Сепсис: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
продовжив редагування
продовжив редагування
Рядок 30: Рядок 30:
Сепсис можуть спричинити різні [[бактерії]] ([[стафілокок]]и, [[стрептокок]]и, [[пневмококи]], [[Паличка синьогнійна|синьогнійна паличка]], [[клебсієла]] тощо), [[Гриби#Патогенні гриби|гриби]] ([[кандидоз]]ний сепсис), [[вірус]]и (зокрема [[герпесвіруси]]), [[найпростіші]] (генералізована форма [[токсоплазмоз]]у). Характеризуючи збудника, необхідно звернути увагу на його вірулентність, дозу. Однак, іноді сепсис буває обумовлений умовно-патогенною флорою, що тривалий час перебуває на поверхні шкіри або слизових оболонок хворого.
Сепсис можуть спричинити різні [[бактерії]] ([[стафілокок]]и, [[стрептокок]]и, [[пневмококи]], [[Паличка синьогнійна|синьогнійна паличка]], [[клебсієла]] тощо), [[Гриби#Патогенні гриби|гриби]] ([[кандидоз]]ний сепсис), [[вірус]]и (зокрема [[герпесвіруси]]), [[найпростіші]] (генералізована форма [[токсоплазмоз]]у). Характеризуючи збудника, необхідно звернути увагу на його вірулентність, дозу. Однак, іноді сепсис буває обумовлений умовно-патогенною флорою, що тривалий час перебуває на поверхні шкіри або слизових оболонок хворого.


== Причини ==
== Патогенез ==
Визначається складною й тісною взаємодією трьох факторів:
Найпоширенішим первинним джерелом септичного процесу є легені, очеревина та органи сечовидільної системи.<ref name=M70>{{cite book|last=Dolin|first=[edited by] Gerald L. Mandell, John E. Bennett, Raphael|title=Mandell, Douglas, and Bennett's principles and practice of infectious diseases|year=2010|publisher=Churchill Livingstone/Elsevier|location=Philadelphia, PA|isbn=0443068399|pages=Chapter 70|edition=7th ed.}}</ref> У кожному третьому випадку джерело інфікування не було знайдене.<ref name=M70/> Інфекція зазвичай бактеріальна, але зараження може викликатися також грибками та вірусами.<ref name=M70/>
збудник інфекції;

стан первинного вогнища інфекції;
Збудники, що спричинюють сепсис, нічим не відрізняються від збудників, виділених при інших клінічних формах хвороб. Наприклад, один і той же штам пневмокока може зумовити і пневмонію з легким клінічним перебігом, і тяжкий сепсис. Один і той же стафілокок може в окремих осіб перебувати на слизових оболонках без розвитку якої-небудь патології (носійство), а в інших&nbsp;— спричинити сепсис з летальним результатом.
реактивність організму.

Збудники, які спричинюють сепсис, нічим не відрізняються від збудників, що виділяються при інших клінічних формах хвороби. Наприклад, стрептокок спричинює [[Скарлатина|скарлатину]], [[Тонзиліт|ангіну]], [[Пневмонія|пневмонію]], [[Бешиха|бешиху]] й також сепсис. Виникнення сепсису обумовлене не тільки властивостями самого збудника, скільки станом первинного вогнища інфекції й резистентністю організму. Розвитку сепсису сприяють різні фактори, що пригнічують резистентність макроорганізму. До них можуть відноситися які-небудь захворювання ([[цукровий діабет]], [[Карцинома|онкологічні]], гематологічні), недостатнє харчування (малий вміст білка, вітамінів), опромінення, [[стрес]], тривале застосування імунодепресивних препаратів, [[Кортикостероїди|кортикостероїдів]], цитостатиків.
У його розвитку у людини важливу роль грає зниження захисних сил організму внаслідок важкого захворювання, операції, великої крововтрати, недостатнього харчування. Джерелом загальної інфекції можуть бути нагноєння в рані або ускладнений перебіг місцевих гнійних захворювань (фурункул, карбункул, флегмона)&nbsp;— хірургічний сепсис; ускладнення після пологів або аборту, коли «вхідними воротами» інфекції є слизова оболонка матки,&nbsp;— акушерсько-гінекологічний сепсис; гнійні процеси або пошкодження органів сечостатевої системи, застій і інфікування сечі -урологічний сепсис; гострі чи хронічні гнійні захворювання органів порожнини рота&nbsp;— ротовий сепсис тощо.


