Револьвер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Рядок 6: Рядок 6:


{{Otheruses|Револьвер (значення)}}
{{Otheruses|Револьвер (значення)}}
'''Револьве́р''' ({{lang-en|revolver}} — від {{lang-en|revolve}} — обертатися) — індивідуальна багатозарядна [[Нарізна зброя|нарізна]] короткоствольна [[стрілецька зброя]] з [[Барабан (зброя)|барабаном]], що обертається, для [[стрільба|стрільби]] на дистанцію до 100 м.
'''Револьве́р''' ({{lang-en|revolver}} — від {{lang-en2|to revolve}} — «обертатися») — індивідуальна багатозарядна [[Нарізна зброя|нарізна]] короткоствольна [[стрілецька зброя]] з [[Барабан (зброя)|барабаном]], що обертається, для [[стрільба|стрільби]] на дистанцію до 100 м.


Револьвер з'явився в [[16 століття|XVI ст]]. Широкого розповсюдження набув тільки з 30-х років XIX ст., після створення вдалої капсульної конструкції, продукованої [[Семюел Кольт|Кольтом]] в США. У Російській імперії з кінця 19 століття і в СРСР в 20-40-х рр. перебував на озброєнні [[револьвер системи Нагана]]. У першу половину [[XX століття]], як зброя армії поступово витіснений [[автоматичний пістолет|автоматичним пістолетом]]. Водночас продовжує широко використовуватись як зброя самозахисту та зберігається на озброєнні поліції у деяких країнах.
Револьвер з'явився в [[16 століття|XVI ст]]. Широкого розповсюдження набув тільки з 30-х років XIX ст., після створення вдалої капсульної конструкції, продукованої [[Семюел Кольт|Кольтом]] в США. У Російській імперії з кінця 19 століття і в СРСР в 20-40-х рр. перебував на озброєнні [[револьвер системи Нагана]]. У першу половину [[XX століття]], як зброя армії поступово витіснений [[автоматичний пістолет|автоматичним пістолетом]]. Водночас продовжує широко використовуватись як зброя самозахисту та зберігається на озброєнні поліції у деяких країнах.
Рядок 17: Рядок 17:
Рама револьвера може бути:
Рама револьвера може бути:
* незамкненою — відкритою зверху, як на капсульних Кольтах. Вона технологічно проста, але не досить жорстка. Не вживається з 70-х рр. XIX ст.;
* незамкненою — відкритою зверху, як на капсульних Кольтах. Вона технологічно проста, але не досить жорстка. Не вживається з 70-х рр. XIX ст.;
* такою, що розмикається — частина рами разом зі стволом і барабаном відкидається на шарнірі. Така схема спрощує перезаряджання, але дуже чутлива до стану шарніра та замка рами. Була розповсюджена в другій половині XIX ст., насамперед на багатьох моделях Сміт-Вессон;
* такою, що розмикається — частина рами разом зі стволом і барабаном відкидається на шарнірі. Така схема спрощує перезаряджання, але дуже чутлива до стану шарніра та замка рами. Була розповсюджена в другій половині XIX ст., насамперед на багатьох моделях Сміт-Вессон;
* цільною — така рама найжорсткіша і дозволяє використовувати набої будь-якої потужності. Переважна більшість сучасних револьверів має цільну раму.
* цільною — така рама найжорсткіша і дозволяє використовувати набої будь-якої потужності. Переважна більшість сучасних револьверів має цільну раму.



Версія за 02:26, 30 травня 2018

Німецький револьвер XVI ст. з коліщатим замком
Файл:1847Colt Walker.jpg
Капсульний револьвер Кольт Уокер 1847 р. (США) з відкритою рамою
Револьвер системи Нагана, зр. 1895 р. (Бельгія-Росія), довгий час був на озброєнні в Російській Імперії та СРСР
Сучасний револьвер Сміт-Вессон M625-6 (США) з відкидним барабаном. Зліва — «прискорювач заряджання» (speed-loader) на шість набоїв.

Револьве́р (англ. revolver — від to revolve — «обертатися») — індивідуальна багатозарядна нарізна короткоствольна стрілецька зброя з барабаном, що обертається, для стрільби на дистанцію до 100 м.

Револьвер з'явився в XVI ст. Широкого розповсюдження набув тільки з 30-х років XIX ст., після створення вдалої капсульної конструкції, продукованої Кольтом в США. У Російській імперії з кінця 19 століття і в СРСР в 20-40-х рр. перебував на озброєнні револьвер системи Нагана. У першу половину XX століття, як зброя армії поступово витіснений автоматичним пістолетом. Водночас продовжує широко використовуватись як зброя самозахисту та зберігається на озброєнні поліції у деяких країнах.

Калібр більшості бойових револьверів становить 7,62 — 11,43 мм, місткість барабану — 5 — 8 патронів.

Конструкція

Рама

Рама револьвера може бути:

  • незамкненою — відкритою зверху, як на капсульних Кольтах. Вона технологічно проста, але не досить жорстка. Не вживається з 70-х рр. XIX ст.;
  • такою, що розмикається — частина рами разом зі стволом і барабаном відкидається на шарнірі. Така схема спрощує перезаряджання, але дуже чутлива до стану шарніра та замка рами. Була розповсюджена в другій половині XIX ст., насамперед на багатьох моделях Сміт-Вессон;
  • цільною — така рама найжорсткіша і дозволяє використовувати набої будь-якої потужності. Переважна більшість сучасних револьверів має цільну раму.

