Білодід Олександр Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
доповнення, джерела |
м вилучено Категорія:Випускники Київського університету; додано Категорія:Випускники філологічного факультету Київського університету за допомогою HotCat |
||
| Рядок 56: | Рядок 56: | ||
[[Категорія:Українські мовознавці]] |
[[Категорія:Українські мовознавці]] |
||
[[Категорія:Уродженці Харкова]] |
[[Категорія:Уродженці Харкова]] |
||
[[Категорія:Випускники Київського університету]] |
[[Категорія:Випускники філологічного факультету Київського університету]] |
||
[[Категорія:Науковці Київського університету]] |
[[Категорія:Науковці Київського університету]] |
||
Версія за 15:16, 25 вересня 2018
| Білодід Олександр Іванович | |
|---|---|
| Народився |
11 жовтня 1934 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
6 квітня 2012 (77 років) Київ, Україна |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] (1957) |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1977) |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Батько | Білодід Іван Костянтинович |
Олекса́ндр Іва́нович Білоді́д (11 жовтня 1934, Харків — 6 квітня 2012, Київ) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1977). Професор (1981). Син академіка АН УРСР і АН СРСР Івана Білодіда.
Біографія
1957 року закінчив філологічний факультет Київського університету.
З 1960 працював у ньому (з 1963 — старший викладач, з 1987 — завідувач кафедри української мови, з 1992 по 1997 — завідувач кафедри історії української мови).
Наукова діяльність
1964 року захистив кандидатську дисертацію «Питання становлення українського вокалізму в лінгвістичній інтерпретації О. О. Потебні», 1977 — докторську дисертацію «Грамматическая концепция А. А. Потебни в истории отечественного языкознания».
Білодіду належать праці з теорії і практики перекладу, історії фонетики української мови, теорії граматики, історії вітчизняного мовознавства:
- «Граматична концепція О. О. Потебні» (1977),
- «Київ та історія лінгвославістики» (1983, у співавторстві),
- «Послання до єпископів християнської церкви Марка Антонія Господневича (Де-Домініса)»,
- «Пам'ятки братських шкіл на Україні» (1988),
- «Про Миколу Макаренка» (1989).
Автор сценаріїв науково-популярних фільмів про Пересопницьке Євангеліє, Петра Могилу та ін.
Співукладач «Англо-російського словника з хімії» (ч. 1—2, 1994), укладач «Термінологічного посібника з хімії» (1996).
Погляди
Написав післямову до книги Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко», де сказано:
«Поява книги Олеся Бузини — книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово „повалення“ — ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова» [1].
Виноски
Література
- Пилипчук Р. В. Білодід Олександр Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 808.
- І. А. Стоянов. Білодід Олександр Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
Джерела
- Білодід Олександр (Олесь) Іванович. Енциклопедія Київського університету. Науково-дослідна частина, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Процитовано 25.09.2018.
{{Linguist-stub}