== Патофізіологія ==
== Патофізіологія ==


[[Синдром системної запальної відповіді]] є ознакою запальних процесів у організмі. Якщо є підозри або точно відомо, що синдром зумовлений інфекційним [[патоген|збудником]], тоді вважають, що у хворого є сепсис. Тяжкий сепсис&nbsp;— сепсис, що призводить до поліорганної недостатності, таких як гостра дихальна недостатність, коагуляційні та інші гематологічні/гемодинамічні порушення, [[гостра ниркова недостатність]], мозкова [[Кома (медицина)|кома]], гостра недостатність надниркових залоз. При наявності серйозних гемодинамічних зрушень при тяжкому сепсисі на тлі низького кров'яного тиску ([[артеріальна гіпотензія|артеріальної гіпотензії]]) такий стан називають [[септичний шок|септичним шоком]].
ССЗВ є ознакою запальних процесів у організмі. Якщо є підозри або точно відомо, що синдром зумовлений інфекційним [[патоген|збудником]], тоді вважають, що у хворого є сепсис. Тяжкий сепсис&nbsp;— сепсис, що призводить до поліорганної недостатності, таких як гостра дихальна недостатність, коагуляційні та інші гематологічні/гемодинамічні порушення, [[гостра ниркова недостатність]], мозкова [[Кома (медицина)|кома]], гостра недостатність надниркових залоз. При наявності серйозних гемодинамічних зрушень при тяжкому сепсисі на тлі низького кров'яного тиску ([[артеріальна гіпотензія|артеріальної гіпотензії]]) такий стан називають [[септичний шок|септичним шоком]].
При відсутності негайного лікування сепсис призводить до поліорганної недостатності та смерті.
При відсутності негайного лікування сепсис призводить до поліорганної недостатності та смерті.
Рядок 88: Рядок 88:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. [[Голубовська Ольга Анатоліївна|О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовської]]).&nbsp;— Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене).&nbsp;— 2018.&nbsp;— 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовська, [[Андрейчин Михайло Антонович|М.&nbsp;А.&nbsp;Андрейчин]], [[Шкурба Андрій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Шкурба]] та ін.) ISBN 978-617-505-675-2
* Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. [[Голубовська Ольга Анатоліївна|О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовської]]).&nbsp;— Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене).&nbsp;— 2018.&nbsp;— 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовська, [[Андрейчин Михайло Антонович|М.&nbsp;А.&nbsp;Андрейчин]], [[Шкурба Андрій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Шкурба]] та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 / с. 650-657
* [http://www.mdcalc.com/sirs-sepsis-and-septic-shock-criteria/ SIRS, Sepsis, and Septic Shock Criteria] {{ref-en}}
* [http://www.mdcalc.com/sirs-sepsis-and-septic-shock-criteria/ SIRS, Sepsis, and Septic Shock Criteria] {{ref-en}}


Версія за 22:45, 29 серпня 2018

Ця стаття в процесі редагування користувачем [[Користувач:АВШ (обговорення) 22:02, 28 серпня 2018 (UTC)|АВШ (обговорення) 22:02, 28 серпня 2018 (UTC)]] певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Шкурба Андрій Вікторович (внесок, журнали) о 22:45 UTC (2973786 хвилин тому).
Сепсис
Спеціальність інфекційні хвороби
Симптоми послаблювальна гарячка, озноб і переміжна гарячка
Препарати цефтріаксон[1], mezlocillind[1], nafcillind[1], цефепім[1], cefotetand[1], оксацилін[1], тикарцилін[1], амікацин[1], азтреонам[1], іміпенем[1], гентаміцин[1], цефотаксим[1], цефтізоксим[1], ертапенем[1], піперацилін[1], drotrecogin alfad[1], цефтазидим[1] і cefoxitind[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A40 — A41.0
DiseasesDB 11960
MeSH D018805
CMNS: Sepsis у Вікісховищі

Се́псис (дав.-гр. σῆψις — гниття) — патологічний процес, в основі якого лежить реакція організму у вигляді синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), яке спричинюють різні інфекційні чинники при наявності бактеріємії. За суттю, сепсис є особливою формою відповіді організму на різні збудники.

