Кий (князь): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
jjjjjjjjjjjjjj |
м Відкинуто редагування 93.74.6.15 (обговорення) до зробленого Shmurak Мітка: Відкіт |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| ⚫ | |||
[[Файл:Ky|міні]] |
|||
| ⚫ | |||
{{Монарх |
{{Монарх |
||
| ім'я = Кий |
| ім'я = Кий |
||
| Рядок 29: | Рядок 28: | ||
}} |
}} |
||
[[Файл:Kyi, Czech, Khoryv and Lubed in der Radziwiłłchronik.jpg|thumbnail|280px|right|Кий, Щек, Хорив і Либідь ([[мініатюра]] [[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]])]] |
[[Файл:Kyi, Czech, Khoryv and Lubed in der Radziwiłłchronik.jpg|thumbnail|280px|right|Кий, Щек, Хорив і Либідь ([[мініатюра]] [[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]])]] |
||
[[Файл:Князь Кий захищає фортецю Києвець.487 рік.jpg|thumb|280px|right|Князь Кий захищає фортецю Києвець. 487 рік]] |
|||
[[Файл:Kiy R.jpg|thumb|200px|[[Кий (срібна монета)|Пам'ятна монета «Кий»]] номіналом 10 гривень присвячена князю Кию]] |
[[Файл:Kiy R.jpg|thumb|200px|[[Кий (срібна монета)|Пам'ятна монета «Кий»]] номіналом 10 гривень присвячена князю Кию]] |
||
[[Файл:Coin of Ukraine 900 Povist mynulyh lit A.jpg|thumb|right|200px|Кий, Щек, Хорив, Либідь на аверсі [[900 років «Повісті минулих літ» (срібна монета)|срібної монети НБУ "900 років «Повісті минулих літ»]], 2013]] |
[[Файл:Coin of Ukraine 900 Povist mynulyh lit A.jpg|thumb|right|200px|Кий, Щек, Хорив, Либідь на аверсі [[900 років «Повісті минулих літ» (срібна монета)|срібної монети НБУ "900 років «Повісті минулих літ»]], 2013]] |
||
Версія за 16:46, 9 жовтня 2018
| Кий | |
|---|---|
 | |
| Князь східних полян | |
| Правління | V-VI століття |
| Наступник | Олег |
| Біографічні дані | |
| Релігія | язичництво |
| Національність | поляни[1] |
| Народження | V ст. |
| Смерть |
VI ст. Київ |
| Династія | Київичі |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
![[1]](#cite_note-[https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kyi,_Czech,_Khoryv_and_Lubed_in_der_Radziwi%25C5%2582%25C5%2582chronik.jpg_https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kyi,_Czech,_Khoryv_and_Lubed_in_der_Radziwi%25C5%2582%25C5%2582chronik.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1){kind=link}
Кий (давньорус. Кыи) — легендарний засновник Києва, полянський князь, один із трьох братів (Кий, Щек і Хорив, мали сестру Либідь), які, згідно з «Повістю врем'яних літ», жили на дніпровських горах і збудували на правому високому березі Дніпра місто, що назвали на честь старшого брата Київ. Також Кия назвали засновником містечка Київець на Дунаї. Від Кия та його братів літописці виводили полянське плем'я.
Паралельні свідчення
У вірменській «Історії Тарона» Зеноба Глака (VIII ст.) згадано, що три брати: Куар, Мелтей (Міле) і Хореан заснували три міста в країні Полуні, а через якийсь час вони разом побудували поселення на горі Керкей, де був простір для полювання, багато трав та дерев. Ця оповідь своїми іменами та деталями дуже нагадує свідчення київського літописця. Пояснення цьому можна знайти як у спільному джерелі (ймовірно, скіфському) української та вірменської легенд, так і у спільному міфологічному сюжеті, використаному для пояснення заснування міста.
Візантійські джерела повідомляють, що полянський князь Кий (в оригіналі Кувер) в юнацькі роки виховувався при дворі імператора Юстиніана І, у Константинополі прийняв християнство, тут же здобув освіту. «Мав велику честь від царя», одержав бенефіцій у Нижньому Подунав'ї, де заснував «градок Києвець», але через спротив місцевих племен не зміг там закріпитися. Тому Кий повернувся додому, де «заклав» (напевно, розбудував або переніс з іншого міста) свою столицю Київ.
