Вікіпедія:Авторитетні джерела

Довідка
Політики
П'ять основ Нейтральна точка зору Жодних оригінальних досліджень Надійні (авторитетні) джерела Перевірність Чим не є Вікіпедія
Реєстрація та облаштування
Реєстрація Вхід у систему Сторінка користувача Етикет
Пошук інформації
Навігація Пошук Нові редагування Кнайпа (технічні питання)
Авторське право
Авторські права Текст GNU Free Documentation License Copyleft Копірайт-запит Добропорядне використання
Редагування
Шпаргалка Як редагувати статтю Створення нової статті Перейменування сторінок Скасування змін Підпис Пінгування

Статті у Вікіпедії ґрунтуються на опублікованих авторитетних (надійних) джерелах. Далі наведено настанови з оцінки можливості для деякого джерела вважатися авторитетним (надійним) джерелом Вікіпедії, що має метою уникнути помилок, на які вказується в правилах Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень і Вікіпедія:Перевірність.

Якщо бажаєте внести у Вікіпедію яку-небудь корисну інформацію, можете це зробити, однак треба знати, що інформація без посилання на авторитетне (надійне) джерело може бути надалі вилучена зі статті. Відповідальність за пошук і додавання посилань лежить на тому, хто вносить матеріал у статтю: завжди слід приводити при цьому джерело, якщо це є можливим й доцільним.

На цій сторінці представлено своєрідну ідеальну модель — і багато статей Вікіпедії поки їй не відповідають, якщо, бува, хтось із редакторів не пожертвував час на пошук необхідної інформації й проставляння посилань по тексту статті. До речі, це не заважає читачам черпати корисну інформацію зі статті, усе ж таки розуміючи, що вона не обов'язково є достовірною. Варто зазначити, однак, що неточні дані або дані, які неможливо перевірити, теж можуть включатись до статті, але тільки у випадках, коли потрібно повідомити читача про існування неправдивої легенди, гіпотези чи просто поширеного міфу (тобто, наприклад, після слів «Широко поширена ілюзія про те, що…», або «Згідно з легендою, …», «На думку Івана Франка, …») — однак включати такого роду думки треба за умови дійсно широкої популярності або справжньої цінності для опису теми статті.

Деякі визначення

• У рамках Вікіпедії опублікованим джерелом уважається матеріал, доступний для загалу: наприклад, телепередача сама собою не являється опублікованим джерелом, оскільки доступу до цього матеріалу вкрай ускладнено. Проте запис такої телепередачі, розміщений в Інтернеті або виданий у вигляді фільму, стає опублікованим джерелом, адже бажаючі можуть упевнитися в наявності тих чи інших фактів. Слід зазначити, що це стосується найперше надійних джерел: стенограму радіопередачі, розміщену на персональному сайті, не слід використовувати як джерело.
• Факт — це те, що існує або існувало в реальності. У рамках енциклопедії фактом вважається твердження, із приводу якого існує консенсус учених та експертів у цій сфері. Довіряйте фактам, у тому числі фактам про думки, але не самим думкам. Для нас є фактом, що Земля обертається навколо Сонця. Те, що Сонце обертається навколо Землі, — не факт. Те, що, на думку Птолемея, Сонце обертається навколо Землі — знову факт. Не треба в обов'язковому порядку запитувати посилання на загальновідомі твердження, із приводу яких серйозні сумніви неможливі (наприклад, що Земля — планета Сонячної системи).
• Думка — це точка зору, якої хто-небудь дотримується, зміст якої може бути, а може й не бути таким, що вдається перевірити. Однак те, що якась людина або група осіб дотримується цієї думки, є фактом, що може бути опублікований у Вікіпедії (за умови перевіреності цього факту, тобто, якщо надано достовірне джерело, яке засвідчує, що людина або група дійсно дотримуються подібної думки). Тобто, не факт, що Бог існує, однак безсумнівний факт, що так думає безліч релігій.
• Первинне джерело — це документ або людина, що надають прямі докази фактам, іншими словами, джерело, гранично близьке до описуваної ситуації. Найчастіше під цим мається на увазі текст, отриманий від учасника якої-небудь події або його безпосереднього спостерігача. Це може бути офіційна заява, репортаж журналіста з місця подій, автобіографічний добуток. Статистика, зібрана авторитетним агентством, також може служити як первинне джерело. Як правило, у статтях Вікіпедії варто опиратися не на первинні джерела, а використовувати вторинні, у яких коректно використаний первинний матеріал. Для коректного використання багатьох першоджерел, особливо в галузі історії, потрібна спеціальна підготовка. У статтях можна використати первинні джерела, тільки якщо вони були опубліковані в надійному джерелі. Наприклад, стенограма радіопередачі, опублікована на сайті радіостанції, або історичні документи, зібрані в збірнику, що заслуговує довіри (наприклад, Історія Львова в документах і матеріалах / За ред. М. В. Брик. — Київ: Наукова думка, 1986).
• Вторинне джерело описує одне або кілька первинних. Вторинні джерела у вигляді наукових статей і книг, виданих у наукових видавництвах (особливо опублікованих у наукових журналах), ретельно перевіряються і, як правило, містять точну інформацію, що дозволяє використати їх як надійні (авторитетні) джерела.
• Третинне джерело, своєю чергою, узагальнює вторинні. Енциклопедії в переважній більшості випадків є третинними джерелами.

