трійці» |
* [[Іван Вагилевич]] — український письменник, один з організаторів «Руської трійці» |
||
* [[Тит Войнаровський |
* [[Тит Войнаровський]] |
||
* [[Карел Гадачек |
* [[Карел Гадачек]]<ref>''Pilecki J.'' Hadaczek Karol (1873—1914) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 223. {{ref-pl}}</ref> |
||
* [[Гнатюк Володимир Михайлович| |
* [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]] |
||
* [[Миколай Гошовський |
* [[Миколай Гошовський]] (1778—1828) — польський правник, громадський діяч.<ref>''Гуцал П.'' Гошовський Микола // {{ТЕС|1|407}}</ref> |
||
* [[Данилович Северин Теофілович| |
* [[Данилович Северин Теофілович|Северин Данилович]] |
||
* [[Заклинський Роман Гнатович|Заклинський Роман]] |
* [[Заклинський Роман Гнатович|Заклинський Роман]] |
||
* [[Ільницький Василь Степанович| |
* [[Ільницький Василь Степанович|Василь Ільницький]] |
||
* [[Левицький Костянтин Антонович| |
* [[Левицький Костянтин Антонович|Кость Левицький]] — український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів [[Галичина|Галичини]] кінця [[XIX століття]] — першої половини [[20 століття |XX століття]]. Співзасновник [[УНДП]]. З листопада [[1918]] р. — голова Державного секретаріату [[ЗУНР]], потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні [[1941]] засновник, голова [[Українська Національна Рада у Львові|Національної Ради у Львові]]. |
||
* [[Михайло (Левицький)]] — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, предстоятель [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]], [[кардинал]]. |
* [[Михайло (Левицький)]] — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, предстоятель [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]], [[кардинал]]. |
||
* [[Лукіянович Денис Якович| |
* [[Лукіянович Денис Якович|Денис Лукіянович]] — організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії. |
||
* [[Могильницький Антін Любич|Антін Любич Могильницький]] — український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик |
* [[Могильницький Антін Любич|Антін Любич Могильницький]] — український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик |
||
* [[Навроцький Володимир Михайлович|Володимир Навроцький]] |
* [[Навроцький Володимир Михайлович|Володимир Навроцький]] |
Версія за 03:32, 26 квітня 2018
Станиславівська державна гімназія, або Станиславівська цісарсько-королівська гімназія — колишній середній навчальний у Станиславові (тепер Івано-Франківськ),
Відомості
Прикарпаття відійшло до Австрії після першого поділу Польщі 1772 року. Австрійський уряд 1773-го закрив місцеву колегію єзуїтів.
В її приміщенні 1 листопада 1784 і почала діяти державна гімназія. До 1820 року мала 5 класів, пізніше — 6, з 1850 року — 8.
Відомі люди
Викладачі
Євстахій Прокопчиць, Юліан Целевич, Онуфрій Лепкий
Навчались
- Давид Абрагамович
- Михайло Борисикевич
- Іван Вагилевич — український письменник, один з організаторів «Руської трійці»
- Тит Войнаровський
- Карел Гадачек[1]
- Володимир Гнатюк
- Миколай Гошовський (1778—1828) — польський правник, громадський діяч.[2]
- Северин Данилович
- Заклинський Роман
- Василь Ільницький
- Кость Левицький — український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття. Співзасновник УНДП. З листопада 1918 р. — голова Державного секретаріату ЗУНР, потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні 1941 засновник, голова Національної Ради у Львові.
- Михайло (Левицький) — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, кардинал.
- Денис Лукіянович — організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії.
- Антін Любич Могильницький — український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик
- Володимир Навроцький
- Софрон Недільський
- Михайло Яцків — український письменник, діяч «Молодої музи».
- Садок Баронч — галицький польський релігійний діяч, історик, фольклорист, архівіст, етнічний вірменин, чернець-домініканець.
- Август Бельовський
- Леон Білінський[3]
- Октав Петруський
- Мечислав Романовський
- Станіслав Яховіч[4]
- Ян Дуклян Пузина (13 вересня 1842, Гвіздець) — кардинал, львівський (помічник) та краківський єпископ РКЦ[5]
Примітки
- ↑ Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 223. (пол.)
- ↑ Гуцал П. Гошовський Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 407. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Głąbiński S. Biliński Leon (1846—1923) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — S. 97. (пол.)
- ↑ Ender J. Stanisław Franciszek Wincenty Rudolf Jachowicz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. X. — S. 270—272. (пол.)
- ↑ Kracik J. Puzyna Jan Duklan Maurycy Paweł // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : PAU, 1985. — T. ХХIX/4, zeszyt 119. — S. 488. (пол.)
Джерела
- Скаврон Б. Розбудова гімназії та катастрофа в магазині фарб // Zbruč.
- Sprawozdania szkolne I Gimnazjum w Stanisławowie
- Stanisławów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 193. (пол.) — S. 193—195. (пол.)