Тріанонський договір: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Romari81 (обговорення | внесок)
Romari81 (обговорення | внесок)
Рядок 20: Рядок 20:


Перепис 1910 року порахував жителів угорського королівства за їхньою рідною мовою й релігією; вибір же мови особою міг збігатися або не збгатися з її приналежністю до певної народості. Додавало труднощів і те, що низка теренів королівства мала змішаний етнічний склад, отже жителі цих країв мали дві або навіть три рідні мови. На приклад, у Словаччині 18% словаків, 33% угорців і 65% німців були двомовні, а 21% відсоток німців цього краю говорили і словацькою, і угорською мовами поряд із німецькою.
Перепис 1910 року порахував жителів угорського королівства за їхньою рідною мовою й релігією; вибір же мови особою міг збігатися або не збгатися з її приналежністю до певної народості. Додавало труднощів і те, що низка теренів королівства мала змішаний етнічний склад, отже жителі цих країв мали дві або навіть три рідні мови. На приклад, у Словаччині 18% словаків, 33% угорців і 65% німців були двомовні, а 21% відсоток німців цього краю говорили і словацькою, і угорською мовами поряд із німецькою.
[[Файл:Ethnographic map of hungary 1910 by teleki carte rouge.jpg|міні|260x260пкс|Так звана "червона мапа". Етнографічна мапа Угорщини, видана в Будапешті 1920 року за підсумками перепису 1910 з украхуванням густоти населення. Складена для пред'явлення на переговорах у Тріаноні. Кожен фарбований кв.мм позначає 100 жителів. Терени, що на них жило менше 20 осіб/км², позначено білим. Укладач Павел Телекі.{{Legend|#CC0000|Угорська мова}}{{Legend|#FF9900|Німецька мова}}{{Легенда|#99CC33|Словацька мова}}{{Легенда|#336633|Українська (в оригіналі русинська) мова}}{{Легенда|#FFB6C1|Румунська мова}}{{Легенда|#3366CC|Сербська мова}}{{Легенда|white|Території з густотою населення менше 20 осіб//км²|black solid 2px}}]]
[[Файл:Ethnographic map of hungary 1910 by teleki carte rouge.jpg|міні|260x260пкс|Так звана "червона мапа". Етнографічна мапа Угорщини, видана в Будапешті 1920 року за підсумками перепису 1910 з украхуванням густоти населення. Складена для пред'явлення на переговорах у Тріаноні. Кожен фарбований кв.мм позначає 100 жителів. Терени, що на них жило менше 20 осіб/км², позначено білим. Укладач Павел Телекі.{{Legend|#CC0000|Угорська мова}}{{Legend|#FF9900|Німецька мова}}{{Легенда|#99CC33|Словацька мова}}{{Легенда|#336633|Українська (в оригіналі русинська) мова}}{{Легенда|#FFB6C1|Румунська мова}}{{Легенда|#3366CC|Сербська мова}}{{Легенда|white|Території з густотою населення менше ніж 20 осіб//км²|black solid 2px}}]]
Деякі демографи (Дейвид Пол, Петер Ганак, Ласло Катуш) стверджують, що підсумки перепису точні, так само як і їх інтерпретація. Інші, натомість, вважають, що підсумки перепису зманіпульовано через збільшення відсотку носіїв угоської мови, посилаючись на суперечність між малоймовірним стімким зростанням носіїв угорської і зменшенням відсотку носіїв інших мов внаслідок політики мадяризації королівства наприкінці 19 ст.
Деякі демографи (Дейвид Пол, Петер Ганак, Ласло Катуш) стверджують, що підсумки перепису точні, так само як і їх інтерпретація. Інші, натомість, вважають, що підсумки перепису зманіпульовано через збільшення відсотку носіїв угоської мови, посилаючись на суперечність між малоймовірним стімким зростанням носіїв угорської і зменшенням відсотку носіїв інших мов внаслідок політики мадяризації королівства наприкінці 19 ст.



Версія за 21:59, 2 травня 2018

Тріанонський договір
Тип Версальська система і мирна угода
Підписано 4 червня 1920
Місце Великий Тріанон
Сторони Угорське королівство і союзники в Першій світовій війні
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Підписання Тріанонського договору
Етнографічна карта Земель Корони Святого Стефана, тобто Королівства Угорщини та Королівства Хорватії і Славонії за переписом населення 1880.

Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Королівством Угорщина. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословацької республіки. У 1920-1930-х pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договіру і повернення втрачених земель до «Великої Угорщини».

Тріанонський мирний договір став складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи. Набувши чинності 26 липня 1921, договір зафіксував розпад Австро-Угорської імперії, визнав раніше встановлені кордони сусідніх держав.

Умови договору

За договором Підкарпатську Русь (Закарпаття) та Словаччину включено до складу Чехословацької республіки; Трансільванія та Східний Банат передавалися Королівству Румунія; Хорватія, Воєводина та Західний БанатКоролівству СХС; провінція Бургенлянд — Австрійській республіці. Королівство Угорщина відмовлялося від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехословацької республіки та Королівства СХС, зобов'язувалася визнати скасування Берестейського миру 1918.

Наслідки Тріанонського договору для Угорщини і її сусідів

Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Королівством Угорщина довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914. Королівству Угорщина заборонялося мати на озброєнні авіацію, танки, важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, що могла формуватися лише з добровольців, мала не перевищувати 35 000 осіб. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавалися союзникам.