За іншими свідченнями візантійців, Кий був сучасником імператора Іраклія (роки життя — 575—641). Як докладно пише його сучасник Іоанн з Нікіу, «силою Святого і Животворного Хрещення, ним прийнятого, він перемагав усіх варварів і язичників». Про дружні зв'язки давньоруського князя з візантійським імператорським двором свідчить і «Повість минулих літ».
Археологічні свідчення
На Полянській землі — Київщині — у VI–VII столітті сходилися кордони трьох культурних груп пам'яток — празької, пеньківської та колочинської культур, а у VIII-X ст.ст. — Лука-Райковецької та волинцівської. Київ від самого початку був центром не одного, а кількох племінних угруповань.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Етногенез українців.
.
Текст «Повісти временних літ»
«И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третьему Хоривъ, и сестра их Лыбѣдь. И сѣдяше Кий на горѣ, кдѣ нынѣ увозъ Боричевъ, а Щекъ сѣдяше на горѣ, кдѣ нынѣ зовется Щековица, а Хоривъ на третьей горѣ, отнюдуже прозвася Хоривіца; створиша городокъ, во имя брата ихъ старѣйшаго, и нарекоша его Киевъ. И бяше около города лѣсъ и боръ великъ, и бяху ловяще звѣрье. Бяхуть бо мудрѣ и смыслени, и нарицахуся Поляне, отъ нихъ же суть Поляне Кияне и до сего дни.
Инии же, не вѣдуще, ркоша, яко Кий есть перевозникъ бысть; у Киева бо перевозъ бяше тогда съ оноя страны Днепра, тѣмь глаголаху: на перевозъ на Киевъ. Аще бо быль перевозникъ Кый, то не бы ходилъ къ Царюграду; но сий Кий княжаше в роду своем; и приходившю ему къ царю не свѣмы, но токмо о семъ вѣмы, якоже сказають, яко велику честь приялъ есть от царя, которого не вѣмъ и при которомъ приходи цари. Идущю же ему опять, приде къ Дунаеви, и възлюби мѣсто и сруби городокъ малъ, и хотяше сѣсти с родомъ своимъ, и не даша ему близъ живущии; еже и до нынѣ нарѣчють Дунайци городіще Киевѣць. Киеви же прішедшю въ свой городъ Киевъ, ту и сконча животъ свой, и брата его Щекъ и Хоривъ и сестра ихъ Лыбѣдь ту скончашася. И по сей братьи почаша дѣржати родъ ихъ княжение въ Поляхъ…
(Подано за Іпатіївським списком.)
Фрагмент Яна Длугоша
Absumptis deinde Kyg, Szczyek et Korew, filii eorum et nepotes linea directa succedentes principabantur apud Ruthenos annis multis, donec successio huiusmodi ad duos fratres germanos Oszkald videlicet et Dyr pervenit.
Переклад:
„Після смерті Кия, Щека і Хорива, успадковуючи по прямій лінії, їхні сини і племінники багато років панували у русинів, поки спадкоємність не перейшла до двох рідних братів Аскольда і Діра“.
Князь Кий у Велесовій книзі
Прихильники автентичності Велесової книги відносять час життя Кия, Щека та Хорива до VII століття до нашої ери. Вважають, що вони не заснували, а лише укріпили стародавнє місто Куява, за переказами, „матір городів руських“.
Згідно з цими поглядами, Кий і його брати — сини легендарного патріарха Ора, які звели дитинці на київських горах у 640 році до н. е.: „Там і оселився Кий, що був засновником Києва“ (Велесова книга, д. 4г).
Після навали скіфів у VII ст. до н. е. старотець Орій розбудував Голунь на Ворсклі (відповідник стародавнього Гелона, згаданого Геродотом), а його сини розійшлися по Русі, ймовірно після смерті батька у 640 році до н. е. (згідно з д. 6в: „Од отця Ора до Діра (860) пройшло 1500 літ“). Спершу Кий разом із братами укріпив стародавню Куяву на Дніпрі, після чого Щек і Хорив подалися на Дунай, де розбудували Старокарпатську державу, яка проіснувала близько тисячі років, слугуючи заслоном від римлян.
