Ідель-Урал

Прапор держави Ідель-Урал (за книгою Гаяза Ісхакі «Ідель-Урал», 1933)

Карта Ідель-Уралу

Ідель-Урал (Волга-Урал) — термін, що використовується для позначення фіно-угорських і тюркських країн Поволжя: Ерзяно-Мокшанії (Мордовії), Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії і Башкортостану.

Історія

Ідель-Урал на карті розпаду Російської імперії

Ідель-Урал в плані Романа Шухевича

Ідель-Урал у Чорноморській доктрині Юрія Липи

Карта Ідель-Уралу, продемонстрована у Києві на прес-конференції представників корінних народів Поволжя 21 березня 2018 року

Уперше про створення незалежної татарської держави заговорили під час Всеросійського мусульманського з'їзду в Москві, що відбувся у травні 1917 р. У серпні того ж року в Казані скликали спільний з'їзд представники різних структур: 1-го Всеросійського мусульманського з'їзду, 1-го Всеросійського мусульманського військового з'їзду, З'їзду Всеросійського мусульманського духовенства. Результатом зібрання стало обрання Міллі Меджлісу - колегіального керівного органу для мусульман тюрко-татар Внутрішньої Росії. Власне Міллі Меджліс і проголосив курс на автономію земель Ідель-Уралу.

Ідеологія

Величезний вплив на ідеї татарського націоналізму справили події в Чечні та на всьому Північному Кавказі на початку 1990-х.: Самопроголошення Чеченської Республіки Ічкерії, спроби створення Кавказького Емірату (інший варіант Кавказький Імамат) та введення шаріату.

Дані події сприяли спалаху радикальних ідей націоналізму та ісламізму, а так само зростанню активності різних організацій і рухів екстремістської спрямованості на території Татарстану і Башкортостану. Серед безлічі різних рухів особливо виділяються два — це Азатлик («Свобода») і Іттіфак-аль-Муслимін («Союз мусульман»).

Програмні принципи «Азатлик» багато в чому відповідають ідеологічній доктрині радикальної татарської партії «Іттіфак». Фактично, хоча це й не дуже виражено, в основі ідеологічної концепції відродження татарського народу, пропагованої «Азатлик», лежать три принципи, сформульовані ідеологами партії «Іттіфак»  — татарський націоналізм, тюркизм та ісламізм.

Націоналізм

Під першим принципом розуміється необхідність боротьби за національну незалежність татарського народу, засновану на положенні про право націй на самовизначення. При цьому в основі історико-філософського стрижня політичної ідеології лежить історіографічна концепція т.зв. «Татаризму». Азатлик виступає за встановлення незалежних татарських держав на «історичних татарських територіях», де в середні віки існували «татарські» держави (Кримське, Казанське, Астраханське, Сибірське ханства та ін.). У цьому контексті «Азатлик» ідеологічно близький до існуючої в Москві татарської партії «Ватан» («Батьківщина»), в програмі якої зафіксовані аналогічні цілі.

Тюркизм

Тюркизм в контексті культурно-історичної та геополітичної традицій визнається найважливішою основою татарського національного відродження (теза про татар як про складову частину тюркського світу). При цьому в основі духовних цінностей народу повинні знаходиться принципи ісламу (теза про татар як про частину ісламського світу; визнання за ісламом провідної ролі).

Протягом всього періоду свого існування союз надавав активну підтримку вимог керівництва кримсько-татарського національного руху.

Ісламізм

Торкаючись ісламського аспекту ідеології «Іттіфак» слід зазначити, що лідери партії завжди заявляли про себе як про прихильників ісламізації суспільства (наприклад, неодноразово заявлялося про необхідність введення в судочинство норм шаріату). Вони активно виступали за повернення віруючим мусульманам всіх мечетей. При цьому, мали місце випадки, коли подібні акції здійснювалися насильницьким шляхом (в 1990 р. Ф. Байрамова була однією з активних учасниць акції із захоплення будівлі Азімовської мечеті в Казані). Виходячи з принципів ісламської солідарності, партія різко засудила проведення федеральним центром антитерористичної операції в Чечні, виступила з підтримкою дій боснійських мусульман на Балканах. У ряді публікацій у «Алтин Урде», друкованому органі «Іттіфак», давалися позитивні оцінки рухам ісламського фундаменталізму, таким як «Талібан» в Афганістані.

Антисемітизм

У той же час, в партійній публіцистиці останніх років стали помітно проявлятися антисемітські тенденції. Це явище має місце в контексті оцінок розвитку міжнародних відносин, де США асоціюються з провідником політики «світового сіонізму», особливо у відносинах з ісламським світом.^{[джерело?]}

Ідеологи татарської незалежності

• Ісхакі Гаяз
• Акиш Алі
• Максуді Садрі
• Акчура Юсуф

Ідеологи башкирської незалежності

• Ахмет-Закі Валіді

Див. також

• Вільний Ідель-Урал
• Волго-Уральська історико-етнографічна область
• Чуваська центральна рада
• Прометеїзм
• Товариство співпраці націй Кавказу, Ідель-Уралу та України
• Волзька Булгарія
• Туран
• Пантюркізм
• Легіон Ідель-Урал

Посилання

• Офіційний сервер Республіки Татарстан  — Азатлик
• Офіційний сервер Республіки Татарстан  — Іттіфак
• Memoid.ru  — Прогнози про територіальний розпад пострадянської Росії
• РІА «Новий Регіон»  — Татарські націоналісти вимагають незалежності Казані від Москви
• Медіаспрут  — Націоналізм у Татарстані: міф чи реальність