Коли ви пишете статтю, намагайтеся посилатися на джерела. Найкраще це робити, використовуючи в тексті статті примітки, укладені в теги: <ref>Посилання на джерело</ref>. У кінець статті потрібно вставити тег <references/>, після чого там з'явиться Ваш список посилань. Докладніше про коректне цитування див. у статті Вікіпедія:Посилання на джерела.

Матеріал без джерел

У деяких випадках той чи інший редактор Вікіпедії може вставити у текст інформацію, яку він десь чув або читав, але не може точно згадати, де саме. Наприклад, ствердження «Ми використовуємо можливості мозку тільки на 10 %» або «25-й кадр є потужним засобом впливу в рекламі», незважаючи на широке поширення, не є апріорними фактами.

Для подібних висловлень дуже важливо знайти надійне джерело інформації, інакше інші користувачі можуть засумніватися в їхній правдивості й почати вилучати її. Якщо ви додали інформацію до статті, то відповідальність за підтвердження її джерелами лежить на вас. Ніхто не повинен доводити вам, що додана інформація неправдива, це вам належить підтвердити її джерелами інформації.

Що робити?

Якщо ви сумніваєтеся у правдивості якої-небудь інформації, але не маєте повної, заснованої на джерелах упевненості в помилці, не слід відразу вилучати сумнівний фрагмент, тому що деякі учасники можуть звинуватити вас у тім, що ви не дали їм шансу на поліпшення статті (у цілому це складає враження агресивних дій). Тому краще ставити після сумнівних висловлювань шаблон {{fact}}. Видаляти сумнівну інформацію (без авторитетних джерел) треба лише в тому випадку, якщо ви впевнені в тому, що вона неправдива, або якщо на шаблон {{fact}} не було реакції протягом як мінімум двох тижнів. Також можливе вилучення сумнівної інформації, якщо до такого рішення автори статті прийдуть в обговоренні.

Якщо основний зміст статті являє собою неправдиві висловлювання і ви не бачите можливостей для її поліпшення, статтю варто запропонувати до вилучення на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення.

У біографіях людей, що живуть нині

Непідтверджений матеріал, що може розглядатися як критичний, негативний або здатний викликати негативне ставлення до людини, що живе нині, повинен негайно вилучатися й не повинен переміщуватися на сторінку обговорення. Це стосується як статей про персоналії, так і розділів, їм присвячених. Пам'ятайте, що ви пишете статтю для енциклопедії, а не для жовтої преси.

