Обговорення користувача:Микола Івкі

Архів

• Обговорення користувача:Микола Івкі/00. --Микола Івкі (обговорення) 11:58, 25 березня 2018 (UTC)

Питання

Микола Івкі Доброго дня! Чи допустимими є в українській мові обидва варіанти: 1942 року та у 1942 році? Воєнна чи Військова академія? Чи можна сказати госпіталізований чи шпиталізований, якщо йдеться про потрапляння до цивільної лікарні, чи до шпиталю колишнього військового з цивільних причин. Прошу висловитися щодо всіх варіантів, як буде можливість. Сподіваюся, що буде незабаром. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:20, 30 червня 2017 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! Попередньо, може, так.

• [[1]]. Вікіпедія:Кнайпа (допомога)/Архів 7#Коли в 1853 році vs Коли 1853 року.

Можна і 1942 року, і в 1942 році. Милозвучність підказує, що частіше краще 1942 року.

Пор. минулого (цього, наступного) року.

• Коротко: військовий стосується війська, воєнний — війни.

Академія військова (не воєнна).

Дії воєнні (не військові).

Історія військова чи воєнна.

Українці мають іменник військовий, а росіяни — военный.

Також назви і текст рос. пісень „Хотят ли русские войны“ ([[2]]) „Если б не было войны“ ([[3]]) мають слово война і не мають слова мир.

Росіяни придумали слово мироед і не придумали слова *войно-ед.

Пор. укр. мирилка „Мир-миром“ ([[4]]).

• Які словники містять слово шпиталізований або шпиталізувати ?? Госпіталь. Шпиталь.

Госпіталь і шпиталь — лікарня для військових.

Госпіталь у деяких країнах — також лікарня для цивільних.

Шпиталь — слово неофіційне, раніш означало «лікарня», і досі на заході України — «лікарня».

До речі, англ. hospital «лікарня; госпіталь». --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 2 серпня 2017 (UTC)

Yasnodark'у. Виявив, що Ви хотіли знати посилання на УРЕ. Узнали ? Підказка: [[5]] ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 9 серпня 2017 (UTC)

Микола Івкі Дякую! Вже підказали та не зовсім. Це якого року видання 1978-85 чи більш рання?. Мені особливо потрібне посилання на здається третій том "Глуш" видання 1978-85, а саме на форзацну сторінку з редакційною колегією тому. А ще періодично потрібна Літературна енциклопедія. Та 3-томний украд. словник того ж часу, також був би вдячний за Географічну енциклопедію України та Енциклопедію кібернетики.

трампліна - щось мені не подобається - хіба не властивіше нам трампліну. Зі списом і молотом - чи не радянська це спадщина?--Yasnodark (обговорення) 12:13, 9 серпня 2017 (UTC)

Глянув словники, там трамплін-а. Тобто трамплін як предмет: один трамплін, два трампліни. Може, пізніше стане нормою трампліну. Інше гляну не сьогодні. --Микола Івкі (обговорення) 12:34, 9 серпня 2017 (UTC)

“Енциклопедія кібернетики”: на жаль, невдача. Наприклад, у [[6]] є DJVU (RAR), але відкрити не можу.

Глянув Ваші "Вікіпедія:Проект"'и. Дякую, але мене не зацікавили. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 14 серпня 2017 (UTC)

В Інтернеті УРЕ — друге видання. Як розуміти Ваші слова "украд. словник" ? --Микола Івкі (обговорення) 12:44, 14 серпня 2017 (UTC)

Український радянський словник у 3тт, за інше вдячний.--Yasnodark (обговорення) 12:59, 14 серпня 2017 (UTC)

"Український радянський словник": невдача. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 18 серпня 2017 (UTC)

Не „дійсно“, а справді, направду („Слово“, наприклад, 20.08, 11:12: [[7]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 22 серпня 2017 (UTC)

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ: http://litopys.org.ua/ulencycl/ule.htm ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 28 серпня 2017 (UTC)

Дякую! Це воно.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 28 серпня 2017 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! На жаль, в укр. Вікіпедії панують сваволя і брехня частини адміністраторів.

Такі незаконні дії спрямовані проти таких користувачів, як я, чи Боґан (з Австралії), чи Бучач-Львів.

До речі а де описані правила довічного блокування чи довічного обмеження ?

Яка частка українців має половецьке походження ? Див. «Половці». --Микола Івкі (обговорення) 11:46, 22 жовтня 2017 (UTC)

вітаю,Микола Івкі! Можете глянути на цю сторінку, розділ про астероїди. Хотілося від вас посилання на джерело, де написано, що при перекладі з іспанської прізвищ "H" не читається. Бо плодити Гернандесів та Гідальго на небі вважаю злочином проти нашої мови.--Yasnodark (обговорення) 13:26, 18 квітня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! Попередньо див. [[8]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 19 квітня 2018 (UTC)

Микола Івкі Доброго дня! Дякую, там не дуже те, що я хотів побачити. А щодо іншого не підкажете посилання на різні видання "УСЕ" в електронному варіанті. І чи не траплялися вам посилання на перші два томи Великої української енциклопедії?--Yasnodark (обговорення) 16:20, 3 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Див. обережно: Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови ([[9]]). Микола Івкі (обговорення) 11:01, 4 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі Дякую, побачив там, що треба. А щодо двох свіжих запитань про "УСЕ" в електронному варіанті та перші два томи Великої української енциклопедії? Ще б УРЕ російською знайти, потенційно гарне АД для не дуже гарних людей з того боку.--Yasnodark (обговорення) 12:40, 6 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі І ще колись ви давали посилання на словник-довідник щодо закінчення слів.--Yasnodark (обговорення) 13:12, 8 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Може, мова про «Інверсійний словник» ? Микола Івкі (обговорення) 11:38, 10 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі Словник певно той, проте мені б посилання на електронну версію. --Yasnodark (обговорення) 12:52, 10 травня 2018 (UTC)

А з попередніми питаннями глухо?.--Yasnodark (обговорення) 12:52, 10 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Не все зразу.

Річ не в помилці, а в тому, що той допис-сповіщення не має Вашого підпису. Сповіщення без підпису наче не доходить. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 10 травня 2018 (UTC)

Пане Миколо, при всій повазі та то моя сторінка, тож не варто її розглядати під мікроскопом, ваша є ще більш заплутаною. --Yasnodark (обговорення) 13:05, 11 травня 2018 (UTC)

У мене свої міркування, а тієї теми з помилкою я взагалі не знайшов. І в травні точно нічого такого не писав. Те повідомлення двохрічної давнини і відповідь там було, тож не шукайте мух. Хоча якщо я десь зроблю одрук на вашій СО - можете виправити.--Yasnodark (обговорення) 13:24, 11 травня 2018 (UTC)

Краще нагадайте закінчення родвідм. слова "Персонаж"--Yasnodark (обговорення) 13:24, 11 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Персонажа: [[10]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 11 травня 2018 (UTC)

Дякую, так і гадав--Yasnodark (обговорення) 16:58, 11 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. https://www.slovnyk.ua/ ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 14 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. „Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ). --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 14 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі за словник вдячний.--Yasnodark (обговорення) 13:37, 14 травня 2018 (UTC)

Yasnodark. Щодо Вашого сповіщення. Голосувати за невідомість не можу. Пор. Навесні прогосували за Jphwra, а влітку — навпаки. Де ж були навесні ?! Микола Івкі (обговорення) 11:55, 3 серпня 2018 (UTC)

Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Місяць фантастичних творів 2017 тощо

Микола Івкі вітаю, вже розпочалася реєстрація щодо участі у місячнику фантастичної літератури, що стартує у вересні, для участі в тематичнику запрошую зареєструватися на сторінці.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 28 серпня 2017 (UTC)

Микола ІвкіТакож прошу вас також висловитися щодо банера для проекту на сторінці Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції) у відповідній рубриці знизу.--Yasnodark (обговорення) 12:48, 22 вересня 2017 (UTC)

Дякую, але дописувати туди не маю прав. Зверніть увагу на тих, хто проти. --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 22 вересня 2017 (UTC)

Микола Івкі вітаю з новорічними святами та бажаю всього найкращого у 2018-му році! -Yasnodark (обговорення) 14:50, 2 січня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Дякую ! І Вас вітаю ! Хай буде мир ! На природі буваєте ?! Чи можете сказати, що степ має переважно половий (блідо-жовтий) колір (протягом року) ? Так сказати я не можу. --Микола Івкі (обговорення) 13:17, 3 січня 2018 (UTC)

Казки Андерсена

3

Джерело. Гречанюк С. С. Вічні книги.— К.: Молодь, !988. ISBN 5-7720-0022-5. Цитати. Кожну річ треба називати справжнім імям. Андерсена боялися. Його казки для дітей викликали в цензорів підозру і страх. Особливо часто під заборону потрапляло «Нове вбрання короля». Казки Андерсена потрібні всім. Вони вчать називати речі своїми іменами. Довідка. Раніше NickK не захотів назвати речі своїми іменами — і підбив ненормативний підсумок. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК [[11]] містить нормативне слово КВІТКОНОС (тільки КВІТКОНОС). Сповіщення. Unikalinho. NickK. --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 31 березня 2017 (UTC)

