Дебальцеве (станція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
|lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 20|lat_sec = 09
|lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 20|lat_sec = 09
|lon_dir = E|lon_deg = 38|lon_min = 24|lon_sec = 16
|lon_dir = E|lon_deg = 38|lon_min = 24|lon_sec = 16
|region =
|region = UA
|CoordScale =
|CoordScale = 5000
|карта розташування = Україна Донецька область
|Date = [[1 грудня]]
|Date = [[1 грудня]]
|Year = 1878
|Year = 1878
Рядок 55: Рядок 56:
На станції є відділення Луганської митниці для вантажних та пасажирських потягів, що перетинають кордон [[Україна|України]] та Росії.
На станції є відділення Луганської митниці для вантажних та пасажирських потягів, що перетинають кордон [[Україна|України]] та Росії.


== Історія станції ==
== Історія ==
Будівля залізничного вокзалу є однією із найперших станційних побудов.
Будівля залізничного вокзалу є однією із найперших станційних побудов, споруджених наприкінці XIX століття і збереглася до наших днів. Будівлю будували за індивідуальним проектом. Вона відрізняється оригінальністю конструкції і неповторністю архітектурних форм.

З самого початку на тому місці, де зараз знаходиться побутовий корпус Локомотивного пасажирського депо, було побудовано дерев'яне півтораповерхова будівлю вокзалу Дебальцевого. Будівництво основної частини нинішнього вокзалу, за винятком будівлі касового залу, тривало близько 14 років — з [[1879]] по [[1893]] роки. Зводили будівлю сотні робочих, користуючись примітивними інструментами.

В одному із залів Палацу культури залізничників був виставлений на загальний огляд макет, що відображав будівництво будівлі вокзалу. На жаль, до наших днів він не зберігся. В результаті нещасного випадку, що стався під час будівництва, загинув один з керівників будівництва. У його честь біля будівлі вокзалу було споруджено монумент, зруйнований під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

Стіни вокзалу є німими свідками історичних подій, що відбувалися в місті [[Дебальцеве]] з дня його заснування і до наших днів. Воно є як би відображенням історії [[Донецький вугільний басейн|Донбасу]] в мініатюрі. Будівля вокзалу є гімном радянському народові, що зумів в історично короткий термін, за якісь два-три десятиліття кінця XIX — початку XX століття перетворити сумну напівпустельну степ в квітучий промисловий край.

У путівнику «Супутник пасажира», виданому більше ніж 100 років тому комерційним агентом Південно-Східних доріг А. І. Радзевським, сказано: {{Цитата|«Дебальцеве  величезна будівля пасажирського вокзалу красиво і різко виділяється серед пустельної степової місцевості. Великий зал 1 і 2 класів і окремо для пасажирів 3 і 4 класів. Прекрасний буфет з усякого роду стравами та напоями, вмістом касимовими татарами — один з кращих на лінії Південно-Східних доріг».}}

У [[1887]] році на вокзалі станції Дебальцеве побував [[Чехов Антон Павлович|Антон Чехов]]. Будівля вокзалу представилося його погляду острівцем в безкрайньому степу. Але вже тоді станція Дебальцеве заявила про себе в Донецькому краї, так як перебувала на перехресті шляхів сполучення. Сталеві артерії Донецького краю, пересічні в Дебальцевому, стрімко змінювали життя Російської імперії. Вони і стали початком розвитку міста Дебальцеве. У листі рідним А. П. Чехов зобразив невелику схему, в центрі якої намалював великий гурток. А від нього в шести напрямках зобразив гілки, які розходилися в різних напрямках. ''«Центральна кулька,'' — писав А. П. Чехов '' — це станція Дебальцеве. Решта кульки — це {{ст.|Бахмут}}, {{ст.|Лисичанськ}}, {{ст.|Луганськ}} та ін. »''.

Стіни цього будинку пам'ятають вогні першої революції, громадянську війну, новаторство 1930-х років, німецько-фашистських окупантів. У [[1936]] році до будівлі вокзалу була споруджена прибудова — касовий зал.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] будівля була сильно зруйнована. Впродовж [[1946]]—[[1953]] років відновлена і введена в експлуатацію частинами. Вокзал станції Дебальцеве 1-го класу острівного типу. Двоповерхова будівля загальною площею 2355,36 м². Має 30 приміщень.

