Хуан Карлос I

Хуан Карлос I ісп. Juan Carlos Alfonso Victor María de Borbón y Borbón Dos Sicilias
Rex Catholicissimus
Король Іспанії
Правління	1975-2014
Коронація	27 листопада 1975
Попередник	Альфонс XIII
Наступник	Філіп VI
Біографічні дані
Релігія	католицька церква
Народження	5 січня 1938(1938-01-05) (86 років) Рим, Італія
Дружина	Софія Грецька та Ганноверська
Діти	Гелена, Христина, Філіп
Династія	Бурбони
Батько	Хуан, граф Барселонський
Мати	Марія де лас Мерседес Бурбон-Сицилійська
Нагороди	Ланцюг ордена Білого леваd Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньїd (1994) премія Чотирьох свобод — Медаль свободиd (1996) Премія Нансена (1987) міжнародна премія Сімона Болівараd (1983) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1984) Honorary doctor of the University of Bolognad Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Кембриджського університетуd почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі honorary doctor of the University of Brasíliad золота медаль Вищої ради з наукових дослідженьd (12 травня 1993) European Medal of Toleranced
Медіафайли у Вікісховищі

Хуа́н Ка́рлос І де Бурбо́н (ісп. Juan Carlos Alfonso Víctor María de Borbón y Borbón-Dos Sicilias) (нар.5 січня 1938, Рим, Італія) — король Іспанії з 22 листопада 1975 року до 19 червня 2014 року з династії Бурбонів. Онук останнього короля Іспанії Альфонса ХІІІ, позбавленого престолу квітневою революцією 1931 року. 2 червня 2014 року оголосив, що вирішив зректися престолу на користь свого сина, принца Філіпа VI. Як пояснив прем'єр країни, для того, щоб Хуан Карлос І зміг покинути престол, в конституцію Іспанії внесуть відповідні зміни.

Сходження на престол

У 1969 році диктатор Франсіско Франко призначив спадкоємцем іспанського престолу 31-річного Хуана Карлоса, старшого сина графа Барселонського, проти волі батька. Хуан Карлос мав посісти престол не одразу, а лише після смерті Франко, що й трапилося 22 листопада 1975. Після коронації сам обрав називати себе Хуан Карлос І замість «Хуан ІІІ» та «Карлос V».

Король виявив далекоглядність, провівши практично одразу ж після вступу на престол демократичні реформи, узаконивши політичні партії (1977) і розпустивши франкістську «фалангу». На основі Конституції Іспанії, ратифікованої народним референдумом 6 грудня 1978 року і проголошеної 27 грудня того ж року, яка визнає Короля символом національної єдності і законним спадкоємцем історичної династії. Король був оголошений спадкоємцем не Франко, а історичної монархії, і гарантувалися цивільні права й свободи. Регіони отримали більше самостійності (Іспанія перетворилася на федеративну державу).

У 1981 році вчинив успішний опір спробі державного перевороту, яку влаштували військові, що прагнули відновити франкістський режим. З 1982 року брав участь у буденному політичному житті та сприймався, насамперед, як символ національної єдності та гарант демократичних свобод.

Сім'я

З 1962 року одружений на Софії Грецькій, дочці короля Греції Павла I, з данської династії Глюксбургів.

Діти:

• інфанта Гелена, герцогиня де Луго (н. 1963)
• інфанта Христина, герцогиня Пальма-де-Майоркська (н. 1965)
• Феліпе, принц Астурійский (н. 1968) — король Іспанії Філіп VI.

Цікаві факти

• На честь Хуана Карлоса І названо десантний корабель-авіаносець іспанських ВМС, введений в експлуатацію в 2011 році.
• 10 березня 2007 року під час промови прем'єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Сапатеро на Іберо-Американській зустрічі на вищому рівні у Сантьяго, Чилі, трапився інцидент: Хуан Карлос I запропонував Президенту Венесуели Уго Чавесу «стулити пельку». Дуже швидко фраза ¿Por qué no te callas? стала інтернет-мемом.

Див. також

• Авіаносець «Хуан Карлос I»

Література

• Р. А. Кривонос. Хуан Карлос I // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

Примітки

Попередник Альфонс XIII

Король Іспанії 1975-2014

Наступник Філіп VI