Різне 5

Хто такі французи ? Переважно нащадки романізованих кельтських племен ? Хто такі білоруси ? Переважно нащадки ослов'янених (обрусілих) балтійських племен ? --Микола Івкі (обговорення) 11:04, 26 квітня 2017 (UTC) Очевидно, все так. Чим пояснюються паралельні форми прізвище/прізвисько, збіговище/збіговисько? Перша палаталізація ск? Див. Щ. Російська мова — зіпсований іврит? Втім, деякі російськомовні «спеціалісти з походження української» недалеко від цього пішли. Потрібно писати ще багато: «Йотація у праслов'янській», «Музичний наголос», «Носові голосні в слов'янських мовах». Щодо вимови guzik: очевидно, укр. ґудзик походить від якоїсь діалектної вимови цього слова, адже літературна вимова — ґузік. Дзекання наче нема. -ьcь чи -*ьcь? Очевидно, більш правильним слід визнати перший варіант. Вязьма, Клязьма — наче балтизми. Невже в наших статтях нічого про походження цих слів? У Московській області чимало гідронімів на -ва. Але, ймовірно, всі мають балтійське (або фінське) походження. --В.Галушко (обговорення) 18:36, 26 квітня 2017 (UTC) Про лабіалізацію (ы > о). Чому в українській не відбулося такого переходу в цих словах? Чи є якесь джерело з цієї теми? Я збираюсь писати про прикметники, так як раз є момент, стосовний до цієї теми. У повних формах родового відмінка однини жіночого роду маємо ы > о: дав.-рус. добрыѩ > укр. доброї. У давальному і місцевому, очевидно, було дав.-рус. добрѣи > укр. добрій. В інших відмінках без змін: у знахідному — добрѫ > добру, в орудному — доброѭ > доброю. У чоловічому: добра+(є)го > доброго, добру+(є)му > доброму, добръ+и > добрыи > добрий, добры+(и)мъ > добрим. У місцевому, наважусь припустити мало місце змішання форм ранішого добрѣ+(и)мъ і форми добру+(и)мъ, чи форми давального відмінка. Начебто, все сходиться, але це оригінальне дослідження і бажано серйозне наукове джерело для поясненя цих переходів. Не зовсім ясне з -ыѩ > -ої, -аго > -ого, -уму > -ому. Щодо наслідків заміни музичного наголосу на силовий. Чи не може в цьому полягати причина розбіжності у наголосі в споріднених українських і російських словах? Наприклад, «колесо» і «колесо», «столяр» і «столяр», «маленький» і «маленький», а також «український» і ненормативне російське «укра́инский»? Здається, якщо вимовляти останні слова з музичним наголосом, в українській вимові буде висхідний, а в ненормативній російській — спадний. Чи не може бути пов'язана відсутність переходу праслов'янського *i > и, а збереження його як «і» тим фактом, що він походив не з праіндоєвропейського *ī (як у слові «видіти»), а з дифтонга oi (як у словах князі, друзі, лебеді). Форми городи, брати при дав.-рус. городи, брати пояснюються як колишні форми знахідного відмінка (городы, браты), інакше було б *городі, *браті. --В.Галушко (обговорення) 21:04, 30 квітня 2017 (UTC) Виявив у Вас. Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови (повна версія). Тут не можу відкрити двома способами. Зверніть увагу на компетентність дописів користувача Zorator22. Явище квіт — цвіт — ні сіно ні солома. Підказку відчули ? Коли білоруська (блр.), рос. мови відокремились од української (давньоукраїнської, давньоруської) ? Чи вважають французи давню латинську мову за давньофранцузьку ? Чи є в південнослов'янських мовах слова виду квіт ? Коли виникли південні слов'яни ? Чи був наросток -ина < -ына  ? Які слов'янські мови, крім укр., мають слово виду дзвізда із дз- ? Як від рос. прикметника русский утворити іменник з тим же значенням ? За яким правилом від лат. caedo утворено caesum ? Які слов'янські мови, крім укр., мають давнє явище бережу, печу ? Які мови, крім рос., мають зворотні дієприкметники ? Рос. ткёт — аналогія ? Пор. ткать, тку, ткёт; лгать, лгу, лжёт; жечь, жгу, жжёт ? Що відомо про писемність фінських племен меря, мурома, мещера ? Що скажете про рос. Завялов і Завьялов ? Як російською вимовляти Гайана і мединститут ? Де була межа поселень фінських племен біля балтів або слов'ян ? Південні слов'яни — тільки переселенці (не аборигени) ? Чи були знайомі (між собою) фіни і слов'яни під час другої палаталізації ? Чи жили фінські племена в басейні Верхнього Дніпра ? Чи є тверді -гы-, -кы-, -хы- у фінських мовах ? --Микола Івкі (обговорення) 11:47, 4 травня 2017 (UTC) Щодо користувача Zorator22: наведіть посилання на статті, про його внесок мені нічого не відоме, ОС відсутня, на СО одне автовітання. Я вимовляю Гай-ана, мед-інстітут. Слова рідкісні, не пам'ятаю, коли чув друге, а назву екзотичної країни і поготів не почуєш. У польській мові дієприкметники мають зворотні частки, але положення їх у реченні вільне. Де була межа поселень фінських племен біля балтів або слов'ян ? Ну, на це питання я можу відповісти більш-менш точно. На території Московської області межа проходила якраз у границях нинішньої Москви: на схід від неї топоніміка фінська, на захід — балтійська. За яким правилом від лат. caedo утворено caesum ? Очевидно, caedo > *caedsus > *caedsum > caesum. Я не фахівець з історичної реконструкції латини, але дещо читав про спрощення груп приголосних. Чи є тверді -гы-, -кы-, -хы- у фінських мовах ? Я не знайомий з фінськими мовами, але у відомих мені фінських назвах таке не траплялося. Не зовсім зрозуміле питання. Невже можна пояснити загальнослов'янське явище фінським впливом? Чи були знайомі (між собою) фіни і слов'яни під час другої палаталізації ? Звичайно так, слов'яни і фіни сусідують одні з одними протягом тисячоліть. Які слов'янські мови, крім укр., мають слово виду дзвізда із дз- ? У македонській — sвезда. Чи вважають французи давню латинську мову за давньофранцузьку ? Відоме, що французи мають на увазі під ancien français саме середньовічний варіант французької. Окремо, розглядають його предка — галло-романську мову, і її попередника — народну латину. L'ancien français provient du roman, un ensemble de dialectes du latin vulgaire présents dans toute la Romania (з франковікі). Не слід забувати, що сучасна французька відрізнюється від латини сильніше, ніж українська від давньоруської. На решту спробую відповісти пізніше. Щодо відкриття файлу: чи встановлена у Вас програма? --В.Галушко (обговорення) 13:09, 4 травня 2017 (UTC) [[12]]. [[13]]. Тут перестало відкривати [[14]]... --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 11 травня 2017 (UTC) http://ru-etymology.livejournal.com/742596.html. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 11 травня 2017 (UTC) Українська мова (енциклопедія) містить статтю Атематичні дієслова... --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 16 травня 2017 (UTC) [[15]], [[16]], [[17]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 16 травня 2017 (UTC) Посмійтеся Є думка, що деякими своїми особливостями всі слов'янські мови зобов'язані фінському субстрату. В ЕСУМ навіть наведена гіпотеза, що загальнослов'янське шия може мати фінську етимологію. Мало пишуть про тюркський вплив на українську мову. Він значний: наприклад, у слові бджола ми маємо прогресивну асиміляцію, на відміну від регресивної в інших слов'янських. Цей могло поширюватися на всі східнослов'янські мови, бо припускають також, що повноголосся виникло під впливом тюркської гармонії голосних. Українофоби закидають українцям значну тюркську домішку, як генетичну, так і лінгвістичну, спростовуючи українські докори в «потатарченості». Очевидна помилка: слово «татарський» можуть вживати у кількох значеннях, і слід розрізнювати слова «ординський» і «тюркський». Особи тюркського походження їхали як у Московську Русь, так і в Українську. Але Росія успадкувала від Орди не тільки частину населення (їх і в Україні чимало), але й державний лад. Уточнив дані про «Клязьма»: цей топонім, очевидно, фінського походження. Які слов'янські мови, крім укр., мають давнє явище бережу, печу? Я схиляюся до думки, що первісними слід визнати саме берегу, пеку, а бережу, печу з'явилися за аналогією. У польський нема йотації: piekę, mogę. Сторінка з повною версією «Історичної фонології української мови» у мене не відкривається. Спробуйте набрати в пошуковику: grinch-home.at.ua/_ld/1/103__-.doc. --В.Галушко (обговорення) 20:42, 16 травня 2017 (UTC) Набрав — і невдача. Ще раніше припустив, що те цінне джерело зруйноване. Може, відновлять ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 17 травня 2017 (UTC) «Клязьма». Де уточнили ? Не виявив. Якщо «Клязьма» має фінське походження, то яке походження має «Вязьма» ? --Микола Івкі (обговорення) 11:49, 17 травня 2017 (UTC) Гідронім «Клязьма» порівнюють з назвами північноросійських річок Нерезьма, Колозьма, Колежма, виділяючи в них співзвучні елементи -зьма, -жма, що можуть походити з якоїсь вимерлої фіно-угорської мови. (за матеріалами «Топонимического словаря Московской области» Е. М. Поспелова). Топонім Вязьма може мати й слов'янську етимологію (від «вяз» — «болото», «драговина»). Спробуйте набрати адресу grinch-home.at.ua/_ld/1/103__-.doc без прикінцевої крапки. У Яндексі все показує. --В.Галушко (обговорення) 10:56, 18 травня 2017 (UTC) Перемога ! Сьогодні, на іншому ПК, відкриває. --Микола Івкі (обговорення) 11:43, 18 травня 2017 (UTC) Ще перемога ! Знову відкриває [[18]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 24 травня 2017 (UTC) Що для мене рідна мова?. Типовий приклад українського мовного «катехізису». Не забуваймо, що повальна катехізація вірян наприкінці 19 — початку 20 ст. призвела до появи цілого покоління переконаних безбожників. Якби нам не наступити на ті ж граблі… Плавно переходимо до наступного моменту. Цитата «…вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації», на жаль, містить у собі й негатив, так би мовити, шерехату сторону. Тут під словом «рідний» розуміється не природна, «зранньогодитинствазасвоєна» мова, а мова тієї нації, до якої себе відносиш. Таким чином, маємо чотири наслідки: 1) якщо ти вважаєш себе українцем, твоя рідна мова автоматично — українська, незалежно від способу її засвоєння і рівня володіння; 2) рідну мову можна вказати довільно, і вона, отже, визначить автоматично й національність (зворотно першому); 3) якщо ти вважаєш своєю рідною українську, тобі можна у повсякденному мовленні (у тому числі серед україномовних) користуватися російською або англійською, не шкодячи своїй «рідноукраїномовності» і не зраджуючи своєї нації; 4) якщо ти не вважаєш своєю рідною українську (не важливо, з якої причини), ти є зрадником і попихачем Москви. Воістину, добрими намірами вимощена дорога в пекло. Плавно переходимо до наступного моменту. Не дивно, що це дає інформаційну їжу різноманітним українофобам, що бачать у цих недалекоглядних закликах привід облити Україну помиями, напр. «Мова» — ополяченный и искалеченный русский язык Олексія Орлова — публіциста (природно, без філологічної освіти) і Русь нерусская (Как рождалась "рідна мова ") Олександра Каревіна (числиться «філологом», хоча його твердження слабко узгоджуються із сучасною наукою). Втім, значна частка правди в них, тим не менш, є. Впровадження української мови в Україні доводять до абсурду. не можна спорити з твердженням «Упрекая свой народ в неприятии „рідной мовы“ и русскоязычности, ненькопатриоты, мягко говоря, лицемерили. Они и сами не воспринимали пропагандируемый ими язык как родной и пользовались языком русским.», гіркою правдою є і «Перед тем, как начать опрос, интервьюер предлагает респонденту по желанию выбрать анкету или интервью на украинском или русском языке. Иначе говоря, каждый социологический опрос — это манифистация языковых предпочтений населения, своего рода референдум». В результате, как выяснилось во время всеукраинского опроса, 49,5 % респондентов ответили, что общаются в семье на украинском языке, 48,5 % — на русском языке, 2 % — на другом языке. Однако анкеты на украинском языке предпочли взять только 37,2 % респондентов, в то время как на русском — 62,8 % (данные апреля 2000 года)574. Иными словами, среди тех, кто уверяет, что общается в семье на украинском языке, многим на самом деле легче говорить по-русски.". Я сам бачив зловживання в цій галузі, збути їх непросто. Про Ю. Гнаткевича — теж справедливо, бо той дійсно зараховує до «русизмів» і питомо українські слова. Але робота Каревіна, на жаль, містить неточності, подає матеріал однобоко. Він пише, що прості українці не розуміли «мовы», але замовчує про те, що наприкінці 19 ст. великоруські селяни не розуміли й багато чого російськомовного. Він пише, що для української інтелігенції легше було говорити російською, але замовчує про мовлення російських дворян першої половини 19 ст. (для них російська не була рідною, навіть Чаадаєв свої «Записки» написав французькою). Чому нічого не сказане про нехтування діалектів та їхній занепад в СРСР, на відміну від наводжуваної ним за приклад Німеччини? Звідки суперечність: то українські селяни з цікавістю читали (або слухали) російськомовну літературу, вважали своєю літературну російську, то цитує твердження, що «среди военнопленных немало находилось совсем неграмотных, или малограмотных, были и такие, которые родного языка не знали и не умели им пользоваться». Трапляються і сумнівні твердження. «Люди необразованные общаются на просторечиях, „суржике“. Те же, кто, поднимается на более высокую ступень развития, переходят в общении на русский литературный язык.». Філолог не міг би таке написати. Народна мова не є ознакою відсталості. У тіїй же Німеччині прийнята літературно-діалектна двомовність. У Росії та Україні люди рабськи переходили на мову панів, зневажуючи рідний діалект. Нагадую, що в СРСР мовознавці радили використовувати літературну російську лише в офіційному мовленні, а в побуті користуватися діалектом. «…они (неграмотні (!) українські селяни) прекрасно понимали читаемые им произведения Пушкина, Жуковского, Лермонтова, Гоголя, Островского, Достоевского, Писемского, Льва Толстого, Мельникова-Печерского, Гаршина, Успенского и других русских писателей.» І ці твори-то, які не всі російськомовні селяни розуміли! Погоджуюсь з тим, що …давать рекомендации было легче, чем их выполнять. «Национальное сознание» в народе никак не пробуждалось., але «Как ни старались ненькопатриоты, малороссы по-прежнему считали себя частью русской нации и не отказывались от русского языка». звучить дивно. "…он вынужден был констатировать, что в древности «украинцы» писали в словах мужского рода множественного числа в именительном падеже окончание «-а»: «два года», «два воза», «три сына» и т.д. Это окончание, замечал Огиенко, до сих пор сохранилось в русском языке. «Под влиянием русским так временами пишут и у нас, но этого должно остерегаться и употреблять только формы „два вози“, а не „два воза“.520 Почему нельзя писать „два воза“ и при чем тут русское (в смысле: великорусское) влияние, если у нас так писали еще в древности, он почему-то не объяснял.» Де пояснення цього явища? Де дання читачеві уявлення про двоїну? Філолог мав це написати, публіцист не дозволив. Огієнко був, звичайно, не зовсім точним, бо архаїчне закінчення -а має не російське, а діалектне походження. Питання: 1) Мова — секретный язык австрийцев, созданный для непонимания русского, але чому в ній фонетика і морфологія ґрунтуються на східноукраїнських, а не західноукраїнських діалектах? 2) Чому австрійці штучно створювали український націоналістичний рух з метою відірвати малоросійські землі від Російської імперії, і при цьому не боялися пов'язаного з ним сепаратизму на територіях імперії Австрійської? --В.Галушко (обговорення) 14:52, 24 травня 2017 (UTC) Де наголос у рос. слові пенязь ([[19]], [[20]]) ? --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 26 травня 2017 (UTC) Попередньо Сергієв Посад, у США, вимова [шша]. --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 29 травня 2017 (UTC) Згадуване джерело [[21]] містить укр. назви. Шовінізм ? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 29 травня 2017 (UTC) Не варто чіплятися до таких дурниць. У наведеному джерелі багато помилок. Сергіїв Посад — утворення, аналогічне Київ. Зі словом «США» — давня узаконена помилка, зараз трудно щось переробляти. Вимови абревіатури в нас не виходить, тому пишемо «у США», але кажемо «у Сполучених Штатах». Чи є найменування сторінки «Уха» правильним? --В.Галушко (обговорення) 14:14, 29 травня 2017 (UTC) [Про московський ураган знаю.] ЕІУ: також пеня́зь. Київ — в Україні, а Сергієв Посад — у Росії. Див. укр. правопис. Відповідь залежить від того, чи заборонені діалектизми в назвах статей. Якщо заборонені, тоді потрібно перейменувати, якщо ні — можна залишити. На цю мить про заборону не вичитав. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 30 травня 2017 (UTC) Де Ваша відповідь на початок теми ? Що скажете про наступне почуте ? Почуте, мовляв, з Інтернету. 1. У Москві провали землі. 2. Столицю РФ думають перенести до Петербурга. Ще. 3. Чи ходять тепер потяги з Росії до України ? --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 30 травня 2017 (UTC) У російській мові трапляється наголошення як пе́нязь і як пеня́зь. Друге — можливо, під впливом пол. pienędzi. Про провали землі в Москві і перенесення столиці до Петербурга нічого не чув. Про потяги треба буде з'ясувати. --В.Галушко (обговорення) 13:57, 31 травня 2017 (UTC) Яке Ваше враження від праці Каревіна? Ще кілька ляпів: слова «мова», «часопис», «читач» названі в нього полонізмами, при цьому слова-джерела «запозичень» (język, czasopismo, czytelnik) чомусь не наведені. Чи знали автори його «авторитетних джерел» польську мову? «…русский язык был родным для большинства украинских писателей дореволюционной поры от Ивана Котляревского до Панаса Мирного. (Сомневающиеся могут открыть хотя бы собрание сочинений того же Панаса Мирного и посмотреть, на каком языке переписывался он со своими детьми. Или почитать опубликованные черновики писателя, чтобы убедиться на каком языке составлял он планы своих украиноязычных произведений74*)». А якою мовою Пушкін складав план до «Бориса Годунова»? Я читав — не російська. «И даже слово „кобзарь“, которое Тарас Григорьевич писал с мягким знаком, как это принято в русском языке, украинофилы поменяли на „кобзар“». І навіть ім'я Пушкіна, яке він сам завжди писав як «Александръ Пушкинъ», вороги Росії поміняли на «Пушкин», щоб ніхто нічого не зрозумів. Про ствердіння прикінцеого «р» деяким українським (київським) філологам (?) знати не обов'язково. «...„Энеиду“ Котляревского знает очень незначительная часть слушателей (хорошо, если хоть отрывки из хрестоматии Плевако). Масса слушателей, как это ни странно, жалуется обычно на непонятность „Энеиды“… Всю „Энеиду“ среди проверенных слушателей знает 5-7 %». Лексична основа «Енеїди» — східноукраїнські діалекти. Галицизмів там не могло бути. "«Подавляющее большинство слов, которые принято считать „русизмами“ в украинском языке, на самом деле, являются „древнерусизмами“, которые такие же русские, как и украинские. Изъятие их из современного украинского языка было бы равнозначно отречению от нашего древнерусского наследства»648 — замечает современный украинский ученый П. П. Толочко." — це справедливо, але це не спростовує самобутності і питомості української. «„Есть язык русский литературный и две группы народных русских говоров — северная и южная“ — отмечала видная украинофилка и известный историк Александра Ефименко, подразумевая под южными народными говорами — малорусскую, а под северными — великорусскую народную речь.» Звідки це тлумачення «южной» групи? У цитаті такого нема. Південні російськи діалекти схожі на східноукраїнські, але це різні групи говорів. Каревін пише: «И сегодня подлинный Шевченко скрыт от абсолютного большинства читателей. (Произведения „великого Кобзаря“ не исключение. Точно также фальсифицирован текст пьесы И. П. Котляревского „Наталка Полтавка“». Це правда? --В.Галушко (обговорення) 17:12, 31 травня 2017 (UTC) «Содержавшиеся в шевченковских рукописях слова „осень“, „камень“, „семья“, „всего“, „чернило“, „явор“, „царь“, „Киев“, „Польша“…» Про «осень», «камень» — наклеп. Шевченко писав через «ять»: «осѣнь», «камѣнь». «Польща» — не тільки українська, але й староросійська форма. --В.Галушко (обговорення) 17:16, 31 травня 2017 (UTC) «Писатель (Куліш) вынужден был выдумывать недостающие слова или прибегать к заимствованиям из польского языка. Перевод получился непонятным (к примеру, фраза „Да уповает Израиль на Господа“ превратилась у Кулиша в „Хай дуфае Сруль на Пана“». Ще Огієнко писав, що ніде подібної фрази в Куліша він не зустрічав. Див. також. "…"по словах", при этом Огиенко отмечал, что «древнеукраинский язык знал только: по словам, по домам, по делам и т.д.»". Наклеп на Івана Огієнка? Невже він міг таке написати? Всякому, хто хоч трохи займався історією української і російської мов, ясно, що форми з давальним відмінком пізніші: у російській вони закріпилися тільки в 19 ст. У давньоруській на їхньому місці тільки конструкції з місцевим. Див. російську розвідку Изменение управления предлога по в русском языке. Постарайтесь з'ясувати це питання. --В.Галушко (обговорення) 15:16, 1 червня 2017 (UTC) [[22]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 7 червня 2017 (UTC) Читав на російському націоналістичному сайті план відторгнення Східної України. Публікація близько 2008 року. Закінчую покращувати статті про букви для носових голосних. Щоб зробити матеріал яснішим, була б вельми корисною стаття «Носові голосні в праслов'янській мові». Пропоную Вам стати її автором. Досить саму коротку, я зроблю доповнення до заготовки. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 8 червня 2017 (UTC) Подумаю. Може, наступного тижня. Саме стаття, не розділ ? Чи потрібна стаття «Атематичні дієслова» ? --Микола Івкі (обговорення) 10:55, 9 червня 2017 (UTC) На теперішній час стаття про носові голосні важливіша. Не знаю, чи знайдеться досить матеріалу на статтю про атематичні дієслова. У «Дієслово» я написав все, що знаю про них. Якщо створювати щось окреме, можна додати тільки походження терміна «атематичні», праслов'янські форми і теорії, чому вони зберегли індоєвропейські закінчення майже без змін, на відміну від інших слов'янських дієслів. Але це можна додати і до розділу у статті «Дієслово». --В.Галушко (обговорення) 13:55, 11 червня 2017 (UTC) Як називати ? Так, як Ви написали ? Чи, наприклад, «Носові голосні в слов'янських мовах» або «Носові голосні» ? Річ у тому, що стаття «Атематичні дієслова» є в УМЕ і ще деінде. --Микола Івкі (обговорення) 12:23, 12 червня 2017 (UTC) Ричмонд — назва географічна. Цю назву через -и- містить УОС за 2004. Також [[23]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:19, 13 червня 2017 (UTC) Сторінка «Носові голосні» вже існує: як перенаправлення на «Назалізація». Під назвою «Носові голосні в праслов'янській мові» існують більшість червоних посилань у статтях. Можна зробити перенаправлення. Я вважаю, що доречніше створити статтю саме під цією назвою, описавши виникнення носових в праслов'янській і зазначивши, що збереглися вони наразі лише в польській і кашубській. --В.Галушко (обговорення) 11:57, 13 червня 2017 (UTC) [[24]], [[25]] «виникли пізніше». --Микола Івкі (обговорення) 12:06, 16 червня 2017 (UTC) На мій погляд, деякі твердження щодо «Велесової книги» сумнівні. Так, написання «ренба» не підтверджується сучасними даними про праслов'янську мову, адже перехід носового [о] в [у] відбувся значно в більш пізній період, ніж перехід праіндоєвропейського довгого [у] в [ы]. Слово «риба» взагалі вважають давнім евфемізмом (замість табуїзму *zъvь, пор. лит. žuvi's, греч. ἰχθῦς), спорідненим з дав.-в.-нім. rûрра. Створив нову сторінку «Відмінок в українській мові». Якщо маєте якісь дані щодо сучасного стану відмінкової системи, цікаві факти, прошу зробити доповнення. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 18 червня 2017 (UTC) Чи їхав Михайло Лермонтов на Кавказ через Україну ?? [[26]] (рос.) «Лермонтов М. Ю. и Кавказ», [[27]], [[28]], [[29]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 19 червня 2017 (UTC) В.Галушко. Дякую за пропозицію щодо носових голосних у псл. мові, але не готовий: виник рій питань. Чи могли бути переходи -on- > -у- чи -en- > -я- без юсів ? Є загальні і власні назви на -енко. Яке походження -енко ? Чому не *-яко ? Де про це в Інтернеті ? Пор. Подоленко, Подоляк, Подоляко. Де корінь у рос. словах опёнок, опята ? Таке відчуття, що й улітку тут (у ВП) матиму мало часу. Як вимовляти рос. США, ФРГ ? Вяз-ьм-а чи Вязь-м-а ? Що тут може означати наросток -(ь)м- ? Чи може назва Москва мати фінське походження ? Як давно польська мова має наголос на передостанньому складі ? Праі.-є. чи і.-є. ? Чи бачили гусінь на соснах, ялинах, березах ? Тут у травні бачив гусінь на сосні, їла голки, бувало, недоїдала 1 — 2 см, далі зникла. А в червні зникло листя на багатьох березах, переважно знизу. Основне припущення — гусінь (не бачив). Пластинки листків зникли, а черешки — ні. Поблизу є інші дерева, але там листя є. --Микола Івкі (обговорення) 11:05, 26 червня 2017 (UTC) [[30]], [[31]], [[32]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:25, 26 червня 2017 (UTC) Чи були носові голосні на терені України біля 1100 р. тому ?? Нині в говорах укр. мови носові голосні відсутні. Чому земля, а не *зяля ? Ігор < Ingvarr ? Чому не *Ягор ? Ум < *aumen ? Чому не *ум'я ? Пор. лит. aumenis «пам'ять». Чи були носові голосні у грецькій мові ? Як пояснити грецькі переходи -ion > -in > -i ? Чому англ. me не має -n- ? Як у говорах утворені ми, мі «мені» і м'я, м'є, мі «мене» ? Чому -on- > -у-, а -en- > -я- ? Розрізнювати(ся), але не (ви / від)різнювати(ся). Мурома — плем'я фінське чи угорське ? --Микола Івкі (обговорення) 11:39, 30 червня 2017 (UTC) Про переходи сполучень голосних із сонорними в -у, -я, минуючи «юси» нічого не чув. Праі.-є. чи і.-є. ? Має бути праі.-є.. Але гарніше виглядає пра-і.-є. (бо приставку краще графічно відокремити). Очевидно, з XIV—XVII ст. У російській мові нема стандарту вимови абревіатури США. Вимовляють «як звикли»: «сеша», «феерґе» (хоча правила вимагають «еферґе»). Хто хоче здаватися грамотним, хай каже «Соединённые Штаты». Мені здається, що абревіатури суть ієрогліфи, тому їхнє озвучення не пов'язане з написанням. У слові опёнок — корінь «опён-», опята — «опят-». Хоча ці слова етимологічно споріднені, у сучасній граматичній науці вони не вважаються однокорінними — внаслідок перерозкладання морфемного складу. Опёнок — від *опьнъкъ < *opę < *opent, сучасна форма — аналогічно козлёнок, ягнёнок, опята — від *опѧта < *openta. Є загальні і власні назви на -енко. Яке походження -енко ? Очевидно, у закінченнях прізвищ типу Зощенко, Грищенко, «щ» походить *sъč (*sьč), а č має походити від *k (Зосько, Грисько). Закінчення -енко може бути давнім, але прізвища від грецьких імен виникають досить пізно. Дія першої палаталізації на цей час закінчилася, але такі форми могли утворюватися за аналогією. Відсутність переходу в носовий може пояснюватися відкритим складом (-енъкъ). Цілком може. Остаточно не з'ясоване. Очевидно фінське. Угорські племена — мадяри, ханти, мансі. Чому англ. me не має -n- ? Як у говорах утворені ми, мі «мені» і м'я, м'є, мі «мене» ? Про це написано у статті «Праслов'янська мова». У германських мовах, очевидно, не було назалізації (англ. man, нім. Mann — ст.-слов. мѫжь < *mon-) У грецькій — очевидно, не були. Перехід -ion > -in > -i — звичайне відпадіння прикінцевих звуків у слабкій позиції. У випадку із «земля» — це ми вже проходили. Відкритий склад (від праслов. *zemia). Пізніше *l є вставним — перед *j, що утворився з давнішого короткого *i. Ігор < Ingvarr? Можливо, проміжна форма — Инъгварь. Взагалі, я маю висловити сумнів у традиційній етимології: з огляду на співіснування цих імен у давніх джерелах («Слово о полку Ігоревім»). У деяких випадках прикінцеві -en, -on давали не носові, а інші звуки: камы < *kamōn (пор. грец. άκμων). Ви можете створити для початку заготовку статті, описавши тільки загальні теденції. Тонкощі (на зразок згаданих вище) і винятки можна додати пізніше. Щодо фенологічних спостережень: у Московській області у квітні-червні стояли такі осоружні погоди, які давно не пригадували жителі. Сніг йшов у середині травня, мусили навіть поновити опалювальний сезон. У червні було не краще. Та й сьогодні шквал був порядний. --В.Галушко (обговорення) 17:30, 30 червня 2017 (UTC) Поправка до «опёнок — опята». У словах опёнок, опята — корінь «оп-», «-ён-», «-ят-» — суфікси. Виходячи з аналізу пам'яток руського ізводу, де постійно ѫ змішується з «у», а ѧ — з «іа», східні слов'яни в 11 ст. носових вже не мали. Подоляк, Подоляко можуть походити від Подоленко, а джерел, що підтверджували Вашу гіпотезу, не знаю. Що Вам відоме про вставні приголосні? На цю думку наштовхнуло зіставлення слов. дъва — грец. δύω, лат. dŭō, англ. two. Звук [д] — це δ, d, t, звук [ъ] — ύ, ŭ, w, [а] — ω, ō, o. Для [в] відповідника не знайшлося. Чи є давня форма кличного відмінка «княже» ненормативною в сучасній мові? Чому відмінювання слів 4-ої відміни вим'я, тім'я за моделлю слів 2-ої зараз вважається нормою, хоча це історично неправильно? --В.Галушко (обговорення) 17:35, 1 липня 2017 (UTC) В.Галушко. Добридень ! Виділіть до трьох питань (проблем) до мене. До речі, стаття «Носові голосні» потрібна без перенаправлення ?! Укр. галушка і рос. галушка (Москов. обл.) мають різні значення. Які були проміжні переходи -е- > -ё- (клён > клён) ? Які були проміжні переходи -on- > -у- і -en- > -я- ? Чому дістати, але доткати ? Яке походження назви Суздаль / Суждаль ? Коли навколо Оки початок самодержавства ? Якщо рос. опенок, опята мають корінь оп-, то які ще рос. слова мають цей корінь ? Пор. лат. longus, angustus і гот. laggs, aggwus. Чому гот. відповідники не мають -n- ? Чому глибокий, а не глубокий ? --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 серпня 2017 (UTC) «Носові голосні» поки хай залишиться перенаправленням на «Назалізація». Початок самодержавства у Волго-Окському межиріччі можна віднести до доби Андрія Боголюбського. Які були проміжні переходи -on- > -у- і -en- > -я- ? Про це я написав у статті «Відмінок в українській мові» («Тип з основою на приголосний»), а також у статті «Дієприкметник» («Історія українського дієприкметника»). З коренем оп- неясно. Можливо, «пень», але в цьому разі «о-» належить до приставки. Про інші питання слід подумати. --В.Галушко (обговорення) 18:25, 2 серпня 2017 (UTC) Дякую. Відшукав. "Сполучення -ōn перейшло в -ūn, потім прикінцевий -n зник відповідно до закону відкритого складу, а -ū перетворився на звук *y". Де тут носові голосні ?? Щодо початку самодержавства у Волго-Окському межиріччі не заперечую. Індикоплов чи Індікоплов ? --Микола Івкі (обговорення) 11:56, 7 серпня 2017 (UTC) Як вимовляти грец. -γγ-: ἄγγελος ? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 9 серпня 2017 (UTC) Має бути «Індикоплов», бо дуже давнє запозичення з старослов'янської. Вимовляти належить «-нг-». Інші аналогічні сполучення: γκ — «нк», γχ — «нх». Стаття «Носові голосні в праслов'янській мові» закінчена. Я постарався дати в доступній формі уявлення про це явище, додав багато прикладів. Якщо щось здається неточним або незрозумілим, згоден внести поправки. --В.Галушко (обговорення) 18:45, 9 серпня 2017 (UTC) Які були проміжні переходи конь > кінь і осень > осінь ? --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 14 серпня 2017 (UTC) (Рос.) Лев Гумилев. Мифы и реальность этносферы. Там є слова: "племя мурома, угорское племя". --Микола Івкі (обговорення) 12:28, 16 серпня 2017 (UTC) Це дуже просто. Перехід конь > кінь: *konь > *kon'ь > *ko: n' > *ki:n'. Перехід осень > осінь: *osenь > *osen'ь > *ose: n' > *osi: n'. Як Ви могли вже помітити, я створив статтю «Йотація в праслов'янській мові». Порівняно з відповідною російською, вона має ширше охоплення лексичного матеріалу і докладніша. Ви можете доповнити її і уточнити. Щодо «глибокий» — «глубокий». Реконструюють різні праслов'янські форми: *glъbъkъ, *glǫbъkъ. Чому «дістати», але «доткати»? Не знаю, можлива дія аналогії. Які були проміжні переходи -е- > -ё- (клён > клён) ? Очевидно, jo < je:. Про значення слова «галушка» у підмосковних діалектах, відмінне від українського, нічого не читав. Дякую за виправлення моїх помилок: я досі не вмію грамотно писати слово «пропонувати». Мурома — фінське плем'я. Взагалі до даних Гумільова слід ставитися з обережністю: деякі його твердження викликають сумнів. Треба створити ще одну коротку статтю «Метатеза плавних у слов'янських мовах» і, мабуть, ще «Спрощення груп приголосних». Думаю, Ваша вимушена вікі-відпустка закінчується і тепер Ви можете повернутися до роботи в Вікіпедії. Під час Вашої відсутності сталося чимало подій: я написав значну кількість нових статей, вибився на 5-те місце за внеском у відвідуваність за липень, отримав свій перший орден і вдруге номінувався на адміністратора. На цей раз голоси розподілилися нарівно. --В.Галушко (обговорення) 13:16, 16 серпня 2017 (UTC) Так, одна причина минула, тепер поступово надолужую. Щодо коротких статей подумаю. Ще й не всі Ваші (?) помилки виправив. Пошукайте у ВП „запропанував“ і „запропанували“... --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 17 серпня 2017 (UTC) „Це дуже просто“ ?? Пошукайте, наприклад, возъ —вууз — вуоз —вуиз — вуіз — віз тут: [[33]]. Насправді складно і неоднозначно. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 17 серпня 2017 (UTC) Ще: [[34]], [[35]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 17 серпня 2017 (UTC) Чи правильно вжите слово допущення у «Фантастичне допущення»? --В.Галушко (обговорення) 13:32, 17 серпня 2017 (UTC) Мовознавство, 1'93 містить рецензію на працю Войтенко А. Ф. Лексический атлас Московской области. М., 1991 — 223 с. Цей атлас відшукаєте ?! Рецензія підказала: рос. галушка «корж із тертої картоплі». Про допущення і припущення дещо було: Обговорення:Фантастика. --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 18 серпня 2017 (UTC) Ви колись питали мене про етимологію топоніма «Вязьма». Очевидно, питомо слов'янське походження: від вязкий. У Топонимическом словаре Московской области згадуються в одній статті Вяземы і Вязьма. Чи можете Ви з'ясувати походження закінчень імен по батькові «-ич» і «-вна»? З огляду на сербське -ић/-ić і старопольське -ic, закінчення чоловічого роду має походити від праслов. *-itj. Коли росіяни припинили відмінювати прізвища на -енк-о ? Коли виникло явище клён, мёд ? Щодо -вна ще не натрапляв. Щодо -ич припускав *-ikь > *-иць / *-ичь (пор. лик, лице, личко). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 21 серпня 2017 (UTC) Гляньте на «Патронім». Але потрібно додаткові джерела, бо скидається на ОД. Прошу уважно ознайомитися з етимологічними версіями на «Коляда». На мій погляд, «Етимологічний словник української мови» Ярослава Рудницького містить сумнівні твердження, відверто «кабінетні» етимології. В ЕСУМ ніяких згадок про походження «коляда» від «коливо» + «яда» нема, та і сама подібна етимологія, з огляду на фонетичні закони і словотворчі звичаї, уявляється більш ніж сумнівною. --В.Галушко (обговорення) 15:19, 21 серпня 2017 (UTC) У 19 ст. їх ще писали з закінченням -нка і відмінювали аналогічно іменникам 1-ої відміни. Треба з'ясувати. Знаю тільки, що це мало місце лише перед твердими приголосними. --В.Галушко (обговорення) 15:19, 21 серпня 2017 (UTC) Пошук [[36]] підказує -ич(ь) ( *-itj-). Може, я не так припускав. Пор. прізвища Костик, Костиць, Костич. До речі, пор. Костянтин і константа. Про коляду глибше гляну, мабуть, наступного тижня. Щодо рос. -енк-о. Наче 1862 ще відмінювали. А далі ? --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 22 серпня 2017 (UTC) Гляньте в правописі Я. К. Грота. Він торкався цього питання. «Сюда же относится вопросъ о склоненiи малороссiйскихъ фамильныхъ именъ на ко. Сообразно съ этимъ окончанiемъ, ихъ слѣдуетъ склонять как имена средняго и муж. рода, т.е. говорить и писать: у Пащенка, къ Кованьку, съ Шевченкомъ; но такъ как, по господствующему великорусскому выговору, въ окончанiи этихъ именъ неударяемое о слышится какъ такое же а, то у насъ въ разговорномъ языкѣ завелся обычай и склонять ихъ какъ имена женскiя: у Пащенки, къ Кованькѣ, съ Шевченкой. Такъ съ подобными именами обращаются большею частью и на письмѣ, чему не мало примѣровъ найдется у нашихъ писателей, начиная съ прошлаго столѣтiя, какъ напр.: въ Запискахъ Державина: „послать графа Безбородку, перешло отъ Безбородки“; въ Запискахъ Энгельгардта: „Костюшкою“; у кн. Вяземскаго въ сочиненiи „Фонъ-Визинъ“: „съ княземъ Потемкинымъ и графомъ Безбородкою“; у С. Т. Аксакова въ „Семейной Хроникѣ“: „стихи Родзянки“. Однакожъ Карамзинъ, Соловьевъ, Костомаровъ и нѣк. др. пишутъ в род. пад.: Бунка (именит. Бунко), Дорошенка, Коновченка, и это склоненiе, какъ правильное, заслуживаетъ предпочтенiя; другое же можетъ быть допускаемо развѣ только въ просторѣчiи…» (взяв звідси). Опята — вторинне утворення від опёнок, за аналогією жеребёнок — жеребята, ягнёнок — ягнята. Опёнок походить від пень. Слово звезда має ё на місці ѣ в множині (звёзды), мабуть, за аналогією до вёз. --В.Галушко (обговорення) 18:57, 24 серпня 2017 (UTC) Надеждін чи Надєждін ? Чому айстра ? У давніх творах є «Ингварь Ингоревич». --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 28 серпня 2017 (UTC) Надеждін. Бо південнослов'янському надежда відповідає східнослов'янське надежа (очевидно, від праслов. *nadedja). Слово айстра, мабуть, внаслідок навластивості початкового а українській мові і заміні його на ай (замість звичайного протетичного г). Щодо імені Ігор (від Інгвар): приклади одночасного співіснування цих імен відомі, тому традиційна етимологія імені Ігор уявляється сумнівною. Що Вам відоме про критику правила дев'ятки? Зараз існують правописні системи, де його нехтують. --В.Галушко (обговорення) 15:05, 28 серпня 2017 (UTC) Де можна знайти матеріал з каузативних форм сучасних українських дієслів? --В.Галушко (обговорення) 15:05, 28 серпня 2017 (UTC) Про критику не помічав, хоча є різні підходи до правила дев'ятки. УМЕ, паперове джерело, містить статтю „Каузативні дієслова“. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 29 серпня 2017 (UTC) Білоруси прізвища на -енко (-энка) відмінюють. Як би поточніше визначити рік припинення відмінювання прізвищ на -енко в рос. мові ? Може, біля 1876 чи 1918 ? --Микола Івкі (обговорення) 12:24, 29 серпня 2017 (UTC) Щодо «Спрощення груп приголосних». Є перенаправлення «Спрощення у групах приголосних». УМЕ містить статтю «Спрощення у групах приголосних» і не містить статті «Елізія». На мою думку, потрібна стаття «Спрощення у групах приголосних» без перенаправлення. Наче 1895 рос. -енко ще відмінювали. Чому тепер білоруси відмінюють, а росіяни — ні ? --Микола Івкі (обговорення) 11:39, 30 серпня 2017 (UTC) Чому коляда, а не *каляда ? --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 30 серпня 2017 (UTC) Є лат. Calendae ([[37]]) і colendae ([[38]]), також рум. colinda ([[39]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 31 серпня 2017 (UTC) У говорах є пію ([[40]]). Чому рос. пою, не *пею, і пел, не *пёл ? --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 31 серпня 2017 (UTC) Про причини чергування «ѣ — ой» можна прочитати в статтях «монофтонгізація дифтонгів у праслов'янській мові» і «ять». Діалектне «пію» може бути вторинною формою, що утворилося за аналогією. Літери ё там не може бути, бо питомий звук — ѣ. Форми *каляда не може бути, оскільки в оригінальному Calendae перший склад відкритий, відповідно [a] короткий. А короткий [a] у праслов'янській давав [o] (див. докладніше «Квантитативне вирівнювання голосних»). У якій статті, на Вашу думку, доцільно розробити тему переходу «возъ —вууз — вуоз —вуиз — вуіз — віз»? Я дещо написав у Історія української мови#Фонетика, Ви можете доповнити й уточнити. --В.Галушко (обговорення) 14:30, 4 вересня 2017 (UTC) На мою думку, про переходи виду возъ > віз потрібна окрема стаття. Як назвати ? Різні мовознавці по-різному припускають проміжні переходи. Почув у множині ре́бра. Чому рос. рёбра, рёбер ? --Микола Івкі (обговорення) 11:16, 5 вересня 2017 (UTC) Коляда: [[41]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 8 вересня 2017 (UTC) М'яка вимова приголосних перед е (рос. небо) — центр чи периферія ? Цекання (дзекання) (блр. выняць) — центр чи периферія ? Небо < прасл. *nebo. Як у прасл. і ст.-сл. мовах вимовляли *ne- ? Твердо чи м'яко ? --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 12 вересня 2017 (UTC) Ацтецький чи ацтекський ? --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 12 вересня 2017 (UTC) Про рёбра, рёбер див. «Випадні звуки». «Перехід у новозакритих складах «o» і «е» в «i»». Стаття має складатися з трьох розділів. У першому треба написати про перехід о > і, у другому е > і. Третій доведеться писати мені. Ацтекський. Не згаданий у винятках, але аналогічний казахський, бакскський. М'яка вимова приголосних перед е трапляється у багатьох мовах: польській, деяких сербських діалектах, білоруській, російській. Модливо, це не пов'язане з «периферія-центр». Дзекання може бути центральною тенденцією. Мені відоме про дзекання тільки в польській і білоруській. Звук n у прасл. *nebo мав бути твердим, лише потім отримавши позиційне напівпом'якшення. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 12 вересня 2017 (UTC) «Перехід [о], [е] в [і] [в новозакритих складах]» ? Ацтекський, але вживали також ацтецький. Про поширення м'якої вимови приголосних перед е і дзекання в слов. мовах давно вичитав у журналі «Мовознавство». Але сербські говори там не згадані. У мене також виходить, що *nebo треба вимовляти твердо. --Микола Івкі (обговорення) 11:26, 13 вересня 2017 (UTC) Можна й «Перехід «о», «е» в «і» в новозакритих складах». Здається, скобки в заголовку не підтримуються. Можна й «Переходи голосних у новозакритих складах». Чим можна пояснити давньоруські написання хожу, вожу, бѣчи, мочи і сучасні укр. ходжу, воджу, бігти, могти? Див. «Перша палаталізація» і «Йотація в праслов'янській мові». Якщо форми інфінітива дієслів можна ще пояснити дією аналогії, до збіг сучасних українських форм 1-ої особи з первісними рефлексами йотації у східнослов'янських мовах трудно пояснюванний при наявності письмово засвідчених форм з «ж» (не з «жд» як у староцерковнослов'янській, і не з «дж», як у сучасних українській і білоруській). Невже частка правди є в теорії Погодіна, згідно з якою у Наддніпрянщині жили росіяни, які надалі переселилися у Волго-Окське Межиріччя, а Київщина була заселена вихідцями з Західної України? Чи існують давньоруські пам'ятки (бажано київського походження) з «дж»? «Видный чешский историк и лидер национального движения Франтишек Палацки вспоминал, что в 40-х годах XIX века человек, который захотел бы в центре Праги спросить у прохожих дорогу на чешском языке, запросто мог натолкнуться на просьбу говорить по-человечески, то есть по-немецки» (Чехи і німці). Чи можливе було колись таке в Києві? У нас в Культурному Центрі на Арбаті було («Я не понимаю, что вы говорите!», сказав один пан мені). Почему русским запрещают говорить на русском языке? Прочитав у газеті. Не смішно, а просто дурно. Юрко Зелений пише: «Не зламали язика англомовці ні на іспанському Хіхоні (Gijon), ні на словенській Любляні (Ljubljana), ні на боснійському Сараєві (Sarajevo).» Звідки ця інформація? Англомовні здатні перекрутити найпростіше написання (наприклад, Ivanow, як у книжці Льва Успенського). Перше вони читають як «Джиджон» (пор. іспанський Техас став у них «Тексасом»), друге «Л'юблджане», третє «Сейраджвоу». Якби англомовці дійсно читали ці слова без помилок, в англовікі не поміщали б фонетичну транскрипцію. Українська латинка як атрибут інтеґрації України в світове співтовариство (останнє слово викликає сумнів, але так на сайті, можливо переклали з російської автоперекладачем). Гляньте уважно: система «української» латинки ТКПН змавпована з англійської. Я вже бачив цю систему: у сучасній (з 1990-х років) графіці Узбекистану. Того самого, де майже нема робочих місць і чиї громадяни поповнюють лави безправної рабсили в Росії. От вам і інтеграція… Може, ми прагнемо стати для Європи тим же самим, що й Узбекистан для Росії? Схоже. --В.Галушко (обговорення) 17:01, 13 вересня 2017 (UTC) Як виділяти голосні в назві: «о» / „о“ / о / [о] / /о/ / ще якось ? «Перехід «о», «е» в «і» в нових закритих складах» ? Також «Чергування «о», «е» з «і»» ? Питання про ж / д_ж складне. Таки ж потрібна стаття про теорію Погодіна. Теорія спростована. --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 14 вересня 2017 (UTC) [[42]], підказка: пошукайте «найстаріша». --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 14 вересня 2017 (UTC) У цьому джерелі дійсно багато цікавої інформації, але «найстаріша» поки не знайшов. «Перехід /о/, /е/ в /і/ в новозакритих складах». Поки хай так, потім перейменуємо. Чергування, здається, дещо інше. У разі впливу старословёянської було б «жд» (пор. хожду). --В.Галушко (обговорення) 18:33, 14 вересня 2017 (UTC) А як шукали ? Треба шукати без «»: найстаріша. Тоді інакше: с. 70 — 71. Не дійсно, а справді, направду. В.Галушко. Про нові статті. Маю інші клопоти. Скільки часу готові почекати ? «Перехід /о/, /е/ в /і/ в [нових] закритих складах». «Чергування /о/, /е/ з /і/»— ще одна стаття. Як колись ділили на склади слова вьрба, берза ? Які слов. мови, крім рос., не мають фонем /д_ж/, /д_з/ ? Про д_ж. Німчук: у ХІ — ХІІІ ст. нормою було «ж». Півторак: на кінець ХІІІ ст. на Поліссі (тобто і в Києві) і в Білорусі було «дж» і «ж». Невже в Білорусі жили переважно пращури росіян які без монголо-татарського ярма повтікали на Залісся ?? На Черкащині і Запоріжчині панує «д_ь» (сидю, ходю). Історично дж > ж (меджа > межа). --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 15 вересня 2017 (UTC) Росіяни не визнають фонем /гь/, /кь/, /хь/. Тоді, наприклад, не ухе, а ухэ ([[43]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 19 вересня 2017 (UTC) У джерелі стверджується, що «дж» у дієсловах був одвічно. Здається «дж» і «дз» не має болгарська, а «дз» — напевно і сербська. Для сучасної польської «дж» начебто не властиве. У слові «вьрба» плавний «р» був складотворчим, відповідно вьр-ба, а якщо *berza, тоді напевно «бер-за»: «р» міг утворювати склад. Досить одної статті. Ви можете обрати доречнішу назву. Де можна знайти списки каузативних форм дієслів (жити — живити, пити — поїти, пливти — плавити)? --В.Галушко (обговорення) 15:52, 20 вересня 2017 (UTC) Одвічно — це забагато. Про каузативні форми дієслів не готовий відповісти. Чи були старі закриті склади до переходу /о/, /е/ в /і/ ?? Чому п. gęś ([[44]]), gęba ([[45]]) тощо не мають палаталізації g ? Натрапив у ВП:МК про чергування у — в. Чи потрібна окрема стаття про чергування у — в, і — й ? Польські носові голосні — центр чи периферія ? --Микола Івкі (обговорення) 11:20, 21 вересня 2017 (UTC) Про -енко: [[46]], [[47]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 21 вересня 2017 (UTC) Принаймні з доби йотації праслов'янського *d. Чому в польських gęś і gęba нема першої палаталізації? Про цю цікаву тему ви самі напишете, стаття називатиметься «Лехітська переогласовка». Це явище відбулося у перших століттях ІІ тис. н. е. і відтоді, власне, польська стає малозрозумілою східним слов'янам. Це пов'язане радше з принципом милозвучності і з правописом. Досить кілька рядків у вже наявній статті про українську фонетику. Очевидно, центр. Не виключено, що поляки просто мало спілкувалися з носіями неслов'янських діалектів. Чи були старі закриті склади до переходу /о/, /е/ в /і/ ?? У цьому ми самі розберемося, коли ви напишете статтю про перехід /о/, /е/ в /і/. Дещо я написав у статті про метатезу плавних. Щодо відмінювання прізвищ на -ко: я звернув увагу на ставлення українських і російських націоналістів до дій більшовицької влади. Українські звинувачують більшовиків у тому, що вони прагнули наблизити українську та білоруську до російської, а російські, навпаки закидають їм те, що вони штучно розірвали наріччя «русского языка» на три різних мови. У думці автора помітне прагнення довести, що українська — не більш ніж діалект російської. --В.Галушко (обговорення) 15:20, 21 вересня 2017 (UTC) [[48]], „ірджа – іржа, меджи – межи, одеджа – одежа, пряджа – пряжа“, с. 21. --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 24 вересня 2017 (UTC) Каузативні форми (УМЕ), додатково: мерти — морити, текти — точити (воду), гнити — гноїти, жити — гоїти, тонути — топити, сидіти — садити, дзвеніти — дзвонити. --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 25 вересня 2017 (UTC) [[49]], [[50]]. \\\ --Микола Івкі (обговорення) 12:03, 25 вересня 2017 (UTC) Очевидно ?? Багато архаїзмів саме на периферії. Литовці, сусіди поляків, також мають носові голосні. Невже лит мова — центр і.-є. мов ?? Чому дрёма, а не *дрема ? Чому словацька мова — не чеська, хорватська — не сербська, македонська — не болгарська ? Чому рос. хотеть має суміш дієвідмін (хочет, але хотят) ? Чи пов'язані носові голосні і /n_g/ ? Які сл. мови мають /n_g/ ? Чому блистать, а не *блестать ? Чому пелена, але полон ? Яке походження слів заміж і челядь (-я- < -en- ?) ? Які угро-фінські мови мають /дж/, /дз/ ? --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 27 вересня 2017 (UTC) [[51]], [[52]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:02, 3 жовтня 2017 (UTC)

Різне-різне

• Helixitta. Коли на Вашій основній сторінці зникне непристойний вигук, російський мат бл** ? Див. на цій сторінці, наприклад, тему «Жіноча лайка». Наявність цього вигуку означає постійне порушення етикету, тобто Ви — хронічна порушниця.

Якщо Вам приємно бути хронічною порушницею, хронічною лайливицею, то Вам доцільно добровільно припинити бути адміністраторкою. --Микола Івкі (обговорення) 11:51, 26 червня 2017 (UTC)

• Helixitta. Припиніть знижувати рівень ВП. Маю на увазі слова виду біолог*иня, тобто такі слова, які відсутні у тлумачних словниках. Краще вилучіть на своїй ОС рос. мат (див допис вище). --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 10 січня 2018 (UTC)
• Yakudza. NickK'у. Ragnarok'у. Помітив тему «Брутальність в обговореннях. Пропозиція нульової терпимості» у ВП:К-А. Тоді можете глянути на цій сторінці тему «NickK і ненормативна лексика». Дії багатьох адміністраторів часто можна назвати словами сваволя і лицемірство. --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 6 вересня 2017 (UTC)

NickK'у. ВП:К-П, 20:13, 16 червня. Назва Кошиці є також на українських (не діаспорних) мапах. Микола Івкі (обговорення) 11:34, 19 червня 2018 (UTC)

• Наступна зима: [[53]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:34, 17 вересня 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. Добридень !

А де описані правила довічного блокування чи довічного обмеження ?

Яка частка українців має половецьке походження ? Див. «Половці». --Микола Івкі (обговорення) 11:48, 22 жовтня 2017 (UTC)

• [[54]], [[55]], [[56]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 27 жовтня 2017 (UTC)
• Вальдимар'е. Добридень ! Уманка (Росія). Чи впевнені Ви в наголосі назви У́манка ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:46, 1 листопада 2017 (UTC)

  Звичайно. Поселення засноване 1910 року вихідцями з української У́мані. --Вальдимар 06:03, 2 листопада 2017 (UTC)

• Бучач-Львів. [[57]], [[58]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 2 листопада 2017 (UTC)
• Sergento. Ви на своїй СО опустились до нецензурної лексики (13:21, 1 вересня 2017; слово перед „, точно“). Така лексика — порушення етикету (ВП:Е). --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 6 листопада 2017 (UTC)

Sergento. Як розуміти Вашу „мовчанку“ ? Чи отримали сповіщення (див. допис рядом вище) ? Чому продовжуєте порушувати етикет (не вилучили нецензурне слово) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 15 листопада 2017 (UTC)

Sergento. Див. дописи вище. Схильний до думки, що Ви сповіщення все ж отримали, але хочете продовжувати порушувати етикет (ВП:Е). Чи хоч раз отримали, чи ні, але далі не нагадуватиму. --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 24 листопада 2017 (UTC)

• Бучач-Львів. [[59]], [[60]], [[61]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 10 листопада 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. [[62]], [[63]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 15 листопада 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. Добридень ! Що означає поняття обі(й)стя ? Чи входять до обійстя, наприклад, хата, стодола ? --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 15 листопада 2017 (UTC)

Попередньо виходить, що обі(й)стя — передусім господарство за межами хати (тобто хата не входить, а стодола входить). --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 20 листопада 2017 (UTC)

• Бучач-Львів, Yasnodark'у. Добридень ! [[64]], [[65]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:17, 26 листопада 2017 (UTC)

Бучач-Львів. [[66]], [[67]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 27 листопада 2017 (UTC)

Бучач-Львів. [[68]], [[69]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 28 листопада 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Цитую Ваш «чорний список»: „Piramidion, NickK, Brunei, Geochem, Fessor, Yakudza, Helixitta“. Див. [[70]]. [[71]], [[72]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 29 листопада 2017 (UTC)

‎Mykola Swarnyk. Див. (рос.) «Миф о хазаро-иудейском основании Киева» ([[73]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 1 грудня 2017 (UTC)

‎В.Галушко, UeArtemis'е. ВП:МК, «Форма родового відмінка»: „ґ) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами /84/ присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева“ ([[74]]). Але Тясмину.

UeArtemis'е. Не знаєте — не видумуйте: тут „запозичення з російської“ немає. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 6 грудня 2017 (UTC)

Псла, Пскова... Тетерева. Сприйняв як російську назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:05, 6 грудня 2017 (UTC)

UeArtemis'е. Слово тетерев — також не „запозичення з російської“ (див. [[75]]. Т. 5. С. 562). --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 6 грудня 2017 (UTC)

Сконало до 19 століття, а потім знов з'явилося в ХХ ст. Авжеж "не". В укр. мові питома форма розвинулася в тетервак.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:24, 7 грудня 2017 (UTC)

UeArtemis'е. Не зовсім. Тетерь -> тетер, тетера, тетеря (наприклад: [[76]]). Є прізвище Тетер. Де в словах тетер, тетера, тетеря наросток (суфікс) ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 7 грудня 2017 (UTC)

Тетеря/тетера ж. р., тобто присвійна форма тетерИН. Тетер та тетерів має посилання на 1960 р. Очевидний русизм.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:04, 7 грудня 2017 (UTC)

Від тетера / тетеря — тетерИН. Назва річки Тетерів — давня. Тетерів < тетеревъ < тетерь. Пор. Ігорів (не *Ігоров) < Игорь.

