Коханці Айн Сакхрі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м стиль
Рядок 14: Рядок 14:
== Важливість і придбання ==
== Важливість і придбання ==


Фігурка лягла в основу програми радіо [[BBC]] A History of the World in 100 Objects в січні 2010 про зародження [[Сільське господарство |сільського господарства]].<ref> [http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref> Її придбав [[Британський музей]] 1958 року на аукціоні під час продажу майна Невіля.<ref>[http://figurine figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>
Фігурка лягла в основу програми радіо [[BBC]] {{lang-en|A History of the World in 100 Objects}} в січні 2010 про зародження [[Сільське господарство |сільського господарства]].<ref> [http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref> Її придбав [[Британський музей]] 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.<ref>[http://figurine figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==

Версія за 08:18, 23 червня 2018

Фігурка коханців Айн Сакхрі — це скульптура, яку знайшли в одній з печер Айн Сакхрі неподалік від Вифлеєма.[1] Вважають, що вік скульптури близько 11000 років, і вона є найстарішим відомим зображенням двох людей, що перебувають у статевому акті.[2]

Відкриття

Скульптуру виявив 1933 року Рене Невіль,[3] французький консул у Єрусалимі[4], коли він переглядав випадкові знахідки, що їх отримали французькі отці у Вифлеємі. Він знайшов цей камінь під час відвідин невеликого музею з абатом Брейєм[5]. Брей одразу ж ідентифікував цей камінь, як важливий, і отримав можливість побувати в бедуїнів, які знайшли ці речі у Ваді Харетон (англ. Wadi Khareitoun). Його привели до місця розташування печер Айн Сакхрі, від яких скульптура отримала свою назву. Розкопки у печерах показали, що вони були помешканням тисячі років тому, а знахідки пов'язані з Натуфійською культурою. Саме через це вважають, що фігурка була елементом побуту, а не частиною похорону[6].

Людина, яка зробила скульптуру, найвірогідніше, походила з Натуфійської культури, ранньої культури, членів якої вважають найпершими людьми, які збирали насіння трав одностеблевих рослин[7]. Це було важливим кроком у сільському господарстві, адже це, врешті-решт, дозволило фермерам вибирати, яке насіння можна їсти, а яке потрібно залишити для посіву наступного сезону[8]. Представники цієї культури полювали на газелей і першими з відомих племен зуміли приручити собак,[9], овець і кіз, що також включає в себе засади селекційно-племінного господарства та устрою. Існує припущення, що продовольча програма забезпечувала стабільність і дозволила представникам Натуфійської культури створити великі спільноти від 200 до 300 осіб і займатись мистецтвом[10].

Зовнішній вигляд

Скульптура була зроблена шляхом різьби по каменю (кальцитовий кругляк) за допомогою гострого знаряддя з кам'яним наконечником, щоб сформувати положення пари.[11] І хоча відсутні багато деталей, наприклад, обличчя, фігурку вважають доволі майстерно зробленою скульптурою. Художник Марк Куїнн (англ. Marc Quinn) зазначив, що фігурка виглядає по-різному, залежно від кута зору глядача. З одного боку, вона може нагадувати пару, чоловічі і жіночі статеві органи, залежно від кута зору.[12] Він порівняв скульптуру з сучасним порнографічним фільмом, де дія може включати в себе зйомку і зблизька і здалека. Не викликає сумніву, що фігурки звернені одна до одної, але конкретну стать фігурок можна лише припускати. Очевидним є те, що скульптура має фалічний характер, в який би спосіб її не розглядати.[13]

Важливість і придбання

Фігурка лягла в основу програми радіо BBC англ. A History of the World in 100 Objects в січні 2010 про зародження сільського господарства.[14] Її придбав Британський музей 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.[15]

Бібліографія

  • B. Boyd and J. Cook, 'A reconsideration of the «Ain Sakhri» figurine', Proceedings of the Prehistoric Society, 59 (1993), pp. 399—405

Примітки

  1. ↑ Ain Sakhri lovers figurine, British Museum, accessed July 2010
  2. ↑ A History of the World -7, BBC.co.uk, accessed July 2010
  3. ↑ Neuville is known for his work with Skhul and Qafzeh hominids in the Lavant
  4. ↑ Neuville represented the French Republic as vice-consul at Jerusalem from 1928 to 1937 and as consul-general from 1946 to 1952; see footnote on page 301 of Les Mandats Francais Et Anglais Dans Une Perspective (in French)
  5. ↑ A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  6. ↑ Ain Sakhri lovers figurine, British Museum, accessed July 2010
  7. ↑ A History of the World -7, BBC.co.uk, accessed July 2010
  8. ↑ A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  9. ↑ Clutton-Brock, Juliet (1995), «Origins of the dog: domestication and early history», in Serpell, James, The domestic dog: its evolution, behaviour and interactions with people, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-41529-2
  10. ↑ A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  11. ↑ Ain Sakhri lovers figurine, British Museum, accessed July 2010
  12. ↑ Ain Sakhri Lovers Figurine
  13. ↑ figurine, British Museum, accessed July 2010
  14. ↑ A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  15. ↑ figurine, British Museum, accessed July 2010
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коханці_Айн_Сакхрі&oldid=22838693