Адріанопольський договір (1713): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Адріанопольський мирний договір}} |
{{Otheruses|Адріанопольський мирний договір}} |
||
{{угода}} |
{{угода}} |
||
'''Адріано́польський ми́рний до́гові́р (1713)''' — |
'''Адріано́польський ми́рний до́гові́р (1713)''' — [[мирна угода]], укладений 13 ([[24 червня]]) [[1713]] року у [[Адріанополь|Адріанополі]] ([[Московське царство|Московським царством]] і [[Османська імперія|Османською імперією]] строком на 25 років після [[російсько-турецька війна 1711 — 1713|російсько-турецької війни 1711 — 1713 років]]. В цілому повторював [[Прутський мир 1711|Прутський мирний договір]], був замінений [[Константинопольський «Вічний Мир» (1720)|Константинопольським «Вічним Миром»]]. |
||
Згідно з мирною угодою, Московське царство зобов'язувалось у 60-денний термін вивести з Речі Посполитої свої війська, які перебували переважно на території Правобережної України. Московсько-османський кордон переносився аж до безпосередніх кордонів Лівобережної Гетьманщини — в межиріччя [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] й [[Орель|Орелі,]] далі на південний схід по [[Сіверський Донець|Сіверському Дінцю]]. Отже, Московське царство втрачало східну частину Запорожжя й була повністю ізольована від [[Азовське море|Азовського моря]]. Також переглядалися міждержавні кордони на правобережних землях України, починаючи від Києва. 23(12) квітня 1714 до Адріанопольського договору було додано дві статті, за якими османський султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України, з якої вже було виведене населення ліквідованих правобережних козацьких полків у кордонах «від Случі до Дніпра». Відповідно до цієї угоди Московська держава підтверджувала угоди 1711 та 1712 років, в тому числі визнавала юрисдикцію Османської імперії над [[Військо Запорізьке|Військом Запорозьким]]. |
Згідно з мирною угодою, Московське царство зобов'язувалось у 60-денний термін вивести з Речі Посполитої свої війська, які перебували переважно на території Правобережної України. Московсько-османський кордон переносився аж до безпосередніх кордонів Лівобережної Гетьманщини — в межиріччя [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] й [[Орель|Орелі,]] далі на південний схід по [[Сіверський Донець|Сіверському Дінцю]]. Отже, Московське царство втрачало східну частину Запорожжя й була повністю ізольована від [[Азовське море|Азовського моря]]. Також переглядалися міждержавні кордони на правобережних землях України, починаючи від Києва. 23(12) квітня 1714 до Адріанопольського договору було додано дві статті, за якими османський султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України, з якої вже було виведене населення ліквідованих правобережних козацьких полків у кордонах «від Случі до Дніпра». Відповідно до цієї угоди Московська держава підтверджувала угоди 1711 та 1712 років, в тому числі визнавала юрисдикцію Османської імперії над [[Військо Запорізьке|Військом Запорозьким]]. |
||
Версія за 17:15, 12 червня 2018
| Адріанопольський договір | |
|---|---|
| Тип | договір і мирна угода |
| Підписано | 24 червня 1713 |
| Місце | Едірне |
| Підписанти | Османська імперія і Московське царство |
Адріано́польський ми́рний до́гові́р (1713) — мирна угода, укладений 13 (24 червня) 1713 року у Адріанополі (Московським царством і Османською імперією строком на 25 років після російсько-турецької війни 1711 — 1713 років. В цілому повторював Прутський мирний договір, був замінений Константинопольським «Вічним Миром».
Згідно з мирною угодою, Московське царство зобов'язувалось у 60-денний термін вивести з Речі Посполитої свої війська, які перебували переважно на території Правобережної України. Московсько-османський кордон переносився аж до безпосередніх кордонів Лівобережної Гетьманщини — в межиріччя Самари й Орелі, далі на південний схід по Сіверському Дінцю. Отже, Московське царство втрачало східну частину Запорожжя й була повністю ізольована від Азовського моря. Також переглядалися міждержавні кордони на правобережних землях України, починаючи від Києва. 23(12) квітня 1714 до Адріанопольського договору було додано дві статті, за якими османський султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України, з якої вже було виведене населення ліквідованих правобережних козацьких полків у кордонах «від Случі до Дніпра». Відповідно до цієї угоди Московська держава підтверджувала угоди 1711 та 1712 років, в тому числі визнавала юрисдикцію Османської імперії над Військом Запорозьким.
Література
- Н. Ф. Сербіна. Адріанопольський мирний договір 1713 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
- Чухліб Т. В. Адріанопольський мирний договір 1713 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 42. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Чухліб Т. В. Правобережна Україна в міжнародних договорах у другій половині XVII — на початку XVIII ст. В кн.: Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку, вип. 3. К.—Черкаси, 1993.
- Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709—1714). М., 1990
Посилання
| ||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}