Ксенотим

Ксенотим.

Ксенотим (рос. ксенотим, англ. xenotime, нім. Xenotim m) — мінерал класу фосфатів.

Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).

Ксенотим вперше був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда. Ксенотим (Y) вперше був описаний Франсуа Салліссом Беуданом, а ксенотімом (Yb) 1999 року Гарві М. Баком, Марком А. Купером, Петром Черні, Джоелом Гріцем і Френком К. Хоуторном.

Загальний опис

Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію (Y) та ітербію (Yb) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO₄] або Yb [PO₄], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO₄].

Ксенотим Y [PO₄] містить 55-63% Y₂O₃ і 25-27% P₂O₅.

Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.

Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.

Сингонія тетрагональна.

Кристали призматичні, дипірамідальні.

Твердість 4–5.

Густина 4,3.

Крихкий.

Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.

Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.

Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.

Збагачується аналогічно монациту.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.

Посилання

• Mineralienatlas:Xenotim-(Y) und Mineralienatlas:Xenotim-(Yb) (Wiki)
• Mineralien-Lexikon - Xenotim
• Webmineral - Xenotime-(Y) und Xenotime-(Yb) (engl.)
• MinDat - Xenotime (engl.)