Обговорення:Омелян Пріцак: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок)
Tryhlav (обговорення | внесок)
Рядок 22: Рядок 22:
: Давня мудрість. Не створи собі кумира. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:20, 22 листопада 2017 (UTC)
: Давня мудрість. Не створи собі кумира. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:20, 22 листопада 2017 (UTC)
{{ping|Микола Івкі}} Хто з відомих науковців «копав» на Пріцака з опублікованого (статті, рецензії тощо)? --[[Користувач:Tryhlav|Tryhlav]] ([[Обговорення користувача:Tryhlav|обговорення]]) 08:21, 14 квітня 2018 (UTC)
{{ping|Микола Івкі}} Хто з відомих науковців «копав» на Пріцака з опублікованого (статті, рецензії тощо)? --[[Користувач:Tryhlav|Tryhlav]] ([[Обговорення користувача:Tryhlav|обговорення]]) 08:21, 14 квітня 2018 (UTC)
: А ще цей закордонний юда стверджує що центром Русі є межиріччя Волги, Корослі і Трубежа<ref>Моця О. П. «Внутрішня» Русь у контексті уточнення меж // [[Археологія (видання)|Археологія]] 2015 випуск I (58 ст.)</ref>. Пріцак виглядає як «Рука Москви» чи страждаючих комплексом неповноцінності піндосів глобалістсько-масонської течії (скорше за все другий варіант) єднозначно --[[Користувач:Tryhlav|Tryhlav]] ([[Обговорення користувача:Tryhlav|обговорення]]) 18:34, 1 червня 2018 (UTC)
: Також цей «закордонний юда» стверджує що початковим центром Русі є межиріччя Волги, Корослі і Трубежа<ref>Моця О. П. «Внутрішня» Русь у контексті уточнення меж // [[Археологія (видання)|Археологія]] 2015 випуск I (58 ст.)</ref> --[[Користувач:Tryhlav|Tryhlav]] ([[Обговорення користувача:Tryhlav|обговорення]]) 18:34, 1 червня 2018 (UTC)


== Щодо перейменування ==
== Щодо перейменування ==

Версія за 06:01, 2 червня 2018

Критика

Критика та некомпетентність Пріцака як історика мають бути вказані у ст. Можливо не в титлі, а підпунктом у розділі "Праці". Видалянти того порушують засади проекту

Критика в стилі «автор клоун» іде лісом а сам критикант - у бан. Mykola Swarnyk (обговорення) 14:01, 22 липня 2017 (UTC)[відповісти]
Видалено низку АД котрі будуть у статті. Іди лісом зі своїм продажним баблісториком --Georg Urban 19:38, 9 серпня 2017 (UTC)
Якщо користувач не реєструється, бо розуміє, що тоді не зможе поводиться як партизан - це якраз і є уособленням виразу "іти лісом". Mykola Swarnyk (обговорення) 01:59, 10 серпня 2017 (UTC)[відповісти]
Я тобі на СО вже відписував чому не писав те під власним ім'ям. Оскільки вже не вперше пересікаємося чудово знаєш що для написання подібних речей не вживаю анонімність. Ухиляння від безпосередньої теми суперечки та провокації до тролінгу розглядаю як небажання її вирішувати через завідомо відсутню аргументацію твоїх поглядів --Yuriy Urban 12:55, 10 серпня 2017 (UTC)

Норманізм

Не знаю чи варто зараховувати Пріцака до норманістів, це досить застарілий поділ. Крім того, Пріцак вважав дискусії норманістів та антинорманістів безплідними. http://nte.etnolog.org.ua/zmist/2003/N3/Art9.html --yakudza 23:05, 26 вересня 2017 (UTC)[відповісти]

Абсурди Пріцака

  • Київ заснували хозари.
  • Назва У́мань має половецьке походження.
  • Слово половці — переклад слова кипчаки.
  • Абсурд «Українці — це тюрки, що розмовляють слов'янською мовою» прямо чи непрямо також пов'язаний із Пріцаком.
Давня мудрість. Не створи собі кумира. --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 22 листопада 2017 (UTC)[відповісти]

@Микола Івкі: Хто з відомих науковців «копав» на Пріцака з опублікованого (статті, рецензії тощо)? --Tryhlav (обговорення) 08:21, 14 квітня 2018 (UTC)[відповісти]

Також цей «закордонний юда» стверджує що початковим центром Русі є межиріччя Волги, Корослі і Трубежа[1] --Tryhlav (обговорення) 18:34, 1 червня 2018 (UTC)[відповісти]

Щодо перейменування

«Енциклопедія історії України» містить статтю «Пріцак Омелян Йосипович» ([[1]], с. 15), тобто не «Омелян Пріцак». --Микола Івкі (обговорення) 11:51, 21 січня 2018 (UTC)[відповісти]

