Кінгісеппсько-Гдовська операція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
м вікіфікація
Рядок 35: Рядок 35:
Німецькі частини 18-ї армії хоч і зазнали важких втрат, зуміли, відступаючи від одного проміжного рубежу до іншого, уникнути оточення і зберегли значну частину свого бойового потенціалу. Разом з тим положення 18-ї армії залишалося загрозливим. Втрата [[Гатчина|Красногвардейська]] призвела до розвалу суцільного фронту німецької оборони — «основне угруповання» армії (близько 14 дивізій) відступило зі сходу, північного сходу і півночі до Луги, а «західне угруповання» (близько 5-6 дивізій), розвалилося на окремі не пов'язані між собою дрібні бойові групи, відступало на захід до Нарвського плацдарму.
Німецькі частини 18-ї армії хоч і зазнали важких втрат, зуміли, відступаючи від одного проміжного рубежу до іншого, уникнути оточення і зберегли значну частину свого бойового потенціалу. Разом з тим положення 18-ї армії залишалося загрозливим. Втрата [[Гатчина|Красногвардейська]] призвела до розвалу суцільного фронту німецької оборони — «основне угруповання» армії (близько 14 дивізій) відступило зі сходу, північного сходу і півночі до Луги, а «західне угруповання» (близько 5-6 дивізій), розвалилося на окремі не пов'язані між собою дрібні бойові групи, відступало на захід до Нарвського плацдарму.


До 30 січня у районі Нарви зосередилася «західне угруповання» [[Отто Шпонгеймер|О.Шпонгеймера]], до складу якого увійшли сильно побиті 61-ша, 170-та, 225-та, 227-ма піхотні, 9-та та 10-та авіапольові дивізії, і кістяк [[11-та добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Нордланд»|танково-гренадерської дивізії СС «Нордланд»]] та [[23-тя добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Недерланд» (1-ша голландська)|добровольчої танково-гренадерської бригади СС «Недерланд»]]. Командування групи армій «Північ» звело їх в одну [[армійська група «Нарва»|армійську групу «Нарва»]], та, посилив резервами, кинуло на оборону дефіле між озером Пейпус та Фінською затокою.
До 30 січня у районі Нарви зосередилася «західне угруповання» [[Отто Шпонгеймер|О.Шпонгеймера]], до складу якого увійшли сильно побиті [[61-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|61-ша]], [[170-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|170-та]], [[225-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|225-та]], [[227-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|227-ма піхотні]], 9-та та 10-та авіапольові дивізії, і кістяк [[11-та добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Нордланд»|танково-гренадерської дивізії СС «Нордланд»]] та [[23-тя добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Недерланд» (1-ша голландська)|добровольчої танково-гренадерської бригади СС «Недерланд»]]. Командування групи армій «Північ» звело їх в одну [[армійська група «Нарва»|армійську групу «Нарва»]], та, посилив резервами, кинуло на оборону дефіле між озером Пейпус та Фінською затокою.


[[30 січня]] командувач [[група армій «Північ»|групою армій «Північ»]] [[Георг фон Кюхлер|Г. фон Кюхлер]] на зустрічі з А. Гітлером попросив дозволу відвести війська на [[Лінія Пантера-Вотан|лінію «Пантера»]], але отримав відмову. А. Гітлер вважав, що необхідно утримати «Лузький рубіж» і стабілізувати фронт. Оскільки Г. фон Кюхлер вважав наказ нездійсненним, він був відправлений у [[відставка|відставку]]. Новий командувачем групою армій «Північ» був призначений [[Вальтер Модель|В. Модель]].
[[30 січня]] командувач [[група армій «Північ»|групою армій «Північ»]] [[Георг фон Кюхлер|Г. фон Кюхлер]] на зустрічі з А. Гітлером попросив дозволу відвести війська на [[Лінія Пантера-Вотан|лінію «Пантера»]], але отримав відмову. А. Гітлер вважав, що необхідно утримати «Лузький рубіж» і стабілізувати фронт. Оскільки Г. фон Кюхлер вважав наказ нездійсненним, він був відправлений у [[відставка|відставку]]. Новий командувачем групою армій «Північ» був призначений [[Вальтер Модель|В. Модель]].