Історичні відомості

Достовірне описання клінічного перебігу сепсису є в працях Гіппократа, Авіценни та деяких інших лікарів стародавності. Термін «септицемія» вперше запропоновано Піоррі в 1847 році, проте наукове обґрунтування поняття «сепсис» пов'язано з введенням у практику бактеріологічних досліджень, зокрема крові, наприкінці XIX століття.

Актуальність

Проблема сепсису на сьогодні залишається однією з найактуальніших в сучасній медицині. Незважаючи на постійне удосконалення терапевтичних технологій, збільшення арсеналу антибактеріальних засобів, показник летальності залишається високим, зокрема і в країнах з розвинутою медичною і соціальною допомогою. Сепсис є глобальною проблемою людства, входячи до першої двадцятки головних причин смерті у цивілізованому світі. Встановлено, що сепсис зустрічається у 17,4 % хворих, які пройшли інтенсивний етап лікування, при цьому в 63,2 % випадків сепсис є ускладненням внутрішньогоспітальних інфекцій. За даними ВООЗ, частота сепсису в індустріально розвинених регіонах планети складає 50-100 випадків на 100 тис. населення. Тільки в США щорічно реєструють близько 700 тис. випадків сепсису, тобто приблизно 2 тис. випадків щоденно. Септичний шок розвивається у 58 % випадків тяжкого сепсису. Навіть сьогодні, в еру просунутих технологій органної підтримки, летальність при тяжкому сепсисі досягає 45-50 % з коливаннями у різних підгрупах пацієнтів від 30 до 80 %. Сепсис є основною причиною смерті у відділеннях інтенсивної терапії і реанімації некоронарогенного (несерцевого) профілю і займає 11-е місце серед усіх причин смертності населення[2].

Сепсис є справжньою мультидисциплінарною проблемою сучасної медицини — в лікуванні хворих на сепсис беруть участь фахівці різного профілю: хірурги, анестезіологи, інфекціоністи, акушер-гінекологи тощо.

Сепсис може бути результатом бактеріального зараження з відомого вогнища запалення (нагноєння), але досить часто вхідні ворота збудника залишаються нез'ясованими. Сепсис може перебігати гостро, іноді блискавично (коли смерть настає упродовж декількох годин або діб) або хронічно.[3]

Клінічні прояви сепсису залежать від збудника, джерела потрапляння інфекції та загального стану імунітету.

Етіологія

Сепсис можуть спричинити різні бактерії (стафілококи, стрептококи, пневмококи, синьогнійна паличка, клебсієла тощо), гриби (кандидозний сепсис), віруси (зокрема герпесвіруси), найпростіші (генералізована форма токсоплазмозу). Характеризуючи збудника, необхідно звернути увагу на його вірулентність, дозу. Однак, іноді сепсис буває обумовлений умовно-патогенною флорою, що тривалий час перебуває на поверхні шкіри або слизових оболонок хворого.

Патогенез

Визначається складною й тісною взаємодією трьох факторів: збудник інфекції; стан первинного вогнища інфекції; реактивність організму. Збудники, які спричинюють сепсис, нічим не відрізняються від збудників, що виділяються при інших клінічних формах хвороби. Наприклад, стрептокок спричинює скарлатину, ангіну, пневмонію, бешиху й також сепсис. Виникнення сепсису обумовлене не тільки властивостями самого збудника, скільки станом первинного вогнища інфекції й резистентністю організму. Розвитку сепсису сприяють різні фактори, що пригнічують резистентність макроорганізму. До них можуть відноситися які-небудь захворювання (цукровий діабет, онкологічні, гематологічні), недостатнє харчування (малий вміст білка, вітамінів), опромінення, стрес, тривале застосування імунодепресивних препаратів, кортикостероїдів, цитостатиків.

Патофізіологія

ССЗВ є ознакою запальних процесів у організмі. Якщо є підозри або точно відомо, що синдром зумовлений інфекційним збудником, тоді вважають, що у хворого є сепсис. Тяжкий сепсис — сепсис, що призводить до поліорганної недостатності, таких як гостра дихальна недостатність, коагуляційні та інші гематологічні/гемодинамічні порушення, гостра ниркова недостатність, мозкова кома, гостра недостатність надниркових залоз. При наявності серйозних гемодинамічних зрушень при тяжкому сепсисі на тлі низького кров'яного тиску (артеріальної гіпотензії) такий стан називають септичним шоком.