== Меморіальні дошки ==
[[Файл:Пам'ятне місце відправлення робітничих дружин на підтримку Горлівського збройного повстання..jpg|250px|міні|праворуч|<center><small>Охоронний номер 202. ID 14-109-08 Пам'ятне місце відправлення робітничих дружин на підтримку Горлівського збройного повстання</small>]]
[[Файл:Місце страти Коняєва Н. Н., командира Червоної Гвардії..jpg|250пкс|міні|праворуч|<center><small>ст. Дебальцеве. Місце страти Коняєва Н. Н., командира Червоної Гвардії</small>]]
Меморіальні дошки, встановлені на фасаді будівлі, інформують прот те, що:
* [[1 грудня]] [[1878]] року Дебальцевський [[залізничний вузол]] вступив у стрій
* [[16 грудня]] [[1905]] року бойові дружини залізничників відправились на допомогу озброєному Горлівському повстанню
* [[2 грудня]] [[1917]] року був розстріляний командир червоногвардійського загону калединцями.

У касовому залі меморіальна дошка свідчить про те, що тут, в стінах цієї будівлі, народився метод [[Компостер|компостування]] проїзних документів у поїздах.

<gallery>
<gallery>
Вокзал Дебальцево.jpg|<center><small>Вокзал Дебальцеве</small>
Вокзал Дебальцево.jpg|<center><small>Вокзал Дебальцеве</small>
Рядок 94: Рядок 120:
|}
|}


== Сучасність ==
== Меморіальні дошки ==
На станції раніше знаходилося відділення Луганської митниці для вантажних і пасажирських поїздів, що перетиналиь кордон Росії та України.
[[Файл:Пам'ятне місце відправлення робітничих дружин на підтримку Горлівського збройного повстання..jpg|250px|міні|праворуч|<center><small>Охоронний номер 202. ID 14-109-08 Пам'ятне місце відправлення робітничих дружин на підтримку Горлівського збройного повстання</small>]]

[[Файл:Місце страти Коняєва Н. Н., командира Червоної Гвардії..jpg|250пкс|міні|праворуч|<center><small>ст. Дебальцеве. Місце страти Коняєва Н. Н., командира Червоної Гвардії</small>]]
Під час військових дій з ліквідації «Дебальцевського котла» станція отримала великі руйнування, які поступово ліквідують місцеві ремонтники.
Меморіальні дошки, встановлені на фасаді будівлі, інформують:
* [[1 грудня]] [[1878]] року Дебальцевський [[залізничний вузол]] вступив у стрій
* [[16 грудня]] [[1905]] року бойові дружини залізничників відправились на допомогу озброєному Горлівському повстанню
* [[2 грудня]] [[1917]] року був розстріляний командир червоногвардійського загону калединцями.


== Сучасність ==
У результаті [[Війна на сході України|запеклих боїв]] навколо Дебальцевого станцію було вщент зруйновано<ref>[http://newsmir.info/943065 Жах, що нагадує Абхазію: в соцмережах показали, у що окупанти перетворили залізничний вокзал в Дебальцеве]</ref>. Проте 28 березня 2015&nbsp;р. керівництво т.&nbsp;зв. ''ДНР'' та ''ЛНР'' запустило приміський електропоїзд сполученням [[Ясинувата (станція)|Ясинувата]]&nbsp;— [[Луганськ (станція)|Луганськ]] через [[Кринична (станція)|Криничну]], Дебальцеве<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/27/7062901/ Бойовики запускають потяг через Дебальцеве]</ref>, що підтверджує сайт Яндекс<ref>[https://rasp.yandex.ua/station/9617387?span=g16&amp;type=suburban Розклад руху приміських поїздів]</ref>.
У результаті [[Війна на сході України|запеклих боїв]] навколо Дебальцевого станцію було вщент зруйновано<ref>[http://newsmir.info/943065 Жах, що нагадує Абхазію: в соцмережах показали, у що окупанти перетворили залізничний вокзал в Дебальцеве]</ref>. Проте 28 березня 2015&nbsp;р. керівництво т.&nbsp;зв. ''ДНР'' та ''ЛНР'' запустило приміський електропоїзд сполученням [[Ясинувата (станція)|Ясинувата]]&nbsp;— [[Луганськ (станція)|Луганськ]] через [[Кринична (станція)|Криничну]], Дебальцеве<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/27/7062901/ Бойовики запускають потяг через Дебальцеве]</ref>, що підтверджує сайт Яндекс<ref>[https://rasp.yandex.ua/station/9617387?span=g16&amp;type=suburban Розклад руху приміських поїздів]</ref>.


