Свекор: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, джерела |
уточнення, доповнення |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Све́кор'''<ref>{{СУМ-11|Свекор}}</ref> — [[батько]] [[чоловік]]а, це родич, який з'являється в результаті укладення [[шлюб]]у. Слово ''свекор'' ({{lang-x-slav|*svekrъ}} має індоєвропейське походження: його зіставляють з {{lang-lt|šešuras}}, {{lang-goh|swëhur}}, {{lang-la|socer}}, {{lang-el|εκυρός}}, виводячи з {{lang-x-ie|*svekuro}} («свекрів»), пов'язаного з коренем ''*sve-'' («свій»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>. |
'''Све́кор'''<ref>{{СУМ-11|Свекор}}</ref> — [[батько]] [[чоловік]]а, це родич, який з'являється в результаті укладення [[шлюб]]у. Слово ''свекор'' ({{lang-x-slav|*svekrъ}}) має [[індоєвропейці|індоєвропейське]] походження: його зіставляють з {{lang-lt|šešuras}}, {{lang-goh|swëhur}}, {{lang-la|socer}}, {{lang-el|εκυρός}}, {{lang-sa|श्वशुर}}, ''свасура'', {{lang-hi|ससुर}}, ''сасур'', виводячи з {{lang-x-ie|*svekuro}} («свекрів»), пов'язаного з коренем ''*sve-'' («свій»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 18:23, 8 травня 2018
Све́кор[1] — батько чоловіка, це родич, який з'являється в результаті укладення шлюбу. Слово свекор (прасл. *svekrъ) має індоєвропейське походження: його зіставляють з лит. šešuras, давн.в-нім. swëhur, лат. socer, грец. εκυρός, санскр. श्वशुर, свасура, гінді ससुर, сасур, виводячи з пра-і.є. *svekuro («свекрів»), пов'язаного з коренем *sve- («свій»)[2].
Див. також
Примітки
- ↑ Свекор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.