Відомості про Кия зустрічаються в багатьох дощечках „ВК“, причому йдеться як про легендарного Кия І (брати: Щек, Хорив), так і про Кия ІІ.
Кия ІІ згадано у „Велесовій Книзі“ наприкінці VIII ст. нашої доби під час військових суточок з волзькими болгарами. Цей легендарний князь нібито правив на Русі 30 років (780-810); мав сина на ім'я Лебедян (він же Славер).
Час правління Кия та його наступників, згідно з „ВК“ (д. 36б):
780-810 — правління Кия ІІ: „Кий II помер, будучи нашим володарем тридцять літ“.
810-830 — правління Лебедяна-Славера: „Лебедян, який звався Славер, і той був двадцять літ“.
830-850 — правління Верена: „Верен з Великограддя також двадцять літ“.
850-860 — правління Сереженя: „Сережень — десять, і він останній“, мається на увазі останній перед варягами, що захопили Київ у 860-882 роках.
Вшанування пам'яті
- На честь його назвали місто Київ.
- У центрі Києва є Пам'ятник засновникам міста Києва, серед яких зображений і легендарний Князь Кий.
- На Поштовій присутня скульптурна композиція, що, на думку мера Києва Віталія Кличка, уособлює зокрема Кия в дитинстві[2][3]
Цікаві факти
Перська епічна поема „Шахнаме“ (Фірдуосі) зберігла імена історичних осіб від Кия, царської династії Киянідів: Кейгобад, Кейкавос (син Кейгобада); третій — Кейхосров (син Сіявуша — сина Кейгобада); четвертий — Кеймехраб (син Кейваджі сина Кейманеша сина Кейгобада); п'ятий — Гоштасб (син Лохрасба); шостий — Багман (син Есфандіяра сина Гоштасба); сьома — цариця Хумаї (дружина чи донька Багмана); восьмий — Дараб І (син Хумаї) — Дар'явауш; дев'ятий — Дараб ІІ[4].
Див. також
Примітки
- ↑ https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kyi,_Czech,_Khoryv_and_Lubed_in_der_Radziwi%C5%82%C5%82chronik.jpg
- ↑ Скульптура на честь засновників міста
- ↑ Кличко відкрив наземну частину Поштової площі та скульптурну композицію на честь засновників Києва
- ↑ Ільченко Володимир, (30 червня 2016). «Хто насправді заснував давню столицю України?». "UA Modna". Архів оригіналу за 04-07-2016.
![↑](#cite_ref-[https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kyi,_Czech,_Khoryv_and_Lubed_in_der_Radziwi%25C5%2582%25C5%2582chronik.jpg_https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kyi,_Czech,_Khoryv_and_Lubed_in_der_Radziwi%25C5%2582%25C5%2582chronik.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-0){kind=link}
Література
- В. М. Ричка. Кий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 284. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Посилання
- Кий — князь русі / Культура України
- Три брати — засновники Києва // Народні перекази та легенди
- До 1020-ліття хрещення України-Руси // Інтернет-представництво Президента України
- Князь Кий // Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава.— К.: Україна, 1996
- Найдавніша легенда про заснування Києва // Сайт „Трипілля“
- „И нарекоши имя ему Киев“. Князь Кий — легенди та бувальщина // День, № 114, 14.07.2006
- Скільки років місту Києву? // Дзеркало тижня» № 21, 29.05.2004
- Городище Кия // Веб-енциклопедія «Київ»
- Толочко, Петр Петрович. Миф о хозаро-иудейском основании Киева // Российская археология. — 2001. — № 2. — С. 38-42. — ISSN 08696063.
- Князь Кий — рицар короля Артура // Народна правда
- «Сидел Кий на горе…» // Сайт «1 сентября» (рос.)
- Володимир Ільченко. Князь Кий був іранцем? // Журнал «Mandry»
- Урок від князя Кия // Обозреватель (рос.)
- Дан Берест. Літочислення Києва (рос.)
- Пам'ятні та ювілейні монети України // Сайт НБУ
| Попередник Рус |
|
Князь східних полян V-VI ст. разом з братами |
|
Наступник Олег |
| ||||||||