Пирожков Сергій Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація |
→Наукова діяльність: опонент "праффєсара" у складі комісії???? |
||
| Рядок 78: | Рядок 78: | ||
Автор 9 монографій, численних публікацій з проблем математичної демографії, аналізу вікової структури населення, концептуальних уявлень щодо відтворення трудового потенціалу, стат. розрахунків втрат населення під час соціальних катастроф у 1930—1940 рр. Ініціатор розвитку в демографічній науці наукового напряму — аналізу людських ресурсів з точки зору оцінки їх потенційних можливостей, основ теорії трудового потенціалу як складової відкритої соціосистеми. Удосконалив методи демографічного прогнозування, обґрунтування сценаріїв ретроспективного та перспективного прогнозів демографічних процесів, визначення демографічних перспектив формування ринку праці. С. І. Пирожков започаткував проведення наукових досліджень в Україні, які передбачають прогнозування суспільних явищ на основі комплексної оцінки системи взаємопов'язаних параметрів економічної, демографічної, соціальної, безпекової та військової політики.<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Pyrozhkov_S Пирожков Сергій Іванович. Енциклопедія історії України]</ref> |
Автор 9 монографій, численних публікацій з проблем математичної демографії, аналізу вікової структури населення, концептуальних уявлень щодо відтворення трудового потенціалу, стат. розрахунків втрат населення під час соціальних катастроф у 1930—1940 рр. Ініціатор розвитку в демографічній науці наукового напряму — аналізу людських ресурсів з точки зору оцінки їх потенційних можливостей, основ теорії трудового потенціалу як складової відкритої соціосистеми. Удосконалив методи демографічного прогнозування, обґрунтування сценаріїв ретроспективного та перспективного прогнозів демографічних процесів, визначення демографічних перспектив формування ринку праці. С. І. Пирожков започаткував проведення наукових досліджень в Україні, які передбачають прогнозування суспільних явищ на основі комплексної оцінки системи взаємопов'язаних параметрів економічної, демографічної, соціальної, безпекової та військової політики.<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Pyrozhkov_S Пирожков Сергій Іванович. Енциклопедія історії України]</ref> |
||
Опонент докторської дисертації [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]<ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/27779559.html Сергій Грабовський. Війна Росії проти України і «гідне» поповнення плеяди переговірників у Мінську. Радіо Свобода, 04 червня 2016]</ref> |
Опонент докторської дисертації [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]<ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/27779559.html Сергій Грабовський. Війна Росії проти України і «гідне» поповнення плеяди переговірників у Мінську. Радіо Свобода, 04 червня 2016]</ref>. |
||
== Нагороди та відзнаки == |
== Нагороди та відзнаки == |
||
Версія за 04:39, 3 серпня 2018
| Сергій Іванович Пирожков | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сергій Іванович Пирожков | |||||||
.jpg) | |||||||
| Народився |
20 червня 1948 (75 років) Київ | ||||||
| Громадянство |
 Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | Дипломат, вчений | ||||||
| Відомий завдяки | Академік Національної академії наук України | ||||||
| Alma mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана | ||||||
| Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] (1991) | ||||||
| Заклад | ДТЕУ і НАН України[1] | ||||||
| Членство | НАН України | ||||||
| Посада | Віце-президент НАН України | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Сергі́й Іва́нович Пирожко́в (20 червня 1948, Київ) — український науковець та дипломат. Доктор економічних наук (1991), Професор (1994), Академік Національної академії наук України (2000). Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Молдова. Заслужений діяч науки і техніки України (2003), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002).[2]
З квітня 2015 року — Віце-президент Національної академії наук України, Голова Секції суспільних і гуманітарних наук, Член Президії НАН України.[3]
Життєпис
Народився 20 червня 1948 р. у Києві. У 1969 році закінчив Київський інститут народного господарства. Володіє французькою мовою.
- 1970—1973 рр. — аспірант, Київський інститут народного господарства.
- 1974—1976 рр. — молодший науковий співробітник, Інститут економіки Академії наук України.
- 1976—1990 рр. — вчений секретар Відділення економіки Академії наук України, заступник начальника науково-організаційного відділу, Президія Академії наук України.
- 1990—1991 рр. — завідувач відділом, Інститут економіки Академії наук України.
- 1991—1997 рр. — директор-організатор, директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.
- 1997—2001 рр. — директор Національного інституту українсько-російських відносин.
- 2001[4]-2005[5] рр. — заступник Секретаря Ради національної безпеки й оборони України — директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки.
- З 19.10.2005[6] по 17.03.2007[7] рр.- заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з питань безпеки у зовнішньополітичній сфері — директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки.
- З березня 2007[8] по 29 жовтня 2014[9] рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова.
Наукова діяльність
Автор 9 монографій, численних публікацій з проблем математичної демографії, аналізу вікової структури населення, концептуальних уявлень щодо відтворення трудового потенціалу, стат. розрахунків втрат населення під час соціальних катастроф у 1930—1940 рр. Ініціатор розвитку в демографічній науці наукового напряму — аналізу людських ресурсів з точки зору оцінки їх потенційних можливостей, основ теорії трудового потенціалу як складової відкритої соціосистеми. Удосконалив методи демографічного прогнозування, обґрунтування сценаріїв ретроспективного та перспективного прогнозів демографічних процесів, визначення демографічних перспектив формування ринку праці. С. І. Пирожков започаткував проведення наукових досліджень в Україні, які передбачають прогнозування суспільних явищ на основі комплексної оцінки системи взаємопов'язаних параметрів економічної, демографічної, соціальної, безпекової та військової політики.[10]
Опонент докторської дисертації Віктора Януковича[11].
Нагороди та відзнаки
- Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ-го ступеня (1998).
- Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2002).
- Заслужений діяч науки і техніки України (2003).
- Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ-го ступеня (2008).
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[12]
Див. також
Джерела та література
- Кіндзерський Ю. В. Пирожков Сергій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 211. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Сайт НАН України
Література
- Л. В. Губерський. Пирожков Сергій Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Примітки
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Пирожков Сергій Іванович
- ↑ Сайт Національної академії наук України
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1008/2001 Про призначення С.Пирожкова заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1493/2005 Про звільнення С.Пирожкова з посади заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України — директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1494/2005 Про призначення С.Пирожкова заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з питань безпеки у зовнішньополітичній сфері
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 213/2007 Про звільнення С.Пирожкова з посади заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з питань безпеки у зовнішньополітичній сфері — директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 167/2007 Про призначення С.Пирожкова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Молдова
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 832/2014 Про звільнення С.Пирожкова з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Молдова
- ↑ Пирожков Сергій Іванович. Енциклопедія історії України
- ↑ Сергій Грабовський. Війна Росії проти України і «гідне» поповнення плеяди переговірників у Мінську. Радіо Свобода, 04 червня 2016
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
Посилання
- Надзвичайна і Повноважна Людина: Сергію Пирожкову — 65
- Посольство України в Республіці Молдова. (укр.), (рос.), (рум.)
- Офіційна Україна сьогодні
| |||||||||||||||||
Категорії:
- Народились 20 червня
- Народились 1948
- Випускники Київського національного економічного університету
- Доктори економічних наук
- Викладачі Державного торговельно-економічного університету
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Нагороджені ювілейною медаллю «25 років незалежності України»
- Кавалери ордена Пошани (Молдова)
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Українські дипломати
- Посли України в Молдові
- Дійсні члени НАН України
- Доктори економічних наук України
- Науковці Київського національного торговельно-економічного університету
- Керівники Національного інституту стратегічних досліджень