Рядок 109: Рядок 131:


== Посилання ==
== Посилання ==
{{railwayz|4957|станцію Дебальцеве}}
* [http://wwww.pz.gov.ua/dept/100029?lid=2 Газета&nbsp;«Південна магістраль»] [http://wwww.pz.gov.ua/pressCenter?mid=41 Архів] ([http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html газети «Південна магістраль»)]
* [http://wwww.pz.gov.ua/dept/100029?lid=2 Газета&nbsp;«Південна магістраль»] [http://wwww.pz.gov.ua/pressCenter?mid=41 Архів] ([http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html газети «Південна магістраль»)]



Версія за 19:35, 7 травня 2018

Станція Дебальцеве

ДебальцевеЛуганськ,
ДебальцевеМикитівка,
ДебальцевеІловайськ,
ДебальцевеДовжанська
Донецька залізниця
Донецька дирекція
м. Дебальцеве

48°20′09″ пн. ш. 38°24′16″ сх. д. / 48.33583° пн. ш. 38.40444° сх. д. / 48.33583; 38.40444Координати: 48°20′09″ пн. ш. 38°24′16″ сх. д. / 48.33583° пн. ш. 38.40444° сх. д. / 48.33583; 38.40444
Дата відкриття 1 грудня
Рік відкриття 1878 (146 років)
Тип сорутвальна
Платформ 3
Тип платформ(и) бокова, 2 острівні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 832
Відстань до Луганська, км 76
Відстань до Іловайська, км 97
Відстань до Микитівки, км 38
Код станції 500202 ?
Код «Експрес-3» 2214210 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Камера схову Оформлення багажу
Супутні послуги Кафе Аптека Таксофон Таксі
Мапа
Дебальцеве. Карта розташування: Донецька область
Дебальцеве
Дебальцеве
Дебальцеве на Вікісховищі

Деба́льцеве — позакласна сортувальна Донецької дирекції Донецької залізниці. Розташована в однойменному місті Донецької області.

На станції є відділення Луганської митниці для вантажних та пасажирських потягів, що перетинають кордон України та Росії.

Історія

Будівля залізничного вокзалу є однією із найперших станційних побудов, споруджених наприкінці XIX століття і збереглася до наших днів. Будівлю будували за індивідуальним проектом. Вона відрізняється оригінальністю конструкції і неповторністю архітектурних форм.

З самого початку на тому місці, де зараз знаходиться побутовий корпус Локомотивного пасажирського депо, було побудовано дерев'яне півтораповерхова будівлю вокзалу Дебальцевого. Будівництво основної частини нинішнього вокзалу, за винятком будівлі касового залу, тривало близько 14 років — з 1879 по 1893 роки. Зводили будівлю сотні робочих, користуючись примітивними інструментами.

В одному із залів Палацу культури залізничників був виставлений на загальний огляд макет, що відображав будівництво будівлі вокзалу. На жаль, до наших днів він не зберігся. В результаті нещасного випадку, що стався під час будівництва, загинув один з керівників будівництва. У його честь біля будівлі вокзалу було споруджено монумент, зруйнований під час Другої світової війни.

Стіни вокзалу є німими свідками історичних подій, що відбувалися в місті Дебальцеве з дня його заснування і до наших днів. Воно є як би відображенням історії Донбасу в мініатюрі. Будівля вокзалу є гімном радянському народові, що зумів в історично короткий термін, за якісь два-три десятиліття кінця XIX — початку XX століття перетворити сумну напівпустельну степ в квітучий промисловий край.