Flavius1. Див., зокрема: Сікорський Ігор Іванович, Шевельов Юрій Володимирович... Микола Івкі (обговорення) 11:47, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
Микола Івкі Читайте обговорення, а потім підсумок, зокрема акцентована увага на правилі ВП:ІС. Я прекрасно ознайомлений з джерелами, в тому числі й з цією енциклопедію, яка згадувалась в обговоренні і в якій він в енциклопедичному порядку так само як Сікорський і Шевельво (це не дуже доречні приклади до слова). Але якщо ви хочете оскаржити - оскаржуйте, аргументувавши. --Flavius (обговорення) 11:58, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
Пропоную варіант перейменування ст на «Омелько» --Tryhlav (обговорення) 12:12, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
Flavius1. Ще раніше прочитав. Пріцак, як Сікорський і Шевельов, виріс на теренах України. Омелян Пріцак — не псевдонім. Якщо ж Омелян Пріцак, то чому не Ігор Сікорський і не Юрій Шевельов ? Там оскаржити не можу, тому можете вважати цю тему за оскарження. Микола Івкі (обговорення) 12:23, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
можете оскаржити тут. До речі, "а чому не так як Сікорський, або чому не Ігор Сікорський" - це не аргументи. --Flavius (обговорення) 12:26, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
І там, на СО, не можу. Якщо Омелян Пріцак, але Шевельов Юрій Володимирович, то це, як кажуть,— подвійні стандарти. Микола Івкі (обговорення) 12:35, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
Ніяких подвійних стандартів. Кожен випадок (я ж кажу, що ваші приклади невдалі) на ВП:ПС розглядається окремо. Шевельова на ВП:ПС не було. --Flavius (обговорення) 13:00, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]
Тоді додайте (і Шевельова, і ще декого). --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 19 березня 2018 (UTC)[відповісти]

Непонятки

@Yakudza: Чому був видалений розділ «Критика»? --Tryhlav (обговорення) 13:41, 12 квітня 2018 (UTC)[відповісти]

Tryhlav, от гляньте ще раз статтю В.Барана Етнокультурні процеси в період Київської держави. Хіба там критика? Ні, там полеміка, при чому із більшістю тез Пріцака Баран погоджується і сперечається із ним щодо деяких деталей. Більше того, Баран згадує Пріцака у статті 15 разів (більше хіба що Грушевського), розгляду його концепції приділено увагу на 3-х сторінках і, як я вище сказав, Баран дає досить високу оцінку його праці, полемізуючи з окремими моментами, зокрема недостатній увазі Пріцака до археології. Якщо глянути, як Баран висловлюється щодо концепції Сєдова про так званий "Руський каганат", то видно, що там справді нищівна критика, він каменя на камені від неї не залишає. Загалом ця стаття непогане джерело для представлення у нашій статті поглядів Пріцака, тільки якщо не висмикувати з неї якісь однобокі моменти. --yakudza 20:31, 12 квітня 2018 (UTC)[відповісти]
Попри те що у данній ст критика Пріцака з його боку не є послідовною фрагмент:

О.Пріцак навіть ставить питання про хозарську належність полян і м. Києва, яке, на його думку виникло лише у IX ст. як хозарська фортеця. П.Толочко Г.Шовкопляс С.Кілієвич та інші археологи — дослідники Києва — здобули матеріали на Старокиївській горі, які датуються VI—VIII ст. і належить слов'янським празько-корчацьким та райковецькій культурам. Вони незаперечно свідчать що Київ виник у VI ст. як слов'янське поселення, яке переросло у городище, а потім у середньовічне місто ( Етнокультурні процеси в період київсько-руської держави (с. 14))

абс відповідає поданому у видаленому вами розділі.

Щодо питання "про хазарську належність полян і Києва", то в цій же статті Баран свідчить, що поляни (і Київ як столиця) справді платили данину Хазарському каганату. Розбіжність у них лише у даті заснування Києва. Пріцак, в першу чергу, спирається на європейські та східні хроніки, а Баран на археологічні дані. Звісно, у них можуть бути розбіжності. Ви ж писали, що "Його дослідницький метод... не визнається та критикується науковцями" Але це ніяк не випливає із цієї статті, навіть навпаки Баран дуже високо цінує Пріцака і його праці, але вказує на деякі помилкові, з його точки зору, висновки через недостатню увагу до археологічних даних. --yakudza 18:48, 14 квітня 2018 (UTC)[відповісти]
У вас звісно присутній набутий талан акцентувати на сторонньому, але мова/хибна теза ОП, яку викрито в тексті, головне не про «належність (примусове оподаткування)», а про на його думку виникло лише у IX ст. як хозарська фортеця. Тим паче я не спостерігав у цій статті захоплених відгуків про ОП, вони скорше статичні, констатуючі. Втім можливо фактажу задля розділу наразі дійсно замало --Tryhlav (обговорення) 19:35, 14 квітня 2018 (UTC)[відповісти]

Примітки

  1. Моця О. П. «Внутрішня» Русь у контексті уточнення меж // Археологія 2015 випуск I (58 ст.)