Єнс Якоб Берцеліус: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м додана Категорія:Відкривачі хімічних елементів за допомогою HotCat |
і - й |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
Відкрив [[церій]], [[селен]], [[торій]], уперше отримав у вільному стані [[кремній]], [[Титан (хімічний елемент)|титан]], [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]], [[цирконій]], визначив [[атомна маса|атомну вагу]] 46 відомих на той час [[хімічний елемент|хімічних елементів]] і ввів для них літерні позначення. |
Відкрив [[церій]], [[селен]], [[торій]], уперше отримав у вільному стані [[кремній]], [[Титан (хімічний елемент)|титан]], [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]], [[цирконій]], визначив [[атомна маса|атомну вагу]] 46 відомих на той час [[хімічний елемент|хімічних елементів]] і ввів для них літерні позначення. |
||
Уточнив і розвинув уявлення про [[атом]] і [[спорідненість до електрона|електричну спорідненість]], запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки [[солі]] в розчині під дією [[Електричний струм|електричного струму]] розкладаються на негативні |
Уточнив і розвинув уявлення про [[атом]] і [[спорідненість до електрона|електричну спорідненість]], запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки [[солі]] в розчині під дією [[Електричний струм|електричного струму]] розкладаються на негативні й позитивні компоненти, всі [[хімічна сполука|сполуки]] повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). [[Оксиген]] найбільш [[електронегативність|електронегативний]] елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли [[сірка]], [[азот]], [[фосфор]] і т. д. з переходом через [[водень]] до натрію, калію й інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором. |
||
Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «[[органічна хімія]]», «[[алотропія]]», «[[ізомерія]]» |
Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «[[органічна хімія]]», «[[алотропія]]», «[[ізомерія]]» |
Версія за 05:31, 7 серпня 2018
Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, нар. 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — пом.7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.
Внесок в науку
Відкрив церій, селен, торій, уперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них літерні позначення.
Уточнив і розвинув уявлення про атом і електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні й позитивні компоненти, всі сполуки повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). Оксиген найбільш електронегативний елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли сірка, азот, фосфор і т. д. з переходом через водень до натрію, калію й інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.
Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «органічна хімія», «алотропія», «ізомерія»
Нагороди та відзнаки
В 1807 році Берцеліус здобув звання професора хімії та фармакології в Каролінському Інституті. 10 листопада 1829 Берцеліус став почесним членом Шведської Королівської Академії Словесності.[8] Нагороджений медаллю Коплі в 1836.
Примітки
- ↑ Jöns Jacob Berzelius
- ↑ Jacob Berzelius
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Берлин, Нильс-Иоган // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIIa. — С. 550.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ Matrikel över ledamöter av Kungl. Vitterhetsakademien och Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets akademien, Bengt Hildebrand (1753-1953), Margit Engström och Åke Lilliestam (1954-1990), Stockholm 1992 ISBN 91-7402-227-X s. 31
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 серпня
- Народились 1779
- Померли 7 серпня
- Померли 1848
- Поховані на цвинтарі Солна
- Шведські хіміки
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Шведської академії
- Члени Французької академії наук
- Нагороджені медаллю Коплі
- Члени Прусської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Відкривачі хімічних елементів