Коли не потрібні джерела

У деяких випадках надання джерел не потрібно або навіть є небажаним. Зокрема, не слід вимагати підтвердження загальновідомих фактів. У статтях, присвячених творам мистецтва (фільмам, книгам тощо), а також комп'ютерним іграм, немає необхідності підтверджувати додатковими джерелами інформацію, що міститься в самому предметі статті. Однак, якщо мова йде про які-небудь факти, про які не можна довідатися з даного фільму або гри, джерело повинно бути наведене. Також не обов'язково підтверджувати посиланнями на опубліковані джерела дані, які кожен може легко перевірити — кількість поверхів у пам'ятнику архітектури, зміст малюнків на грошових купюрах тощо.

Остерігайтеся хибної авторитетності

Не довіряйте сліпо твердженням про авторитетність (надійність) якого-небудь джерела. Наукові ступені означають авторитет тільки в тій галузі, у якій вони були отримані (та й то не завжди). Вебсайти з безліччю посилань можуть бути зовсім недостовірними. Яскравий приклад тому — опис теорії людських потреб Вільяма Теллі, опублікований на сайті Віта Ценева: і сам Теллі, і його теорія були придумані автором для студентського реферату. Перше питання, що ви повинні задати собі, — хто відповідає за сайт, на який ви хочете послатися? Яка їхня кваліфікація й політика редагування сайту? В Інтернеті хто завгодно може опублікувати що завгодно.

Намагайтеся використати як джерела публікації людей зі ступенем не нижче кандидата наук або відомих експертів у даній галузі. Варто більше довіряти авторам, які працюють у державних вишах та інститутах — Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук України, Національній академії медичних наук України тощо. З більшим сумнівом у достовірності варто ставитися до публікацій, про авторів яких зазначене членство в «громадських академіях», таких як Академія наук вищої школи України, Міжнародна академія інформатизації, Академія тринітаризму, Міжнародна слов'янська академія наук (хоча саме по собі членство в тих чи інших академіях не означає автоматичної довіри або недовіри) тощо.

Чи є автор знаним експертом у даній галузі?

Для визначення цього потрібно відповісти на кілька питань:

• чи публікувалися роботи автора з цієї теми в авторитетних наукових журналах?
• чи були отримані негативні відгуки від відомих експертів у даній галузі на попередні або нинішню публікації автора?
• чи посилаються на роботи автора як на достовірне джерело інші автори, що працюють у даній галузі, у своїх статтях (також опублікованих у наукових журналах)?
• чи є у автора науковий ступінь з цієї галузі знань?

Незвичайні твердження вимагають серйозних доказів

Деякі ситуації вимагають особливо уважно й скептично поставитися до джерел інформації, на підставі яких зроблені твердження:

• ті, що викликають подив або є важливими, але маловідомими;
• викликають подив або є важливими та пов'язані з поточними подіями, що не висвітлювалися в ЗМІ;
• про висловлення якої-небудь особи, що виглядають нехарактерними, незвичайними або суперечними раніше висловленим;
• суперечливі або такі, що не узгоджуються із загальноприйнятими в науковому співтоваристві теоріями (особливо, якщо прихильники вважають, що їх навмисно замовчують);
• ті, що претендують на наукові відкриття або винаходи;
• здатні заплямувати честь людини, принизити її гідність.

Оцінка джерел

• Найбільш надійне (авторитетне) джерело — стаття в поважному науковому журналі. На відміну від книги, яку може кожен опублікувати власним коштом або за рахунок видавця, статті в таких журналах проходять експертизу, здійснювану провідними вченими. Публікації в закордонних журналах можна знайти, користуючись спеціалізованою пошуковою системою scholar.google.com. Хоча лише відносно невелика кількість повних текстів статей буде доступно безкоштовно (якщо ви займаєтеся цим удома, а не на бібліотечному комп'ютері), ви принаймні зможете ознайомитися з їхніми анотаціями (abstract). Також можна користуватися системою elibrary.ru (перевагою є те, що в результатах пошуку ви зможете побачити найближчу до Вас організацію, яка має підписку на цю базу даних), а також пошуковою системою видавничого будинку Elsevier.

