Поляновський мир

Поляновський мир
Перші сторінки договору
Тип	мирна угода
Підписано	17(27) травня - 4(14) червня 1634 року
Місце	с. Семлево на р. Поляновці (притока Дніпра)
Підписанти	Річ Посполита і Московське царство
Медіафайли у Вікісховищі

Поляновський мир 1634 року — мирний договір між Московським царством і Річчю Посполитою, підписаний 17(27) травня  — 4(14) червня 1634 р. у с. Семлево на р. Поляновці (притока Дніпра).

Завершив московсько-польську війну 1632—1634 років, що велася за Чернігово-Сіверські і Смоленські землі. Переговори розпочались у березні 1634. Московську делегацію очолював боярин Федір Шереметєв та окольничий Олексій Львов, польську — канцлер Якуб Задзик, литовську — Криштоф Радзивілл.

Укладений після тривалих суперечок, Поляновський мир в основному підтвердив умови Деулінського перемир'я 1618 року. За Поляновським миром Московська держава зобов'язувалася повернути Польщі зайняті в ході війни (крім м. Серпейська з повітом) території та сплатити контрибуцію у розмірі 20 тис. крб. Річ Посполита мала вивести свої війська за межі Московського царства. Польський король Владислав IV Ваза відмовлявся від претензій на московський престол. Сторони домовилися обмінятися полоненими без викупу і створити комісію для розмежування кордону (працювала протягом 1635—1648 років). Ратифікований у 1635. Внаслідок Поляновського миру вся Чернігово-Сіверщина потрапила до складу Речі Посполитої і на цій території було створено Чернігівське воєводство (1635).

Положення договору

• Підтверджувався кордон між Московією та Річчю Посполитою по Деулінському перемир'ю 1618, тобто остання зберігала за собою Чернігівську землю з містами Чернігів та Новгород-Сіверський (власне залишалася за Польщею) і Смоленську землю з містами Смоленськ, Трубчевськ, Рославль та ін. (власне залишалася за Литвою).
• Московія відмовлялася від усіх зайнятих у ході війни руських земель, які були захоплені Річчю Посполитою на початку XVII століття. Виняток становив місто Серпейськ з повітом.
• Річ Посполита зобов'язувалася вивести війська за межі Московського царства.
• Король польський і великий князь литовський Владислав IV відмовлявся від претензій на російський престол.
• Московія повинна була виплатити Речі Посполитої 200 тисяч рублів сріблом.
• Був зафіксований негайний обмін полоненими без викупу і затримання, а також межування кордонів (здійснено 5 комісіями в 1635–1648 роках).

У ході переговорів між представниками обох держав російської делегацією були відкинуті:

• Пропозиція поляків дозволити їм будувати католицькі костели, набувати вотчини в Московській державі (як і російським), вільно вступати в шлюб підданих обох держав;
• Пропозиція про те, щоб московський цар Михайло підписувався як «цар своєї Русі», а не «цар всія Русі».
• Пропозиція поляків про те, що « король польський і великий государ московський повинні разом намагатися, щоб був у них наряд гарматний, кораблі і люди військові на море Лівонській (Балтійському) і на морі Великому (Чорному) для розширення кордонів».

Мир був ратифікований обома сторонами в 1635.

Джерела та література

• Чухліб Т. В. Полянівський мир 1634 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 411. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.

Література

• В. Ю. Крушинський. Поляновський мирний договір 1634 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4