Кільчасті черви: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 130.180.211.199 (обговорення) до зробленого Brunei
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 4: Рядок 4:
| trend =
| trend =
| image = Regenwurm1.jpg
| image = Regenwurm1.jpg
| image_width = багато [[паразит]]ичних та [[мутуалізм|мутуалістичних]] видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (''[[Lamellibrachia]]'').
| image_width = 250px
| image_caption = [[Дощовий черв'як]]
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| subregnum = [[Справжні багатоклітинні]] (Eumetazoa)
| unranked_phylum = [[Двобічно-симетричні]] (Bilateralia)
| unranked_phylum2 = [[Первиннороті]] (Protostomia)
| phylum = '''Annelida''' (Lamarck, [[1809]])
| subdivision_ranks = Класи
| subdivision =
* [[Багатощетинкові черви]] (Polychaeta)
* [[Первинні аннеліди]] (Archiannelida)
* [[Пояскові]] (Clitellata)
**[[Малощетинкові]] (Olychochaeta)
**[[Branchiobdellida]]
**[[П'явки]] (Hirudinea)
* [[Мізостоміди]] (Myzostomida)
| ncbi = 6340
| wikispecies = Annelida
}}
{{Не плутати|Кільчасті черв'яги}}
'''Кільчасті че́рви''' або '''аннелі́ди''' або '''кільчаки́''' (Annelida, від {{lang-la|annelus}} — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато [[паразит]]ичних та [[мутуалізм|мутуалістичних]] видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (''[[Lamellibrachia]]'').


[[Целом]] у них поділений перегородками на сегменти, які представлені як зовнішні кільця (звідки і назва типу), відсутній або спрощений у деяких [[П'явки|п'явок]] і [[первинні аннеліди|первинних аннелід]]. Із сегментацією тіла пов'язана [[метамерія]] (сегментація) внутрішніх органів — [[нервова система|нервової]], [[видільна система|видільної]] та [[кровоносна система|кровоносної]] систем. Завдяки перегородкам, аннеліда при пошкодженні втрачає лише певні сегменти тіла. Висока здатність до регенерації.
[[Целом]] у них поділений перегородками на сегменти, які представлені як зовнішні кільця (звідки і назва типу), відсутній або спрощений у деяких [[П'явки|п'явок]] і [[первинні аннеліди|первинних аннелід]]. Із сегментацією тіла пов'язана [[метамерія]] (сегментація) внутрішніх органів — [[нервова система|нервової]], [[видільна система|видільної]] та [[кровоносна система|кровоносної]] систем. Завдяки перегородкам, аннеліда при пошкодженні втрачає лише певні сегменти тіла. Висока здатність до регенерації.
Рядок 41: Рядок 20:
'''Нервова система''': у кільчастих червів — вузлового типу, але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена навкологлотковим кільцем, черевним нервовим ланцюжком та нервами, що відходять до різних органів. У кільчастих червів добре розвинені органи чуттів. У багатьох є очі; органи слуху побудовані за принципом локаторів; наявні також смакові рецептори та нюхові клітини.
'''Нервова система''': у кільчастих червів — вузлового типу, але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена навкологлотковим кільцем, черевним нервовим ланцюжком та нервами, що відходять до різних органів. У кільчастих червів добре розвинені органи чуттів. У багатьох є очі; органи слуху побудовані за принципом локаторів; наявні також смакові рецептори та нюхові клітини.


'''Розмноження''': трахен трахен чпокен чпокен а а а и всё школота
'''Розмноження''': за способом розмноження кільчасті черви як роздільностатеві, так і [[гермафродит]]и. Дощові черви — гермафродити, але запліднення у них перехресне. Морські черви — роздільностатеві тварини. Запліднення яєць відбувається у воді. У дощового черв’яка розвиток прямий, а у деяких представників типу (нереїда) зі заплідненого яйця утворюється личинка (розвиток з перетворенням). У всіх представників типу добре виражена регенерація.

До типу Кільчасті черви належать класи: Малощетинкові черви, Багатощетинкові черви, П’явки. Представниками малощетинкових червів є дощовий черв’як, трубочник; багатощетинкових — [[піскожил]], нереїда; п’явок — несправжньокінська, медична п’явка.

Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п’явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п’явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об’єкт лабораторних експериментів.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 15:15, 2 жовтня 2018

{{Картка:Таксономія | fossil_range = | name = Кільчасті черви, кільчаки, аннеліди | trend = | image = Regenwurm1.jpg | image_width = багато паразитичних та мутуалістичних видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (Lamellibrachia).

Целом у них поділений перегородками на сегменти, які представлені як зовнішні кільця (звідки і назва типу), відсутній або спрощений у деяких п'явок і первинних аннелід. Із сегментацією тіла пов'язана метамерія (сегментація) внутрішніх органів — нервової, видільної та кровоносної систем. Завдяки перегородкам, аннеліда при пошкодженні втрачає лише певні сегменти тіла. Висока здатність до регенерації.

Тіло кільчастих червів двобічно симетричне, у поперечному розрізі кругле. Воно почленоване на велику кількість сегментів (до 900); зовнішня сегментація збігається з розташуванням поперечних перегородок у середині тіла. У кожному сегменті повторюються певні деталі будови (щетинки, нервові вузли, органи виділення). Розміри варіюють від 1 мм до 3 м. Кільчасті черви — тризародковошарові організми. Шкірно-м’язовий мішок у них розвинений краще, ніж у плоских і круглих червів. Він складається з одного шару епітелію та двох шарів м’язів: кільцевих та поздовжніх. Завдяки кільцевим м’язам тіло подовжується і стає тоншим, завдяки поздовжнім — укорочується і потовщується. У рухах беруть участь і допоміжні придатки — щетинки, які розташовані поодиноко або пучками правильними поздовжніми рядами. Характерною особливістю типу є наявність вторинної порожнини тіла. Від первинної порожнини тіла вона відрізняється тим, що має власні стінки, вистелені особливим епітелієм, який відділяє порожнину тіла від оточуючих тканин та органів.

Травна система: кільчастих червів складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу і кишечника, який закінчується анальним отвором. У дощових черв’яків є воло (розширення стравоходу). Перетравлювання їжі відбувається в кишечнику.

Кровоносна система:У зв’язку з ускладненням будови та збільшенням активності у кільчастих червів уперше з’являється кровоносна система замкненого типу, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Кровоносна система забезпечує транспортування поживних речовин і газів та здійснює захист.

Дихальна система: дихання здійснюється через усю поверхню шкіри, багату на кровоносні судини. Спеціальні органи дихання — зябра (вирости шкіри) — мають тільки деякі морські кільчасті черви.

Видільна система: представлена парними трубочками (метанефридіями) в кожному сегменті тіла.

Нервова система: у кільчастих червів — вузлового типу, але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена навкологлотковим кільцем, черевним нервовим ланцюжком та нервами, що відходять до різних органів. У кільчастих червів добре розвинені органи чуттів. У багатьох є очі; органи слуху побудовані за принципом локаторів; наявні також смакові рецептори та нюхові клітини.

Розмноження: трахен трахен чпокен чпокен а а а и всё школота

Див. також

Посилання