• Оцінка вірогідності книги, як ми вже відзначали, становить деякі труднощі, тому що більшість із них не проходить наукової експертизи. З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованих:
  • видавництвами провідних українських вишів і інститутів Національної академії наук України;
  • авторами, що є шановними експертами в даній області.

Також запитайте себе:

• Чи немає в публікатора яких-небудь інтересів у даній галузі, які можуть спотворити представлену інформацію? Пам'ятайте, що прихильність до якоїсь сторони в конфлікті не завжди відразу видна, а підміна інформації не завжди самоочевидна. Сама по собі прихильність радикальній точці зору не є підставою для повного ігнорування джерела, однак учасникам варто уникати використання інформації екстремістських організацій (таких як Аль-Каїда). Такі джерела можна використати тільки для інформування про них самих або про їхню точку зору. Також варто уникати використання заяв органів влади або чиновників, які можуть містити елементи пропаганди або дезінформації, як авторитетних (надійних) джерел. Так, не слід писати в статті, що «війна в Чечні була завершена в 2001 році» або що «західна й російська пропаганда роблять усе можливе, щоб переконати своїх обивателів, що іслам — це тероризм», але цілком коректно написати, що «У грудні 2004 року президент Володимир Путін заявив, що війна в Чечні закінчилася ще три роки тому» або що «на думку лідера чеченських сепаратистів Шаміля Басаєва, „західна й російська пропаганда роблять усе можливе, щоб переконати своїх обивателів, що іслам — це тероризм“» (пославшись на відповідні джерела).
• А вони там були? Варто розрізняти слова очевидців і коментаторів. Слова очевидців — первинне джерело інформації, коментаторів — вторинний. І те, і інше може бути достовірним джерелом, але їх варто розрізняти.
• Що інші люди говорять про це джерело? Може бути, багато хто вважає його недостовірним? Або про нього взагалі ніхто не згадує?
• Як дане джерело узгоджується з іншими фактами? чи описуються інші ситуації вірогідно, з відбиттям різних аспектів ситуації?
• А чи є це джерело доступним для інших? Будь-який користувач повинен мати можливість перевірити інформацію, викладену Вами. Джерела повинні бути доступні незалежному читачеві (хоча й не обов'язково бути доступні в мережі Інтернет). Якщо мова йде про книгу, перевірте, є чи вона в каталогах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або Бібліотеки Конгресу США.
• А чи використовувалося кілька первинних джерел? Чи не заснований матеріал, який Ви хочете використати, на показаннях тільки одного очевидця?

Використовуйте кілька джерел

Оскільки усвідомлене й неусвідомлене перекручування інформації не завжди самоочевидне, не слід задовольнятися одним джерелом. Знайдіть інші й звірте. Якщо кілька джерел збігаються й у жодного з них немає причин для перекручування інформації (або причини можуть бути, але вони мають під собою різні мотиви), інформація може вважатися достовірною. Пам'ятайте, однак, що ми тільки переказуємо опубліковане в достовірних джерелах, але не додаємо своєї думки.

Незалежні вторинні джерела

Незалежні вторинні джерела повинні відповідати наступним вимогам:

• існує незалежний від авторів редакторський контроль і перевірка фактів;
• джерела не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін;
• джерела можуть давати своє трактування інформації.

Навіть маючи одні й ті самі первинні джерела, різні аналітики можуть приходити до різних висновків з приводу отриманої інформації. Насправді, багато вторинних джерел шукають і знаходять такі первинні джерела, які погодяться з їхньою точкою зору. Найкращий спосіб позбутися перекручувань — навмисних чи ненавмисних — і помилок — очевидних чи неочевидних — це звіряти інформацію з іншими вторинними джерелами.