Нагляд за виконанням статей договору покладався на Союзну контрольну комісію. Королівство Угорщина зобов'язувалася надати країнам-переможцям в односторонньому порядку режим найбільшого сприяння на транзит, ввіз та вивіз товарів, а також сплатити репарації загальною сумою в двісті млн золотих крон.

У міжвоєнний період угорські урядові кола намагалися переконати населення, що Тріанонський мирний договір недовговічний, розпалювали шовіністичні настрої і закликали до відродження «Великої Угорщини». Зовнішньополітичний курс уряду на ревізію Тріанонського договору спричиняв напруження між сусідніми країнами.

Ференц Ретей. Етнографічна карта Земель Корони Святого Стефана (Королівства Угорщини та Королівства Хорватії і Славонії) за даними перепису 1880 року. Будапешт, 1886. Картограф Мано Когутович.

Етнічний склад довоєнної Угорщини і перепис 1910 року

Останній перепис у Королівстві Угорщини до укладання Тріанонського договору провадився 1910 року. Він зафиксував склад людности королівства за мовою і релігією. За переписом носії угорської мови становили 48% від загальної людности всього королівства, або 54% жителів "власно Угорщини" (територій без урахування Хорватії-Славонії). На теренах "власно Угорщини" жили пердставники таких меншин: 16,1% румунів, 10,5% словаків, 10,4% німців, 2,5% русинів (або українців), 2,5% сербів, 8% інших. Євреї становили 5% людности "власно Угорщини", але їх зарахували до носіїв угорської мови. В автономній Хорватії-Славонії більшість становили хорвати й серби - 87% всєї людности.

Перепис 1910 року порахував жителів угорського королівства за їхньою рідною мовою й релігією; вибір же мови особою міг збігатися або не збгатися з її приналежністю до певної народості. Додавало труднощів і те, що низка теренів королівства мала змішаний етнічний склад, отже жителі цих країв мали дві або навіть три рідні мови. На приклад, у Словаччині 18% словаків, 33% угорців і 65% німців були двомовні, а 21% відсоток німців цього краю говорили і словацькою, і угорською мовами поряд із німецькою.

Так звана "червона мапа". Етнографічна мапа Угорщини, видана в Будапешті 1920 року за підсумками перепису 1910 з украхуванням густоти населення. Складена для пред'явлення на переговорах у Тріаноні. Кожен фарбований кв.мм позначає 100 жителів. Терени, що на них жило менше 20 осіб/км², позначено білим. Укладач Павел Телекі.
   Угорська мова
   Німецька мова
   Словацька мова
   Українська (в оригіналі русинська) мова
   Румунська мова
   Сербська мова
   Території з густотою населення менше ніж 20 осіб//км²

Деякі демографи (Дейвид Пол, Петер Ганак, Ласло Катуш) стверджують, що підсумки перепису точні, так само як і їх інтерпретація. Інші, натомість, вважають, що підсумки перепису зманіпульовано через збільшення відсотку носіїв угоської мови, посилаючись на суперечність між малоймовірним стімким зростанням носіїв угорської і зменшенням відсотку носіїв інших мов внаслідок політики мадяризації королівства наприкінці 19 ст.

Деякі словацькі демографи (Ян Светонь і Юліус Месарос) оскаржують висновки будь-якого довоєнного перепису. Американський історик Оувен Джонсон згоджується з переписами до 1900 року включно, за яким угорці становили 51,4%, але він відкидає висновки перепису 1910 року через завелику розбіжність із результатми попередніх переписів. Викликає сумнів також той факт, що переписи за часів довоєнного Королівства Угорщини відрізняються від пізніших переписів на тих самих теренах вже за нових держав у повоєнний час. Зважаючи на величезність таких розбіжностей деякі демографи припускають, що всі ці переписи надавали перевагу тій нації, чия держава панувала тоді на цих теренах.

Угорці поза новими кордонами Угорщини

На передених угорським королівством до нових держав землях більшість людности становили не-угорці, але разом аж до 30% угорців опинилися поза межами угорської держави під пануванням інших народів.

Угорщина після Тріанонського договору (світло-зелений) і території які були від неї відділені. Червоним - угорці які опинились поза межами Угорщини після Тріанону

Упродовж наступних десятиліть число угорців поза межами Угорщини скорочувалось, частина їх мігрувала до Угорщини. Так, у період з 1918 до 1924 до Угорщини мігрували 350000 осіб.

Спроби ревізї тріанонських умов Угорщиною

Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 територіальні статті договору було переглянуто за рахунок Королівства Румунії та Чехословаччини. Незалежну Українська державу — Карпатську Українау, що утворилася в Закарпатті у березні 1939, окуповали війська хортистської Угорщини.

У 1941 р. до Угорщини були долучені також деякі території Югославського королівства - північно-західна частина Воєводини (Бачка і Баранья), прилеглий до неї район Славонії на північ від Осієка, а також переважна частина Прекмур'я. Також встановлено угорське окупаційну адміністрацію в Меджумур'ї.

З початком Другої світової війни Тріанонський мирний договір втратив чинність.

Територіальні пункти Тріанонського договору підтверджено Паризькими мирними договорами 1947.

Див. також

Література