Октав Мірбо: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м tidy html5 bug fix - italics inside {{lang-xx}} template |
|||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився [[16 лютого]] [[1848]], в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент [[Морбіан]]). В автобіографічному романі «''Себастьян Рок''» ({{lang-fr| |
Народився [[16 лютого]] [[1848]], в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент [[Морбіан]]). В автобіографічному романі «''Себастьян Рок''» ({{lang-fr|Sébastien Roch}}) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал [[Ревю Бланш]]), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом. |
||
У [[1886]] році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «''Голгофа''» ({{lang-fr| |
У [[1886]] році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «''Голгофа''» ({{lang-fr|Le Calvaire}}). Разом з [[Еміль Золя|Емілем Золя]] він виступив на захист [[Дрейфус Альфред|А. Дрейфуса]]; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «''Саду тортур''» (Фр. ''Le Jardin des supplices'') (1899), Мірбо публікує новий роман — «''[[Щоденник покоївки]]''» (''Le Journal d'une femme de chambre'') (1900). |
||
З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «''Влада грошей''» (''Les affaires sont les affaires'') (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії. |
З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «''Влада грошей''» (''Les affaires sont les affaires'') (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії. |
Версія за 03:41, 26 квітня 2018
Октав Мірбо | ||||
---|---|---|---|---|
Octave Mirbeau | ||||
Октав Мірбо у 1900 | ||||
Ім'я при народженні | фр. Octave Henri Marie Mirbeau | |||
Народився |
16 лютого 1848 Тревьер (Нормандія), Франція | |||
Помер |
16 лютого 1917 (69 років) Париж, Франція | |||
Поховання | Цвинтар Пассі | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | публіцист, романіст, драматург | |||
Заклад | Юманіте | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1873–1913 | |||
Напрямок | Імпресіонізм, Експресіонізм | |||
Жанр | роман, Комедія | |||
Magnum opus |
«Щоденник покоївки» фр. Le Journal d’une femme de chambre (1900), «У золотих кайданах» фр. Les affaires sont les affaires (1903) | |||
Членство | Ліга прав людиниd | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Родичі | Клод Моне | |||
У шлюбі з | Alice Regnaultd | |||
Премії | Ґонкурівська академія | |||
Сайт: mirbeau.asso.fr | ||||
| ||||
Октав Мірбо у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Октав Мірбо (фр. Octave Mirbeau; 1848 — †1917) — французький письменник, публіцист, романіст й драматург.
Біографія
Народився 16 лютого 1848, в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент Морбіан). В автобіографічному романі «Себастьян Рок» (фр. Sébastien Roch) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал Ревю Бланш), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.
У 1886 році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «Голгофа» (фр. Le Calvaire). Разом з Емілем Золя він виступив на захист А. Дрейфуса; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «Саду тортур» (Фр. Le Jardin des supplices) (1899), Мірбо публікує новий роман — «Щоденник покоївки» (Le Journal d'une femme de chambre) (1900).
З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «Влада грошей» (Les affaires sont les affaires) (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.
Помер 16 лютого 1917 року в Парижі, похований на кладовищі Пассі.
Твори
- Le Calvaire, роман (1886).
- L'Abbé Jules, роман (1888) (Абат Жюль).
- Sébastien Roch, роман (1890).
- Dans le ciel, роман (1892–1893).
- Les Mauvais bergers, трагедія (1897) (Погані пастухи).
- Le Jardin des supplices, роман (1899) (Сад тортур).
- Le Journal d'une femme de chambre, роман (1900) (Щоденник покоївки).
- Les 21 jours d'un neurasthénique, роман (1901).
- Les affaires sont les affaires, комедія (1903) (У золотих кайданах, 1908).
- Farces et moralités, 6 комедій (1904).
- La 628-E8, роман (1907).
- Le Foyer, комедія (1908).
- Dingo, , роман (1913).
- Les Mémoires de mon ami (1919)
- Un gentilhomme (1920).
- Contes cruels, казки (1990).
- L'Affaire Dreyfus (1991).
- Lettres de l'Inde (1991).
- Combats esthétiques (1993).
- L'Amour de la femme vénale (1994).
- Combats littéraires (2006).
- Correspondance générale (2003-2005-2009).
Бібліографія
- Pierre Michel[ru] — Jean-François Nivet, Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle, Séguier, 1990. (франц.)
- Cahiers Octave Mirbeau (1994–2013).
Див. також
- Деякі українські переклади творів Октава Мірбо
- Октав Мірбо, Злодій.
- Société Octave Mirbeau (Асоціація Октав Мірбо).
- Dictionnaire Octave Mirbeau (франц.).
- Pierre Michel, Octave Mirbeau et le roman (франц.).
- Pierre Michel, Bibliographie d'Octave Mirbeau (Бібліографія Октава Мірбо) (франц.).
- http://www.bdfi.net/auteurs/m/mirbeau_octave.php