Назва птаха тетерев < *тетерьвъ (пор. тетервак). --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 7 грудня 2017 (UTC)

Назва Тетерів має наросток -ів, а назва тетерев має -ев. Укр. мова присвійного наростка (суфікса) -ев не має. --Микола Івкі (обговорення) 14:35, 7 грудня 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Що таке „куманка“ („За нашими воротами виросла куманка“, [[77]]) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 10 грудня 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Прочитав. Дякую. --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 10 грудня 2017 (UTC)

[[78]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:29, 22 грудня 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! З Новим роком ! Який хижий птах має місцеву назву „половик“ (наче з родини яструбових) ? Бажано рід і вид визначити. --Микола Івкі (обговорення) 12:47, 2 січня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[79]], [[80]], [[81]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 15 січня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. «Абсолютний абсурд»: [[82]]. [[83]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 16 січня 2018 (UTC)

Oleksandr Tahayev. Добридень ! На Вашій ОС натрапив на „гепатит“. При хворобах печінки застосовують цмин (квітки), також: суниці / полуниці (листя), виноград (ягоди / сік), цикорій (корені), ще: звіробій (трава), парило (трава), хміль (шишки). --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 23 січня 2018 (UTC)

Дякую за турботу. Такі засоби вірус не знищать. Можна лише зменшити його кількість у крові за допомогою досить дорогих препаратів і таким чином знизити ризик смертельних захворювань. Але я не через це писав там про цю проблему.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:18, 23 січня 2018 (UTC)

Oleksandr Tahayev. Добридень ! Щодо Вашого допису на ВП:ПРО за 09:07, 30 травня 2018, який не має підпису.

„Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ). --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 30 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[84]], [[85]], [[86]], [[87]], [[88]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:38, 24 січня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Чи законні останні ПО на Вас ?? Де про це на ВП:ПО ?? У ВП панує сваволя деяких адміністраторів. --Микола Івкі (обговорення) 11:48, 4 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Якщо правильно сприйняв, сьогодні Ви від мене вже отримали сповіщення. Це сповіщення зайве: переносив дві теми в інше місце. Зате ні вчора, ні сьогодні з Вашої СО до мене сповіщення не дійшли... Див. також «Обговорення Вікіпедії:Заявки на позбавлення прав адміністратора». --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 5 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Порада: замініть на своїй ОС [основній сторінці] «Geochem» на «Gechem». --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 5 лютого 2018 (UTC)

Helixitta. Ви „біолог“ чи біолог*иня ? Luda.slominska. Ви „еколог“ чи еколог*иня, „ географ“ чи географ*иня ? --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 5 лютого 2018 (UTC)

• Я віддаю перевагу фемінітивам екологіня і географка, але можете називати, як вам зручніше--Людмилка (обговорення) 14:49, 5 лютого 2018 (UTC)
• Валентин'е. Добридень ! Помітив, що Ви незалежний дослідник. Спробуйте переглянути «Половці» і «Обговорення:Половці». --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 8 лютого 2018 (UTC)

Валентин'е. Повторно. Див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 21 лютого 2018 (UTC)

• Alex Khimich'е. Добридень ! У темі «Микола Івкі» (ВП:К-А) були Ваші дописи, але всі вони позникали. Якщо бажаєте, допишіть знову, тільки обережніше. --Микола Івкі (обговорення) 13:05, 13 лютого 2018 (UTC)

Вітаю. Зараз це суті не змінить. Там кілька людей у цьому бачать образу (через незнання української мови), хоча себе святими вважають, ще трохи, і сонцеликими багатьох потрібно називати. Я буду економити собі нерви та голосувати проти цих діячів які адмініструванням лише самостверджуються, допоки не буде розроблено механізму періодичного переобрання. Колись критична маса набереться і це спрацює, вам теж бажаю не перейматись цим і не брати собі в голову зайвого. У мережі є багато можливих цікавих проектів для самих різних починань. — Alex Khimich 13:34, 13 лютого 2018 (UTC)

Alex Khimich'е. Зрозумів, дякую. Рано чи пізно буде, як кажуть, катюзі по заслузі. На періодичне переобрання натрапляв, підтримую. Питання періоду (рік чи інакше ?). --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 13 лютого 2018 (UTC)

Мені, якщо чесно, без різниці. Взагалі, здається, що завалять цю ініціативу як і дюжину інших. Серед діючих адмінів 1 це вже демонструє і завжди демонстрував (за що його ледь обрали чергового разу), 3-4 не проти, 1 хоче показати що він за, решта проти, а питома частка їх власних голосів значна. — Alex Khimich 14:00, 13 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[89]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 13 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[90]], [[91]], [[92]], [[93]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 21 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. ROMANTYS. Biletsky Volodymyr. Добридень ! Що скажете про „байку“ на СО ВП:К-А ? Пасквіль ? Як точніше ? Але ж і досі автор „байки“ не покараний. Зате на мене наділи нові „кайдани“. Микола Івкі (обговорення) 12:05, 22 лютого 2018 (UTC)

Пане Миколо, шановні користувачі і, в першу чергу, шановні адміністратори. Невже ж ще не надоїло гратися у байки і притчі. Пора вже давно навести лад в адмінкорпусі УкрВікі. Рецепт розмістив там, де і та байка.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 25 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. [[94]] і наступні дописи на тій СО. Чи підійдуть для тієї „байки“ слова виду пасквіль ?

Також [[95]], [[96]]. Ніби ще в часи СРСР було подібне за участю саме ФК Спартак (Москва)... --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 23 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Коли закінчилася Національно-визвольна війна, почата 1648 ? 1657 / 1658 / **** ? [[97]]. Микола Івкі (обговорення) 14:10, 28 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Прочитав. Дякую. Але сповіщення мені не було. Тоді трохи інакше. Коли закінчилася українсько-польська війна / польсько-українська війна, почата 1648 ? 1657 / 1658 / **** ? Сповіщення доходять не завжди, тому перегляньте цю тему. Микола Івкі (обговорення) 14:40, 28 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[98]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 12 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[99]], [[100]], [[101]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 13 березня 2018 (UTC)

Yakiv Gluck. Ваш допис за 05:16, 10 березня 2018 на ВП:ЗППА розглядаю як порушення. Микола Івкі (обговорення) 11:42, 14 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[102]], [[103]]. Микола Івкі (обговорення) 11:55, 16 березня 2018 (UTC)

KHMELNYTSKYIA. На своїй ОС виправте „Створенні статті“. --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 20 березня 2018 (UTC)

Professor Senkler. ред. № 22256974 містить лайливе слово. Будьте ввічливі (ВП:Етикет). Микола Івкі (обговорення) 12:02, 22 березня 2018 (UTC)

Я вибачився перед паном, тому що помилився. Тож мені не потрібно про це нагадувати. --Professor Senkler (обговорення) 07:16, 23 березня 2018 (UTC)

Professor Senkler. Сповіщення: Dzyadyk. Микола Івкі (обговорення) 11:42, 2 травня 2018 (UTC)

Пане Миколо Івкі, повідомляю, що користувач:Professor Senkler припинив свою участь у Вікіпедії (Прощавай вікі або останній акорд Senklerа) (можливо, лише закінчить редагування деяких своїх статей). Оскільки ні відповіді, ні повторення від нього не буде, я приховав (<! -- закоментував -->) Вашу оцінку деяких його дій. Таку оцінку вже зроблено, дипломатично, тобто єдино ефективно. Розумію Ваші почуття, але прошу погодитися зі мною. — Юрій Дзядик (о•в) 12:23, 2 травня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Не заперечую. На ті теми натрапив самостійно хвилин 35 тому. Можете пошукати в темі «Голосування» „багато мовних помилок“. Спочатку думав, що „дії“ Professor Senkler щодо мене — „реакція“ на мій допис трохи вище за 12:02, 22 березня 2018, але минулого тижня виявив, що Professor Senkler чомусь був незадоволений моїми дописами ще раніше. --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 2 травня 2018 (UTC)

Jphwra. ред. № 20950497 містить неввічливе слово. Будьте ввічливі (ВП:Етикет). Микола Івкі (обговорення) 12:37, 22 березня 2018 (UTC)

Jphwra. Чому не вилучили «Обговорення користувача:П О ш *» ? --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 14 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Basio. Бучач-Львів. Глянув історію «Новий Сонч» Там — ВР ?! Тобто Jphwra як учасник ВР допустив порушення ?!

На ВП:К-А Jphwra створив тему «Бучач-Львів», не повідомивши користувача Тобто Jphwra допустив порушення ?!

Тоді потрібно заблокувати теж Jphwra ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:04, 14 червня 2018 (UTC)

Base. ред. № 20106948 містить #Лайливий вигук. Будьте ввічливі (ВП:Етикет). --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 22 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[104]], [[105]], [[106]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 22 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[107]], [[108]], [[109]], [[110]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:13, 25 березня 2018 (UTC)

[[111]], [[112]], [[113]]. Микола Івкі (обговорення) 11:22, 26 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Думаю, що Вам бажано послухати передачу «Авторська година. Срібна пора» (29.03, 17:00, [[114]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 30 березня 2018 (UTC)

AlexKozur. Перейменуйте «Дев'яткіно (залізнична станція)» -> «Девяткіно (залізнична станція)»: станція не в Україні. Микола Івкі (обговорення) 10:44, 3 квітня 2018 (UTC)

за яким правилом? --Чорний Кіт ^Обг. 15:17, 3 квітня 2018 (UTC)

AlexKozur. § 109, п. 8, прим., [[115]]. Микола Івкі (обговорення) 10:30, 4 квітня 2018 (UTC)

там точно сполучення м'якого приголосного? Бо там є В'язники, але Вязьма. --Чорний Кіт ^Обг. 13:16, 4 квітня 2018 (UTC)

AlexKozur. Таке відчуття, що Ви правопис майже не читали. Там В'язники, П’ятигорськ як винятки, а назва Дев'яткіно відсутня, тому не виняток, через це потрібно писати Девяткіно. Якби було рос. Девьяткино, тоді було б Дев'яткіно. Написав досить ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 5 квітня 2018 (UTC)

У правописі не написано, що це виняток, а "в" є губним приголосним. --Чорний Кіт ^Обг. 12:49, 5 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[116]], [[117]]. Микола Івкі (обговорення) 11:00, 3 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[118]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 3 квітня 2018 (UTC)

Погода ([[119]]). Микола Івкі (обговорення) 11:14, 17 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[120]], [[121]]. Микола Івкі (обговорення) 11:41, 24 квітня 2018 (UTC))

Бучач-Львів. [[122]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 25 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 13:37, 25 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[123]], [[124]], [[125]], [[126]]. Микола Івкі (обговорення) 11:46, 26 квітня 2018 (UTC)

Погода влітку ([[127]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 4 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. ‎В.Галушко. Добридень ! Навесні Вас згадували на СО Professor Senkler. [[128]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:38, 14 травня 2018 (UTC)

Professor Senkler, Yasnodark. Поліпшіть «Місце призначення — Місяць». --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 16 травня 2018 (UTC)

Дуже цікаво як? Моя псевдо-професорська голова за вашим висловом тут зайва. Можливо це зробить ваш геній? Або вказуйте конкретні дії, або діла не буде.Professor Senkler (обговорення) 21:03, 17 травня 2018 (UTC)

Professor Senkler. Частково поліпшив. Репліка. Не псевдо-професорська, а псевдопрофесорська. Також пропущені коми. Микола Івкі (обговорення) 11:46, 18 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. http://lysytsya.arbat.name/37.htm. --Микола Івкі (обговорення) 13:35, 21 травня 2018 (UTC)

‎AlexKozur. Краще згідно з (не згідно без з), вибачте (не вибачаюсь). --Микола Івкі (обговорення) 12:48, 29 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[129]], [[130]]. Микола Івкі (обговорення) 11:06, 13 червня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! У Ваших краях є слово „степка“. Що означає слово степка ? Що в степці взимку ? Чи є слово стебка ? Микола Івкі (обговорення) 11:51, 13 червня 2018 (UTC)

„СТЕБКА [стебка, стеб п ка] -і, ж. ‘комора’“ ([[131]]), „Стебка * На Поліссі за Польщі’ (так, із наголосом на останній склад) – літня кухня, неопалювана невелика комірчина, де готувалася їжа для домашніх тварин, зберігався садовий інструмент, робоча одежа“ (myslovo.com/?dictionary=стебка). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 13 червня 2018 (UTC)

Вперше чую! Серйозно. Якби хто й сказав, то би й не зрозумів, про що це. Бачите, я проживаю на Подільській височині, а полишуки (най би на мене тільки не образилися) – на Поліській низовині. Це зовсім поряд (я ще на горбочку, а вони – вже в долині), але різниця величезна. Особливо, у говірках. За моїм земляком Шилом Гаврилом Федоровичем, наша говірка відноситься до Волинського говору, а їх – до Західнополіського говору. Різниця настільки велика, що ми їх дражнимо так: «Жунко, кут розбив макутру, ззив печунку». Причому, змішання культур, менталітету і говірок історично було практично «на нулю». Не знаю, чому – собі пояснюю так – вони лінивіші і їм дертися до нас на горбки було ліньки, а нам не хотілося злазити до них та мочити нові чоботи у багниськах. Це, звичайно, жарт, але… Загалом, мені говірка подобається, особливо, у виконанні Левка Лук’яненка, хоча вона й значно відрізняється від місцевої (сусідської). На жаль, Ваше посилання тільки на перший том, а це слово мабуть, у другому. Якщо Ви вірно стверджуєте, що це є таке, то у нас це називають «літня кухня», а точніше – «лєтня кухня». Це цікаво: Поїдьте на кордон із Західною Україною, і зробите відкриття, що з одного боку Вілії люди до цих пір вітаються «Добрий день», а з іншого – «Здраствуйте». Чому – здогадатися не важко. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:08, 13 червня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Там не був, але про говірки читав. На Черкащині також кажуть «Добрий день», на Запоріжчині — помітно рідше. Явище -у- на місці -і- знав, а „ззив“ — ні. Межі областей — не межі говірок. Посилання таки ж на другий том, де є стебка.

Хоч раніще вичитав степка, але, мабуть, мова була про слово стебка (напівглуха вимова [б]).

Спілкувався з Маневицьким хлопцем. Той також не чув ні «степки» ні «стебки». Можливо, це не дуже й репрезентативно, та й його говірка не дуже відрізняється від моєї? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:32, 18 червня 2018 (UTC)

„Подальше ускладнення плану X. йшло через виокремлення в сінях комори (комірки, комірчини, кліті, підкліті, хижки, чулана, кладовки), а в житловому приміщенні — кухні (боковки, ванькіри, алькіру, хатчини). На Поліссі, крім комори, в сінях виділяли приміщення, яке використовували замість льоху (стебку, стьобку), оскільки високі грунтові води заважали копанню глибоких льохів“ ([[132]]).

„3 кімнати, сіни, кладовка, кухня з піччю, стебка, веранда. Є сарай, літня кухня“ (www.olx.ua/obyavlenie/prodatsya-derev-yaniy-budinok-v-5km-ot-varshavki-kiev-varshava-IDwLcoO.html). Микола Івкі (обговорення) 11:41, 14 червня 2018 (UTC)

В.Галушко. Zvr. Див. Дев'яткино (станція), Дев'яткино (станція метро). Микола Івкі (обговорення) 11:26, 18 червня 2018 (UTC)

У § 109 застереження: У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ. --В.Галушко (обговорення) 18:02, 18 червня 2018 (UTC)

В.Галушко. Дякую. [Знав, але випустив.] Тепер щодо -и- згода. А щодо апострофа ? Микола Івкі (обговорення) 11:18, 19 червня 2018 (UTC)

[[133]], [[134] Погода влітку. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 19 червня 2018 (UTC)]

Оскільки дев'ятка пишеться з апострофом, має бути «Дев'яткино». --В.Галушко (обговорення) 13:43, 25 червня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. КЛЕ́ВАНЬ. До / з Клеван* я / і ? Микола Івкі (обговорення) 13:15, 2 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Родовий відмінок: Клеваня / Клевані ? Микола Івкі (обговорення) 13:18, 2 серпня 2018 (UTC)

У літературі різного штибу можна зустріти і так і так. Та література, яка наділяє Клевань жіночим родом, переважно проросійська (ще із царських часів). Однак, якщо Ви приїдете до Клеваня і почнете натякати на те, що Ви приїхали до Клевані, то «з вас швиденько зроблять особу жіночої статі» (жарт). Через помилку в УЛІФ-і мав неприємності із Вашим «блокіратором» і як міг, відстоював чоловічу честь Клеваня на сторінці в УкрВікі. За ініціативи серденька Ати на СО сторінки намагаємося набрати достатньо «компромату» на УЛІФ і звернутися і проханням до його упорядників повторно переопрацювати питання роду назви смт. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:46, 2 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Де наголос і як буде родовий відмінок назв Степань, Дермань, Вербень, Людинь ?

Див. «Північне наріччя української мови». Там Клевань належить до північних говорів. А де інакше ? Микола Івкі (обговорення) 11:36, 3 серпня 2018 (UTC)

Не зрозумів Ваші запитання. Щодо «де наголос» і «якого роду» див. Обговорення:Клевань#Наголос і рід: чоловічий vs жіночий. Щодо «північної говірки» не забувайте, що ми на границі Подільської височини і Поліської низовини (ми ще на горбочку), а це вже не «північ», і що говірки поліські і наша суттєво відрізняються. Якщо Ви прагнете мене схилити до «жіночого роду» назви містечка (нині с.м.т.), то скажу Вам дві речі:

1. Пам’ятайте мою обіцянку стосовно того, що станеться, якщо приїдете до Клеваня і будете тут агітувати.

2. Притча. Я пропрацював у одній шановній установі 20 років. І тут виявилося, що я працюю без перепустки. Нач. кадрів виписав мені перепустку. Я взяв її в руки, подивився і кажу йому – виправляйте моє прізвище. Він мені на то – це у вас помилка у паспорті. Ідіть і виправляйте паспорт. Я відірвав фото із перепустки і віддав її і кажу – буду і далі працювати без перепустки. Його заставили написати так «неправильно», як і в моєму паспорті. Так і з Клеванем. Не ту говірку тулите, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:25, 4 серпня 2018 (UTC)

Nina Shenturk. Зауваження. Ви позавчора не врахували, що на цій СО не одне, а два посилання на Обговорення:Омофон. Друге виправив учора. Микола Івкі (обговорення) 13:06, 8 серпня 2018 (UTC)

@AlexKozur, Dgho, StarDeg, Юрій25031994 та Бучач-Львів:. Див. ВП:КН-Р#Небезпечний для спільноти проект АК. Микола Івкі (обговорення) 13:04, 13 серпня 2018 (UTC)

• Думка про діалог на ВП:ЗПП (Jphwra, Димон2711).

У позбавленні Jphwra прав адміністратора винен він сам: його сваволя і його вдача.

Якби не його багаторазова сваволя, то не було б і деномінації.

Якби не його імпульсивна вдача, то він ту деномінацію навіть виграв би — і досі був би адміністратором.

Чи зможе Jphwra поміняти свою вдачу ??

Коли Jphwra блокував зареєстрованих користувачів без явних порушень ?? Микола Івкі (обговорення) 12:30, 15 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. ВП:МК#Новий проект правопису ?! Микола Івкі (обговорення) 10:45, 16 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. джерела тут: #Проект правопису 2018. Там, зокрема, Кошиці. Микола Івкі (обговорення) 12:18, 22 серпня 2018 (UTC)

Ата. Перевірте доступ до джерела https://www.yenotes.com/uk/grammar/uk/pravopys, будь ласка. Тут не відкриває. Микола Івкі (обговорення) 12:07, 21 серпня 2018 (UTC)

З доступом до джерела все в порядку, про що свідчить те, що інші користувачі змогли з ним скористатися. Спеціально для вас: https://web.archive.org/web/20180821175857/https://www.yenotes.com/uk/grammar/uk/pravopys/ На здоров'я, вам також гарного дня. --Ата ^(обг.) 17:59, 21 серпня 2018 (UTC)

Ата. Перше джерело і тепер тут не відкриває, видає „Internet Explorer не вдалося відобразити веб-сторінку“.

Щойно здогадався відкрити через Google Chrome. Відкрило !

А друге джерело відкриває і через Internet Explorer. Щиро дякую. Микола Івкі (обговорення) 10:56, 22 серпня 2018 (UTC)

ROMANTYS. Щодо блокувань 12 липня 2018 ([[135]]). На мою думку, і Jphwra, і Piramidion порушили правила. Обидва, зокрема, нічого не повідомили на Вашу СО. Микола Івкі (обговорення) 11:40, 27 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. НЕОФІЦІЙНА АНТРОПОНІМІЯ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ: [[136]] ?! Микола Івкі (обговорення) 12:09, 27 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Ваші дописи [[137]] і [[138]] не мають підпису. Через це Lystopad сповіщення не отримав.

„Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ / Вікіпедія:Звертання із сповіщенням). Микола Івкі (обговорення) 11:39, 7 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Aced 5 вересня нічого не дописав, тому, мабуть, прочитав аж 6 вересня. Микола Івкі (обговорення) 12:01, 7 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Спрацювало перше і третє сповіщення. Микола Івкі (обговорення) 12:09, 7 вересня 2018 (UTC)

NickK. Чи може Бучач-Львів (Vujko Mytró) редагувати сторінку «Вікіпедія:Вибори арбітрів/2018/Кандидати» ??

„10:51, 7 вересня 2018: Бучач-Львів (обговорення | внесок) запустив фільтр 60, виконуючи «edit» на сторінці «Вікіпедія:Вибори арбітрів/2018/Кандидати». Вжиті заходи: Відхилення. Опис фільтру: Персональні обмеження“.

Сповіщення Бучач-Львів, SitizenX, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 7 вересня 2018 (UTC)

цим наразі займаються бюрократи. --SitizenX (обговорення) 12:52, 7 вересня 2018 (UTC)

Українці — не росіяни

• Передмова.

На початку липня знов і почув, і прочитав, що українці та росіяни, мовляв,— один народ.

Тобто навіщо, мов, одному народові мати дві держави. Таким чином хочуть виправдати сучасну агресію Росії проти України.

Понад сто років тому, після того як Росія програла війну з Японією,

рос. академіки визнали, що українці — не росіяни і укр. мова — не рос.

Але це визнання містить кілька десятків сторінок. Через це спробую пояснити набагато коротше.

• Мови.

Українська мова — єдина слов'янська мова, що має чергування о, е з і (Харків — Харкова Київ — Києва).

Через це українська мова — самостійна слов'янська мова (не рос. і не польськ.).

В українській мові панує тверда вимова перед е, а в рос. і польськ. — м'яка.

Через це українська мова — не рос. і не польськ.

Тому українці — не росіяни.

• Прізвища.

Серед росіян панують прізвища на -ов, -ев, -ин (-ын), прізвища типу присвійних прикметників.

На Подонні (Росія) понад 90 % рос. прізвищ мають наростки -ов, -ев, -ин.

Серед українців є відповідні прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн).

Але в Україні такі прізвища не панують і не переважають.

Тому українці — не росіяни.

• Видатні люди.

Українці і росіяни визначали видатних людей (відповідні опитування „Великі українці“ і „Имя Россия“ ([[139]]).

Серед перших 12 найвидатніших людей у цих обговореннях — нікого спільного.

Тому українці — не росіяни.

• Післямова.

І за мовами, і за прізвищами, і за видатними людьми українці — не росіяни.

Це означає, що українці та росіяни — не один, а два народи.

[Ще не все.] --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 21 серпня 2017 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 21 серпня 2017 (UTC)

І так було з часів Данила, і це навіть дивлячись на той україно-московитський конгломерат, що являють собою нинішні росіяни. А не на справжніх корінних росіян-московитів - спадкоємців мерян та монголів та прямих пращурів тих людей, хто має предками московитів-великоросів за переписом 1858 року, останнього, коли мовний показник об'єктивно відображав націоанальність, а не пізніше зросійщених українців, що забули чи приховали своє коріння. Адже навіть зараз з людей, що не знають навіть результатів останнього більш-менш малоспаплюженого перепису 1926 року про своїх дідів-прадідів, 39 відсотків росіян пам'ятає про своє українське коріння http://echo.msk.ru/blog/aav/2007478-echo/. А скількох пам'ять стерли - невідомо. Та українець, що не знає про своїх українських предків росіянином не стає, він залишається генетичним українцем, навіть якщо не знає, що він таким є. А ми кажемо про росіян та українців як народи, а не про тих українців, що пам'ятають своє коріння та тих, що забули чи цураються його - це дійсно частини одного роз'єднаного народу.--Yasnodark (обговорення) 13:55, 21 серпня 2017 (UTC)

А звідки взято ті „39 відсотків“ ? Думаю, що набагато менше (навіть узявши до уваги Кубань тощо). І чому підтримують Путіна не біля 60 відсотків (100 - 39), а понад 80 ? --Микола Івкі (обговорення) 13:15, 22 серпня 2017 (UTC)

З сайту "Ехо Москви". Реальних даних немає, вони приховуються. Я раніше рахував десь 22-24 мільйони українців, орієнтуючись на переписи 1858-1926, якщо вважати українцями тих хто має 50 плюс відсотків української крові. Та осіб українського походження так і є - відсотків 40, бо переважна більшість українців Росії вступали у змішані шлюби з росіянами, і 89 відсотків нащадків росіян та українців називає себе росіянами. Таким чином часто українець на 96 відсотків вважає себе росіянином. Яскравий приклад Курков,що

вважає себе росіянином, бо батько його з Росії. А те, що у нього прізвище походить від українського Курко. А у Ростовській обл, звідки його батько за підрахунками громадянина РФ Кабузана у 1920-х роках було 54 відсотки українців - його не хвилює. Адже логічно, що його дід з укрпрізвищем і жив на той час на Ростовщині, де було більшість українців, був українцем, а не з 40 відсотків росіян регіону. Та логіку чомусь відшибає навіть у розумних патріотичних людей. Так само вважав гімнаст Куксенков, лише тому, бо батько його з Росії. Так само вважав мій некровний родич Василенко, що народився в Росії. Бути росіянами у Росії завжди було зручно та безпечно, а нащадки часто і не пам`яють, що їх діди були росіянами за зручністю, а не походженням. Кілька років тому розмовляв з росіянами українськими походження з Казахстану та Стародубщини. Фраза аля: мій дід був хохлом, а я - росіянин має широке поширення серед тамтешніх жителів навіть українських масивів. Ті соцопитування ні про що не кажуть, я сам цим займався. Жодна не героїчна людина у тоталітарній країні не буде відповідати правду на пряме запитання, а скаже те, що хоче чути або найвирогідніше відмовиться. Наприклад навіть нас у мене на екзитполі, відсоток за КПУ на останніх парламентських був тричі менше за реальний результат на відміну від усіх інших 8 перших партій, що практично співпали з реальними результатами, бо люди у 2014 році боялися визнавити, що вони за комуняк. А в РФ все навпаки. За непрямими даними опитувань можу сказати, що підтримка Пу-на становить 42-52 відсотки. І серед цих процентів багато наших перевертнів, бо бути українцем чи мати українське коріння у Росії, не кажучи який ти прихильник Путіна, складніше ніж бути росіянином-антипутінцем. І багато хто обирає шлях найменшого супротиву. А щодо соцопитувань - згодом самі побачити, як його скидати будуть. У Чаушеску за тиждень до повалення намальований рейтинг був ще більший, та йому не допомогло. Бо нормальні люди телефонні номери опитувачам-ФСБ не надають, а без номеру - нема проведеного соцопитування. Навіть у нас - спробуй його видобути. Вчора на території США, вперше з 1776 року, спостерігається повне Сонячне затемнення типу Сарос 145, що відбувається на Землі раз на 18 років, останнього разу це сталося у дні приходу Пу до влади в РФ, що одразу після затемнення 1999 року був призначений прем'єр-міністром, а 31 грудня отримав повну владу. Те, що почнеться у найближчі дні-тижні я гадаю приведе до кінця року до повалення володаря кремлівських пагорбів чи суттєвих зсувів. Та й штатам несодко буде у найближчі роки.

P.S.Хочу привітати вас з прийдешніми Днем Прапора та Днем Незалежності і хай буде з нами сила! Бо на нас чекають важкі випробування.--Yasnodark (обговорення) 16:19, 22 серпня 2017 (UTC)