Використання онлайнових джерел і самвидаву

Оцінка надійності

Оцінюйте онлайнові джерела так само, як і будь-які інші. Природа середовища, у якій поширюється інформація, сама по собі ніяк не впливає на визнання її достовірної. Всі матеріали повинні аналізуватися з урахуванням процесів і людей, які стояли за їхнім створенням.

Публікаціям у джерелах, за якими стоять групи професійних репортерів, редактори, що перевіряють надійність інформації, керівників й адвокатів, таких як Рейтер, УНІАН, BBC, можна довіряти й використати їх як надійні джерела у Вікіпедії. На іншому полюсі шкали вірогідності перебувають персональні веб-сторінки, блоги, форуми, матеріали Usenet-груп, які, як правило, неприйнятні як джерела.

Вікі, форуми, блоги, Usenet

Пости, повідомлення й статті у вікі, форумах, блогах і Usenet не повинні використовуватися як первинні або вторинні джерела, оскільки в них:

• здебільшого неможливо вірогідно визначити автора тексту;
• тексти здебільшого не редагуються й не проходять перевірку на вірогідність фактів;
• зміст тексту може в будь-який момент змінитися.

Винятки з даного правила див. у розділі «Самвидав».

«Самвидав»

Під самвидавом у рамках чинних правил розуміються опубліковані джерела, які не були предметом якої-небудь незалежної перевірки фактів, або коли ніхто не стоїть між автором й актом опублікування. Зокрема, мова йде про персональні веб-сайти і книги, видані коштом авторів. Будь-хто може створити веб-сайт або видати книгу й претендувати на статус експерта в якій-небудь галузі. З цієї причини персональні блоги й веб-сайти, книги, видані за рахунок авторів, як правило, не є прийнятними джерелами.

«Самвидав» як джерело біографічної інформації

Матеріали з «самвидавчих» джерел, опубліковані як онлайн, так й у вигляді книг і брошур, можуть бути використані в біографічних статтях, якщо немає обґрунтованих сумнівів щодо авторства цих матеріалів і виконані наступні умови:

• інформація повинна бути суттєвою для розкриття теми (наприклад, основні біографічні відомості);
• інформація не повинна бути сумнівною (спірною);
• у матеріалах не повинно бути надмірного самозвеличування;
• інформація повинна стосуватися тільки предмета статті й не повинна містити тверджень про треті особи або події, що не стосуються безпосередньо предмета;
• інформація повинна бути верифікованою з інших джерел.

Про «самвидавчі» матеріали варто говорити тільки як про точку зору видавця, але не як про факт, доти, поки не знайдене незалежне підтвердження цієї точки зору. Значимість «самвидавчого» матеріалу повинна визначатися репутацією видавця.

Резюме: якщо «самвидавче» джерело надійне, то й інші надійні джерела неодмінно будуть його цитувати, у противному випадку варто уникати використання «самвидавчих» матеріалів.

«Самвидав» як вторинне джерело

Не слід використовувати як вторинні джерела персональні вебсайти, блоги й «самвидавчі» публікації. Мається на увазі, що такі публікації можна використати тільки як джерела інформації про самого автора книги або власнику сайту, але не про інші особи і явища. Причина цього полягає в тому, що такі джерела є неверифікованими й можуть містити недостовірну інформацію.

Релігійні, екстремістські й повстанські веб-сайти

До веб-сайтів і публікацій політичних партій і релігійних груп варто ставитися з обережністю, незважаючи на те, що ні політична приналежність, ні релігійні переконання не є самі по собі причинами, щоб не використати джерело.

Широко відомі екстремістські або навіть терористичні групи політичного, релігійного, расистського або іншого спрямування не слід використовувати як джерела для Вікіпедії, окрім як у якості первинних джерел, тобто, вони можуть використовуватись в статтях, що стосуються поглядів таких організацій. Але навіть у цих випадках вони повинні використовуватись з великою обережністю й бути підкріплені іншими джерелами.