У путівнику «Супутник пасажира», виданому більше ніж 100 років тому комерційним агентом Південно-Східних доріг А. І. Радзевським, сказано:

«Дебальцеве  величезна будівля пасажирського вокзалу красиво і різко виділяється серед пустельної степової місцевості. Великий зал 1 і 2 класів і окремо для пасажирів 3 і 4 класів. Прекрасний буфет з усякого роду стравами та напоями, вмістом касимовими татарами — один з кращих на лінії Південно-Східних доріг».

У 1887 році на вокзалі станції Дебальцеве побував Антон Чехов. Будівля вокзалу представилося його погляду острівцем в безкрайньому степу. Але вже тоді станція Дебальцеве заявила про себе в Донецькому краї, так як перебувала на перехресті шляхів сполучення. Сталеві артерії Донецького краю, пересічні в Дебальцевому, стрімко змінювали життя Російської імперії. Вони і стали початком розвитку міста Дебальцеве. У листі рідним А. П. Чехов зобразив невелику схему, в центрі якої намалював великий гурток. А від нього в шести напрямках зобразив гілки, які розходилися в різних напрямках. «Центральна кулька, — писав А. П. Чехов  — це станція Дебальцеве. Решта кульки — це Бахмут, Лисичанськ, Луганськ та ін. ».

Стіни цього будинку пам'ятають вогні першої революції, громадянську війну, новаторство 1930-х років, німецько-фашистських окупантів. У 1936 році до будівлі вокзалу була споруджена прибудова — касовий зал.

У роки Другої світової війни будівля була сильно зруйнована. Впродовж 19461953 років відновлена і введена в експлуатацію частинами. Вокзал станції Дебальцеве 1-го класу острівного типу. Двоповерхова будівля загальною площею 2355,36 м². Має 30 приміщень.

Меморіальні дошки

Охоронний номер 202. ID 14-109-08 Пам'ятне місце відправлення робітничих дружин на підтримку Горлівського збройного повстання
ст. Дебальцеве. Місце страти Коняєва Н. Н., командира Червоної Гвардії

Меморіальні дошки, встановлені на фасаді будівлі, інформують прот те, що:

  • 1 грудня 1878 року Дебальцевський залізничний вузол вступив у стрій
  • 16 грудня 1905 року бойові дружини залізничників відправились на допомогу озброєному Горлівському повстанню
  • 2 грудня 1917 року був розстріляний командир червоногвардійського загону калединцями.

У касовому залі меморіальна дошка свідчить про те, що тут, в стінах цієї будівлі, народився метод компостування проїзних документів у поїздах.

Сполучення

Дебальцеве — один із найважливіших транспортних вузлів на Донбасі. На станції перетинаються такі лінії:

Поїзди дальнього сполучення, що курсували до 2014 року

№ поїзда Маршрут руху № поїзда Маршрут руху
19 «Лугань» Київ — Луганськ 20 «Лугань» Луганськ — Київ
91 Одеса — Луганськ 92 Луганськ — Одеса
125 «Молода Гвардія» Київ — Луганськ 126 «Молода Гвардія» Луганськ — Київ
133 Київ — Луганськ 134 Луганськ — Київ
341 Сімферополь — Луганськ 342 Луганськ — Сімферополь
787 Харків — Луганськ 788 Луганськ — Харків

Сучасність

На станції раніше знаходилося відділення Луганської митниці для вантажних і пасажирських поїздів, що перетиналиь кордон Росії та України.

Під час військових дій з ліквідації «Дебальцевського котла» станція отримала великі руйнування, які поступово ліквідують місцеві ремонтники.

У результаті запеклих боїв навколо Дебальцевого станцію було вщент зруйновано[1]. Проте 28 березня 2015 р. керівництво т. зв. ДНР та ЛНР запустило приміський електропоїзд сполученням Ясинувата — Луганськ через Криничну, Дебальцеве[2], що підтверджує сайт Яндекс[3].

У мистецтві

В автобіографічній повісті «Климко» Григір Тютюнник згадує про станцію Дебальцеве на шляху маленького хлопчика додому[4]. На ній німецький військовий викинув Климка з вагону. Від Дебальцевого хлопцю залишалось ще 60 км шляху, які він пройшов за 2 дня.

Посилання

Примітки