Різне 6

Миколо, мої вітання. З першого рядку прошу вибачити перерву в спілкуванні, тим більше що два тижні до змін «у технічному стані» я працював над мало кому цікавою статтею, і не став Вам відповідати. Зараз мої технічні можливості значно змінилися, я більше тижня не можу брати участь у Вікіпедії у тому обсязі, у якому хотілося б. Пишу з мобільного пристрою, а це досить таки незручно і вельми малопродуктівно (про шкоду для здоров'я вже не кажу: не для моїх очей і нервів). Спробую відповісти на деякі Ваші питання. По-перше, дякую за працю в пошуку каузативних пар. Треба писати статтю, але коли вдасться, не знаю. Перебуваючи на Курському вокзалі, згадав про Ваше питання щодо «поїздів в Україну». Так, ходять, і досить часто. Принагідно зауважу, що місто Дніпро у нас як і раніше називають Днепропетровск (не знаю тільки, як оголошують зупинку про прибутті до прикінцевої станції). Nihil admirare. Громадяни України досі широко цікавляться Росією, зв'язки між нашими країнами продовжують залишатися тісними. Сумнівними уявляються твердження про занедбані українськими заробітчанами Росії. Українські артисти валом валять до Росії на гастролі, наче забувши стан україно-російських стосунків і певно забувши українську мову (принаймні свого виконання). Я міг написати набагато більше, але технічні можливості не дозволяють. Постараюся зробити це пізніше. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 15:41, 15 жовтня 2017 (UTC) Добридень ! Українська народна мудрість: найбільше багатство — здоров'я. Міг би щодня дописувати по кілька годин, але пам'ятаю про здоров'я. Питання про потяги / поїзди застаріло. Ще влітку непрямо узнав, що потяги ходять в обидва боки. На продуктах тепер пишуть по-різному: і Дніпро, і Дніпропетровськ. Цього року диких кабанів не бачив. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 17 жовтня 2017 (UTC) Чому Китай-город (Москва), але Китайгородський ? Звідки назви Китай-город і Китай (озеро) ? --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 19 жовтня 2017 (UTC) Які укр. або рос. слова мають печенізьке чи половецьке походження ? Чи мають тюркські мови протетичний [г] (горіх, гиндик) ? Чи мають тюркські мови /дз/ (дзвін) ? --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 22 жовтня 2017 (UTC) В.Галушко. Радіодиктант ([[140]]), [[141]], [[142]]. Миколо, дозвольте написати кілька рядків. Я не писав Вам з середини жовтня. Причина була не технічною (бо Інтернет давно налагоджений), і в моїй захопленості. Якби Ви могли уявити, у якому жахливому стані статті нашої Вікі… Я певно, не зможу пояснити таку нелогічну орфографію. Щодо назви «Китай-город»: теорій декілька, але чомусь у нашій статті етимологічний розділ слабко представлений. Цим треба зайнятися. Адже ж існує український Китайгород! Про це можна прочитати на сторінці Тюркізм. Вплив тюркських мов на українську і російську значний (існує навіть теорія, за якою східнослов'янське повноголосся виникло під впливом тюркської гармонії голосних). А погано знайомий з тюркською фонетикою. З огляду на рос. арбуз, пол. arbuz і укр. гарбуз, можна припустити, що протеза в тюркізмах є виключно українським явищем. З розділу вище: «Невже лит мова — центр і.-є. мов ??» Є всі підстави так припускати. Слід мати на увазі, що балтійські мови не завжди тулилися, як зараз, біля Балтійського моря. Балтійські топоніми є і в Московській області, і на півночі України. Чому дрёма, а не *дрема ? Якщо від *drěmati, тоді мало бути *дрема. Втім, не виключено, що колись літературною нормою було саме так, а сучасна форма виникла внаслідок впливу просторіччя «Чому словацька мова — не чеська, хорватська — не сербська, македонська — не болгарська ?» З чеською і словацькою неясне, у випадку з сербською і хорватською можна припустити релігійний розбрат і сепаратизм у Югославії, а у випадку з болгарською і македонською — якісь історичні причини. До речі, літературна давньоболгарська (староцерковнослов'янська) базується на одному з македонських діалектів. «Чому рос. хотеть має суміш дієвідмін (хочет, але хотят) ?» Вплив граматичної аналогії. «Чи пов'язані носові голосні і /n_g/ ?» Правда, артикуляційна схожість існує. «Які сл. мови мають /n_g/ ?» У російській і польській таких фонем не знаю, може бути, тільки алофони в якихось діалектах. «Чому блистать, а не *блестать ?» Давні фонетичні варіанти *bleskъ, *bliskъ, *blьskъ, що сягають ще праіндоєвропейських часів: *bhlei, *bhloi, *bhli. «Чому пелена, але полон ?» Не зовсім ясне, спробуйте розібратися в Метатеза плавних у слов'янських мовах «Яке походження слів заміж і челядь (-я- < -en- ?) ?» У випадку переходу *ǫ > «у» > «і» неясне (в ЕСУМ тільки гіпотеза), а в «челядь» «я» < ę < -en-. --В.Галушко (обговорення) 16:31, 12 листопада 2017 (UTC) Вельми цікавою (на мій погляд) для українського читача була б стаття «Музичний наголос»: вона уможливила б прояснити деякі моменти особливостей сучасної української фонетики. Чи не проявляють форми кличного відмінка якихось відмінностей в інтонації, пов'язаних з реліктами музичного наголосу? Щодо атематичних дієслів: існує сторінка Неправильні дієслова. Звичайно, її слід вдосконалити. Диктант цьогорічний мене приємно здивував: торік був, на мою думку, політично заангажованим. Ви колись писали про перенесення столиці Росії до Сибіру. Здається, в Україні зовсім не знають москвичів: вони не проміняють свої підмосковні маєтки і можливість швидко літати в Європу на «дику Азію» і «брудну Росію» десь за Уралом. Росію направляє Москва, а Москва — це не Росія (а закордоннє). Або іншими словами: Росія — це Москва, а Москва — це не Росія. От такий парадокс. Сибір — в уявленні нас, москвичів, це не просто глибинка, а це колонія і сировинний придаток Москви, місцепроживалище бидла, якого треба експлуатувати (бо воно тупе, і нічого не розуміє). А ми — Європа (але водночас багато хто вхитряється крити цю саму «прогнилу» Європу на всі заставки: коли потрібно). --В.Галушко (обговорення) 16:50, 12 листопада 2017 (UTC) Чи доводилося Вам читати щось на зразок: «У документах згадується військова музика — військові сурмачі, сурмачи і довбиши, що били в казани, барабани і литаври.» «Для зустрічі кінної атаки ворога козаки „батовалісь“, тобто будувалися в три шеренги…» (вичитав звідси). З певним подивом: наче все чисто, пишуть україномовні. Чи знайомі Ви з творчістю Кирила Галушка? Українською мовою мені не вдалося знайти. Втім, у Білінського «мовна ситуація» теж, на мою думку, не надто блискуча. З повагою --В.Галушко (обговорення) 17:01, 12 листопада 2017 (UTC) Дякую. Ви мене трішки випередили. Понад місяць триває клопіт навколо половців. Що відомо про вплив скитів (скіфів) на українців і укр. мову ? Як слово поподзьобати буде рос. ? Рос. будучи — українізм ? --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 13 листопада 2017 (UTC) Чому англ. establish має e- ? http://litopys.org.ua/pivtorak/pivtorak.htm. --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 20 листопада 2017 (UTC) Вітаю! Насамперед, відповідаю на питання. establish < ст.-фр. establiss-, інф. establir < лат. stabilire Поклевать, переклевать. Дієприслівник теперішнього часу мені вдалося знайти лише в російській (будучи), білоруській (будучы) і польській (będąc) мовах. Закінчення -чи звичайне для дієприслівників теперішнього часу в східнослов'янських мовах, які за походженням є колишніми активними дієприкметниками. У російській мові частково витіснені формами на -я, які походять від форм називного відмінка однини чоловічого роду (за іншими даними — церковнослов'янізми). У XIX ст. вживалася форма минулого часу бывши, що зараз вважається застарілою. «У документах згадується військова музика — військові сурмачі, сурмачи і довбиши, що били в казани, барабани і литаври… …Для зустрічі кінної атаки ворога козаки „батовалісь“, тобто будувалися в три шеренги…». Реконструкція вихідного тексту В. Галушка: «В документах упоминается военная музыка — военные трубачи, сурмачи и довбыши, бившие в барабаны и литавры… …Для встречи конной атаки врага казаки батовались, то есть строились в три шеренги». До обробки тексту гуглачем було: «В документах упоминается войсковая музыка — войсковые трубачи, сурмачи и довбыши, бившие в котлы, барабаны и литавры… …Для встречи конной атаки врага казаки „батовались“, т. е. строились в три шеренги». Вельми близько до оригіналу. Принагідно зауважу, що мій шаблон «Проти автоперекладу» в укрвікі мало хто наважився поставити собі на сторінку, а судячи з якості текстів, це явище у нас квітне буйним цвітом. Тепер мої питання. Лінгвістична головоломка (лінгвожарт?). 1) Теза. Форма «струму» — це родовий чи давальний відмінок (пор. каламбур «опір струму»)? Значить, закінчення давального відмінка -у не має бути в українській мові. 2) Антитеза. Форма давального відмінка «королеві». Яка форма називного? Отже, закінчення давального відмінка -ові/-еві не має бути в українській мові. Слова із суфіксом «иш» — не українські. Тоді звідки взялося українське прізвище «Малишко»? А «довбиш»? Плутанина в статтях «Дієреза» і «Елізія». В англійських джерелах «елізія» — спрощення звуків. В українських джерелах спрощення груп звуків називають дієрезою, а про елізію чомусь замовчують (хоча сам термін побіжно згадують без визначення). Чи можете розібратися? Стаття про перехід [о] і [е] в [і] давно існує в укрвікі під назвою «Ікавізм». Проте, її так вміло запхали в куток, що про її існування майже ніхто не знає. --В.Галушко (обговорення) 17:28, 8 грудня 2017 (UTC) Які існують в українській мові правила вживання лапок? Згідно з логікою правила в правописі § 38. 25 («…Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цукерки „Столичні“, цигарки „Українські“, вино „Перлина степу“, цукерки „Пташине молоко“»), загальні назви, використані як особові, мають писатися з великої літери і в лапках. Мене турбує питання, як пишуться назви монет. У правилах про це замовчується. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 8 грудня 2017 (UTC) Щодо скіфського впливу: деякі українські слова вважаються іранізмами (собака, топір, хата, хороший). Не виключено, що їх запозичили в скіфів. На мою думку, населення Східної України і Південної Росії має частково скіфське (іранське) походження. Припускаю, що з початком Великого Переселення Народів іранські народи Степу змішалися з тюркськими племенами, лише деякі з них відійшли на Кавказ (осетини). Правописна головоломка: див. Ліпськ (значення). Поляки і білоруси вимовляють цю назву однаково — Ліпск, але згідно з чинним правописом ми маємо передавати білоруський топонім як «Липськ», польський — як «Ліпськ». Може, краще назвати сторінку «Липськ (значення)»? Прошу висловити думку на Обговорення:Знамено. Очевидне зросійщення укрвікі, нехтування українських джерел. --В.Галушко (обговорення) 18:37, 9 грудня 2017 (UTC) З Вашого дозволу задам ще кілька питань (у межах консультації): Яка буде правильна форма множини слова «холод»? Як узгоджувати прикметник з числівниками 2-4: «дві великі» чи «дві великих», «три різні» чи «три різних»? Наперед вдячний. - --В.Галушко (обговорення) 05:08, 13 грудня 2017 (UTC) Добридень ! «Холоди» ([[143]]). Перевагу має «дві різні», але можна й «дві різних». Обговорення:Умань#Спростування. Які маєте зауваження ? --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 13 грудня 2017 (UTC) В.Галушко. Дякую за коментарі щодо Умані. Суттєвих зауважень не маю. Ті мої дописи щодо Умані та Уманки ще не завершені. Пошукайте про назви Умань, Уманка (Ума) тут: [[144]]. У статтях ВП краще «дві різні», «два різні», також «перші / останні сто років». Блр. вусны. Виявив у посібнику, що понад 40 р. тому допускали також і холода (тобто зросійщували). Дякую за відповіді. У випадку з узгодженням прикметників очевидний вплив сполучень типу «п'ять різних». Уточнення щодо палаталізації «ген — зять»: це дуже давня зміна, пов'язана з дією закону Мейє, який описує особливості переходу праіндоєвропейських палатальних у сибілянти. Чи трапляються в українській випадки протетичного «а»? У російській це буває: пам'ятаю, як у дитинстві ми замість «фломастер» казали «афломастер». Очевидно, сполучення «фл» досить трудне для вимови. Чи існує в російських діалектах протетичне «і»? Чи збігаються у вимові ненаголошені «є» та «і»? --В.Галушко (обговорення) 23:37, 14 грудня 2017 (UTC) Укр. протет. «а»: не натрапляв. У полоц.-смолен. говорах були (читав) протет. «а», «і». Тобто на Смоленщині (історично Білорусь, тепер Росія) можливе протет. «і». Де ще, не натрапляв. Буває наближення «е» до «і» (заєць). --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 15 грудня 2017 (UTC) Чи отримав Michael 2M Ваше сповіщення ? Порадьте йому створити свою сторінку, хоч би порожню. Китай-город ([[145]], с. 262). Українці акати не люблять. Тоді навіщо протет. «а» ? Є фломайстер, а з а- нема. Слово тетерев — росіянізм ? Звідки чеськ., словац. g > h ? Чому козак, одягати, рос. тёща, Черкассы ? Слова ум, (в)ухо, ява, англ. awake — давні родичі ? --Микола Івкі (обговорення) 14:47, 20 грудня 2017 (UTC) З огляду на праслов. *tetervъ можливе й питомо українське походження. Звук [e] може бути вставним (пор. вітер — вітру), але в такому разі форму родового відмінка логічніше утворювати як тетерва. Слово козак — очевидно тюркізм (пор. казах), перший [o], можна пояснити зближенням з коза. Звук [jo] замість [je] у рос. тёща закономірний: праслов'янська форма — *testia. Чим пояснюється рос. тесть при праслов. *testь, не знаю, можливо, річ у пом'якшенні сполучення ст (як у женский — з ст.-рос. женьский пор. пол. żeński). Якщо українці акати не люблять, чи можна вважати форму Альона українською? (див. Альона Остапенко → Єлєна Остапенко). Стаття Ричмонд перейменована без обговорення. --В.Галушко (обговорення) 19:20, 22 грудня 2017 (UTC) Ричмонд. Лит. мова — центр ?? Ісланд. мова — центр ?? Санскрит — центр ?? Підказка: ареальна лінгвістика. Білецький А. О.: „в ній [у лит. мові] далеко більше архаїзмів, ніж у сусідніх мовах“; „ісландська мова [...] залишається досить архаїчною“; „граматична будова санскриту також виявляється архаїчнішою, ніж будова грецької мови“; „найчастіше зміни спостерігаються в центральних частинах ареалів, а архаїчні факти зберігаються на периферії ареалів“. Стебка, призьба, рос. изба. Фр. étuve < *stuve, пор. італ. діал. stufe. Ісп. estuba < *stuba, пор. нім. Stube. Фле ж изба від Stube чи stufe походити не може. Енциклопедія російської душі. Як утворене рос. студенчество ? --Микола Івкі (обговорення) 09:21, 24 грудня 2017 (UTC) В.Галушко. Ви перекладаєте краще, ніж я. Спробуйте перекласти розділи «Etymologia słowiańskiej nazwy „Połowcy”» ([[146]]) і «Names and etymology» ([[147]]). --Микола Івкі (обговорення) 09:55, 24 грудня 2017 (UTC) Можливо, окраїна. Тоді центр — група сатем, зокрема, слов'янські й іранські мови. Очевидно, за аналогією до младенчество. Слова *студенец мені не траплялося. Пробував читати. Не сподобалося: матюки, бруд. На жаль, Віктор Єрофєєв є спадкоємцем Розанова і Венедикта Єрофєєва. Так, подібна література має популярність у тому числі і в Росії (серед московських інтелігентів теж), нема чого дивуватися, що одним з найулюбленіших музколективів росіян є гурт «Ленинград». Рос. изба походить від праслов. *jъstoba. Уточнення до одного з моїх попередніх дописів: суфікс -ич може мати різне походження, від *-itj і від *-ikj, але в іменах по батькові він однозначно виник з пом'якшеного *t. Слово столовий — полонізм? Де можна знайти дані щодо досліджень польського впливу на українську? Ви надали цікаве джерело на СО Пенязь. --В.Галушко (обговорення) 11:33, 24 грудня 2017 (UTC) В.Галушко. Добридень ! З Новим роком ! Як буде повноголосся білоруською ? --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 3 січня 2018 (UTC) Вітаю, Миколо! З Новим роком! Білоруською — «поўнагалоссе». Чи Ви не міняли електронну адресу? Надіслав Вам листа, а прийшло повідомлення, що адреса неіснуюча. Не виключається можливість і блокування листів з yandex.ru. --В.Галушко (обговорення) 18:37, 3 січня 2018 (UTC) Дякую ! Учора шукав у різних місцях по-різному, зокрема поўнаг-, але не знайшов. Адреси не міняв. Причина „yandex.ru“ можлива. Тут теж блокують і yandex, і vk, і ok (щоправда, можна обійти). Деякі джерела щодо блр. мови (тощо) — на моїй ОС. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 4 січня 2018 (UTC) Миколо, надіслав з іншої адреси. Надійшла відповідь такого змісту: «Скринькою не користувалися більше 3 місяців — прийом нової кореспонденції тимчасово відключений». Спробуйте змінити налаштування. --В.Галушко (обговорення) 10:53, 9 січня 2018 (UTC) Скринькою покористувався — спробуйте повторити. --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 9 січня 2018 (UTC) Біологиня ([[148]], [[149]]). „Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету“. Коли вперше натрапив на слово біологиня, то сприйняв інакше: жінка-біолог (не студентка, а працівниця). Які орфографічні чи тлумачні словники містять слово біологиня ?? Таких словників не виявив. Тоді у статтях Вікіпедії слово біологиня зайве. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 9 січня 2018 (UTC) Проблема зараз не в таких очевидних прикладах, а у фемінітивах типу майстриня, лікарка, мисткиня, науковиця, борчиня та деяких інших. Чи тільки в Україні створюють статті машинним перекладом? Див. Популярний медичний сайт. Так і не зовсім зрозумів, чи це автопереклад, чи чийсь жарт. Як наголошувати слово «любочки»? В однині наголос на першому складі, але в множині може бути й іншим. --В.Галушко (обговорення) 09:20, 23 січня 2018 (UTC) В.Галушко. Добрилень ! У статтях ВП „біологиня“ не зникла. Машинний переклад застосовую, але не для статей. Ваш приклад глянув: там є друкарські помилки. Про рослину любочки читав у книжках, наголошував правильно. Що означають рос. клеть і подклеть, поднябица і подызбица ? Присьпа, етимологія ? Чому рос. истик(ъ) ? Які кімнати (камери) звичайно має рос. изба ? --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 23 січня 2018 (UTC) Множина: галушки́, квіточки́, зірочки́ і зі́рочки; галушечки́, копієчки́ і копі́єчки; 4 галу́шки, 3 зі́рочки, 2 копі́єчки; жінки́, дівки́, невістки́, матері́, баби́. --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 24 січня 2018 (UTC) Клеть — очевидно «зруб». Тоді подклеть — півпідвальний поверх. Поднябица — неясне (від нёбо?). Подызбица — очевидно, пізнє слово, пов'язане з пізнішим значенням изба. Присьпа з ь замість ъ — неясне. Можливо, зближення з прись. Чому истик при праслов. *istykъ? Можливо, мало місце переетимологізація, сприйняття -ykъ не як частини кореня, а як наростка. Щодо південної не знаю, щодо північної — написав у Рублена хата. Якщо маєте інформацію, можете доповнити. Питання: чи можна вважати сполучення «будь то» росіянізмом і чи слід його завжди заміняти на «чи то»? --В.Галушко (обговорення) 14:09, 24 січня 2018 (UTC) Присьпа, присьба, призьба ?! Призба, присба, приспа ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:33, 24 січня 2018 (UTC) Помітив «Правописний казус». На жаль, Карась Сєргєй Ігорєвіч. До речі, у ru.wiki відповідна стаття відсутня. --Микола Івкі (обговорення) 11:46, 28 січня 2018 (UTC) Про будь то: [[150]], [[151]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 29 січня 2018 (UTC) Часто будь то можна замінити на зокрема, наприклад, а чи то — на хоч. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 30 січня 2018 (UTC) Дякую. А чому тоді існують питомо українські «будь-хто», «будь-який» тощо? «Три відра» чи «троє відер»? (див. Діжка). 11 місяців тому Ви просили мене написати фонематично російські слова голова, перейти, кит, быт, руке, ткёт. Я не зовсім зрозумів питання, неясно, за якою системою транскрипції їх записувати. Щодо Ваших листів: як надіслати, одним чи окремо? А які міркування про українську мову Ви мали на увазі? Чи дивилися Ви відео О. В. Філатовича «Чому українці й росіяни мусять дружити». На мій погляд, щодо розколу в родинах українців у Росії після початку війни сказано точно. Сам був свідком й учасником. Ваша думка щодо «правила дев'ятки»? На мій погляд, в українській однаково поширені як ди, ти, зи, си, ри, так і ді, ті, зі, сі, рі. Нема ніяких фонетичних підстав для вимови в іншомовних словах (звідки прості люди знають, що вони іншомовні?) «и» після проривних, сибілянтів, африкатів і «р», а «і» після інших приголосних. За всю історію української в ній ніколи не було фонетичної заборони на сполучення ді, ті, зі, сі, рі (а от на кі, гі, хі була). Але спостеріг цікавий факт: така заборона була в білоруській і польській мовах. Перед голосним переднього ряду (ятем чи «і») проривні переходили в африкати ([дз], [ц]), сибілянт [с] — у шиплячий [ш], а [з] — в африкат [дз]. З [р] неясне, у польській він міг переходити в [ж] (пор. рѣка — rzeka). Висновок? --В.Галушко (обговорення) 12:25, 1 лютого 2018 (UTC) [Листи. Можете одним, але щоб дату створення було видно; міркування про українську мову — ті, які коло року тому були у Вашому листі; також лист, де згадували Руслану.] Відео наче не дивився. Підкажіть сайт. Про «три відра» чи «троє відер» див. [[152]]. Там — також про будь-*. Фонематична (і фонетична) транскрипція: [[153]]. Ще будь то. [[154]]: будь то — «все равно кто / что», тобто «байдуже (все одно) хто / що». Тоді „Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, будь то прибиральниця, менеджер чи шеф-кухар“ > Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, байдуже кого — прибиральницю, менеджера чи шеф-кухаря. Пошукайте „будь то“ тут ([[155]]), укр. відповідники — без чи то. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 1 лютого 2018 (UTC) Трохи. Для більшості людей проблема також h / g (слово має гр. / лат. походження), білоруська і польська мови мають давні и, ы. У говорах є кі, гі, хі чи відсутність рь. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 1 лютого 2018 (UTC) Дякую за надану інформацію. Пізнавально. Але щодо «три відра» чи «троє відер» знайти не зміг. Вам була потрібна фонематична транскрипція кирилицею? Я написав у символах МФА. 3.Чому українці і росіяни мусять дружити У разі з «правилом дев'ятки» можу припустити своєрідний компроміс між східною та західною традицією: для східних діалектів більш властиві «и» та «г», для західних — «і» та «ґ». Якщо [і] та [ы] злилися в [и], тоді мало бути не тільки ди, ти, зи, си, ри, але й ви, ги, ки, ли, ми, ни, пи, хи. Якщо виникли сполучення ві, гі, кі, лі, мі, ні, пі, хі, то вони повинні були зберегтися лише в кількох питомих словах, де первісно був ять чи [о]. --В.Галушко (обговорення) 16:53, 1 лютого 2018 (UTC) У тому джерелі задайте пошук „три відра“ (без „“). Після „Узгодження займенників з числівниками“, після „Збірні числівники поєднуються:“ — „б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (а також два вікна, три відра), троє лошат, четверо курчат;“. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 2 лютого 2018 (UTC) Які знаєте укр. збірні числівники ?.. --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 2 лютого 2018 (UTC) Вітаю! На жаль, запит «три відра» зробити неможливо: нема пошукового вікна. Офіційний сайт української мови подає «два відра» і «двоє відер» як паралельні форми. Очевидно, із закінченнями «-є», «-ро». Відмінюються вони чомусь як кількісні («двох», «трьох», «п'ятьох/п'яти»). --В.Галушко (обговорення) 03:11, 16 лютого 2018 (UTC) Примітка. Ми з Вами поки маємо можливість обмінюватися думками на Вашій СО, незважаючи на Ваше обмеження. Але Ваш курс на провалювання вже розпочатих спроб діалогу з адміністраторами може призвести до застосування щодо Вас білш серйозних заходів, аж до безстрокового блокування. Тоді ми вже не зможемо спілкуватися тут, а чи все буде в порядку з елпоштою, не певен. Тож настійливо Вас прошу не поглиблювати конфлікт, а ще краще помиритися з Вашими кривдниками. Прошу це зробити заради мене. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 03:20, 16 лютого 2018 (UTC) Пропоную вгадати значення деяких українських слів, яких нема в жодному словнику. От уривок з української народної пісні «Блавати»: Сестрички, сестрички, Отости ми звели, Щости мою косу Навіки розплели. Єкісти розплели, Назад заплетіте, Та най я си вийду Поміж людські діти. Чи зможете Ви визначити значення слів «отости», «щости», «єкісти»? --В.Галушко (обговорення) 10:36, 17 березня 2018 (UTC) @В.Галушко:, вибачте, що втручаюсь. Я не лінгвіст, але «точно знаю», що це друга особа множини дієслова, аналогічного, наприклад, з болгарським съм (вие сте). Але зрощене не з дієсловом, як наприклад тут [156] (говорили-сьте), а зі словами ото, що, єкі (які). Воно ще й відмінюється (говорили-сьмо). Але без м'якого знака. На батьківщині моїх батьків говорять саме так — не м'яко. Цей віршик точно відображає знайому мені вимову і функціонування цього слова (теж характерний для тих місць перехід я в є — єкі). Як це явище правильно називається і формалізується — тут я вже нічого не скажу. Це не моя тема.--Aeou 16:31, 17 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Добридень ! Вітаю зі святом. Бажаю успіхів, передусім у мовознавстві. Щодо -с(ь)ти. Наче Ви й самі розгадали: перфект. --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 18 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Уточнення. Пишуть, наприклад, і щости, і що-сти ([[157]]). [[158]]. Aeou. Дякую за „втручання“. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 19 березня 2018 (UTC) Додав цей приклад на сторінку «Перфект». --В.Галушко (обговорення) 15:09, 21 березня 2018 (UTC) Чому на початку того ролика в тексті кома перед словом „не“ ? Чи є на https://narzur.ru/ „пищання“ ? Де в Інтернеті описані правила „пищання“ ? Можете змінити рос. статті про той вигук (ВП ВС). Рос. сноха, етимологія ? --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 22 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Перфект. Назва пісні, частіше: «Коло мої хати (зацвіли блавати)». ВП:КН-Р, «Надійність інформації». Жінка, яка довго жила на Донеччині і Луганщині, знає слова / значення тремпель, тормозок, лайба, також лісапет «велосипед». Назва тієї рос. статті провокативна: ідеться не про діалекти, а діалектизми. На цій провокації попався NickK. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 23 березня 2018 (UTC) Слово сноха — від праіндоєвр. *snúso- через прасл. *snъxa. Звідси й чеськ. snacha — «невістка» (а nevěstka чеською означає як раз те, про що точаться марні суперечки на Вашій сторінці обговорення вже понад рік). З поребриком питання складне. Очевидно, слово мало обмежений вжиток у Донецьку до 2014 р., але річ у тім, чи можна його вважати українським діалектизмом, адже неясне, діалектом якої мови слід вважати донецький міський говір. Правила пищання, здається, встановлюють самі інформаційні організації. Про https://narzur.ru/ не знаю. --В.Галушко (обговорення) 18:31, 23 березня 2018 (UTC) Які слов. мови, крім рос., мають слово, що нагадує рос. сноха і означає «невістка» ? ВП:Кнайпа неповна, ВП:Довідка:Меню — ? . --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 27 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Добридень ! Спробуйте перекласти російською блим, блись. --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 22 квітня 2018 (UTC) У російському тлумачному словнику (130 000 слів) нічого не знайшов. Очевидно, безеквівалентна лексика. А як українською перекласти победивший? --В.Галушко (обговорення) 18:02, 23 квітня 2018 (UTC) Рос. победивший «який (що) переміг» (словник). У перекладному словнику на 250 тис. слів відсутні блим, блись, але є тут: [[159]], [[160]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 24 квітня 2018 (UTC) [[161]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 24 квітня 2018 (UTC) Чому рос. чё*рт, але че́*рти ? [[162]]. Микола Івкі (обговорення) 11:54, 26 квітня 2018 (UTC) Ви мали на увазі не зовсім якісний переклад з російської? Так, є помилки: «Чудов» замість «Чудів», «назву „кремль“ з'явилося». Щодо катойконімів є певні сумніви. Чому не кіровоградець, ужгородець, севастополець, сімферополець? Тільки дві власні версії. Чи мало місце пом'якшення [р] перед м'яким [т], чи наголос колись був іншим, як у формі множини українського чорти́. Наводять також варіанти перемоглий і переміглий. Варіант перемігший присутній у СУМ-11, але уявляється штучним, бо нормативній українській суфікс -ший у дієприкметниках не вживається. --В.Галушко (обговорення) 14:04, 2 травня 2018 (UTC) Як виправлене Світової > світової зберегти тут: https://www.wikidata.org/wiki/Q1965318 ? Спочатку виявив, що чомусь не *че́*рты, а че́*рти. Як це пояснити, де це описане ? --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 3 травня 2018 (UTC) Щодо че́*рти неясне, можливо, внаслідок зближення з гіпотетичним словом *черть що мало дещо інше значення (пор. дав.-рус. брати > рос. братья під впливом збірного братья, звідки також укр. браття). Кілька питань: Чому «світової» з малої літери? Чому «шліцьовий», якщо в слові «шліц» прикінцевий приголосний твердий? Як Ви думаєте, чи можна сполучення «у спосіб» розгядати як недоречний полонізм (пор. w sposób)? Як грамотніше передати хорв. Split? У нас чомусь передане як Спліт, хоча, на мою думку, це відступлення від правил правопису південнослов'янських назв. --В.Галушко (обговорення) 19:30, 15 травня 2018 (UTC) Також черта́ (черт), чёрточка. Шукайте "Друга світова війна" тут: [[163]]. Мабуть, тому, що була не одна світова війна. Інші питання матиму на увазі. Хто лається частіше від росіян або рідше від японців ? Микола Івкі (обговорення) 11:24, 16 травня 2018 (UTC) Див., наприклад: Власні імена людей: Словник-довідник ([[164]]). --Микола Івкі (обговорення) 11:23, 20 травня 2018 (UTC)

W II

Вітаю. Помітив що вам не байдуже як виглядатиме ст Половці, тож можливо наступного разу ви скасуєте (не більше двох скасувань підряд (ВП:3В), потім я вас «зміню») редагування опонентів доки питання не буде вирішено? --Yuriy Urban (обговорення) 18:22, 17 жовтня 2017 (UTC) Добридень ! Помітили правильно, дякую. Спочатку продовжу на СО, далі, мабуть, і на ОС. Юрію, я Вас розумію, але звертайте увагу на свої слова... --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 18 жовтня 2017 (UTC) Вчергове натякну що у разі дотримання вами виключно філософо-пацифізму єден з головних опонентів по темі, з певною вірогідністю, може підвищити статус --Yuriy Urban (обговорення) 17:05, 22 листопада 2017 (UTC) Юрію. Дякую за допис, але нагадаю, що мені заборонено дописувати, зокрема, на сайти Вікіпедії, які мають початок „Вікіпедія:“. Якщо, теоретично, спробую туди дописати, то система обмежень видасть „Відхилення“ і мій голос «проти» не буде враховано. --Микола Івкі (обговорення) 12:24, 23 листопада 2017 (UTC)

З Новим роком і Різдвом Христовим!

Прийміть вітання з Новим роком та Різдвяними святами! Вітаю з роком нових надій, нових можливостей та нових звершень. Прийміть щиру вдячність за вашу працю на цьому проекті і внесок до нашої Вікіпедії, він не залишиться непоміченим громадою. Вдачі у нових великих справах розвою нашої енциклопедії та досягнення усіх запланованих бажаних цілей на цьому шляху. Вірних помічників Вам у цій справі. Веселих свят! Dim Grits 19:20, 31 грудня 2017 (UTC) Dim_Grits'е. Дякую ! І Вас вітаю ! Хай буде мир ! --Микола Івкі (обговорення) 12:02, 2 січня 2018 (UTC)

Brunei

Brunei має багато порушень.

1. Морального права не маючи, найбільше разів (аж 5) дописав до теми "Микола Івкі" у ВП:К-А.
2. Морального права не маючи, підбив підсумок до згаданої теми.
3. Підбив згаданий підсумок з порушенням (неможливістю оскарження у ВП:ЗА і ВП:АК).
4. Пізніше не покаявся (ред. № 18103477).
5. При створенні нової теми "Микола Івкі" ("Микола Івкі 2") у ВП:К-А сповіщення Миколі Івкі не послав. На несповіщення звернув увагу Unikalinho (ред. № 18217269), але Brunei все одно сповіщення не послав.

--Микола Івкі (обговорення) 11:31, 30 травня 2016 (UTC), --Микола Івкі (обговорення) 11:21, 17 серпня 2016 (UTC)

Див. також тему "Порушення" на СО: Максим Підліснюк. --Микола Івкі (обговорення) 13:07, 18 серпня 2016 (UTC)

І досі Brunei вибачення не попросив. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 5 лютого 2018 (UTC)

Прошу вибачення за фразу про громадянську страту щодо Вас, сказану не Вам, а іншому користувачу в стані роздратування Вашими діями щодо низки третіх користувачів. Не мав на меті принизити Вас, а лише передати іншому користувачу силу власних емоцій щодо безплідної, на мою думку, дискусії.--Brunei (обговорення) 22:01, 8 лютого 2018 (UTC)

Краще пізно, ніж ніколи. Гаразд. Але, Brunei'у, чомусь мовчите про те, що це зробили після годинного діалогу на своїй СО в темі «Щодо Миколи Івкі», автор якої VoidWanderer. І скільки часу минуло після 16 березня 2016 ?

Та тема 2016 стосувалася поняття «квітконос», яке й досі має негаразди з визначенням. Коли зникнуть ті негаразди ??

Brunei'у. Де написано про довічне обмеження ?? Ніде ?! Тоді Ваше довічне обмеження, про яке навіть не повідомили, свавільне ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 9 лютого 2018 (UTC)

Ваше обмеження не довічне, а безстрокове. Ви можете в будь-який момент звернутися до адміністраторів та попрохати його зняти в обмін на визнання Ваших помилок та обіцянки їх намагатися більше не робити. --Brunei (обговорення) 14:30, 9 лютого 2018 (UTC)

Brunei'у. Див. «#Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 19 березня 2018 (UTC)

Моя особиста думка: займаєтесь осудом. Особливо «сподобалося» представлення Інни Б. (на якій «висять» кримінальні злочини в Миколаєві у 90-ті роки) як морального авторитету. Виглядає, ніби у Вас зламався моральний компас. Може, Ви напишете пару статей про лайку до Вікіпедії, замість виконання ролі самозваного судді? --Brunei (обговорення) 14:25, 19 березня 2018 (UTC)

@Brunei: Не знаю, чи праві ви, приписуючи користувачеві, що він «займається осудом»та «виконує роль самозваного судді». Як на мене – він робить саме те, що декларуєте ви – він бореться за бездоганність Вікіпедії. От що точно знаю, що ви неправі, заявляючи: «Виглядає, ніби у Вас зламався моральний компас». Є така дитяча приказка – «хто прозивається – той сам так називається». Ще невідомо, у кого «зламався моральний компас». Погляньте на свою репліку критично. Надіюсь, побачите, що виглядає так, ніби ви зверхньо берете на себе сміливість оцінювати користувача і те, що у нього «зламалося», а порада, яку йому даєте, виглядає на вказівку, що би краще користувачеві зробити у Вікіпедії. І перше і друге – неприпустимі. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:24, 20 березня 2018 (UTC)

Brunei'у. А де в моїх дописах знайшли про «Інну Б.» ??

Тут не „осуд“, а вияснення того, як той вигук мають сприймати не Ви чи я, а більшість. Для цього і давно, і недавно відшукав багато джерел.

Виходить, що моя давня думка про той вигук відповідає більшості джерел, через це мій «моральний компас» не «зламався».

А Ваш ? Може, поміняли свою думку про той вигук ?

«Роль самозваного судді» тут теж не до речі.

Brunei'у. Не рівняйте інших до себе. Статті чи словники про лайку створювати не можу, ні на яких умовах. --Микола Івкі (обговорення) 14:37, 20 березня 2018 (UTC)

Ця тема починається «Brunei має багато порушень». Замість примирення й пробачення - колекціонування осуду. Замість праці в Вікіпедії - її підрив постійними сварками та моралізаторством. Про Б. Ви писали тут: «--Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)». На цьому зупинюся. Прагну більше тут не писати.--Brunei (обговорення) 15:47, 20 березня 2018 (UTC)

Brunei'у. На початку теми вилучив застаріле. Хочете сказати, що адміністратор правий навіть тоді, коли він неправий, Щодо Б. тепер ясно, дякую. Тоді можете про ЇЇ „дії“ в Миколаєві написати в статті про неї. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 21 березня 2018 (UTC)

Довічна сваволя Brunei'а

• Як оскаржити довічну сваволю Brunei'а (ред. № 18959110) ?

Довічна — через те, що покарання довічне.

Сваволя — через те, що, караючи, Brunei допустив багато порушень, переважно повторних (див. тут тему "Brunei"). Див. також тут теми "Жіноча лайка" та "Про покарання".

Сповіщення. Basio. Yakudza. Ата. Dgho. --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 4 січня 2017 (UTC)

До відома. Бучач-Львів. --Микола Івкі (обговорення) 12:06, 16 січня 2017 (UTC)

VoidWanderer

• VoidWanderer. Сваволя, свавілля (див. [[165]]). Цитую.

1) Необмежена влада, відсутність законності, справедливості.

2) Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. || Відображення явищ реальної дійсності, що ґрунтується лише на власному, часто спотвореному, сприйнятті, відступ від правди життя (у творах мистецтва тощо).

3) Свавільна поведінка, свавільний вчинок.

Інакше: „Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом“.

„Необмежена влада“ тут, безперечно, не має місця.

Сваволя (інакше суміш правди і неправди, упередженість, несправедливість) має місце час від часу в діях різних адміністраторів (і неадміністраторів).

„Piramidion, NickK, Brunei, Geo*hem, Fessor, Yakudza, Helixitta, Стефанко1982“ (чорний список, ОС, Бучач-Львів).

Звертаю увагу на тему «До бюрократів» щодо Brunei'а на ВП:ЗППА. Там є слова про „Щорічне переобрання“ [адміністраторів] (подібно до арбітрів). Можливо, проблема врахування голосів тих, хто має ПО, виникла вперше. Це означає, що таке за багато років навіть не було продумано.

Звертаю увагу також на тему «Микола Івкі» на ВП:К-А.

Див. також: Категорія:Користувачі, що проти свавілля адміністраторів. Список великий.

При потребі можу продовжити. --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 8 лютого 2018 (UTC)

Микола Івкі, я знаю, що таке сваволя взагалі. Я запитував цілком конкретне запитання, і прошу також конкретно на нього відповісти. В чому саме сваволя проявляється по відношенню до вас? Ви вважаєте, що на вас несправедливо було накладене персональне обмеження (я не вивчав деталі справи поки що)? Якщо так, то які кроки щодо зняття персонального обмеження ви реалізували? Я маю на увазі як висновки для себе — «я був абсолютно невинен» або «так, визнаю, було за віщо», — так і подання запитів про скасування обмеження?