Веб-сайти компаній і організацій

При використанні як джерела веб-сайтів компаній або організацій варто проявляти обережність. Незважаючи на те, що компанія або організація сама по собі є гарним джерелом інформації, воно об'єктивно є упередженою. Американська Асоціація Виробників Продуктів зацікавлена в просуванні продуктів, так що для збереження нейтральної точки зору не покладайтеся винятково на неї, особливо, якщо доступні інші надійні джерела. Проявляйте особливу обережність при використанні веб-сайта як джерело, якщо компанія або організація є сумнівною.

Онлайнові чи офлайнові джерела?

Повнотекстові онлайнові джерела так само прийнятні, як й офлайнові, якщо вони такої ж якості й надійності. Читачі можуть надавати перевагу онлайновим джерелам, оскільки вони легко доступні.

Якщо ви знайшли друковане джерело, на яке не поширюються авторські права, або доступне на сумісних ліцензійних умовах, додайте його у Вікіджерела і дайте на нього посилання (на додаток до звичайної вказівки джерела). Багато важливих не захищених авторським правом книг вже були викладені в мережевий доступ іншими проектами.

Точність посилань на офлайнові джерела й полегшення їхнього пошуку

Більшість із найбільш надійних і достовірних джерел у цей час доступні тільки в друкованому виді. Якщо ви не знайшли якісних, придатних онлайнових джерел, спробуйте пошукати інформацію в книгарні або бібліотеці.

Посилання на використані друковані джерела слід давати за таким зразком:

• Автор А. А. Заголовок / відп. В. В. Відповідальний (перекладач, редактор і т. ін.). — Номер видання. — Місце видання : Видавництво, рік видання. — Номер(и) цитованої сторінки (сторінок). — ISBN xxxxxxxxxx.

Наприклад:

• Іванов І. І. Квантова хімія / ред. П. П. Петров. — 2-е вид. — К. : Наукове видавництво, 2000. — С. 100—101. — ISBN 1234567890.

За можливості в посилання на використане друковане джерело варто включати номер ISBN для полегшення читачам пошуку використаної літератури за допомогою пошукових систем.

Для розміщення інформації про використані друковані джерела рекомендується застосовувати шаблони {{книга}} і {{стаття}}.

Джерела іноземними мовами

Для зручності читачів української Вікіпедії треба по можливості наводити україномовні джерела. Україномовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами іншими мовами при рівній якості й надійності. Наприклад, не слід використовувати як джерело газету іноземною мовою, якщо є еквівалентна стаття українською. Проте, джерела іноземними мовами прийнятні з умовою можливості перевірки, подібно тому ж критерію для україномовних джерел.

Пам'ятайте, що переклади, виконані як редактором Вікіпедії, так і професійним перекладачем, можуть містити помилки. У принципі, читачі повинні мати можливість самостійно перевірити, що ж насправді сказано в оригінальному матеріалі, чи він був опублікований джерелом, чи заслуговує довіри і чи коректно перекладений. Таким чином, коли оригінальний матеріал написаний мовою, відмінною від української:

• якщо дається пряме посилання на джерело, опубліковані переклади зазвичай мають перевагу над перекладами, що виконані редакторами Вікіпедії;
• якщо редактори Вікіпедії використовують у статті, як цитати, свій власний переклад іншомовного джерела, необхідно навести повну цитату іншомовного оригіналу, щоб читачі могли перевірити оригінальну інформацію і коректність перекладу.

Джерела й посилання

При написанні статті варто використати авторитетні джерела. При додаванні зовнішніх посилань варто керуватися правилами й порадами Вікіпедія:Як редагувати статтю#Посилання й Вікіпедія:Посилання на джерела. У першу чергу потрібно віддавати перевагу внутрішнім посиланням Вікіпедії. У випадку, якщо є кілька варіантів зовнішніх посилань, варто віддавати перевагу посиланням, які задовольняють критеріям для авторитетних джерел.