При відсутності негайного лікування сепсис призводить до поліорганної недостатності та смерті.

Сепсис є відповіддю організму на інфікування. Мікроорганізми або бактерії можуть заражати окремі ділянки або поширюватися кровотоком по всьому організму.

Бактеріємія — це присутність життєздатних бактерій у крові. Так само терміни вірусемія та фунгемія стосуються вірусів та грибків у кровотоці. Але це нічого не говорить про наслідки їхньої присутності. Наприклад, бактерії можуть потрапляти до кровотоку підчас чищення зубів.[4] Така форма бактеріємії майже ніколи не спричиняє проблем у нормальному організмі. Однак, бактеріємія асоційована із певними зубними процедурами може спричинити бактеріальне інфікування клапанів серця (ендокардит) в пацієнтів з групи ризику.[5] З іншого боку синдром системної запальної відповіді може бути в пацієнтів без якого-небудь інфікування, наприклад в пацієнтів з опіками, політравмами та ін.

Ознаки та симптоми

На додачу до симптомів генералізованого інфікування, сепсис часто асоціюється із гіпо- або гіпертермією, прискореним диханням та серцебиттям.

Симптоми сепсису:

Сепсис може також призводити до шоку. Можуть спостерігатися крововиливи та кровотечі.

Симптоми тяжкого сепсису або септичного шоку:

  • порушення психічного стану
  • падіння артеріального тиску
  • олігурія (менше 0,5 мл/кг/год)
  • кінцівки стають холодними та блідими (периферійний ціаноз та мармуровість)
  • ознаки органних уражень.
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Лікування

Основа лікування сепсису — адекватна антибіотикотерапія, внутрішньосудинна детоксикація, хірургічне дренування джерела інфекції, адекватна підтримка функцій органів та систем. Це включає також гемодіаліз (при нирковій недостатності), механічну вентиляцію легень (при дихальній недостатності), переливання препаратів крові, медикаментозну гемодинамічну корекцію. При необхідності парентеральне харчування особливо при тривалому перебігу хвороби.

Ефективна стратегія діагностики і лікування сепсису розроблена та успішно апробована в клінічних дослідженнях. Основними моментами у веденні пацієнтів із сепсисом є:

  • рання діагностика;
  • цілеспрямована негайна гемодинамічна підтримка;
  • раннє та ефективне лікування інфекційного вогнища;
  • ад'ювантна терапія;
  • вентиляція з низьким тиском;
  • контроль глікемії;
  • адекватна харчова підтримка.

Багато пунктів зазначеної стратегії ефективні тільки в ранні терміни захворювання, і своєчасна діагностика є одним з наріжних каменів, займаючи ключове місце у лікуванні.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф NDF-RT
  2. ↑ Ф. С. Глумчер. Септический шок: новые концепции патогенеза и лечения. Мистецтво лікування. — 2004. — № 8. — с. 4-8.
  3. ↑ Медицинская библиотека. Справочник практического врача.(рос.)
  4. ↑ Lockhart, P. B.; Brennan, M. T.; Sasser, H. C.; Fox, P. C.; Paster, B. J.; Bahrani-Mougeot, F. K. (2008). Bacteremia Associated with Tooth Brushing and Dental Extraction. Circulation. 117 (24): 3118—25. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.107.758524. PMC 2746717. PMID 18541739.
  5. ↑ Wilson, W.; Taubert, K. A.; Gewitz, M.; Lockhart, P. B.; Baddour, L. M.; Levison, M.; Bolger, A.; Cabell, C. H.; Takahashi, M. (2007). Prevention of Infective Endocarditis: Guidelines from the American Heart Association: A Guideline from the American Heart Association Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease Committee, Council on Cardiovascular Disease in the Young, and the Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and the Quality of Care and Outcomes Research Interdisciplinary Working Group. Circulation. 116 (15): 1736—54. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.106.183095. PMID 17446442.

Джерела

Посилання

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сепсис&oldid=23227258