Буду вдячний за прояснення цих моментів. --VoidWanderer (обговорення) 13:25, 8 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Позавчора було, зокрема, таке моє питання „Де написано про довічное обмеження ??“ (СО, ВП:ЗППА). Інакше, чи можна таке ПО застосовувати ? Теоретично, може, десь і написано, але сам не натрапляв.

VoidWanderer'е. Ви могли помітити, що я у ВП не щодня і не багато. Тому мені потрібно, припускаю, кілька днів для ширшої відповіді. Також: сповіщення доходять не завжди, тому поглядайте на цю тему.

Див. на цій СО тему «Позов до АК». --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 8 лютого 2018 (UTC)

Ще. Якби, теоретично, Brunei раніше попросив вибачення за громадянську страту, то я б не створив теми «Brunei» (СО, ВП:ЗППА). --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 8 лютого 2018 (UTC)

Як бути з голосуваннями при виборах арбітрів ? Також за багато років навіть не було продумано ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:18, 8 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Де можна обговорити «Абсурди у статтях» ? --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 9 лютого 2018 (UTC)

Поясніть, будь-ласка, які абсурди у статтях ви маєте на думці обговорити. --VoidWanderer (обговорення) 14:26, 9 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Прочитав. Поясню, але не зараз. Чи отримали сповіщення-подяку ? --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 11 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Див. ред. № 18959110. Тоді, по-перше, обговорення про довічне / безстрокове обмеження не було, тобто те довічне обмеження було свавільне, по-друге, Brunei мені не повідомив, тобто застосував обмеження з порушенням.

А тепер дехто хоче свавільно розширити свавільне довічне обмеження. --Микола Івкі (обговорення) 14:04, 12 лютого 2018 (UTC)

Зараз важко оцінити подробиці тієї адміндії. За вашим посиланням, я бачу що там тривало довге обговорення за участю кількох користувачів, а отже про повну сваволю (Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших) говорити не приходиться. Я вже питав вас раніше, проте ви не відповіли:

• ви вважаєте, що на вас несправедливо було накладене персональне обмеження?
• які висновки ви зробили для себе — «я був абсолютно невинен» чи «так, визнаю, було за віщо»?
• які кроки щодо зняття персонального обмеження ви реалізували?
• чи подавали ви запити про скасування обмеження?

Дякую. --VoidWanderer (обговорення) 14:14, 12 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Дякую за нагадування. Не вспів відповісти, бо останній тиждень як снігова лавина.

Так, вважаю, що несправедливо.

Мої дії перебільшували (гіперболізували, робили з мухи слона). Намірів ображати кого-небудь не мав і не маю.

Бувало не раз, коли замість того, щоб розпитати, що мав я на увазі, звинувачували.

Моя тактика після 2015 інша.

Вище є рядок: „Див. на цій СО тему «Позов до АК». --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 8 лютого 2018“

Сам подати не міг (через обмеження), подавали за мене один раз. --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 12 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Гляньте „дії“ Yakudza на цій сторінці. Замість того, щоби відповісти на мої питання (теми «Yakudza» тут і на СО ВП:К-А), він допустив сваволю (як інакше назвати ?). Відсутність відповідей також розглядаю як сваволю. Річ у тому, що звинувачення-фальсифікації від NickK'а і Yakudza — це спроби виколупати (висмоктати) з пальця звинувачення. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 15 лютого 2018 (UTC)

Вітаю. Я можу дати вам лише одну добру пораду — бути прагматичним. Тобто якщо вашою метою є покращення Вікіпедії та зняття обмежень, ви маєте робити дві речі — працювати над статтями та дотримуватися якогось чіткого плану, що призведе до зняття обмежень.

У цьому плані ви також маєте чітко встановити суть претензій до вас від інших користувачів, переглянути ваші звички та поведінку, і або переконати спільноту аргументами в тому, що ваші дії не заслуговують на обмеження, або працювати над тим, щоб не допускати в подальшому звичок чи поведінки, що до обмежень призвели.

Наразі я не бачу від вас жодного натяку на прагматичну поведінку. Ваші останні 25 правок — всі на сторінках обговорень, і лише одна — внесок до статті, де ви виправили пропущену літеру. Все у ваших руках. Маєте мету зняття обмежень — працюйте над нею. Бажаю вам наснаги, --VoidWanderer (обговорення) 22:01, 15 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. По-перше, була ще підказка на Обговорення:Йостедаль (льодовик), по-друге, 25 дописів — несуттєва частина. Що можете сказати про весь мій внесок ?

Ще. Де Ваша відповідь на моє питання від 13:33, 11 лютого 2018 ? --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 19 лютого 2018 (UTC)

Ні, сповіщення я не отримував. Я також не аналізую ваш внесок загалом, а даю оцінку тому, що відбувається зараз. Бо зараз важливо те, що ви робите зараз, перепрошую за констатацію очевидного. --VoidWanderer (обговорення) 14:31, 19 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Інакше кажучи, хочете, щоби я мовчав у відповідь на безкарний черговий потік бруду проти мене ?! „Ні, не буду я мовчать!“ --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 19 лютого 2018 (UTC)

Ні, я не закликав вас мовчати — я здивований тому, що ви прочитали у моїх словах. Я закликав вас тільки працювати. Причому не тільки над Вікіпедією, але й над планом зі зняття обмежень, що є доволі кропіткою працею на сторінках обговорень. Те, що робите ви зараз — це ні перше, ні друге. Спробуйте читати те що вам викладають прямим текстом, — вам не бажають зла. Успіхів, --VoidWanderer (обговорення) 14:53, 19 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Що скажете на сьогоднішні „дії“ Piramidion'а і ‎Helixitta ? --Микола Івкі (обговорення) 14:36, 21 лютого 2018 (UTC)

Я не стежив за сьогоднішніми діями від користувачів Piramidion та ‎Helixitta. Якщо ви маєте якісь конкретні претензії — назвіть їх. --VoidWanderer (обговорення) 15:34, 21 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Чи порушує етикет (ВП:Е) вигук перед словами „цікава штука“ тут: Користувачка:Helixitta ? --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 4 березня 2018 (UTC)

Який саме пункт ви бачите порушеним? --VoidWanderer (обговорення) 12:46, 4 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Наприклад: „Будьте ввічливі“. „Б*І*1, виг., лайл. Дуже поширена лайка — вживається для вираження невдоволення, розчарування; утворений за фонетичною асоціацією евфемізм до б***ь2“ ([[166]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 4 березня 2018 (UTC)

Не додумуйте того, чого з величезною ймовірністю не малося на увазі. Не переслідуйте користувачів. Подібний вираз на сторінці користувачки нікого не ображав, і не мав на меті образити. Це не є порушенням Етикету. --VoidWanderer (обговорення) 13:06, 4 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Незгода. Маю на увазі порушення ВП:Е (не ВП:НО). „Діти в дитячому садку слово “б*і*” вимовляють так, що їм важко пояснити, що це ненормативна лексика“ ([[167]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 4 березня 2018 (UTC)

Ще раз: сторінка користувачки є її власною справою. Поки там немає грубощів, немає нічиїх образ, це не порушує жодне правило Вікі. Ви порушуєте зараз Вікіпедія:Не грайтеся з правилами, пункт 8: активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими. --VoidWanderer (обговорення) 13:18, 4 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Хочете сказати, що вживати той вигук — „ввічливо“ ?

Тоді ще.

• [[168]]. Там після "26 БЛ**" див. значення слова... --Микола Івкі (обговорення) 11:43, 20 жовтня 2016 (UTC)

Виходить, слово чоловічого роду бл** має значення слова жіночого роду бл***. --Микола Івкі (обговорення) 12:15, 21 жовтня 2016 (UTC)

• wikt:ru:блин. Там є рос. слова: "Внимание! Содержание этой статьи или определённого её раздела может показаться некоторым читателям непристойным или оскорбительным". --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 5 січня 2017 (UTC)
• ru:блин (значения). Там відповідне непристойне значення направляє на статтю "Русский мат". --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 23 січня 2017 (UTC)

,,Б*і*”. Це що—смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це—брутальна лайка ([[169]] (с. 11), [[170]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

„Пам’ятаю, коли я була підлітком, стала говорити слово “б*і*”,моя мама почула і сказала кажи відразу б..ть, мені тоді стало так соромно перед нею, хоча я не вкладала в це слово лайливого значення.Після цього я не стала говорити “млинець” як відрізало тоді“ ([[171]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 березня 2018 (UTC)

Де написано, що на своїй основній сторінці можна вживати брудні слова ??

Микола Івкі (обговорення) 11:40, 5 березня 2018 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 5 березня 2018 (UTC)

Миколо, якщо скажу, що теж вважаю це слово евфемізмом, ви припините цей монолог? Бо при всій повазі до вас, я не бачу у ваших діях добрих намірів, навіть якщо просто намагання довести свою точку зору, намагання встановити істину. Але для стороннього спостерігача воно виглядає як переслідування дівчини. --yakudza 12:53, 5 березня 2018 (UTC)

Евфемізм тут — пом'якшене слово, тобто б*і* — пом'якшене від б***ь. Але:

рос. вікісловник. Там є „эвф.“, тобто «эвфемизм» і є „Внимание! Содержание этой статьи или определённого её раздела может показаться некоторым читателям непристойным или оскорбительным“;

рос. вікіпедія. Там є „эвфемизм“ і є направлення на «Русский мат»;

«Словник сучасного українського сленгу». Там є „евфемізм“ і є „лайл. Дуже поширена лайка“ (лайл. «лайливе»).

Тому за словом „евфемізм“ ховатися не треба. --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 5 березня 2018 (UTC)

Можливо. Забув додати, що у разі продовження цих семантично-конотаційних диспутів, я буду змушений вдатись до "сваволі". --yakudza 14:22, 5 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. За Ваше виправлення на ВП:ЗПП послав Вам подяку. Отримали ? Микола Івкі (обговорення) 11:27, 26 квітня 2018 (UTC)

Так! --VoidWanderer (обговорення) 11:34, 26 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Вітаю з поверненням. Потрібно розглянути літні "дії" Jphwra. Микола Івкі (обговорення) 11:52, 3 липня 2018 (UTC)

Piramidion

Piramidion'е. Де Ваші контраргументи на інші мої джерела ?? Наприклад, тут ([[172]]) — без зауважень.

Мені знову розпинатися, пояснюючи Вам, що таке евфемізм, у той час як Ви відмовляєтесь сприймати аргументи? Ні, дякую. Пошукайте в історії редагувань цієї сторінки, якщо хочете. Сказано було достатньо.--Piramidion 16:01, 21 лютого 2018 (UTC)

Piramidion'е. Див. тему «Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 16 березня 2018 (UTC)

Yakudza

• Образи і переслідування ? --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 14 лютого 2018 (UTC)

Вітаю. Прошу утримуватись від порушень ВП:НО, образ, переслідувань (наприклад [173]). За подібні порушення можуть бути накладені додаткові обмеження у вигляді блокування. --yakudza 17:00, 9 лютого 2018 (UTC)

Yakudza. Щодо переслідування — незгода (не маю часу переглядати дописи навіть одного активного користувача). На мою думку, адміністратори вживають слово переслідування там, де воно недоречне. А яке слово в цих випадках доречне?

Якщо зауваження, яке щойно вилучив, вважаєте за образу, то поясніть ширше. Якщо продовжити, то користувач, мовляв, не має права на будь-які зауваження, зате адміністратори можуть безкарно застосовувати навіть сваволю. --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 11 лютого 2018 (UTC)

Yakudza раз вже в обговорені звучало моє імя, вставлю свої 5 копійок - не бачу в діях користувача переслідування, чи порушень ВП:НО. Лише сьогодні помітив той комент якщо що. Микола а ви б статті редагували а не теревенили з адмінами:) --August (обговорення) 13:44, 14 лютого 2018 (UTC)

Там не лише ви були згадані. --yakudza 15:35, 14 лютого 2018 (UTC)

Augustus-ua. Про статті пам'ятаю, але останні півтора тижня вимушений дописувати про інше.

--Микола Івкі (обговорення) 14:06, 14 лютого 2018 (UTC)

Не маю що сказати бо наскільки знаю той текст весь видалений, але імхо це не моя і не ваша проблема, а адмінів. --August (обговорення) 14:42, 14 лютого 2018 (UTC)

Augustus-ua. До відома. Останній Ваш допис тут навіть вилучали (ред. № 22035758). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 18 лютого 2018 (UTC)

Бачу, і що? --August (обговорення) 13:29, 18 лютого 2018 (UTC)

Yakudza. Де Ваші відповіді на мої запити тут і на СО ВП:К-А ??

Через відсутність відповідей попередньо розглядаю Ваші звинувачення як наклеп. --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 27 лютого 2018 (UTC)

Я вам дав достатньо пояснень на цій сторінці з посиланням на ваше редагування і правила, які ви порушили. На ви не тільки не зрозуміли але почали надокучливо переслідувати мене після цього. Зауважу, що за подібні дії на вас були накладені обмеження, тим не менше, ви їх не припинили, а перенесли на інші майданчики. Були накладені додаткові обмеження, але ви й далі продовжуєте порушення ВП:НПК, ведення обговорень по колу і тому подібні речі, що є порушенням ВП:Е. Тому надалі будь-які переслідування вами будь-кого із користувачів (незалежно адміністратори вони чи ні) будуть супроводжуватись блокуваннями на все більший термін. Хоча вас вже неодноразово попереджали про неприпустимість подібних дій, ви їх не припиняєте. --yakudza 12:53, 27 лютого 2018 (UTC)

Алгоритм

Миколо, прошу вибачення за затримку. Зараз у Вас трапилася унікальна нагода добитися зняття обмеження. Іншої можливості може не статися. Оскільки Brunei зробив крок Вам назустріч, Ви повинні розвивати діалог. Суперечка щодо Квітконос, якщо вчитатися в обговорення уважно, не варта виїденого яйця. Відоме, що ікавізм давно не продуктивний, але деякі форми з «і» замість «о» можуть виникати внаслідок аналогії. Отже, ми маємо спиратися у виборі форми на АД. Зараз у статті наведено обидва варіанти, значить, добитися консенсусу таки вдалося. Пропоную Вам визначитися, чого Ви добиваєтеся: справедливості, тобто покарання адміністраторів, що завдали Вам образ, чи своєї реабілітації, тобто зняття персональних обмежень. У першому разі я нічим Вам не можу допомогти: у Вікіпедії нема справедливості. Постарайтеся примиритися з Brunei, він визнав свою помилку, а це, зауважу, досить рідкісна річ в українській Вікіпедії. Також зробіть кроки для примирення з Helixitta, а після уникайте спілкування з нею, якщо досі вважаєте її лайливицею, і не вдавайтеся до образ у відповідь на образи. Всі адміністратори, на яких Ви затаїли образу, не так вже й погані. Просто в них інший спосіб мислення, вони не завжди адекватно реагували на дивну, з їхньої точки зору, поведінку. Це непорозуміння давно треба владнати. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 17:46, 9 лютого 2018 (UTC)

Миколо, нарешті Ви повернулися, та й я зумів викроїти час на те, щоб поділитися своїми міркуваннями. Маленьке зауваження щодо Вашого конфлікту з Helixitta. Наскільки я зрозумів, вся буча зчинилася через вживання адміністраторкою російського слова, що означає «млинець», але також вживається як евфемізм до східнослов'янського слова зі значенням «повія», колись також «єретик». Питання в тому, чи можна вважати його лайливим, а вживання його — порушенням ВП: Е і ВП: НО. Річ у тім, що покоління 1980-х і молодші не сприймають це слово як лайливе, воно для них не більш ніж слово-паразит. Як старший, Ви вправі вимагати, щоб з Вами спілкувалися ввічливо. Але як мудріший, Ви правильно зробите, якщо вибачите їй і помиритеся з нею й іншими адміністраторами. Якщо Ваша мета зняти з себе санкції і почати повноцінну роботу у Вікіпедії, зробити це простіше, ніж Ви думаєте. Ви створили кілька непоганих статей, а де тепер Ваш новий корисний внесок? Навіть наші мовознавчі бесіди якось самі собою зійшли нанівець. Нічого, окрім з'ясовування стосунків з адмінкорпусом. Michael 2M написав вже не менше десятка статей з лінгвістики, майже заповнивши статтями мій шаблон «Праслов'янська мова». Ви тільки скаржитеся на адміністраторів і добиваєтеся визнання їх лайливцями і відсування від посади. Вони не ангели, але з ними теж треба вчитися будувати діалог. Наміру вести його, на жаль, я не бачу. До речі, знайшов кілька цікавих матеріалів, присвячених темі конфлікту. Якщо зацікавилися, дам посилання. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 13:00, 11 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! [Я був за межами Інтернету через причини, які від мене не залежать.] І б*і*, і б***ь можуть бути як вигуки чи слова-паразити. Для декого матюків геть нема. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 11 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Див. тему «Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 15 березня 2018 (UTC)

Річ не в тім, що це слово вважається нормативним, нейтральним, літературним, а в тім, яким його сприймає сучасне молоде покоління (1980-2000-х років народження). Моя порада — забути цю прикру історію і зайнятися чимось іншим. Наприклад, обговорити мовознавче питання, проблему двомовності і поганого володіння державною мовою в Україні. Це все, що я можу Вам порадити. Пропоную відволіктися від цієї марної прі, порозмисливши над мовною задачею (див. вище, розділ "Різне 6"). Регулярно перевіряйте пошту. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 10:22, 17 березня 2018 (UTC)

Як ставляться представники молодого покоління до цього вигуку. Див. Збирали підписи за кандидата.

Чи не бажаєте Ви заархівувати старі обговорення на своїй СО? Мені з мобільного трудно вантажити всю сторінку.

З перейменуванням «Омелян Пріцак» питання складне. Очевидно, головну роль тут грають не правила Вікіпедії і не здоровий глузд, а мовні й політичні уподобання. На цей раз їм піддалися. --В.Галушко (обговорення) 14:37, 19 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Система ok.ru тут недоступна, тоді перешліть поштою...

Придумав „архів“. Припускаю, за кілька днів створю.

Та назва наче ще пів*біди. А от „зміст“ статті «Половці»... --Микола Івкі (обговорення) 13:30, 20 березня 2018 (UTC)

Спробуйте тут: Збирали підписи за кандидата.

Для архівації досить вставити на початку сторінки шаблон: {{Користувач:DixonDBot II/config |olderThan=180d |archive= |counter=3 |maxArchiveSize=70K |archiveHeader={{Архів обговорення}} |minThreadsToArchive=2 |minThreadsLeft=5 |signUnsigned=True }}. Архівація відбувається десь на початку місяця. --В.Галушко (обговорення) 15:28, 20 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Там доступне, але про той рос. вигук не знайшов. Мабуть, зникло. Може, ще десь є ? Микола Івкі (обговорення) 12:19, 21 березня 2018 (UTC)

Відеоролик про збір підписів, на 40-й секунді. --В.Галушко (обговорення) 12:24, 21 березня 2018 (UTC)

Наче Анастасія, один раз. Це мали на увазі ?! [Сам шукав у текстах.] Микола Івкі (обговорення) 12:44, 21 березня 2018 (UTC)

От саме. Якщо за «пищалкою» не приховали, значить, лайкою не вважають. --В.Галушко (обговорення) 13:33, 21 березня 2018 (UTC)

Чому не приховали, неоднозначно. Може, через те, що вважають негрубою лайкою. Пригадав випадок, коли по радіо, наче в прямому ефірі / етері, теж не пищало (щоправда, там той відомий чоловік далі попросив вибачення). --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 21 березня 2018 (UTC)

Лайливий вигук

• Факти — річ уперта. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 11 квітня 2018 (UTC)

Прочитайте цю тему.

Якщо маєте протилежну думку, то відшукайте і повідомте багато джерел на підтвердження своєї думки.

Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить.

Сповіщення. Helixitta. Sergento. --Микола Івкі (обговорення) 11:31, 25 березня 2018 (UTC)

Ще. Piramidion. Khodakov Pavel. Brunei. --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 25 березня 2018 (UTC)

За минулі дні сповіщені жодного джерела не додали, через це ще сповіщення.

NickK. Yakudza. Dzyadyk. Antanana. Geohem. --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 5 квітня 2018 (UTC)

Ідеться про вигук б*і* (далі часто „той вигук“).

Той вигук — лайливий, для багатьох (не тільки для мене).

Уживати лайливі слова чи вирази щонайменше — неввічливо.

ВП:Етикет містить слова „Будьте ввічливі“.

Через це той вигук порушує етикет.

Той вигук — росіянізм, відповідник до рос б*и*.

Той вигук замінює вигук б***ь. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)

Не завжди, але пишуть, що той вигук — евфемізм. Але пишуть не завжди, до якого слова.

Хоча в Інтернеті пишуть, що всі, мовляв, знають, яке слово замінює той вигук, але практично знають не всі.

Тому найголовніші джерела — ті, які повідомляють, яке слово замінює той вигук.

Нині цих джерел — два (див. перші два джерела).

У цих джерелах той вигук лайливий.

• Яка людина, така й мова (лат.).
• Не вживай непристойних слів, бо помалу від них втрачається сором (лат.).

Цим думкам — дві тисячі років.

Звичайно ввічлива людина також щира, правдива, чесна, а чесна людина має сором, тобто вживає пристойні слова (зібрав докупи кілька вичитаних думок).

Через це „Будьте ввічливі“ означає „Будьте щирі, правдиві, чесні, майте сором, уживайте пристойні слова“. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 26 березня 2018 (UTC)

• 2006. „Б*І*1, виг., лайл. Дуже поширена лайка — вживається для вираження невдоволення, розчарування; утворений за фонетичною асоціацією евфемізм до б***ь2“,

„Б***Ь2, виг., лайл. Вживається для вираження незадоволення“

(Словник сучасного українського сленгу, Кондратюк Т. М., [[174]], [[175]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 4 березня 2018 (UTC)

• 2017, (рос.) „б*и* — разг., бран., употребляется вместо более грубого ругательства «б***ь»“

(Окно в Россию: учебное пособие по русскому языку как иностранному для продвинутого этапа. В 2 частях. Часть 2, Скороходов, Л.Ю., Хорохордина, О.В., [[176]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 13 березня 2018 (UTC)

• 2016, "пом'якшеного нецензурного слова на зразок б*і*" (ВІДТВОРЕННЯ ІДІОЛЕКТУ ПЕРСОНАЖІВ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ У ПЕРЕКЛАДІ, БУХОЛЬЦ Н. А. Дисертація, [[177]], с. 99). --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 травня 2018 (UTC)

2015, "дуже пом’якшеного нецензурного слова на кшталт б*і*" (ВІДТВОРЕННЯ ІДІОЛЕКТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЯ ПЕРСОНАЖА СИРНИКА В ПЕРЕКЛАДІ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ "ТАЧКИ" І "ТАЧКИ 2" УКРАЇНСЬКОЮ, НІМЕЦЬКОЮ Й ІСПАНСЬКОЮ МОВАМИ, МАТКІВСЬКА Н.А., [[178]], с. 97). --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 травня 2018 (UTC)

• 2011, „замість англійських нецензурних вигуків можна використовувати «м'які» лайки, у відповідності до типажу персонажу та епохи («чо*рт», «ді*дько», «гре*ць», «б*і*» і т.д.)“ (Світ усного перекладу, Саприкін С. С., Чужакін А. П., [[179]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 11 квітня 2018 (UTC)
• 2008, (рос.) „Б*И*, м. или част. Вульг.-прост. Эвфем. Вводное слово-паразит, употребляемое вместо слова Б***Ь. < Фонетический эвфе­мизм слова Б***Ь с последующим развертыванием ложного «кулинарного» образа. С 80-х годов это слово стало одним из са­мых актуальных эвфемизмов молодежной речи. Ср. Б*Я, Б*Я­ХА. ~ Б*и* горелый! Прост. Эвфем. Бранно. Восклицание до­сады, негодования, возмущения“ (Русское сквернословие. Краткий, но выразительный словарь, Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Москва, [[180]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:48, 11 квітня 2018 (UTC)

2004. Див. поряд вище, (рос.) (Словарь русской брани, В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина, Санкт-Петербург, [[181]]) містить той вигук ([[182]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 10 квітня 2018 (UTC)

• 2011. „Лихослів'ям вважаються слова молодіжного сленгу: «б*і*», «*», «*», та всі слова, що завдають душевних страждань.

Часте лихослів’я змінює поріг чутливості до нього, і тоді воно сприймається як щось буденне і звичне“ ([[183]]).

• 2010, „лайка входить до вербальної агресії, котра вже складається із лайки (спрямована на конкретну людину – “ду*рень”, “ні*кчема”), прокльону-вигуку (“ч*рт”, “б*і*”, “*”), прокльону-побажання (“а щоб тобі ноги та руки пови*кручувало!”), погрози (“я тобі голову віді*рву!”) та посилання (“пішов ти на...”)“ ([[184]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 16 квітня 2018 (UTC)
• 2010, СУМ-20 (Перший том: А—Б) не має того поширеного вигуку ([[185]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 10 квітня 2018 (UTC)
• 2005, Кронгауз Максим Онисимович (рос.): „Я не люблю слово б*и*. Естественно, только в его новом значении, как своего рода междометие, когда оно используется в качестве замены сходного по звучанию матерного слова. Когда на моем семинаре один вполне воспитанный юноша произнес его, не желая при этом обидеть окружающих и вообще не имея в виду ничего дурного, я вздрогнул. Точно так же я вздрогнул, когда его произнес артист Евгений Миронов при вручении какой-то премии (кажется, за роль князя Мышкина). Объяснить свою неприязненную реакцию я, вообще говоря, не могу. Точнее, могу только сказать, что считаю это слово вульгарным (замечу, более вульгарным, чем соответствующее матерное слово), однако подтвердить свое мнение мне нечем, в словарях этого значения нет, грамматики его никак не комментируют. Но когда это слово публично произносят воспитанные и интеллигентные люди, я от неожиданности вздрагиваю“ ([[186]], [[187]]),

2008, ru:Шмелёва, Елена Яковлевна (рос.): „сам М. А. Кронгауз является носителем образцового русского литературного языка. Он практически никогда не употребляет в своей речи ни обсцен-ную лексику, ни жаргонизмы“ ([[188]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 17 квітня 2018 (UTC)

• 2011. „Діти в дитячому садку слово „б*і*” вимовляють так, що їм важко пояснити, що це ненормативна лексика“ (СТАН СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ В УКРАЇНІ, ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ, [[189]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 4 березня 2018 (UTC)

Так сказала БОГОСЛОВСЬКА І.Г. (тоді перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності).

Після неї виступили багато, але її думку не заперечив ніхто. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)

• 2010, „лайки типу б*і*“ (Леся Ставицька, [[190]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 18 травня 2018 (UTC)
• 2008. „Б*І*, ч., у ролі частк. або виг., евфем., вульг.-просторозм. Уживається як замінник непристойної лайки при вираженні досади, роздратування, здивування і т. ін. * Фонетичний евфемізм слова Б***Ь. Запозич. з рос. (наявний зв'язок з «кулінарним» образом). З 80-х років слово стало одним з найбільш актуальних евфемізмів молодіжної мови. В україномовному молодіжному слововживанні до моди 80-х більш звичним було Б*Я“

(Леся Ставицька. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників, [[191]]).

Навіщо в такому словнику той вигук ? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 18 квітня 2018 (UTC)

• 2005. „Б*І*, вигук; жрм, евфем. Слово, яке замінює непристойну лайку при вираженні досади, роздратування, здивування та ін.“

(Леся Ставицька. Український жарґон. Словник, [[192]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 18 травня 2018 (UTC)

2003. Див. поряд вище

(Леся Ставицька. Короткий словник жарґонної лексики української мови, [[193]], [[194]]). Микола Івкі (обговорення) 11:37, 29 березня 2018 (UTC)

Рік ?? Див. поряд вище ([[195]). --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 18 травня 2018 (UTC)

• ,,Б*і*”. Це що—смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це—брутальна лайка ([[196]] (с. 11), [[197]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

Микола Івкі (обговорення) 14:17, 26 лютого 2018 (UTC)

• „Пам’ятаю, коли я була підлітком, стала говорити слово “б*і*”,моя мама почула і сказала кажи відразу б..ть, мені тоді стало так соромно перед нею, хоча я не вкладала в це слово лайливого значення.Після цього я не стала говорити “млинець” як відрізало тоді“ ([[198]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 березня 2018 (UTC)
• Евфемізм тут — пом'якшене слово, тобто б*і* — пом'якшене від б***ь. Але:

«Словник сучасного українського сленгу». Там є „евфемізм“ і є „лайл.. Дуже поширена лайка“ (лайл. «лайливе»). --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 5 березня 2018 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо! Дійсно, ця історія із «матюком», таки дійсно затягнулася. Дійсно, я раніше поділяв думки багатьох користувачів, які зверталися до Вас і прохали не «ворушити» цю історію і давали поради, як вберегтися від свавілля адміністраторів з цього приводу. Дійсно, я раніше також хотів звернутися до Вас із аналогічними проханнями. Однак, дякуючи Вашій скрупульозній праці, у мене по-новому відкрилися очі на цю проблему.

Коли вперше почув цей вислів, він мені «різав вухо» так же, як і оригінал вислову. Я не вживав його, хоча, признаюся, що звик таке чути від інших і, за принципом штампів, міг примиритися із тим, що часом терпів цей вислів від інших. Читаючи вашу підборку, дякую, що відкрили мені очі. Не думаю, що відстоювання матюка на власній сторінці є порушенням ПВ, але чисто з моральних та етичних міркувань тепер вважаю це неприйнятним. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:35, 20 березня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Ця тема вимушена і не для мене, бо я живу без лайливих слів.

Якби ж усі, хто вживає подібні слова, розплющили очі !

У дитинстві оригінал чув, а замінника — ні. Коли почав чути замінник, то зрозумів, що це не млинець, а що, довго не знав, бо сам не вживав, а спитати не міг.

Той вигук, навіть на власній (особистій) сторінці,— порушення етикету.

Можливий вихід: додати на таку сторінку шаблон про ненормативну лексику, але тоді потрібно не бути ні адмістратором, ні арбітром. Микола Івкі (обговорення) 12:15, 20 березня 2018 (UTC)

Блокування

Блокування Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з систематичними образами і переслідуваннями користувачів для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 3 дні. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті. Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично. Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.

Зокрема [199], здійснені після попереджень. Зважаючи на те, що ви знаходитесь під персональними обмеженнями за аналогічні порушення в минулому, і порушуєте ці обмеження в інших просторах імен, є велика ймовірність, що при наступному подібному порушенні, персональні обмеження будуть замінені на безстрокове блокування. --yakudza 15:46, 14 лютого 2018 (UTC)

• @Yakudza: Анатолію, щойно побачив, вражений, у мене протилежна оцінка, diff, до цього у аналогічній ситуації diff на ВП:ЗА. Необхідно досягти консенсусу, спочатку пропоную лише удвох, якщо успішно, то спробувати досягти загального консенсусу на ВП:К-А. Від цього, без перебільшення, залежить доля Вікіпедії. — Юрій Дзядик (о•в) 10:18, 16 лютого 2018 (UTC).

Yakudza. Yakudza. Поясніть ширше свої дії навколо цього блокування.

Може, скажете, що я ще й Вас „ображаю“ чи „переслідую“ ?

Тут не переслідування, а розслідування. --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 18 лютого 2018 (UTC)

Yakudza. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 18 лютого 2018 (UTC)

Ваша думка

• Вітаю. Як матимете бажання висловіть власну думку щодо обговорення, яке триває на моїй сторінці. Дякую--SitizenX (обговорення) 21:41, 14 лютого 2018 (UTC)

SitizenX. Добридень ! Про отримання сповіщення повідомте. Те обговорення трохи помічав, але недостатньо. Попередньо віддаю перевагу думці дописувача Alex Khimich («попередні пропозиції»). Але як це втілити через свіжі сваволі (як інакше назвати ?) адміністраторів NickK і Yakudza ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 15 лютого 2018 (UTC)

пінга не бачив, але тепер ознайомився. Дякую. --SitizenX (обговорення) 12:48, 17 лютого 2018 (UTC)

SitizenX. Добридень ! Уточнення.

ВП:ЗПА. Правила обрання адміністраторів:

щонайменше 15 місяців досвіду редагувань (після реєстрації, 3 місяці явно мало);

заборона бути одночасно адміністратором і арбітром;

не проти 1 (рік) * 4 чи 2 * 2 (тобто підряд до 4-х років). --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 13 березня 2018 (UTC)

Вітаю, перепрошую за тривалу паузу. Отже, пане Миколо, я думаю краще утриматись від коментарів. В іншому випадку це може бути використано проти нас за схемою:«спочатку голосування, а тепер коменти ретранслюють; а я казав, а я попереджав. Я думаю, що питання обмежень не закрите, й ми до нього ще повернемося.» Дякую--SitizenX (обговорення) 19:52, 15 березня 2018 (UTC)

Сповіщення

• Привіт. Перейдіть в Налаштування --> Сповіщення і поставте галочки біля "успішне згадування" та "невдале згадування" в стовпчику "веб" — тоді будете знати, чи дійшло сповіщення, чи ні.--Piramidion 13:42, 15 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Прочитайте вище пораду від Piramidion'а — і виконайте (якщо не виконали). --Микола Івкі (обговорення) 14:02, 15 лютого 2018 (UTC)

Oleksandr Tahayev. Помітив на Вашій СО тему «Пінг». Прочитайте вище. Тоді приходять додаткові повідомлення. Але вчора, коли згадував тільки одного користувача, було двічі підряд зависання. --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 19 лютого 2018 (UTC)

Іноді буває зайве сповіщення. --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 19 лютого 2018 (UTC)

Див: ВП:ПІНГ. --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 15 травня 2018 (UTC)

Українська Вікіпедія хвора

• „укр. ВП хвора“ (Микола Івкі, 12 січня 2018, ред. № 21791275).