Версія за 17:51, 20 серпня 2018

Кінгісеппсько-Гдовська операція
Кингисеппско-Гдовская операция
Битва за Ленінград
Німецько-радянська війна

Відступ німецьких військ з-під Ленінграду. Зима 1944 року
Дата: 1 лютого1 березня 1944
Місце: Ленінградська область, РРФСР
Результат: перемога радянських військ
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Говоров Л. О.
СРСР Федюнінський І. І.
СРСР Масленников І. І.
СРСР Свиридов В. П.
СРСР Стариков П. Н.
СРСР Рибальченко С. Д.
Третій Рейх Георг Ліндеман
Третій Рейх Мартін Грасе[Прим. 1]
Третій Рейх Курт Герцог
Третій Рейх Герберт Лох
Третій Рейх Отто Шпонгеймер[Прим. 2]
Третій Рейх Вільгельм Вегенер
Третій Рейх Фелікс Штайнер
Третій Рейх Курт Пфлюгбейл
Військові формування
СРСР Ленінградський фронт
* 2-га ударна армія
* 42-га армія
* 8-ма армія[Прим. 3]
* 59-та армія[Прим. 4]
* 54-та армія[Прим. 5]
13-та повітряна армія
Третій Рейх 18-та армія
1-й повітряний флот
Військові сили
СРСР н/д Третій Рейх н/д
Карта Ленінградсько-Новгородської операції. Кінгісеппсько-Гдовська операція розвивалась на північно-західному фланзі стратегічної наступальної операції

Кінгісеппсько-Гдовська операція (рос. Кингисеппско-Гдовская операция) — фронтова наступальна операція військ радянського Ленінградського фронту проти військ 18-ї німецької армії, котра блокувала Ленінград, частина Ленінградсько-Новгородської стратегічної наступальної операції.

Історія

Загальна ситуація

До кінця січня спільними зусиллями війська Ленінградського і Волховського фронтів відкинули німецькі війська від Ленінграда на 70-100 кілометрів і звільнили основні комунікації міста з країною. 27 січня 1944 року було офіційно оголошено, що Ленінград повністю звільнений від ворожої блокади. Хоча операція розвивалася не так стрімко, як планувалося, війська двох фронтів створили передумови для подальшого успішного наступу.

Разом з тим, війська 2-го Прибалтійського фронту в січні не досягли успіху, але все-таки своїми активними діями скували основні сили 16-ї німецької армії, чим сприяло успіху наступу під Ленінградом і Новгородом.

Німецькі частини 18-ї армії хоч і зазнали важких втрат, зуміли, відступаючи від одного проміжного рубежу до іншого, уникнути оточення і зберегли значну частину свого бойового потенціалу. Разом з тим положення 18-ї армії залишалося загрозливим. Втрата Красногвардейська призвела до розвалу суцільного фронту німецької оборони — «основне угруповання» армії (близько 14 дивізій) відступило зі сходу, північного сходу і півночі до Луги, а «західне угруповання» (близько 5-6 дивізій), розвалилося на окремі не пов'язані між собою дрібні бойові групи, відступало на захід до Нарвського плацдарму.

До 30 січня у районі Нарви зосередилася «західне угруповання» О.Шпонгеймера, до складу якого увійшли сильно побиті 61-ша, 170-та, 225-та, 227-ма піхотні, 9-та та 10-та авіапольові дивізії, і кістяк танково-гренадерської дивізії СС «Нордланд» та добровольчої танково-гренадерської бригади СС «Недерланд». Командування групи армій «Північ» звело їх в одну армійську групу «Нарва», та, посилив резервами, кинуло на оборону дефіле між озером Пейпус та Фінською затокою.

30 січня командувач групою армій «Північ» Г. фон Кюхлер на зустрічі з А. Гітлером попросив дозволу відвести війська на лінію «Пантера», але отримав відмову. А. Гітлер вважав, що необхідно утримати «Лузький рубіж» і стабілізувати фронт. Оскільки Г. фон Кюхлер вважав наказ нездійсненним, він був відправлений у відставку. Новий командувачем групою армій «Північ» був призначений В. Модель.

Склад сторін

СРСР

Німеччина

Див. також

Література

  • Гланц Д. Битва за Ленинград. 1941—1945 / Пер. У. Сапциной. — М.: Астрель, 2008. — 640 с. — ISBN 978-5-271-21434-9.
  • Шигин Г. А. Битва за Ленинград: крупные операции, «белые пятна», потери / Под ред. Н. Л. Волковского. — СПб.: Полигон, 2004. — 320 с. — ISBN 5-17-024092-9.
  • Бешанов В. В. Десять сталинских ударов. — Мн.: Харвест, 2004. — с. 56-59. ISBN 985-13-1738-1

Посилання

Примітки

Виноски
  1. З 15.02.1944 року — генерал від інфантерії Антон Грассер
  2. З 23.02.1944 року — генерал від інфантерії Йоганнес Фріснер
  3. З 15.02.1944 р.
  4. З 15.02.1944 р.
  5. З 15.02.1944 р.
Джерела