Ствол

Барабан

Барабан є магазином усіх револьверів. У деяких давніх моделей набої були розміщені радіально, але преважна більшість давніх, та усі сучасні револьвери мають барабан з паралельним розміщенням набоїв. Кількість набоїв у барабані — від 5 до 8, але є одиничні револьвери, які містять до 30 набоїв.

Ударно-спусковий механізм

УСМ револьвера із сосковим спуском

Револьвери на озброєнні армії та поліції

Перші револьвери довгий час використовувались разом з капсульними пістолетами. Лише у другій часті ХІХ сторіччя револьвери повністю замінили собою іншу зброю. Після створення автоматичного пістолету, револьвери швидко вилучаються з армій країн світу, залишившись лише як поліцейська зброя. Але у останні роки ХХ сторіччя револьвери були багато покращені й знову були взяті до озброєння деяких військових підрозділів країн світу, у тому числі США та Франції.

Переваги перед самозарядним пістолетом

  • Надійність. У повністю зарядженому і готовому до бою револьвері не зведена жодна пружина (тоді як в самозарядному пістолетi — як мінімум пружина магазина). Револьвер роками може лежати в стані повної боєготовності і в потрібний момент вистрілити. Крім того, механіка револьвера приводиться в рух мускульною силою стрільця, а не пороховими газами, тому не зазнає перевантажень.
  • Револьверу не потрібний окремий запобіжник — якщо курок не зведений, унаслідок випадкового падіння, удару тощо, револьвер не вистрілить завдяки конструкції ударно-спускового механізму. В останні десятиріччя подібні рішення вживають і в пістолетах.
  • Після осічки можна вистрілити другий раз, просто натиснувши на спусковий гачок. У пістолеті для цього треба пересмикнути затвор.
  • Револьвер можна користувати одною рукою. У пістолеті друга рука потрібна щоб як мінімум пересмикнути затвор. Через це усе більш спецзагонів країн світу вносять револьвери до озброєння.

Недоліки

  • Кількість набоїв в барабані обмежена. На практиці більшість револьверів середнього та великого калібру є 5- чи 6-зарядними, інакше барабан був би занадто великим та важким (трапляються зразки навіть на кількадесят набоїв, але вони є технічним курйозом). Магазин багатьох пістолетів містить 8-10 і більше набоїв.
  • Технічна швидкострільність револьверу зазвичай нижча, а час перезарядження довший, ніж пістолета. Деякі конструкції передбачали швидку заміну барабана, але носити з собою заряджені барабани не так зручно, як пласкі магазини до пістолета. Відомі системи револьверів з автоматичним викиданням гільз з барабану, і навіть з дозаряджанням барабану з додаткового магазину на кшталт пістолетного, але вони були настільки складні і ненадійні, що про їх розповсюдження не було й мови. Максимум чим конструктори спромоглися прискорити процес заряджання револьвера — це екстрактори, що дозволяють одним рухом руки викинути з барабану всі гільзи, і особливі пристрої для заряджання в барабан разом декількох набоїв (англ. speed-loaders). Втім, окремі майстри, як от американець Джері Мічулек[en], здатні стріляти з револьвера в темпі до 6-8 пострілів на секунду і перезаряджати за долі секунди.
  • Помітна частина порохових газів під час пострілу витікає крізь щілину між стволом і барабаном, тобто марно втрачається частина енергії заряду. Цю ваду ліквідовано в деяких системах (Наган зр. 1895 р.) ціною значного ускладнення конструкції.
  • Осі камори і ствола не можуть збігатися ідеально. Внаслідок цього куля, коли входить в ствол, може деформуватися і навіть втрачати частину свого матеріалу. Це негативно впливає на точність. Приклад системи, що не має цього недоліку — знов же Наган 1895 р.
  • Точність — ствол револьвера розташований значно вище відносно руки стрільця, ніж у пістолетів, тому при пострілі виникає більшій перекидальний момент. Цієї вади не мають нечисленні системи, які стріляють з нижньої камори барабану, а не з верхньої, наприклад найсучасніший російський револьвер РШ-12,7.
  • Габарити — пістолет зазвичай коротший, тонший і легший за револьвер аналогічного калібру при тієї ж довжині ствола.

Автоматичні револьвери

Ще до широкого розповсюдження автоматичних пістолетів набув певного поширення автоматичний револьвер Webley-Fosbery. Барабан револьвера приводився в рух не зусиллям на спусковий гачок, а силою віддачі, що забезпечувало дещо вищу точність стрільби, в порівнянні із звичайними револьверами. За часів Першої світової війни цей револьвер був на озброєнні Королівських повітряних сил Великої Британії. Втім, автоматичні револьвери були занадто складні та дорогі у виробництві, а більшість недоліків револьвера залишилися їм притаманні, тому автоматичні револьвери не набули помітного розповсюдження. Відомі лише декілька систем, що вироблялися серійно.

Джерела

  • The Nagant revolvers (Download) by Gerard Henrotin — H&L Publishing / HLebooks.com
  • Жук А. Б. Энциклопедия стрелкового оружия. — М.: Воениздат, 1998.

Посилання