„українська спільнота невиліковно хвора, а вікіпедія це, як її дзеркало“ (Червона Троянда, 11 лютого 2018, ред. № 22014214).

--Микола Івкі (обговорення) 14:27, 15 лютого 2018 (UTC)

Багаторазова сваволя Jphwra за останній місяць щодо багатьох користувачів і потурання такій сваволі з боку майже всіх адміністраторів — зайвий доказ того, що українська Вікіпедія хвора. Микола Івкі (обговорення) 11:53, 4 липня 2018 (UTC)

Шановний Миколо, не люблю писати на СО користувачів, але для вас зроблю виняток. Я вас дуже прошу, не підіймати тему смерті мого батька за жодних обставин. Особисто я вибачень від НікКа за його висловлювання не потребую. Я навіть вважаю це неправильним вимагати нещирих вибачень. Вікіпедія не займається вихованням людей. Більше того адміністратори з якими ви конфронтуєте багато разів номінувалося на позбавлення статусу і кожного разу отримували підтримку спільноти. Тобто їх дії є схваленими більшістю активних вікіпедистів. Тому ваша "війна" з ними завідома програшна. Ви живете у країні де квітне беззаконня, яке стало частиною менталітету її громадян. Думаю чекати того, що українська вікіпедія буде острівцем вільним від усього того, більше ніж наївно. І на останок закликаю вас прислухатися до порад VoidWanderer. Усього вам найкращого, бережіть себе. --Червона Троянда (обговорення) 23:37, 15 лютого 2018 (UTC)

Червона Троянда. Добридень ! Добре, далі не підійматиму. Здалека буває видніше, ніж зблизька. Микола Івкі (обговорення) 11:51, 16 лютого 2018 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо! Перепрошую, що через зайнятість і технічні проблеми, які маю із «ІТ-технологіями», не встиг висловитися на Вашу підтримку на сторінці запитів до адміністраторів. Побачивши, що запит закрито, пожалів, що не встиг стати на Ваш захист, однак, побачивши мотивацію його закриття і посилання на Вашу сторінку, подумав побачити за тим посиланням вибачення від порушника, але там нема і натяку на вибачення? А моя оцінка тому, що сталося, така: По-перше, подивився я на ті посилання, на підставі яких було побудовано запит, і здивувався. Вам там інкримінувалося «вимазувати користувача в такому». Хочу сказати, щоб знали і Ви, і автор цих слів, що у тій ситуації ви, тобто, пан Микола, нікого не «вимазував у такому». Він просто ще раз нагадав усім, хто прочитав його редагування, що адміністратор сам «вимазався у такому», та й уник відповідальності за порушення Правил ВП. Дякую, що своїм запитом ви ще раз акцентували увагу читачів на цьому.

Звертаюсь також до усіх, хто прочитає ці рядки, не ганити пана Миколу за те, що він, як потопаючий, хапаючись за будь-яку соломинку, чи то хоче себе врятувати із тієї ситуації, куди його загнало свавілля адміністраторів, чи то хоче компенсації за несправедливість в УкрВікі, та й нагадав усім ще раз про цей ганебний факт.

Звертаюся також і до адміністраторів, що «запроторили пана Миколу до в’язниці» щоб вони, знаючи емоційність його висловлювань і непримиренність до несправедливості, не вишукували у його словах приводів для того, щоб запроторити його ще на довший термін, або не привести «присуд до громадянської страти» у виконання і не заблокувати його довічно. Прошу врахувати також і те, що пан Микола першим зробив крок до примирення, пообіцявши не нагадувати порушникові про цей факт.

Звертаюся і до пана Миколи. Раніше Вас вже попереджували, що «відновлення справедливості може дорого коштувати», однак, вважаю, що ненамагання «відновити справедливість» може ще дорожче коштувати. Пам'ятайте і те і це, і, якщо, все ж, діятимете, то дійте виважено, конструктивно і менш емоційно, і у рамках Правил. Бережіть себе. З надіями на краще, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:24, 16 лютого 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! У тому дописі на своїй СО NickK'у сповіщення не послав.

Aeou, почавши ту тему на ВП:ЗА, не повідомивши мені, порушив правила. Хто такий Aeou, пам'ятаю...

Для мене брехня і лайка — одні з найгірших. Коли деякі адміністратори, навіть нещодавно, застосовують брехню (фальсифікацію, наклеп), аби тільки звинуватити, мовчати не можу. --Микола Івкі (обговорення) 13:54, 16 лютого 2018 (UTC)

Пане Миколо! То й добре, що мовчати не можете. Я Вас зрозумів, однак прошу прислухатися до слів користувачки Червона Троянда. Вона дуже коротко і зрозуміло пояснила Вам ситуацію і в Україні і у Вікіпедії. Вам і інші користувачі приблизно те ж говорили, можливо дещо іншими словами. Вона просила Вас не намагатися «нагайкою» свого обурення «перебити обух їх свавілля». Це, таки, ні до чого не приведе окрім розчарувань.

Ви написали фразу, «Хто такий Aeou, пам'ятаю...». Я так зрозумів, що Ви натякнули на його, чи то порушення, чи то, на Ваш погляд, негарні вчинки. Повірте, такі Ваші дії ні до чого суттєвого не приведуть. Якщо користувач припустився порушення, і Ви цим обурюєтеся – то потрібно без емоцій, без образливих слів чи натяків заявити про це, саме як про порушення, і підтвердити це доказом, не застосовуючи при цьому слів на кшталт «брехня» чи «лайка» або «три крапки». Вас почують, і не обов'язково переживати, що не пінганули порушника.

Будете ображати у відповідь чи на щось натякати, то, за умови однобокого застосування Правил у Вікіпедії Вас і надалі будуть карати за найменшу Вашу «провину», бо ви самі даєте їм привід для цього, та ще й даєте їм привід для виправдання їхніх дій. Бачите, Вашу заяву про їх порушення вже намагалися виставити як Ваше чергове порушення. І все ж знайшлися люди, які підкреслили, що Ви, таки, нічого не порушили. А було б у Ваших фразах лайка чи образи наліво і направо – і Вашим захисникам би було важче констатувати, що Ви ніякий не порушник.

Саме до толерантного висловлювання думок закликає нас Вікіпедія. Такі коректні дії є набагато ефективнішими і дієвішими, ніж образливі слова чи натяки у відповідь на їхні порушення. Кожна виважена констатація їх порушень, як ті краплі води, точитимуть камінь свавільності і двостандартності у Вікіпедії, і рано чи пізно адміністратору все ж стане сором ображати своїх опонентів, особливо, такими образами, на які і Ви і інші користувачі звернули увагу, або стане соромно однобоко застосовувати Правила Вікіпедії до одних порушників, всепрощаючи іншим, чи самому собі. Бачите, вже ж був у нас «гранітний» адміністратор, однак, якого усунули від цієї роботи. Він своїм яскраво вираженим свавіллям кидав тінь на увесь адмінкорпус. Наведу маленький приклад. Тут деякі користувачі намагалися Вас повчати – що Вам краще робити у Вікіпедії, мол, «писати статті, а не теревенити із адміністраторами». Написали би Ви таке комусь із них – Вам таки точно щось би та заробили. Вам би стало легше? І, якщо можете, навчіться прощати. Ви у цьому разі і забудете про це, а вони так і ходитимуть із своїми порушеннями і образами, як із каменем за пазухою. Так, що, як у нас кажуть, «мотай на вус і май муху в носі»! Не розцініть це як менторство. І особливо не переймайтеся — те, чому тут Вас намагаюся повчати, сам не завжди можу осилити. Занесе і мене - осмикуйте, не встидайтеся, буду вдячний, , --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:46, 16 лютого 2018 (UTC)

І ще, трохи компліментів укрвікі

Хтось розумний сказав, що все пізнається у порівнянні.

Наприклад:

1. УкрВікі на голову вища більшості українських ЗМІ, як по якості так і по грамотності.
2. Адміни укрвікі - є святими людьми у порівнянні, наприклад з деканом провідного юні України https://www.youtube.com/watch?v=m_pYXVndpbc ,який соромиться розмовляти українською мовою і не може зв'язати двох слів.
3. А як вам взяття на поруки мера Одеси, ось оцим Голубов Дмитро Іванович діячем?

--Червона Троянда (обговорення) 03:02, 16 лютого 2018 (UTC)

Персональне обмеження

Добрий день. В результаті обговорення вам було встановлено додаткове обмеження на редагування простору Вікіпедія. Це обмеження, як і попереднє може бути знятим за вашої обіцянки не переслідувати користувачів, натомість просто редагувати Вікіпедію і вступати в обговорення, які стосуються лише редагування Вікіпедії, а не зачіпають користувачів та їхні особистості. Я ще раз підкреслюю, це обмеження може бути знято за наявності домовленості з вами. Можете звернути увагу на пункт "алгоритм" на цій же сторінці -- ви там нічого не відповіли, як і не відповіли на жодні пропозиції вести з вами конструктивний діалог. Але алгоритм можна ще зробити. (я бачу ви не вірите, але повірте, будь ласка, вам ніхто на справді не бажає зла. Користувач Dzyadyk добре описав ситуацію. За відсутності постійного неконструктивного флуду та флейму, за вашої обіцянки його не заводити, вам анулюють ці обмеження) --Helixitta (t.) 14:33, 21 лютого 2018 (UTC)

Dzyadyk

• Логічні помилки ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:25, 1 березня 2018 (UTC)

На цій сторінці маємо право спокійно обговорити аргументи, процитовані 13:59, 21 лютого

Звісно, при обговоренні термінів абсолютно недоречно згадувати будь-якого користувача Вікіпедії. Тим більш це заборонено, за переслідування щойно отримано ще одне надзвичайно сильне обмеження.

Цю помийницю відкидаємо, виявляється, там слова биатлон, бикса, благонамеренный є, схиблені хворі писали, див. wikt:ru:бикса. Не обговорюємо.

wikt:ru:блин (5 січня 2017), ru:блин (значения) (23 січня 2017)

Які логічні помилки насамперед я бачу.

• Україна не Росія, і українська мова це не російська мова. В українській мові є багато слів, однакових з російськими, але які мають інше значення. Є запозичені з інших мов слова, які в українській мові отримали інше значення.
• Помилковим є також посилання на будь-які книги, які пояснюють значення слова у російській мові.
• Вікіпедія не є ВП:АД, тому що її статті може редагувати будь-хто, зокрема вандали або хворі, схиблені люди.
• У російській Вікіпедії, на відміну від української, ці питання не раз розглядалися у серйозних і бурхливих дискусіях.

Отже, посилання на ru.wiktionary та ru.wikipedia є помилковими.

— Юрій Дзядик (о•в) 10:39, 22 лютого 2018 (UTC).

Dzyadyk'у.

• Україна — не Росія і українська мова — не російська. Згода. Наприклад, укр. уродливий — не рос. уродливый.

Але те укр. слово — переклад відповідного рос., без жодних застережень (див. хоч паперові, хоч електронні перекладні словники). Тобто те слово має однакові значення в обох мовах.

• Через це тут можна робити посилання на рос. книги.
• Ті місця в рос вікі за цілий рік не змінив ніхто
• Наслідок. Посилання на ru.wiktionary та ru.wikipedia доречні (не помилкові). --Микола Івкі (обговорення) 14:25, 1 березня 2018 (UTC)

• Бери інформацію з чистих джерел. Потрібно на нюх відчувати чисті джерела, і затикати носа перед помийницями. "Ті місця в рос вікі за цілий рік не змінив ніхто". Так то ж росвікісловник, ці джерела не всім там тхнуть, там що, норма, пригадую, там вважають, що пропаганда (Геббельса) та проповідь (Нагірна) це синоніми. Що поробиш. Чом ти не очистиш його? Як буде час, я почну, ти допоможи мені. — Юрій Дзядик (о•в) 08:51, 2 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у.

,,Б*і*”. Це що—смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це—брутальна лайка ([[200]] (с. 11), [[201]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

• Можливо, і не було би обмежень, якби писав, як щойно. Якби відразу було б*і*, а не так, як раніше. Якби відразу були посилання на чисті українські джерела, а не російські помийниці. Нагадаю казочку, як Івасик пив брудну воду, і на козла перетворився. Миколо, ми усі гаряче і щиро бажаємо, нехай у тебе, як у казочці, теж буде щасливе закінчення, хепі-енд. Бери інформацію з чистих джерел, а не з брудних калюж. Потрібно на нюх відчувати чисті джерела, і сахатися помийниць, якщо тхне, усі виштовхують і ганяють подалі. — Юрій Дзядик (о•в) 08:51, 2 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у. Див. тему «Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 14:21, 16 березня 2018 (UTC)

[*[Біло*зерська Олена Леонідівна|Олена Біло*зерська]*]? Я її добре знаю. Не вірю! Невже? Цитую повністю: «Ледь згадала: справді, під час розмови зі мною він сказав комусь убік страшний матюк «блін» :) » Миколо, невже ви дійсно не здатні розуміти, що автор пише чорним по білому? Звертаю увагу на знак « :) », він відразу наче ставить "страшний матюк" у лапки, і підтверджує, що Олена в дійсності не вважає це слово лайливим «Дякую, я дуже зворушена, але я не чула ніякої лайки…», «Ледь згадала», «дійсно зворушена». Ну ось, підтвердження, 6 березня у неї читаємо: "Іди на...й!!!" і коментар "Гумористична картинка, ілюстрація до цього тексту, повинна стати реальністю". Та невже вона проти лайки??? — Юрій Дзядик (о•в) 16:11, 16 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у. Дякую. Недоглядів. [Я ж маю мало часу.] --Микола Івкі (обговорення) 12:29, 18 березня 2018 (UTC)

Dzyadyk'у. Ще вчора виявив, що той вигук для Вас буває „жарт“ (рос. ВС: „шутка“). А де джерела ?? Практично на такі джерела не натрапляв. Тоді Ваша думка — ОД ?! Микола Івкі (обговорення) 11:30, 27 березня 2018 (UTC)

Dzyadyk'у. Вульгарне слово — ввічливе ?? Микола Івкі (обговорення) 11:29, 28 березня 2018 (UTC)

«#Лайливий вигук». — Юрій Дзядик (о•в) 14:43, 16 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у. Чи знаєте, чи ні, але Ваші слова про „шутку“ виправили. Вульгарне слово — неввічливе. Микола Івкі (обговорення) 11:03, 10 травня 2018 (UTC)

Dzyadyk. Пасквіль ([202]) ?! Як точніше назвати такі порушення добрих намірів (ВП:ДН) ? Микола Івкі (обговорення) 13:09, 24 липня 2018 (UTC) - Микола Івкі (обговорення) 10:52, 25 липня 2018 (UTC)

Ну що Ви, Миколо, у Вас зовсім добрі наміри. Я згоден навіть, що й ведмідь, який відганяв муху з цигана, мав абсолютно добрі наміри. — Юрій Дзядик (о•в) 12:04, 30 липня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Щодо теми «Тролінг» на Вашій СО. Пор. значення того слова тролінг і того ж слова на цій СО, див. дописи Jphwra за 13:09, 14 червня і 11:07, 15 червня (тобто ще раніше, ніж на Вашій СО), також мій допис за 13:32, 14 червня 2018.

Те слово тролінг від Jphwra на обох СО розглядаю як фальсифікацію / брехню / різновид сваволі / причину, аби присікатись.

Припускаю, що Jphwra не відповість ні Вам, ні мені. Микола Івкі (обговорення) 11:17, 30 липня 2018 (UTC)

Я чемно розмовляю з кожним, намагаюсь розуміти. Тоді, може, й моє слово дійде. Адже кожен вважає, що робить добре, от тільки інші заважають. — Юрій Дзядик (о•в) 12:05, 30 липня 2018 (UTC).

Ось приклад. Ввічливо, тихо, спокійно, лагідно. 19 липня, імплементація. — Юрій Дзядик (о•в) 18:14, 31 липня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Репліка. Чи відповість Jphwra до кінця цього року хоч би Вам ??

Щодо байок. Прочитайте / пригадайте байку Глібова «Вовк та Ягня» (зокрема [[203]]). Там є слова

„Він, щоб присікаться, знайшов причину“;

„Як сміло ти мене питати?“ Микола Івкі (обговорення) 11:01, 31 липня 2018 (UTC)

Володимир відповів мені дуже швидко, 29-го об 11:02, приватно у Месенджері.

Щодо байки «Вовк та Ягня» повністю згоден. Це наслідок того, що у нас досі діють (часом неофіційно) кальки російських правил, зокрема ВП:НВА. Я запропонував перехід на європейські правила. По суті, це буде скасування успадкованого від росвікі "кріпосного права", унеможливить сваволю адміністратора над дописувачем. — Юрій Дзядик (о•в) 17:48, 31 липня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Дякую за підказку про 19 липня. Міг і сам виявити, але не знав. Можливо, Helixitta ще не прочитала...

Якщо не таємниця, як Jphwra / Володимир пояснив назву теми «Тролінг» на Вашій СО ? Микола Івкі (обговорення) 11:57, 1 серпня 2018 (UTC)

Голосування

• AlexKozur. Що скажете про вигук перед словами „цікава штука“ тут: Користувачка:Helixitta ? Микола Івкі (обговорення) 11:47, 22 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. Відсутність відповіді — також відповідь. Тому, AlexKozur'е, на ВП:ЗПА голосую проти. Сповіщення Basio.

Побажання до вас обох. До чорного списку (ОС ‎Бучач-Львів) не потрапляйте і одночасно адміністратором і арбітром не будьте. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 23 лютого 2018 (UTC)

Доброго дня. Як вигук, жаргонізм, евфемізм [204]. Це не ненормативна лексика. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 12:47, 23 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. Добридень ! [[205]]. Там відповідне непристойне значення направляє на статтю "Русский мат".

Тоді додаткове питання. Що як учасник обговорення статті «Половці» скажете про „якийсь суцільний жах“ (ред. № 22011999) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 23 лютого 2018 (UTC)

Не всі слова-жаргонізм ненормативна лексика, але такі слова-паразити як це підпадає під поняття етикету та культури мовлення. Тому такі слова цензуруються в ЗМІ та по телебаченню (раніше це слово вставляли не тільки як емоційний вигук, але й замість вульгаризмів). У даному випадку це слово можна замінити на "я в шоці"; "жаль" та їх синонімічних (що виражають такі почуття як здивування чи обурення) або знак оклику (наприклад, "Цікава тема ж!!!").

І стаття, і обговорення жах. Я вже говорив, стаття на історичну тематику не може писатися за версіями двох науковців, а також відкидати версію ЕІУ, Британіки та інших науковців. Мінімум у статті повинні бути шаблони-попередження

--くろねこ ^Обг. 13:43, 23 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. У мові багатьох людей те слово як паразит (тут згода). Чи можете сказати, що той вигук — порушення етикету (ВП:Е) ?

Yakudza в тому дописі про статтю мови не вів. Чи справедливе його звинувачення про „якийсь суцільний жах“ ? --Микола Івкі (обговорення) 14:01, 23 лютого 2018 (UTC)

Згідно мовного етикету (про мовний етикет), це є порушенням етикету. У ВП:Е є слова як у вірші Ліни Костенко, «Будьте ввічливі». Ми всі люди, і повинні це розуміти що ми люди. Тож на це люди можуть закрити очі (це не образа персонального характеру і тому подібне, а слово-паразит). Але виправленню це підлягає. Відразу людина не може позбутися слова-паразита, тому адмінпопередження, бани не потрібні. Але прибирання з пояснення та прохання прибрати можливі (бо це слово можна розуміти двояко, це не слова типу "це саме" і подібне). Це є культурним розвитком людини, і нічого поганого в цьому я не бачу.

Суцільний жах становить все обговорення на тій сторінці. Особливо після підсумку. Тож я і згоден і не згоден зі словами. У тому обговорені потрібно було показати джерелами, де чітко була б розбити теорія Пріцака, та показати думки наукового світу про цього науковця. Те що робилось на тій СО було ОД. Бо цього немає у того, чи того науковця не має відношення до того що є в іншого науковця. Потрібні чіткі джерела, що праця цього науковця не сприйнята науковим світом як достовірна. --くろねこ ^Обг. 15:27, 23 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. Слово те — „брутальна лайка“ ([[206]]). Той вигук порушує етикет. Helixitta порушує етикет (ВП:Е), згода ?

Виберіть одне з двох: „так“ (порушує) / „ні“ (не порушує). --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 26 лютого 2018 (UTC)

Я відповів вже, що це є порушенням мовного етикету.--くろねこ ^Обг. 18:13, 26 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur'е. Хоч і маю зауваження, але на ВП:ЗПА голосую „за“. --Микола Івкі (обговорення) 12:16, 27 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur'е. Див. допис поряд. Чому не додали мій голос ? Сповіщення: VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 13:05, 28 лютого 2018 (UTC)

Я не знаю чому користувач не зреагував, але наразі голосування вже завершене. Не впевнений, чи так голос може бути зарахований. Голосування відбувається все ж на сторінці ВП:ЗПА, а отже якщо ніхто не переніс ваш голос, він не буде врахований. --VoidWanderer (обговорення) 13:16, 28 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Тут мій голос на підсумок не впливає. А якби впливав ? Микола Івкі (обговорення) 13:32, 28 лютого 2018 (UTC)

Як я вже казав — без вказання голосу у відведений термін на відповідній для цього сторінці ВП:ЗПА навряд голос є валідним. Тому якщо ви бажаєте бути впевненим, голосуйте задовго до кінцевої дати, і дайте знати кільком особам. --VoidWanderer (обговорення) 13:38, 28 лютого 2018 (UTC)

Вибачаюсь, але на жаль я не зміг побачити Ваш пінг у зв'язку з останніми вікіподіями та подіями мого життя --Чорний Кіт ^Обг. 14:06, 1 березня 2018 (UTC)

Вітаю. Паралельно з адміністраторами пінгуйте й мене, або Dim Grits, або Alex Khimich. Я їхнього дозволу не питав, але більше ніж впевнений - кожен з них додасть Ваш голос незалежно від власних переконань. Дякую --SitizenX (обговорення) 09:59, 9 березня 2018 (UTC)

• Helixitta. На ВП:ЗППА голосую „за“. Список причин ще й неповний. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX. --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 11 березня 2018 (UTC)
  • Зроблено--SitizenX (обговорення) 12:44, 11 березня 2018 (UTC)
• Professor Senkler. На ВП:ЗПП голосую „проти“. Після порушення ред. № 22256974, хоч і було вибачення, але минуло мало часу. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, Alex Khimich. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 12 квітня 2018 (UTC)

А SitizenX вибачався хоч 1 раз? Чи можливо глузуючи з тих, хто обрав ст. про екранізацію Верна? Я ще після попередження відписав, що краще поговорити в мне на СО, але користувач не зробив цього тому я написав йому на СО.

З твого боку це просто бридка підстава. Ти мені ще раніше про це говорив і я відповів. Голосуй як хочеш. Це твоя думка. Professor Senkler (обговорення) 13:33, 12 квітня 2018 (UTC)

Professor Senkler. Звернення на «ти» — порушення етикету ([[207]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 23 квітня 2018 (UTC)

Користувач:Микола Івкі, там не голосування, а аргументи пишуть. Напишіть у лапках, що там потрібно вказати від вашого імені і де саме, я перенесу. Дякую. — Alex Khimich 14:34, 12 квітня 2018 (UTC)

Alex Khimich. ВП:ЗПП. У розділі «Проти (Professor Senkler)». „Professor Senkler навіть під час цього обговорення порушує правила Вікіпедії — і через це змушений просити вибачення (ред. № 22438541).“ Микола Івкі (обговорення) 11:19, 19 квітня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Дякую. Але маю зауваження. Краще скопіювати не зовнішньо, а внутрішньо ({*{diff|22438541|22438513}}, без „*“). Також краще додати зразу після допису за 05:20, 15 квітня 2018 (UTC). --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 19 квітня 2018 (UTC)

Alex Khimich. ВП:ЗПП. Виправте мої недогляди: не „порущує“ і „Віеіпедії“, а „порушує“ і „Вікіпедії“. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 23 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Див. допис поряд вище. Інші не виправили, тоді виправте Ви. Микола Івкі (обговорення) 10:54, 26 квітня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr, SitizenX. Див. допис поряд. Alex Khimich не виправив, тоді виправте без нього.

До відома.

Professor Senkler робить багато мовних помилок (див. його дописи хоч до статей, хоч інші)— через це, на мою думку, він не професор, а псевдопрофесор.

Користувач пише, наприклад, „можите“, „зможите“, „допоможите“.

Обговорення користувача:

Дми88,

Стефанко1982,

Brunei,

Flavius1,

Great Cockroach 007,

Krupski Oleg/Архів 2017,

LeonNef,

NickK,

Nina Shenturk,

Roman333,

SitizenX,

Standin.GLHF.

Хіба можна дозволяти бути патрульним тому, хто робить багато мовних помилок ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 25 квітня 2018 (UTC), Микола Івкі (обговорення) 11:18, 26 квітня 2018 (UTC)

• Jphwra. Див. «#Лайливий вигук». Що скажете про той вигук ? Микола Івкі (обговорення) 10:57, 10 травня 2018 (UTC)

Jphwra. Відсутність відповіді — також відповідь. Натякаю на Ваш допис ред. № 20950497, який містить неввічливе слово (перед словом тут).

Наслідок. Вам рано бути адміністратором. Через це на ВП:ЗПА голосую „проти“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, Alex Khimich. --Микола Івкі (обговорення) 11:32, 11 травня 2018 (UTC)

• N.Português. На ВП:ЗППП голосую „за“. Слово „макулатура“ (Обговорення:Половці, 02:16, 19 грудня 2017) зневажає і словник, і авторку словника, і кількох докторів філологічних наук. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, Alex Khimich. --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 10 травня 2018 (UTC)
• LeonNef. Alex Khimich. Andriy.v. Ставши адміністратором, чи заблокуєте [[208]] ? --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 11 червня 2018 (UTC)

  Так, для УСЕ ім'я вами вказаного користувача — це непристойна лайка. Блокування потрібно здійснювати відповідно до ВП:ІК.--Andriy.v (обговорення) 13:05, 11 червня 2018 (UTC)

  Мабуть варто. І внеску — нуль?--LeonNef ^~обг 14:51, 11 червня 2018 (UTC)

  Він ще нічого не написав. А може він Бліннік[209] і все не так погано? Я б запитав/попередив для початку. — Alex Khimich 19:10, 11 червня 2018 (UTC)

• LeonNef. Alex Khimich. Andriy.v. Див. «#Лайливий вигук». У своїх дописах звертайте увагу на розділові знаки.

LeonNef. А якщо без „мабуть“ ? Користувач тільки зареєструвався, перевіряючи наступну реакцію адміністраторів.

Хіба він «тільки зареєструвався»? Я бачу, що дата останнього редагування сторінки користувача аж о 18:08, 12 лютого 2015, а отже він уже більше трьох років, про що свідчить і статистика відвідувань сторінки, і абсолютного ніякої активності за весь цей час: Лічильник редагувань. І тільки зараз з'ясувалося, що є такий користувач? (Як і неактивний три роки Блінчик, а Ви кажете, що інший користувач з подібним початком імені відсутній).--LeonNef ^~обг 13:07, 12 червня 2018 (UTC)

А ще є і Йопересете, і ЯйцеКвитноеЯйцо, і Піся Віка і Катя...--LeonNef ^~обг 13:20, 12 червня 2018 (UTC)

А що робити з користувачем Чорт би побрав?--LeonNef ^~обг 13:24, 12 червня 2018 (UTC)

Alex Khimich. А якщо користувач не відповість ? Інший користувач з подібним початком імені відсутній. --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 12 червня 2018 (UTC)

Наче все сказав, уточню: Активність => Прохання переіменувати/Змінити підпис => Інші заходи. Наразі щось робити немає потреби, так як при вилученні, сторінка все рівно така буде. Також, вже все описано у правилах, переливати з пустого в порожнє, чи залогіниться він чи ні, сенсу мало. — Alex Khimich 13:18, 12 червня 2018 (UTC)

LeonNef. На ВП:ЗПА голосую „за“. Ширше — пізніше. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 13:38, 12 червня 2018 (UTC)

Дякую. А стосовно таких користувачів, приклади яких я навів, треба робити ревізію. Бо, як розумію, цим ніхто не переймався, і тому можна знайти (а, це дуже легко) таких, як не заблокований вже два роки Жо**нюх--LeonNef ^~обг 14:23, 12 червня 2018 (UTC)

Andriy.v. На ВП:ЗПА голосую „за“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:11, 13 червня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Що скажете про ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ «Ленид» ? --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 14 червня 2018 (UTC)

Це вже тролінг пішов? — Alex Khimich 22:37, 14 червня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Тролінг ?? Це було додаткове питання !!

На ВП:ЗПА голосую „проти“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:12, 15 червня 2018 (UTC)

Дивна ви людина. Особисто я ініціював закріплення у правилах для людей з таким статусом як ваш можливість голосувати, тепер маю тролінг та якісь дивні запитання. Бувайте. — Alex Khimich 14:41, 15 червня 2018 (UTC)

Brunei. Що скажете про ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ «Ленид» ?

Які правила ВП порушують дописи 1 ([[210]]) або 2 ([[211]]) ? Микола Івкі (обговорення) 11:13, 25 червня 2018 (UTC)

Вітаю. Про перенаправлення нічого не скажу, не знаю. Щоб сказати, треба дослідити тему. Зараз організовую ВікіТиждень Південно-Східної Азії, готую 2 статті у добрі, дописую кілька надкоротких статей, нема часу та натхнення зануритися в мовознавчі деталі.

Перше редагування порушує правила ВП:НДА та ВП:НГП. Після того, як спільнотою прийняте рішення на ВП:ПС, рішення не було оскаржене, спроби підірвати його в тілі статті є відволіканням користувачів, провокацією війни редагувань, деструктивною дією. Друге редагування прямо правил не порушує, але знімати Шаблон:Джерело без додавання джерела, на мою думку, є неконструктивним. Втім, ці редагування нема сенсу розглядати поза контекстом інших дій користувачів.--Brunei (обговорення) 17:50, 25 червня 2018 (UTC)

Brunei. Прочитав відповіді тут і там ([[212]]). За останні місяці були Ваші дії на краще, але не достатні. Через це на ВП:ЗПА голосую „проти“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 11:39, 26 червня 2018 (UTC)

• Nickispeaki. На ВП:ЗПА голосую „проти“ (передусім через підтримку на ВП:ЗППА Jphwra). Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 11:52, 19 липня 2018 (UTC)

Пане Миколо! Це що, принцип «око за око, зуб за зуб»? Цей принцип неактуальний і приблизно 2018 років був замінений іншим. Однак, загалом, вітаю із отриманням дозволу виходити на «прогулянки» по власній сторінці обговорення. Ваш голос почув і переношу його куди просили. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:53, 19 липня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Той відомий давній принцип тут ні при чому. За вітання дякую. Володимире, ту номінацію щодо Jphwra розглядаю як ТЕСТ «Ви за сваволю адміністраторів чи ні». Такий ТЕСТ Nickispeaki не подужав. Микола Івкі (обговорення) 13:15, 19 липня 2018 (UTC)

Шановний пане Миколо! Номінант, колега Nickispeaki, небайдужий, чесний, відвертий, сміливо вказує на порушення. Нагадую Вам історію 2014/15 року. Тоді колега Nickispeaki одним з перших виступив проти порушень Jphwra. Виник (вживаючи неточний, але нейтральний термін, інакше я отримаю попередження) конфлікт, про який я дізнався від Jphwra під час першої номінації Nickispeaki, читайте user talk:Dzyadyk#Конфлікт, Вікіпедія:Заявки на права адміністратора/Архів/2015#nickispeaki. Втім, Ваш тезка, як справжній йог, дуже добрий і незлопам'ятний. Не боєць, ні: 1, 2, 3. Може, ці якості несумісні зі статусом адміна? P.S. Крім того, він два тижні був майже без інету, нічого не знав. — Юрій Дзядик (о•в) 18:14, 19 липня 2018 (UTC).

«Ой, не кажіть, куме!» (це я за принцип). Хоча, я прекрасно все розумію і нічого проти Вашого вибору і проти Ваших аргументів не маю. Тут кандидата усі хвалять, і я не втримаюся. Не розцінюйте мої слова як агітацію, однак Ваш тезка (пан Микола) у свій час двічі був не допущений до адміністраторської роботи. Якщо переглянете архіви його номінацій, то помітите того, хто найбільше його не допускав, хто звертався до нього із зверненням (цитую) «Без поваги до Вас». Однак, попри такі обставини, пан Микола все ж підтримав номінованого у його скрутну хвилину. От Вам новий і актуальний принцип. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 19 липня 2018 (UTC)

Ну раз і мене тут згадують і обговорюють і ще й пінгують! ;-0 Ок. Просто поясню. Чому ТАК проголосував? Ну, на мою скромну думку, ситуація виглядає так - Jphwra захотів навести лад у нашій вікі. АЛЕ, враховуючи байдужість адмінів і агресивність деяких користувачів (деяких він блокував, потім їх або розблоковували або інші адміни йому на це вказували і він їх сам розблоковував). КОРОТШЕ кажучи та катавасія добряче дістала Jphwra, він рознервував, наробив помилок, далі почав волати, щоб інші адміни звернули увагу - вони або не досить активно звертали уваги або й.. Закінчилося тим, що він то казав, що покине вікі, то знову повертався, аж поки не оця остання номінація (я йому неодноразово рекомендував САМОМУ піти - він мене ХІБА послухав?! ;-( просто тер мої повідомлення, як й інші.. БЛОКУВАВ свою сторінку Обговорення. Нікк, здається, її розблокував, але Jphwra ЗНОВУ заблокував - типу МОЯ, що хочу, те й роблю!. Я навіть не рахував скільки він разів йшов і повертався. Я навіть йому вже написав - АБО йдіть вже (!) мужньо, або заберіть шаблон і тоді пишіть, а то ну якось супермеганепослідовно - пішов і далі строчить! ;-0 8-0 Він і те витер. Щось писав ще. Щось знову тер. Сторінку ЗНОВУ свою видалив! ;-0 Ну... Може вернеться. Через місяць. Або тиждень. Може.. Багато ж народу і кинуло. Бучач он мені писав у сербській про хорватську... ) Ок. Може не дуже коротко. І я не у всі моменти влазив - чесно, не дуже то й цікаво було. Просто він і мені іноді писав. Я свою сторінку не тер. Можете глянути. --Nickispeaki (обговорення) 22:18, 19 липня 2018 (UTC)

Підсумую. Jphwra у цій ситуації виглядав і як зацькований, і як знервований. Більше друге. Тому я так і голосував, щоб дати йому надію і шанс. (ще згадаю, я ТАК само голосував за Максима Підліснюка, хоча його теж останній раз зняли!) Ну не вийшло! ;-( ЧОМУ він (Jphwra) САМ не пішов ... Не заспокоївся... Для мене це питання. Іноді просто ТИХО піти важливіше, ніж будь-що інше! І тоді б (хто у нас - Бруней чи Басіо? Чи ГрінЗеро? йшли і поверталися! ЧОМУ б йому так було не зробити?! От у чому питання!) все може б інакше склалося. Та бог з ним! Захотів покинути - хай кидає! Це ЙОГО вибір, який я буду поважати в любому випадку! Йому вже чимало людей писало, щоб вертався - захоче - вернеться. Я в курсі, що за рік десь чоловік 100 кидає писати укрвікі і чоловік 150 -200 ПОЧИНАЄ писати! Поки що БІЛЬШЕ приходить, а менше йде. Це добре. Принаймні поки що це так. Але треба робити все, щоб все менше людей уходило і більше приходило. :-) --Nickispeaki (обговорення) 22:18, 19 липня 2018 (UTC)

• Nickispeaki. Дякую за допис. Я написав учора „передусім“, тобто не тільки через Jphwra.

Щодо Jphwra. Після своїх літніх „дій“ (і раніше) хай буде, якщо захоче, звичайним користувачем хоч би років 5.

Щодо Вас. Ще до свого голосування заглянув на Вашу ОС. Як людина Ви наче добрі, тобто як адміністратор не будете робити того, що робили такі, як Jphwra. Але Ви ніби не помітили того жахливого свавілля Jphwra, тобто можете не помітити сваволі адміністратора. Попередньо свій голос залишаю. Микола Івкі (обговорення) 12:14, 20 липня 2018 (UTC)

Добре. Дякую за пояснення. А щодо свавілля... Якщо побачите - дайте знати! Я деякі речі адмінів теж не розумію. І за ними теж іноді треба контроль. Більше навіть - якщо ми будемо єдиними фронтом іти, тобто разом, це і буде найкращим варіантом. Тобто в першу чергу - співпраця. Взаємодопомога.--Nickispeaki (обговорення) 16:35, 20 липня 2018 (UTC)

Nickispeaki. Моя особиста думка, що коли б, завдяки і Вашому голосу, Jphwra залмшився адміном, (й додались послідовники), то кількість тих, хто кинув пмсати, швидко назлоганяла б тих, хто почав. Але коли приходили б зелені новачки, то полишили б Бучач-Львів, Зенко Когутяк тощо. Зоештою, і я сам подумував, при таких то адмінах. --ROMANTYS (обговорення) 16:50, 23 липня 2018 (UTC)

• Nickispeaki. Прочитав — і не знаю, що відповісти. Слово свавілля можете замінити на порушення, зловживання правами. На ВП:ЗПА свій голос відкликаю. Але крапки не ставлю. Гляньте тут тему «Сваволя адміністраторів». Також див. ВП:К-А. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 12:45, 23 липня 2018 (UTC)
• IgorTurzh. Які блокування зареєстрованих користувачів від Jphwra не мають явних порушень ? Микола Івкі (обговорення) 11:45, 31 липня 2018 (UTC)

IgorTurzh. Відсутність відповіді — також відповідь. Далі можна не продовжувати, але продовжу.

Перерва понад 5 років — забагато. Ви про себе нічого не написали.

Глянув вибірково Ваш внесок за цей рік. Таке відчуття, що Ви були далекі від дій адміністраторів.

Звідси випливає, що бути адміністратором нині Ви не готові — і через це на ВП:ЗПА голосую „проти“.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 11:26, 2 серпня 2018 (UTC)

‎Khodakov Pavel

Хто на ВП:ЗА дописує частіше, ніж Ходаков Павло Вікторович ?.. --Микола Івкі (обговорення) 11:57, 29 червня 2016 (UTC)

Вітаю, давно не чув! Як справи, шановний? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:59, 29 червня 2016 (UTC)

Ви тут як тут. А й справді, хто там дописує частіше, ніж Ви ?.. --Микола Івкі (обговорення) 12:16, 29 червня 2016 (UTC)

Звісно, адміни та шановні добродії. На моє одне речення вони пишуть 2-3 абзаци. Ну, і багато хто, але то… державна таємниця. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:19, 29 червня 2016 (UTC)

Маю на увазі не кількість слів, а кількість дописів. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 29 червня 2016 (UTC)

Вас так довго не було, Ви багато що втратили:

• Користувач:37.57.184.114
• Користувач:89.252.21.40
• Користувач:91.202.72.66
• Користувач:95.133.30.60
• Користувач:148.251.43.162
• Користувач:193.164.130.30
• Користувач:194.44.11.133
• Користувач:195.39.243.220
• Користувач:195.68.202.226
• Користувач:195.91.99.168
• Користувач:195.242.179.114
• Користувач:212.1.72.205
• Користувач:212.26.131.110

Це зірки нашої Вікі --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:38, 29 червня 2016 (UTC)

Дещо й сам помітив. Але ж чому ті та деякі інші користувачі вибрали саме Вас ?

Поміркуйте над тим, які Ваші дії спричинили дії у відповідь. --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 29 червня 2016 (UTC)

У вас є ліки? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:56, 29 червня 2016 (UTC)

Нема: подробиць не виясняв. --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 29 червня 2016 (UTC)

• Трохи про ліки. Пишіть так, щоби слова інформатор та інтриган обминали Вас. --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 30 червня 2016 (UTC)

  Так у вас ліків немає. А я такий білий і пухнастий, що кожний з плямками наровить мене заплямкати. А я все рівно білий і пухнастий. Вам теж бажаю бути білим і пухнастим. І не давати чорним птахам затьмарити ваше родинне дерево. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 13:36, 30 червня 2016 (UTC)

• Також ‎Бучач-Львів. Дзвінчук Дмитро Іванович: Енциклопедія Сучасної України, [[213]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 30 червня 2016 (UTC)

Khodakov Pavel. Див. «#Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 13:54, 19 березня 2018 (UTC)

Отакої!! Проснулись через 2 роки. Про що це Ви говорите? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:02, 19 березня 2018 (UTC)

Khodakov Pavel. Пригадайте: ред. № 18958669. --Микола Івкі (обговорення) 14:12, 19 березня 2018 (UTC)

Ви розумієте, що риєте собі могилу і власноруч готовите собі труну? Забудьте пройдешне. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:18, 19 березня 2018 (UTC)

Khodakov Pavel. Тобто хочете продовжувати свої „дії“ ? Але ж такі „дії“ рано чи пізно повернуться проти Вас. --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 19 березня 2018 (UTC)

Хотів Вам допомогти і ще винуватий. Прошавайте! --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:38, 19 березня 2018 (UTC)

Khodakov Pavel. Що знаєте про походження свого прізвища ? --Микола Івкі (обговорення) 14:05, 22 березня 2018 (UTC)

Користувачу!

Надалі прошу мене не пінгувати. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:07, 22 березня 2018 (UTC)

Гаразд. Правда очі коле ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 22 березня 2018 (UTC)

Будете переходити на особистості — остаточно втратите повагу до себе. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:48, 22 березня 2018 (UTC)

Намічаю виняток у темі "Лайливий вигук". Справа не в особистостях, а в ставленні до ввічливості тощо. Микола Івкі (обговорення) 11:23, 23 березня 2018 (UTC)

Павле, за останні пів*години виникла думка: може, Ви мали на увазі походження свого прізвища ? Маю дві думки, але без Вашого дозволу не висловлю. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 березня 2018 (UTC)

Блокування 7 діб або сваволя Yakudza

Вас заблоковано на 7 діб за багаторазові переслідування користувачів, ігронування попереджень, продовження порушень після введення обмежень. Можливість редагування сторінки обговорення також заблоковано через те, що порушення відбуваються саме тут. --yakudza 12:31, 5 квітня 2018 (UTC)

Yakudza не надав жодного мого допису (або частини допису). --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 4 липня 2018 (UTC)

Шановний пане адміністраторе. Мене вразило ваше рішення про блокування користувача із мотивуванням «за переслідування». Користувач на цій сторінці висловився про те, що той «лайливий вигук» є таки лайкою, провів скрупульозні дослідження та навів достатню кількість аргументів із посиланнями на АД. Він із своїх мотивів звертався із цієї сторінки до багатьох користувачів для того, щоб отримати оцінку, чи поділяють вони цю думку. Частина користувачів відповіла на звернення. Звернувся і до вас. Ви ж його звернення проігнорували, а натомість писали на цій сторінці попередження про буцімто «переслідування». Такі дії є неодноразові. На цій сторінці вже не один користувач писав саме для вас, що переслідувань з боку користувача він не вбачає. Я також не вбачаю. Разом із тим, наведу вам цитату із статті Вікіпедія:Не переслідуйте користувачів:«Адміністратор при виконанні своїх обов'язків не може керуватися своїми особистими симпатіями чи антипатіями, своїми перевагами що не мають відношення до проекту і правил Вікіпедії. Зокрема, переслідуванням користувача можуть вважатися систематичні необґрунтовані або слабко обґрунтовані правилами Вікіпедії, а також надмірно тривалі блокування користувача або погрози застосування такого блокування, а також блокування з боку адміністраторів, з якими учасник знаходиться в конфлікті. Обґрунтованість або необґрунтованість блокування в подібних випадках встановлює Арбітражний комітет. Переслідування користувача з використанням адміністративних повноважень може служити підставою для позбавлення користувача-адміністратора статусу «адміністратора» (sysop).». Прошу надати обґрунтовані пояснення цього мотивування, як адміністратора, який прийняв таке рішення. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:39, 6 квітня 2018 (UTC)

В адмінкнайпі було декілька обговорень дій Миколи, і такі дії були визнані переслідуваннями. Попереджень про можливе блокування навіть з мого боку було декілька. Тим не менше, він продовжував і при чому не тільки з цими "блІнами", чого варте смикання користувача Ходаков з порушеннями ВП:Е у розділі вище. @Dzyadyk:, я можу розблокувати Миколу, якщо він припинить чіплятись до інших вікіпедистів. Але якщо буде повернення до старого, знову заблокую. --yakudza 17:12, 7 квітня 2018 (UTC)

ХРИСТОС ВОСКРЕС !

Вітаю із цим світлим святом! І Вас «воскресили», тож вітаю і з цим святом!

@Yakudza: І Вас із святом! Дякую, що «воскресили» пана Миколу! Цікаво почитати те обговорення. Якщо можна, прошу поилання на нього. Гарних усім свят! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 02:54, 8 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer. AlexKozur. ‎Nina Shenturk. Що скажете про таке блокування ? Повністю підтримуєте ?! Ви б мене ще гірше заблокували ?!

Див. «#Лайливий вигук». Коли назвете речі своїми іменами — і покараєте не мене, а постійну порушницю етикету (ВП:Е), неввічливу адміністраторку Helixitta ??

Примітка. Якщо, теоретично, мене довічно (безстроково) заблокуєте, то від того той вигук не стане ввічливим. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 10 квітня 2018 (UTC)

Пані Helixitta не вела себе неввічливо. Ви порушуєте цілу низку правил Вікі, в тому числі ВП:НПК та ВП:НГП, дозвольте процитую:

... «Гра з правилами» розглядається як деструктивна поведінка. Близьким за змістом, але не ідентичним терміном є буквоїдство, яке означає надмірно суворе, формалістичне слідування букві того чи іншого правила з метою порушити його дух. Ще один різновид гри з правилами — пошук і використання «дірок» у правилах.

Свідоме і навмисне введення в оману щодо дій або намірів іншого користувача або користувачів з метою представити їх такими, що порушують правила, поводять себе некоректно, зловмисно, деструктивно чи заслуговують санкцій;

Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкоджання виробленню консенсусу в обговоренні, для змушення інших користувачів погодитись на власне, персональне бачення якогось конкретного користувача (нав'язування цього бачення), або для перешкоджання виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;

Використання правил Вікіпедії для того, щоб створити помилкове враження, наче якийсь користувач порушує правила або має злі наміри, на основі «доказів», які самі по собі є зловмисною некоректною інтерпретацією цілком сумлінних дій користувача. Найчастіше такі дії кваліфікуються як порушення ВП:ПДН стосовно цього користувача. Зокрема, систематичні, повторювані необґрунтовані «попередження» про порушення правил, яких (порушень) насправді не було, можуть розглядатися як порушення правил етичної поведінки.

Правила Вікі справді чітко декларують ввічливість. Але це ввічливість у першу чергу між користувачами Вікіпедії, а також неприпустимість явної нецензурної лексики. Все решта — це вже питання особистої чутливості різних користувачів. Якщо у адмінкнайпі був попередньо досягнутий консенсус, що ваші дії, пане Микола Івкі, є безпідставним переслідуванням, значить треба виходити з цих реалій. --VoidWanderer (обговорення) 12:38, 10 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Тут не переслідування і не гра з правилами, а остаточне вияснення ввічливості того вигуку.

Хочете сказати, що той вигук ввічливий ?!

Хочете сказати, що той вигук можна дозволяти хоч би на сторінці користувача ?!

Слова „Будьте ввічливі“ (ВП:Етикет) стосуються всіх дописів користувача (також і на сторінці користувача).

Той вигук неввічливий. --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 10 квітня 2018 (UTC)

Прочитайте попередній мій допис повторно. У ньому викладені всі відповіді на щойно задані вами питання. --VoidWanderer (обговорення) 13:30, 10 квітня 2018 (UTC)

Чесно, не знала, що означене слово є евфемізмом до більш лайливого, тому припускала його вживання для загальної оцінки предметів. Але по відношенню до людини вживати його неприпустимо навіть в м'якому розумінні. Якщо пані Helixitta адресувала його вам, то це неввічливо і є порушенням етики. Однак мушу зауважити, що заблокували вас «за багаторазові переслідування користувачів, ігнорування попереджень, продовження порушень після введення обмежень». Ви також не взяли до уваги рішення, прийняте щодо вас в адмінкнайпі, тому певною мірою блокування заслужили. Більш точно сказати не можу, оскільки не маю можливості дослідити витоки проблеми. --Nina Shenturk (обговорення) 16:08, 10 квітня 2018 (UTC)

Це слово є порушенням мовного етикету навіть якщо використане не до людини. Якщо це слово використане до людини, то це є порушенням ВП:НО. Це Ви можете почитати в будь-якій книзі про етикет. Це слово є жаргонізмом та ефреїзмом, що раніше використовувалося для заміни лайливих слів. А серед лайливих слів також є вигуки. А нині здебільшого має більш негативне значення через русифікацію. Усе інше лише питання удосконалення людиною мовного етикету. Також є деякі Ваші висловлення, які також порушують мовний етикет. Щодо блокування я не знаю, що сказати, бо я не бачу дифів. --Чорний Кіт ^Обг. 17:18, 10 квітня 2018 (UTC)

Стосовно перейменування статті «Текумсе»

Доброго дня. Ви перейменували статтю Текумсе (фільм) на Текумсе. Мотивуючи тим, що досить одного слова. Але насправді «Текумсе» - це реальний історичний персонаж, про якого, на жаль, ще немає статті в українській вікіпедії. Тому логічно, що стаття таки має називатись «Текумсе (фільм)», а про цю персону колись буде стаття під назвою «Текумсе».

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 15:44, 13 травня 2018 (UTC)

V Ryabish. Добридень ! Прочитав — зрозумів. Якби ж була стаття про ту особу, то не було б і перейменування. У ВП на подібне натрапляв, тому можна залишити. Виникла така думка: а якщо Текумсе -> Текумзе ? Микола Івкі (обговорення) 11:03, 14 травня 2018 (UTC)

Стосовно С / З - не впевнений. У Вікіпедії є стаття Прокляття Текумсе. Але з іншого боку, в статті Англо-американська війна (1812—1815) є червоне посилання Текумзе. Треба шукати у джерелах.--V Ryabish (обговорення) 12:56, 14 травня 2018 (UTC)

V Ryabish. Примітка. Пошук Google: "текумзе" "фільм" — 111 (джерел), "текумсе" "фільм" — 71. А вождь — Текумсе ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 14 травня 2018 (UTC)

Взагалі-то я започаткував цю тему стосовно уточнення «(фільм)». Я знаю, що є обидва варіанти. Який більш розповсюджений - не досліджував. Можливо, саме «Текумзе». Але це ще треба уточнити. І також напевно слід врахувати, що ім'я вождя потрапило до нас з англійської мови, а назва фільму - з німецької. Не знаю, наскільки це суттєво, але слід і це мати на увазі при дослідженні. --V Ryabish (обговорення) 17:09, 14 травня 2018 (UTC)

На мою думку, треба перейменувати на «Текумзе» чи «Текумзе (фільм)». Назву «Текумсе» залишити для особи, бо посилання на статтю про фільм замість статті про індіанського вождя буде вводити читачів в оману. --В.Галушко (обговорення) 14:24, 18 травня 2018 (UTC)

Різне 7

• Про Грінченка, фонетику й Караванського

З Вашого дозволу починаю новий розділ, бо «Різне 6» вже переповнений. Хотілося б зробити кілька коментарів до «Секретів української мови» С. Караванського. У розділі «Калічення» автор стверджує: «Не зміг „втриматися в сідлі“ і український прикметник кухенний. Калічники-уніфікатори переробили його на кухонний. Словник Грінченка фіксує лише одну форму: кухенний. Логічність цієї форми неважко бачити з такої схеми: злидні — злиденний, пісня — пісенний, плісня — плісенний, сотня — сотенний, стайня — стаєнний, отже й кухня — кухенний». Все начебто так, але… Як бути з наявністю слова «кухонні» у повісті «Голодна воля», написаній у 1870-ті? Невже і Панас Мирний калічник-уніфікатор? Спробуймо розібратися. Оскільки там випадне «е», логічно припустити його походження як вставного (версія про первісний [ь] сумнівна, бо відсутнє очікуване пом'якшення). Вставними можуть бути як «е», та і «о». Так чому в російському (і зросійщеному) варіантах «о», в українському — «е»? Якщо «кухенний», за логікою в родовому множини має бути не «кухонь», а «кухень». Може, річ у вимові звука [х]?

Питання:

• Як правильно буде родовий відмінок множини слова «ворітня»: «воротень» чи «ворітень»?
• Як передати відповідно до вимог правопису рос. Озёры, Озёрск, Озёрский округ (від Озёры), Озёрский район (від Озёрск)? У нас чомусь передане по-різному, незважаючи на те, що оригінальне написання однакове. --В.Галушко (обговорення) 13:44, 20 травня 2018 (UTC)

Моя думка. Явище г, к, х. Також сукня, поверхня ([[214]]).

Ворітень. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 21 травня 2018 (UTC)

Щодо передачі рос. Озёры: джерело

14 травня Ви повідомляли, що на СО Professor Senkler мене згадали. Так, Yasnodark зауважив, що «Та якщо хотіли ви той статус, то треба як пан Галушко раз за разом штурмувати ту вершину…». Справедливо, патрульним нелегко стати, якщо в тебе поки мало вправності в мові, якщо маєш непростий характер, і якщо нема покровителів. На жаль, деякі патрульні, отримавши статус, забувають про свої обов'язки й необхідність самовдосконалювання. --В.Галушко (обговорення) 18:03, 22 травня 2018 (UTC)

Попередньо Озьори, Озьорський ([[215]]) ? Микола Івкі (обговорення) 11:20, 23 травня 2018 (UTC)

Шукайте "м. Озьори Моск. обл." тут: [[216]]. Микола Івкі (обговорення) 11:27, 23 травня 2018 (UTC)

Також Озьори на мапі Моск. обл. (УРЕС). Досить ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 23 травня 2018 (UTC)

Слово переміглий ?? Перемогти — дієслово перехідне, тому можливе слово переможений (не переміглий і не перемігший). Микола Івкі (обговорення) 11:13, 30 травня 2018 (UTC)

На ЕГЭ — без лифчика: выпускнице в Татарстане пришлось раздеться, чтобы сдать химию. Може, так створюють не тільки сенсації, але й історію? --В.Галушко (обговорення) 23:37, 5 червня 2018 (UTC)

Сам про таке не знав. Відповісти не готовий. --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 6 червня 2018 (UTC)

Чи не здаються Вам неоковирними сполучення «у важкій вазі», «дзвін дзвона»? Це очевидні кальки з рос. в тяжелом весе, звон колокола. Чому б не замінити на «у великій вазі» (великоважник), «биття/голос дзвона»?

У СУМ-11 є слово «перемігший», але ця лексема може бути штучною, створеною для перекладу рос. победивший. Іноді трапляються випадки, коли зворот «той, що переміг» є важкуватим. --В.Галушко (обговорення) 15:52, 6 червня 2018 (UTC)

Чому восени, якщо осінь (з м'яким [н]), і навесні, якщо весна (з твердим)?

Чому в слові джерело давній африкат зберігся, а в спорідненому жерло — ні? --В.Галушко (обговорення) 15:55, 6 червня 2018 (UTC)

20 грудня того року Ви питали, чи є слова ум, (в)ухо, ява, англ. awake давніми родичами. Побіжно вивчив словники, можу сказати, що ні. Праслов'янське *umъ утворене за допомогою суфікса -mъ від кореня *u, що сходить до пра-іє. *au-. Можливо, споріднене з ява. Вухо походить через праслов. *uxo від пра-іє. *aus-, *ous- (пор. лат. ausculto). Англійське awake утворене доданням приставки a до кореня wake, що сходить до пра-іє. *weǵ-. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 6 червня 2018 (UTC)

Чому пригода саме в Татарстані ? Думка потерпілої невідома. Як написано у правилах, невідомо. Що було б, якби, теоретично, дзвеніло плаття ?

Тавтологія (не бажане).

СУМ-11 створено в часи Союзу (наближення до рос. мови). Деякі негаразди звідти перейшли в СУМ-20.

Пор. вість, безвісти. У говорах є осени «осені».

Може, не дуже споріднені ?

Дякую за нагадування. Пор. вухо і аудіо. Англ. awake наче зайве, але чому awake і wake — синоніми ? Микола Івкі (обговорення) 11:42, 7 червня 2018 (UTC)

Чи можете розібратися в Обговорення:Омофони?

В українському розділі панує безграмотність: ми не маємо навіть передавати слов'янські назви відповідно до вимог правопису, досі тільки й навчилися, що транслітерувати російські варіанти. Моя пропозиція Вам: якщо Ви не готові створювати нові статті, чи не обтяжить Вас робота з виправлення безграмотних назв? Для початку: Шаблон:Табор (округ), Шаблон:Страконіце (округ), Шаблон:Мост (округ).

Як правильно передати пол. Dąbie: Домбе чи Домб'є?

Щодо зросійщення лексики в СУМ-11 не все так просто. Там багато таких рідкісних слів, яких не знають багато україномовних. Не виключено, що колектив просто фіксував вживання слів у 1970-х роках, відповідно до цього вказував стилістику. Насправді, багато слів зі словника Грінченка в СУМ-11 не увійшли, але це не завжди можна пояснити прагненням наблизити лексику до російської: наприклад, серед вилучених слів такі псевдоросіянізми Грінченка, як «во́здух» і «табак» (замінені в СУМ-11 на «повітря» і «тютюн»). Треба мати на увазі, що лексичний склад мови постійно міняється, тому відсилання до старих словників не завжди доречні. Наприклад, російський словник Даля: там присутнє чимало помилок, пов'язаних, серед іншого, й з поглядами автора (дышло він подавав як однокореневе з дышать, ясень виводив від ясный). Мова повинна розвиватися, ніщо не має заважати її свободі. Якщо постійно осмикувати мовця, менторствуючи «так не кажуть», це призводить до застою, заскнілості, а мовці, яким заборонили творчо поводитися з мовою, шукають нових виражальних засобів в іншій мові. Отже, нема чого дивуватися, що з'являються суржикомовці і «мовні зрадники». --В.Галушко (обговорення) 22:31, 8 червня 2018 (UTC)

Щодо безграмотності в укр. ВП вживаю вислів море помилок. Мій основний внесок — виправлення виявлених чужих помилок (також і в назвах).

Безперечно, негаразди СУМ-11 залежали від негараздів літераторів тощо. Ці негаразди тривають і тепер. Микола Івкі (обговорення) 11:51, 11 червня 2018 (UTC)

Назвати і назва, прорвати і прірва (< прорва), приспати і приспа... Тоді приспа — місце, де можна приспати ?

Дістати < дійстати (дійстану, дійстав) ?! Микола Івкі (обговорення) 11:34, 13 червня 2018 (UTC)

Ще є Домбє... --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 13 червня 2018 (UTC)

Нині віддаю перевагу назві Домб'є ([[217]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 13 червня 2018 (UTC)

В ЕСУМ дістати виводиться від *dostati. --В.Галушко (обговорення) 17:30, 13 червня 2018 (UTC)

Так, але *dostati не має -ъ- / -ь-. Микола Івкі (обговорення) 10:46, 14 червня 2018 (UTC)

«Фонетичний символізм». Або звуковий символізм. Микола Івкі (обговорення) 11:26, 19 червня 2018 (UTC)

Що таке «фонетичний символізм»?

Щодо «дістати»: тому-то й [і], що не було єрів.

Стосовно інциденту з Бучач-Львів і Новий Сонч: місцевий варіант «Санч» може бути архаїчною вимовою Sącz, оскільки ą первісно вимовлявся як носове [а].

Українське «в спосіб» — калька пол. w sposób? А «скільки-то осіб» замість «скільки-то чоловік» теж можна вважати калькою пол. osób? Вживання давньої форми родового множини чоловѣкъ (замість сучасного чоловіків) може бути староукраїнізмом.

У яку статтю можна помістити факт про перехід рос. близозоркий > близорукий?

Ви пробували розібратися з проблемою в Обговорення:Омофони?

--В.Галушко (обговорення) 13:36, 25 червня 2018 (UTC)

Сьогодні — коротко. Див. Фонетичний символізм.

А звідки слова дійстати (дійстану, дійстав тощо) ?!

Щодо назви Санч маю те саме припущення. Чудово !

СО Омофон глянув, але ще не відповів. Микола Івкі (обговорення) 12:14, 26 червня 2018 (UTC)

Підказка. Обговорення:Дев'яткино (станція). Микола Івкі (обговорення) 12:16, 26 червня 2018 (UTC)

Знайшов український переклад П. Куліша 130 псалма: «Вповай, Ізраїлю, на Господа!». Твердження О. Каревіна (засноване на жарті І. Франка), спростоване.

З Дев'яткино/Дев'яткіно виявилося складніше. Очевидно, передача и в суфіксах досі невнормована. --В.Галушко (обговорення) 22:17, 27 червня 2018 (UTC)

Вітаю Вас, Миколо, після двотижневої перерви. Ситуація, скажу Вам, не райдужна. Я попереджував Вас про ризики Вашої поведінки, що можуть бути чреваті перервою в нашому спілкуванні, і не на кілька тижнів, а назавжди. Ваша стратегію слід визнати помилковою, згубною і безперспективною. Так, Ви праві, Українська Вікіпедія хвора, це ніхто не заперечує. Але замість того, щоб взяти участь у лікуванні, Ви тільки погіршуєте стан хворої. Я просив Вас допомогти з вичитуванням деяких навігаційних шаблонів і перевіркою назв статей, Ви не захотіли цього робити. Збирався порадитись з Вами щодо кількох мовних спостережень, та от забув, коли Вас не було. Також скажу, що чекав від Вас листочка, а Ви чомусь і не написали… Негарні справи. Ну, на цьому поки все. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:54, 20 липня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Спілкування між нами можливе. Причини — складніші. Подробиці — пізніше. Зверніть більше уваги на етимологію. Микола Івкі (обговорення) 12:11, 23 липня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! На цей тиждень намічав інше, але позавчора пригадав про омофони.

Бажано однозначно визначити поняття омофони, омоформи, омографи, омоніми.

Різні джерела визначають ці поняття неоднозначно.

Складні випадки: ба́йдуже і байду́же (Омографи ?), стелеться і стелиться (Омофони ? Омоформи ? Омоніми ?).

Які інші види подібних складних випадків можете додати ?

Чи знаєте польські омофони виду рос. луг і дук ?

Чи потрібна стаття «Омонімія» ? Микола Івкі (обговорення) 11:48, 6 серпня 2018 (UTC)

Слова типу стелеться і стелиться, мабуть, слід вважати правописними варіантами.

Якщо знаходите потрібним, я постараюсь додати й про польські омофони.

Оскільки є стаття «Омоніми», «Омонімія» буде тільки дублювати її. Краще розширити наявну статтю.

--В.Галушко (обговорення) 12:59, 7 серпня 2018 (UTC)

Додайте розділ про польські омофони. Микола Івкі (обговорення) 13:05, 7 серпня 2018 (UTC)

Ще: сонце і сон це. Микола Івкі (обговорення) 13:20, 7 серпня 2018 (UTC)

А оце, здається зайве. Це каламбур. --В.Галушко (обговорення) 13:26, 7 серпня 2018 (UTC)

Відповідь залежить від визначення. Наче переважає думка, що зайве. Микола Івкі (обговорення) 13:38, 7 серпня 2018 (UTC)

Ще: Роман і роман, БАМ і бам як омофони. Микола Івкі (обговорення) 12:03, 8 серпня 2018 (UTC)

Щодо форми дійстати: не виключена аналогія до дійти.

Помітив, що в польській Вікіпедії нема статей «Омонім», «Омофон», але є «Омонімія», «Омофонія». Прив'язані вони до інших елементів у Вікіданих. --В.Галушко (обговорення) 18:31, 8 серпня 2018 (UTC)

Спробуйте уточнити твердження зі статті Ярижка, що в пізніх версіях цього правопису ять використовували не для [і], а для [є], аналогічно вживанню цієї літери в російському правописі. Джерел мені знайти не вдалося.

Святослав Караванський пояснив мовні «ідіотизми». Автор писав у передмові: «Вилучаючи з мовного простору України питомі українські риси, антинародня влада хотіла прищепити населенню нехіть до своєї рідної мови. І цього вона досягла. Затим що українські книжки написано не українською мовою, а сталінською ярижкою, вони перестали цікавити читачів». На мій погляд, дещо спрощений погляд на русифікацію України й перехід населення на російську. Я не виявив значної відмінності між правописом словника Грінченка і сучасним правописом, а вся різниця між правописом 1928 року й сучасним полягає, насамперед, у передачі іншомовних назв і слів (г замість ґ, л замість ль, ф замість т, і замість е, що пояснюється давніми розбіжностями між східноукраїнською і західноукраїнською мовними практиками; при цьому в Грінченка нових запозичень такого типу майже нема), а також передачею фонетичних тонкощів (і замість ї на місці ятя, м'який знак у випадку позиційного пом'якшення, що пояснюється розбіжностями у випадку етимологічного і фонетичного принципів правопису). Сумнівно, що читачі відмовлялися читати українське через інші літери в деяких словах (пор. твердження сучасних латинізаторів української мови, що українською не читають тільки тому, що вона використовує кирилицю). Але Караванський не міг писати інакше: він постраждав від більшовицького терору і тому все, що мало стосунок до СРСР, було для нього уособленням зла.

--В.Галушко (обговорення) 18:45, 9 серпня 2018 (UTC)

Ярижка. Щодо [є] не пригадую. Але гляну. Словник Грінченка, зокрема, має слова на и. Можете пор. думки Огієнка.

Дійти < *доити, діймати < *доимати, дійстати < *доистати. Див. ширше етимологію імені Анастасія. Микола Івкі (обговорення) 11:15, 10 серпня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Див. #Проект правопису 2018. Етимологія: стрілець, стрель, стрельнути ?

Як можна перенести рос. гайка ? Га-йка ? Гай-ка ? Рос. ВП наче відповіді не дає. Микола Івкі (обговорення) 12:43, 22 серпня 2018 (UTC)

Тільки «гай-ка». --В.Галушко (обговорення) 13:58, 22 серпня 2018 (UTC)

Можливо, стрель, стрельнути є гіперкорекційними формами. Існують паралельні форми з і. --В.Галушко (обговорення) 14:04, 22 серпня 2018 (UTC)

В.Галушко. Як точніше передати: Чжецзян чи Джедзян ? До речі, притока Кільмезю чи Кільмезя ? Див. уважно сумнівний УЛІФ. Микола Івкі (обговорення) 11:43, 28 серпня 2018 (UTC)

Перепрошую за втручання - а може й я допоможу?

1. Якщо йдеться про китайську провінцію Чжецзян, знаходите її в УкрВікі.

2. Шукаєте статтю в китайській Вікіпедії. Копіюєте назву статті, вставляєте у перекладач Гугл.

3. Далі ентерами розділяєте три ієрогліфи окремо, напр.:

浙

江

省

4. На переклад не зважаєте, а дивитеся на транслітерацію, що внизу під рамкою з вихідним текстом для перекладу:

Zhè

jiāng

shěng

5. Далі йдете на сторінку Система Палладія та шукаєте, як українською (російською) писати кожен ієрогліф. Можете й прослухати, як це читається. Найкраще це працює в Гугл Хром. Якщо допоміг - УСПІХІВ! Так і китайську можна вивчити. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:31, 28 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Дякую за втручання. Питання стосується передачі деяких китайських звуків: чж / дж, цз / дз. Мао Цзедун чи Мао Дзедун ? Біографія Мао Дзедуна: [[218]]. Микола Івкі (обговорення) 12:16, 29 серпня 2018 (UTC)

Оскільки ми на маємо права на ОД, ми мусимо транслітерувати з піньїню: zh=чж, j=дз. А у вимові можуть розібратися хіба китаїсти.

Оскільки гідроніми мають у родовому відмінку закінчення -у/-ю, за винятком випадків, коли наголошується закінчення, то тільки «Кільмезю». В УЛІФ можливо помилка: у рос. мові слово жіночого роду.

Тиждень тому я і користувач Гуманіст почали переговори зі створення нового проекту Лінгвістика. Необхідна наявність принймні 5 осіб. Чи не бажаєте приєднатися? --В.Галушко (обговорення) 16:54, 29 серпня 2018 (UTC)

Шановне панство, у поляків була група «Но то цо?», так я Вам також кажу Но то й цо? Хто як вважає правильним, той так і пише. Он, не менш шановані мною фахівці пишуть «аптобус», «донкрат», «палево», «вісі», «привіди». Ви запитали мене як писати правильно китайські слова українською. Я й дав Вам рецепт. Стосовно Мао Цзедуна робіть те ж саме, за тим же рецептом. Я не повторюватимусь і наведу те, що отримаєте в результаті:

Máo — мао

zé — цзе

dōng — дун

Так і пишіть, а все решта – то донкрати з вісталєтами та проффффффесорами, які й упорядкували, і не тільки УЛІФ, у якого помилок як у Сірка бліх. І нічого! Маємо «Ад» із начинкою «ОД». А якщо таки дійсно не полінуєтеся і пройдетеся усіма кроками мого рецепту (розіб'єте ім'я на окремі ієрогліфи), то навіть на рівні Гугла отримаєте натяк на те, що ж означає це ім'я. А навчитеся розбивати ієрогліф на окремі складові, то знатимете майже точно. А зрозумієте відношення китайця до навколишнього світу і особливості менталітету, то знатимете точно, але не обов'язково так, як батьки, які давали йому ім'я. Кожен ієрогліф має основне значення і купу інших. Ці значення залежать від багатьох факторів – від чергування ієрогліфів, від фонетичної вимови кожного з них, … Успіхів, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:22, 29 серпня 2018 (UTC)

P.S. Пане Миколо! Бачите, який Ви популярний — прямо «на розрив»! Я не агітую Вас ні до якого проекту, але надіюсь, що Ви би змогли суттєво допомогти у такій справі: 1, 2, 3. (бачите, я ще й сам і «пальцем об палець»..., а Вас вже підбиваю) Іще розкрию Вам один секрет-жарт: Ви запитували про китайські звуки: «дж», «дз». Якщо поекспериментуєте із Вікіпедією та Гуглом, і будете шукати власні імена із звуками «дж», «дз» то у китайській Вікіпедії не знайдете таких, а китайця не заставите їх вимовляти. Та й якщо прислухаєтеся до власної української вимови цих звуків, то вважатимете себе наполовину китайцем. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:08, 29 серпня 2018 (UTC)

В.Галушко. Biletsky Volodymyr. Я ж у засланні. Дописувати на чужу СО чи Вікіпедія:* мені програмно заборонено.

Глянув інші мови. Беларуская (тарашкевіца): Мао Дзэ-дун. Български: Мао Дзъдун. Latviešu: Mao Dzeduns.

Тобто моя самостійна думка, якій понад 20 років, не нова.

Вимова: цз > т_сз > д_зз. Пор. д_зз і д_з. Інакше: zé — цзе / д_ззе / д_зе. Подібно чж > т_шж > д_жж > д_ж.

Додати до проекту нового правопису: писати не Мао Цзедун, а Мао Дзедун, не Чжецзян, а Джедзян. Микола Івкі (обговорення) 11:51, 30 серпня 2018 (UTC)

Щоб Ви були здорові! Сябри пишуть «вожик» замість «їжачка» і, взагалі, мало ще чого. Так що тепер, і нам собі «носа втнути» на їх манер? А серйозніше - якби був той Цзедун японським, то я й не проти. А так, поки він китайський — категорично проти Вашої пропозиції! Однак, якщо Ви наполягатимете, то сформулюйте пропозицію хоча б на своїй сторінці, а я вже її приткну куди треба. Творчих успіхів. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:13, 30 серпня 2018 (UTC)

Миколо, заборона на редагування простору назв «Вікіпедія» не завадить Вашій участі в проекті. Головне — Ваша згода на створення і поліпшення статей з мовознавства.

Яка правильна форма множини муляр? В орфографічному словнику «Мулярі» (там тільки прізвище), в СУМ-11 — «муляри» («він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу»). --В.Галушко (обговорення) 18:14, 30 серпня 2018 (UTC)

Проект підтримую, але маю зауваження до назви. Пропоную слово Лінгвістика замінити на слово Мовознавство [Мовознавство (перенаправлення з Лінгвістика)].

Загальна назва — муляри. Щодо прізвища ще гляну. Микола Івкі (обговорення) 11:33, 31 серпня 2018 (UTC)

В УЛІФ і Мулярі, і муляри. Щодо Мулярі питання ще є. Микола Івкі (обговорення) 12:31, 4 вересня 2018 (UTC)

Якщо писати Мулярі, то наче не Му́лярі, а Мулярі́. УЛІФ і досі має, зокрема, Янисъярві. Микола Івкі (обговорення) 12:46, 4 вересня 2018 (UTC)

Пор. Миколо-Угреський монастир і Угрешська (станція). Микола Івкі (обговорення) 11:19, 5 вересня 2018 (UTC)

Дякую за консультацію. Попередньо муляри.

За легендою, монастир отримав назву від речення Дмитра Донского «Сія вся угрѣша сердце моє». Якщо корінь грѣх-, то в транслітерації мало бути є. Із суфіксом складніше: пор. сиваський, але балхашський.

Запрошую до Вікіпедія:Проект:Мовознавство. Він ще не готовий, але якщо Ви згодні брати участь, я за довіреністю впишу Вас в число учасників.

Якщо Ви маєте намір голосувати у виборах арбітрів, Ви можете задати свої питання тут. --В.Галушко (обговорення) 16:20, 10 вересня 2018 (UTC)

Попередження або сваволя Jphwra

Прошу утриматись від оцінок і за можливості зменшити тролінг. Дякую. --Jphwra (обговорення) 13:09, 14 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Ваші виявлені дії, на мою думку, неадекватні, тому не міг не утриматись від оцінок («Різне-різне»).

І де ж бачите „тролінг“ ? --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 14 червня 2018 (UTC)

Постійне пінгування і безпідставне звинувачення в порушенні правил. Я вас попередив прошу це в подальшому врахувати. --Jphwra (обговорення) 13:36, 14 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Постійне, безпідставне ?

Які правила ВП порушує допис [[219]]. Микола Івкі (обговорення) 11:04, 15 червня 2018 (UTC)

Давайте покращувати статті. Це інтернет-енциклопедія, якщо у вас мало спілкування, то раджу спілкування перенести деінде. Останнє попередження, потім і Вас блокую за тролінг. Дякую за розуміння. --Jphwra (обговорення) 11:07, 15 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Вийшло, що прочитав тільки тепер. Виходить, що той допис Бучач-Львів нічого не порушує. Тоді Ваш наступний допис ([[220]]) порушує (маю на увагу і зміст, і коментар).

Тобто підстави для звинувачення Вас, на жаль, є. Тим своїм дописом Ви спричинили (спровокували) ВР. Схаменіться ! Припиніть зловживати правами адміністратора. --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 15 червня 2018 (UTC)

Jphwra не надав жодного мого допису (або частину допису). --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 4 липня 2018 (UTC)

Блокування 20 червня 2018 або сваволя Jphwra

Вас заблоковано на 3 доби за багаторазові переслідування користувачів, ігронування попереджень, продовження порушень після введення обмежень. Можливість редагування сторінки обговорення також заблоковано. --Jphwra (обговорення) 07:13, 20 червня 2018 (UTC)

Jphwra не надав жодного мого допису (або частини допису). На мою думку, Jphwra морального права не мав мене попереджати чи блокувати. --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 3 липня 2018 (UTC)

Таке відчуття, що Jphwra списав текст блокування з іншого блокування, повторивши недогляд ігронування. --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 4 липня 2018 (UTC)

Запити

• Jphwra. Dgho. AlexKozur. Щодо «Вікіпедія:Запити на арбітраж/Переслідування користувачем Бучач-Львів».

Чи знаєте правила ВП ?? Де в правилах ВП написано про можливе переслідування за межами ВП ??

Шукав, але не знайшов.

Якщо не написано ніде, то потрібно:

Jphwra забрати заявку,

Dgho і AlexKozur відхилити заявку.

Чи можна карати за те, що не написано ніде ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 25 червня 2018 (UTC)

Доброго дня! Це заявка на порушення ВП:НГП з поєднанням інших правил. У даній заявці якраз такі вимоги. --Чорний Кіт ^Обг. 13:33, 25 червня 2018 (UTC)

AlexKozur. Добридень ! І в назві заявки, і в самій заявці є слова „Переслідування користувачем“, „переслідувати мене за межами Вікіпедії“, „за переслідування“. Тобто, на мою думку, заявник наголошує на слові переслідування (та ще й за межами ВП). При цьому, можливо, непрямо розголошує особисті дані Бучача-Львова. Микола Івкі (обговорення) 11:23, 26 червня 2018 (UTC)

пункт 5 ВП:НТЗ «а саме зловживанням ВП:АД і ВП:В, і дійсно можуть бути в певних випадках кваліфіковані як деструктивна поведінка і переслідування». Усе інше буде вирішувати ВП:АК, якщо звичайно позивач не скасує позов. А ваші слова є лише тиском на АК для зняття цього позову. --Чорний Кіт ^Обг. 11:36, 26 червня 2018 (UTC)

AlexKozur. Дякую за відповіді. Репліка. Я не тисну. Навіть на думці такого не було. Виникли питання — і спитав. Микола Івкі (обговорення) 11:58, 26 червня 2018 (UTC)

VoidWanderer. ‎Basio.

Де в правилах ВП написано про можливе переслідування за межами ВП ??

Що скажете про ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ «Ленид» ?

Які правила ВП порушують дописи 1 ([[221]]) або 2 ([[222]]) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 3 липня 2018 (UTC)

Чи був „частий вандалізм“ ([[223]]) ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 3 липня 2018 (UTC)

Будь ласка, припиняйте вишукувати порушення в чужих редагуваннях. Це не може вважатися конструктивною діяльністю у Вікіпедії. За останній місяць, окрім неконструктивних обговорень Ви майже нічого корисного у вікі не робили (було декілька редагувань, але вони не виправдовують такої діяльності). Пропоную зосередитись на роботі в основному просторі чи інших просторах, не призначених для обговорень, якщо не хочете отримати тривале блокування із вимкненням можливості редагувати власну СО.--Piramidion 13:58, 3 липня 2018 (UTC)

Piramidion. Чи мали тільки добрі наміри при переблокуванні мене ?? За що додали пів*години (09:23 -> 09:53) ??

Чому не покарали Jphwra через його переблокування мене ?

Чому заблокували мене з порушеннями: причин назвали багато, а пояснень — жодного ?

Хоч і пізно, але поясніть усі причини того блокування мене, надаючи (під)правила ВП і мої (під)дописи. Микола Івкі (обговорення) 12:25, 1 серпня 2018 (UTC)

Щодо блокування — помилився, але зайвих півгодини Вам явно не зашкодять. Щодо Jphwra — блокування є заходом для запобігання подальшим порушенням, а не покаранням. Щодо пояснень — Вам пояснювали вже достатньо, але оскільки Ви відмовляєтеся слухати, ці пояснення є зайвими. Причини, вказані в описі блокування, призначені не для Вас, а для інших користувачів. Вас же неодноразово просили припиняти вишукувати порушення в дописах чи діях інших користувачів, але ви ігнорували ці прохання. Ба, Ви продовжували наполягати на наявності порушень, навіть коли Вам прямим текстом казали, що цих порушень там немає. Все це має ознаки переслідування тих чи інших користувачів. І це не є конструктивною діяльністю. --Piramidion 13:08, 1 серпня 2018 (UTC)

@Piramidion: Шановний, якщо Ви помилилися, то мало визнати, що Ви помилилися. Помилки потрібно виправляти. А що може означати для Вас фраза «… але зайвих півгодини Вам явно не зашкодять.»? Для мене така поведінка і висловлювання є неприйнятними як для простих користувачів, так і для адміністраторів.

Як розуміти Вашу фразу «Вас же неодноразово просили припиняти вишукувати порушення в дописах чи діях інших користувачів, але ви ігнорували ці прохання.»? Це таке у Вікіпедії є Правило, чи Ви вважаєте, що маєте право вказувати користувачеві, що йому робити чи що йому не робити у Вікіпедії? Я вважаю, що користувачі, які припускаються порушень без недобрих намірів, повинні тільки дякувати панові Миколі за те, що він звертає на них їхню увагу. Самі подумайте – адміністратор заблокував пана Миколу за, як на мене, сумнівні «порушення», причому, не Правил, а його вказівок. От і пан Микола вказує на те, що адміністратор вчиняє свої дії із явними порушеннями Правил, вимагає адекватних дій і до нього, і більше нічого. Я вважаю, що його намагання захистити себе таким чином не може оцінюватися як «тролінг». Також намагається звернути увагу на порушення, які той адміністратор вчинив по відношенню і до пана Дмитра. Людина прагне справедливості, так би мовити, «не подвійного застосування Правил». Перед Правилами усі повинні бути рівними. А йому висуваються звинувачення, що він «підриває Вікіпедію». «Вікіпедію підривають» двостандартні адміністратори. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:48, 2 серпня 2018 (UTC)

Сказано було достатньо, нема чого тепер розводити пустопорожню балаканину. Користувач знає, що треба робити, щоб уникати як блокувань, так і навіть позбутися персонального обмеження. Але якщо вже відмовляється дослухатися спершу порад і прохань, а потім і консенсусних (бо було обговорення) вимог, то маємо те, що маємо. Не маю наміру товкти воду в ступі. Радійте, що наші правила — не такі як в англовікі (просто в нас редакторів значно менше, тому й стараємось якомога рідше застосовувати блокування), інакше як Микола, так і Дмитро вже давно були б заблоковані довічно. --Piramidion 13:26, 2 серпня 2018 (UTC)

Piramidion. Якщо переблокування було з помилкою, то треба вибачення попросити.

Якщо не хочете попросити, то заблокуйте себе на ті пів*години.

Коли блокували зареєстрованих користувачів без явних порушень ??

Тобто коли, зокрема, повідомляли дописи користувача, які містять порушення / „порушення“.

Звернув увагу, що не надали ні правил ВП, ні моїх дописів. Микола Івкі (обговорення) 12:59, 8 серпня 2018 (UTC)

VoidWanderer. ‎Basio. Див. ВП:КН-Р#Небезпечний для спільноти проект АК. Микола Івкі (обговорення) 12:13, 15 серпня 2018 (UTC)

Сваволя адміністраторів

• Серед адміністраторів були і є такі, хто дозволяє собі сваволю (чи інші порушення), фактично забороняючи звичайним користувачам (не адміністраторам) висловлювати свою думку.

Які правила Вікіпедії забороняють висловлювати свою думку про дії адміністратора ??

Що має робити звичайний користувач, якщо адміністратор дозволяє собі сваволю ?

Мовчати ? Ні слова проти ?

Серед звичайних користувачів є такі, які діють (по-різному діють) за правилом: „Ні, не буду я мовчать!“

Таких користувачів адміністратори попереджають, блокують, обмежують, не залишають у спокої навіть після смерті.

Чому інші адміністратори не блокують адміністратора через сваволю ?

Виходить, інші адміністратори потурають сваволі адміністратора.

Потурання сваволі адміністратора призводить до нової сваволі того самого чи іншого адміністратора.

Минають місяці, роки, але сваволя адміністраторів і потурання такій сваволі не зникають.

Це означає що українська Вікіпедія була і залишається хвора. --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 4 липня 2018 (UTC)

Блокування від 5 липня 2018

Блокування Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з підривом нормального функціонування Вікіпедії для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 2 тижні. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті. Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично. Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.

Детальніше причини описав у журналі блокування. Будемо раді Вашому поверненню до конструктивної роботи над Вікіпедією після того, як блокування закінчиться. Раджу скористатися цим часом та скоригувати свою діяльність у вікі, дякую.--Piramidion 09:26, 5 липня 2018 (UTC)

Теорія Погодіна — Соболевського

Доброго дня! На Вашу статтю був повішаний іншим користувачем шаблон про порушення ВП:АП. Хотілось б мені дізнатися чи є на цей текст дозвіл відповідно до ВП:АП? Дякую за увагу! --Чорний Кіт ^Обг. 07:15, 11 липня 2018 (UTC)

Користувач не має можливості редагувати свою СО до закінчення терміну блокування. Якщо версію із ймовірним порушенням ВП:АП до того часу вилучать, а потім виявиться, що такий дозвіл таки є, її можна буде відновити.--Piramidion 07:25, 11 липня 2018 (UTC)

• Таке для мене вперше.

В УМЕ знак копірайт для всієї книжки є, а для статей — нема.

Хоча виявив джерело, де знак копірайт є також майже для всіх статей.

Відшукав наступне.

„Багато хто вважає цей значок [копірайт] головним підтвердженням авторських прав. Насправді, значок копірайту не говорить зовсім ні про що. Він наводиться, так би мовити, "за традицією". Його може поставити будь-яке видавництво (або поліграфічна фірма) на будь-яке видання. Жодних правил використання цього значка немає. І відповідно - ніяких заборон на його використання. Нічиїх авторських прав цей значок не захищає, а тільки повідомляє про те, що є організація, чи людина, якій належать авторські права“.

Чи треба статтю «Теорія Погодіна — Соболевського» вилучити з ВП ?

Сповіщення VoidWanderer, ‎Basio, ‎Rutheni. Микола Івкі (обговорення) 11:33, 19 липня 2018 (UTC)

• Стаття має бути доведена до стану, де відповідатиме вимогам Вікіпедії, а не вилучена. --VoidWanderer (обговорення) 11:37, 19 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Стаття незавершена. Чи вийде так, що після змін хтось захоче вилучити ? Микола Івкі (обговорення) 11:47, 19 липня 2018 (UTC)

Навіщо вгадувати майбутнє? Може й номінує хтось, але сумніваюсь що вилучатимуть. А от якщо буде висіти порушення Авторських прав — точно вилучать. --VoidWanderer (обговорення) 11:49, 19 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Чи є порушення АП на підставі того, що відшукав ? Тобто чи є підстави для вилучення через ніби порушення АП ? Микола Івкі (обговорення) 11:59, 19 липня 2018 (UTC)

Просто працюйте над статтею. Давайте вирішувати проблеми лише з їх появою. --VoidWanderer (обговорення) 12:01, 19 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. За кілька років сваволі щодо мене було більше, ніж досить. Може, звинувачення щодо порушення АП також свавільне ? Чи випадково автор звинувачення мене не сповістив ? Таке несповіщення — порушення ?! Чи випадково автор звинувачення не покараний за несповіщення ? Микола Івкі (обговорення) 12:14, 19 липня 2018 (UTC)

Доки в оригінальному джерелі немає чітко зазначеної ліцензії CC-BY-SA (чи іншої вільної), будь-який такий твір, розміщений у Вікіпедії, повинен вважатися порушенням АП автоматично. Доки не буде доведено протилежне (через дозвіл OTRS або зміни інформації про ліцензію на сайті). Щодо запитання — прошу перечитати ВП:ПДН. --Piramidion 12:21, 19 липня 2018 (UTC)

Piramidion. Чи мав автор звинувачення добрі наміри, не сповістивши мене ?? Микола Івкі (обговорення) 13:03, 19 липня 2018 (UTC)

Миколо, згідно із законами більшості притомних країн, зокрема нашої, за замовчуванням захищається будь-який твір. Не важливо, заявив при цьому автор про захист чи ні. Тобто значок справді не обов'язковий. Я би навіть сказав, що він надлишковий.

Твір може вважатись незахищеним, або захищеним частково, якщо автор прямо про це заявив у вихідних даних твору. Якщо ж не заявив — значить все за законом (тобто захищений).

Якщо Ви припускаєте, що це не його власний твір, тоді це треба ще довести (плюс, не можна виключати, що передача прав все ж була здійснена окремо якоюсь угодою, листом чи заповітом).

Щодо вікі-процедури. Якщо стаття започаткована, як copyvio (copyright violation), тоді ставлять шаблон {{copyvio}}. Згідно з ним статтю буде видалено повністю. Є шанс переробити за схемою, описаною у шаблоні — створюється підсторінка «назва статті/temp» у якій немає версій із порушенням авторського права. Залиашти ж поточну статтю, в історії якої є версії з порушенням АП не можна, оскільки всі версії в нас розповсюджуються під вільною ліцензією. Є ще вихід — адміндією приховати версії з порушенням АП. Але «назва статті/temp» кращий, оскільки тоді система зарахує автором того, хто напише першу версію без порушення АП (і це справедливо).--Aeou 12:25, 19 липня 2018 (UTC)

Aeou. Ви відповіли найповніше, дякую. Тобто стаття таки має порушення АП.

Припускаю, що тоді багато-багато статей у ВП мають порушення АП щодо різних джерел.

Тоді, може, так: хай статтю вилучають, а я в іншому місці готуватиму новий різновид статті, врахувавши всі дописи інших. Микола Івкі (обговорення) 13:03, 19 липня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Зміни помітив. Чи можна так робити ? Якщо, теоретично, там є порушення, то наче статтю потрібно вилучити. Микола Івкі (обговорення) 11:53, 23 липня 2018 (UTC)

По правилам, роблять заготовку у просторі назва статті/temp, але не думаю, що це критично. Головне, що зробили. — Alex Khimich 12:04, 23 липня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Де ці правила ВП ?? Де про */temp ?? У ВП:АП нема. Микола Івкі (обговорення) 12:30, 23 липня 2018 (UTC)

До чого тут правила? Це рекомендації, які у самому шаблоні про АП писані. — Alex Khimich 12:40, 23 липня 2018 (UTC)

Aeou. Спробуйте пояснити дописи за сьогодні. Микола Івкі (обговорення) 13:07, 23 липня 2018 (UTC)

Я власне вже готував відповідь. Миколо і Алексе, я не хочу, щоб ви сприйняли цей допис як докір. Просто хочу роз'яснити ситуацію.

1. Зараз ми маємо статтю, в якій перші ~25 версій захищені авторським правом і водночас під кожною зазначено, що вона опублікована як вільна. В цьому може бути власне суть претензій до Вікіпедії: Вікіпедія «взяла» захищений текст і «роздає» його як вільний (ліцензія Вікі, наприклад, дозволяє будь-кому безоплатно використовувати її матеріали навіть у комерційних продуктах).

2. Умовний «хтось» може легко Вікіпедію підставити. Він копіює собі текст і дає посилання на одну з цих версій у такому вигляді[224]. Потім правовласник звертається до цього «когось» із претензіями. Цей «Хтось» справедливо заперечує, мовляв у мене все чисто я взяв текст у Вікі, ось тут[225] Вікі роздає Ваш текст безплатно. І тоді правовласник виставляє претензію саме Вікіпедії.

3. Зараз у статті новий текст. Його автором, як я розумію, є Maksym_Ye. Але йому треба було публікувати текст через /temp. Перша ж версія цього темпа належала би йому. Як тільки адмін бачить, що є /temp-версія, він видаляє основну статтю і перейменовує на її місце /temp-версію. Стаття автоматично зараховується Максимові (з'являється у його лічильнику статей). І це було би справедливо — саме він написав текст (я думаю, Микола, Ви погодитесь у даному випадку). А наразі ж, текст, фактично, написав Максим, а формально і технічно авторство зараховано Миколі.

Я ні на чому не наполягаю. Просто щоб ви розуміли, процедура з /temp-версією з'явилась не випадково.--Aeou 13:14, 23 липня 2018 (UTC)

П. С. Я можу підказати, з чого випливає відповідь на це Ваше питання[226]. У вікні редагування внизу кожен користувач щодня бачить виділений червоним текст «Будь ласка, зверніть увагу...» Але увагу ніхто не звертає:) Там прямо написано, що в нас вільна ліцензія — це раз, і що захищені АП тексти публікувати не можна, це два («не можна» — це значить не можна, просто видалять). Тобто адмін би мав просто клацнути раз мишкою і все, нема статті. Але зробили процедуру з /temp, яка дозволяє дописувачу виправити ситуацію. Інструкція не дозволяє адмінові видаляти миттєво, вона дає дописувачу тиждень на створення /temp. Як не захоче — будь-хто інший може написати /temp-версію, тим самим виправити ситуацію, а заодно і стати реальним автором. І Вікіпедія буде юридично убезпечена.--Aeou 13:14, 23 липня 2018 (UTC)

Aeou. Ваш допис підтверджує мої думки, дякую. Стаття містить порушення АП. Дописувати до статті не можна. Але */temp мене не влаштовує, бо маю намір узяти статтю з багатьмв дописами за основу (тобто з порушенням АП) і поступово переробити на своїй підсторінці. Микола Івкі (обговорення) 13:35, 23 липня 2018 (UTC)

ВП:Дозволи. Микола Івкі (обговорення) 12:16, 24 липня 2018 (UTC)

ВП:Чому авторське право — зло. Микола Івкі (обговорення) 12:08, 25 липня 2018 (UTC)

Про авторське право і суміжні права: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. Микола Івкі (обговорення) 12:25, 25 липня 2018 (UTC)

Aeou, дуже дякую за пояснення, адже дифи теж мають той статус що і основний текст, не подумав. — Alex Khimich 16:40, 24 липня 2018 (UTC)

Jphwra

Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 42#Щодо вилучення сторінки обговорення користувача. Микола Івкі (обговорення) 12:37, 24 липня 2018 (UTC)

Проект правопису 2018

• https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/08/15/novoi-redaktsii-pravopisu.pdf
• Виявлені помилки.

С. 8. геграфічних -> географічних

С. 8. «до одної», ями; -> «до одної» ями; / «до одної»;

С. 18. поезії крім звичайної форми Украї́на іноді -> поезії, крім звичайної форми Украї́на, іноді

С. 22. Правопи слів -> Правопис слів

С. 131. приголосним крім -> приголосним, крім

С. 158. іменниковми -> іменниковими

С. 195. займеником -> займенником

Проект містить багато помилок. Прочитати весь проект не мав часу. Тому невиявлених помилок, можливо, більше, ніж вияалених.

• Мій висновок.

Проект безграмотний.

Таке відчуття, що правописна комісія навіть не прочитала те, що створила.

Невже не мала часу прочитати ??

Микола Івкі (обговорення) 11:57, 17 серпня 2018 (UTC) — Микола Івкі (обговорення) 13:23, 10 вересня 2018 (UTC)

• С. 8. Треба додати приклад „не 'ддавала «не віддавала»“. Буває „не д'давала“ ([[227]]).

С. 124. вико́нуючий, ->

С. 142. Олéж-е (-у) ?? Олéж-е (Олéг-у) ?! Олéж-е (-у) означає Олéж-е (Олéж-у) ?!

Микола Івкі (обговорення) 11:57, 17 серпня 2018 (UTC) — Микола Івкі (обговорення) 12:58, 10 вересня 2018 (UTC)

Опитування про проект правопису ([[228]]) на Запоріжчині не працює (і вчора, і сьогодні). Причина: Інтернет ? Микола Івкі (обговорення) 11:54, 21 серпня 2018 (UTC)

А якщо відкрити через Google Chrome і продовжити ?

Порівняння проекту правопису 2018 і чинного: [[229]] або [[230]]. Микола Івкі (обговорення) 12:13, 22 серпня 2018 (UTC)

Фаріон: [[231]], [[232]]. Микола Івкі (обговорення) 12:54, 30 серпня 2018 (UTC)

• Замінити чужі -цз- на -дз-, -чж- на -дж-.

Пор. інші мови. Беларуская (тарашкевіца): Мао Дзэ-дун. Български: Мао Дзъдун. Latviešu: Mao Dzeduns.

Вимова: цз > т_сз > д_зз > д_з. Подібно чж > т_шж > д_жж > д_ж.

С. 54. Цзіньпі́н -> Дзіньпі́н, Чжаода́о -> Джаода́о, Чже -> Дже.

С. 152. Мáо Цзедýн — маоцзедýнівський -> Мáо Дзедýн — маодзедýнівський. Микола Івкі (обговорення) 13:36, 30 серпня 2018 (UTC)

• Мавпячий (ма-впя-чий) ?? Мавп'ячий (мав-п'я-чий) ?!
• Жовч. Жовчю ?? Жовчу ?!
• Опівночі ?? О півночі, о пів ночі ?!

Опівдні ?? О півдні ?!

• Лев Толстой ?? Лев Толстий ?!
• Максим Горький ?? Максим Горкий ?!
• Акопян ? Акоп'ян ?
• Кубок. Кубка. Кубку ?
• Гайана [га-а́-на] ?? Гайяна ? Гаяна ?!
• Англ. creek. Крик ? Крік ? Кри́кі ?
• Рос. Вя́зники. В'язники́ ?? В'язники́ означає «арештанти».
• Рос. Калинин. Калінін (кал-ін-ін) ?? Пор. калюжа. Калинін (калин-ін) ?! Пор. калина.
• Звук [г] глотковий ?? Звук [г] гортанний ?!
• Вінніпеґ ?? Гааґа ?? Чикаґо ?? Вінніпе-дзький ?? Гаа-дзький ?? Чика-дзький ?? У Вінніпе-дзі ?? У Гаа-дзі ??

Вінніпег ?! Гаага ?! Чикаго ?! Вінніпезький ?! Гаазький ?! Чиказький ?! У Вінніпезі ?! У Гаазі ?! Пор.: Ломаґа, Ломадзі; дзиґа, дзидзі.

• Він мені невідомий (не знаю і знати не хочу). Він мені не відомий (нині не знаю, але, може, узнаю).
• Що ще ? Микола Івкі (обговорення) 13:20, 31 серпня 2018 (UTC)

• Пане Миколо! Це Ви, чи не Ви? Розчарували. Не суттю пропозицій, а їх аргументуванням, а тому вони виглядають сумнівними (не переживайте —не всі). Я хочу тільки про одне: «цз» і «дз». Абсолютно не розумію, ч о м у? Якщо у японців — то це звук удару катани об китайський меч. Якщо у китайців, то це звук розтинання китайським мечем плоті у обладунках. А Ви хочете їх підстригти під тарашкевицю? Японці зрадіють. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:01, 1 вересня 2018 (UTC)

Це я. Це ще не аргументи, а тільки напрямки змін (через цейтнот). Аргументи / пояснення намічаю поступово. Микола Івкі (обговорення) 11:09, 2 вересня 2018 (UTC)

„Навіть такі екзотичні для нашої мови, запозичені слова Тбілісі, Кзил-Орда вимовляємо як Дбілісі, Ґзил-Орда.“ ([[233]]).

Глухий [ц] перед дзвінким [з] має дзвінку вимову [д_з].

Подібно глухий [ч] перед дзвінким [ж] має дзвінку вимову [д_ж].

Див.: «Українська літературна вимова і наголос» («Інститут мовознавства»). --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 2 вересня 2018 (UTC)

Ще: [[234]]. „Мова — це характер народу“: [[235]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 2 вересня 2018 (UTC)

14:08:00, неділя, 02.09. Слухайте про новий правопис. Микола Івкі (обговорення) 11:09, 2 вересня 2018 (UTC)

? Міносвіти хоче продовжити термін обговорення нового правопису: [[236]]. Микола Івкі (обговорення) 12:07, 4 вересня 2018 (UTC)

2014: Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 25#Вікіпедійний правопис. Микола Івкі (обговорення) 12:43, 6 вересня 2018 (UTC)

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ПРО ПРОЕКТ ПРАВОПИСУ: [[237]]. Микола Івкі (обговорення) 12:58, 10 вересня 2018 (UTC)

Ви праві, помилок і несусвіття вистачає. А спосіб засвоєння іншомовних слів залишається колишнім: через посередництво російської мови. Розділяю думку щодо асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю, яку правопис не відбиває. Можу припустити, що був тиск з боку прихильників Харківського правопису чи проектів досконалих правописів для української мови, яких зараз з'явилось чимало. З одного боку, в них помітно декларативне прагнення наблизити написання до живої вимови, з другої, на жаль, якомога дальше віддалитися від російського написання (так би мовити, «правописний абиніякумоскалівізм»). На мою думку, припис завжди писати є після голосних викликаний припущенням схильності українських мовців уникати скупчення голосних (тобто щоб замість [ie] було [ije]). Але наскільки живуча ця особливість у сучасній українській, невідомо. Ще суперечність: з одного боку, заявляють, що «так природно для української», з другого — обґрунтовуючи масове вживання ґ, кажуть, що «треба навчитися правильної вимови звуків».

UeArtemis пропонує петицію до Президента. На жаль, я не можу залишити свій підпис, бо незареєстрований в Україні. --В.Галушко (обговорення) 18:57, 10 вересня 2018 (UTC)

Бачу тут підняли питання одзвінчення в укр. мові. Не думаю, що це правописне питання. Прошу помилки писати сюди: [238].--ЮеАртеміс (обговорення) 05:50, 11 вересня 2018 (UTC)

Мої зауваження до Проєкту-2018, якщо цікаво.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:56, 11 вересня 2018 (UTC)

Пане ЮеАртеміс, маленьке зауваження -- якшо ви дійсно у такій формаі надіслали документ, то зауваження можуть не розглянути. Я підозрюю, що буде робитись здоровенний документ, зкопійований з усіх надісланих. І там буде копіпейст іти, а оксільки у вас 2 стовпчики замість 3-х... хтозна, як там буде.--95.90.178.111 10:48, 11 вересня 2018 (UTC)