Городецька культура: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
м вилучено Категорія:Археологія Пензенської області; додано Категорія:Археологічні культури Пензенської області за допомогою HotCat |
||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
[[Категорія:Археологічні культури Мордовії]] |
[[Категорія:Археологічні культури Мордовії]] |
||
[[Категорія:Археологія Нижньогородської області]] |
[[Категорія:Археологія Нижньогородської області]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Археологічні культури Пензенської області]] |
||
[[Категорія:Археологія Рязанської області]] |
[[Категорія:Археологія Рязанської області]] |
||
[[Категорія:Археологія Тамбовської області]] |
[[Категорія:Археологія Тамбовської області]] |
Версія за 05:08, 15 жовтня 2018
Городецька культура, культура городищ "рогожної кераміки" — археологічна культура залізної доби.
Існувала у 700 року до Р.Х. — 500 року після Р.Х..
Названа за розкопаному у 1898 році Василем Городцовим Городецькому городищу біля міста Спаськ-Рязанський.
Поширення
Була поширена у середньому й нижньому плині Оки, у долині річок Мокша й Цна та Середнього Поволжя. У Подонні займала верхів'я до впливу річки Вороніж. На заході за водорозділом з горішньою Окою межувала з верхньоокською культурою балтського народу голядь. На півночі межувала з дяківською культурою угро-фінського народу меря.
Городецька культура склалася на основі місцевих культур бронзової доби за участі племен абашевської культури й зрубної культури.
Племена городецької культури були беспосередніми пращурами мордви Середнього Поволжя.
Поселення й могильники
Представлена невеликими укріпленими родовими поселеннями, рідше - селищами, жертовниками, на пізньому етапі - і могильниками переважно з трупопокладеннями (за іншими даними могильники невідомі).
На поселеннях відкриті землянки, напівземлянки, наземні житла.
Поселення мають невеликий культурний шар, переважно. з фрагментами посуду.
Вироби
Характерні залізні вироби.
Особливість культури - кераміка з відбитками рогожі й тканини, гладка груба. У пізніший час кераміка лощена.
Господарка
Комплексне господарство: поряд із землеробством й скотарством важливе значення мали полювання й рибальство. Підтримувало торгівлю зі скіфами, племенами дяківської культури, з Покам'ям.
Культура у Пензенській області
Тривала у області від 500 року до Р.Х. до 150-300 року після Р.Х..
У Пензенській області була поширена у лісові зоні - на півночі й центрі області. Найдослідженіші городища: Ахунське (Пензенський район) й Катеринівське (Лунінський район).
Джерела
- Расторопов А. В. ГОРОДЕЦКАЯ КУЛЬТУРА / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001
- Археологічні культури Східної Європи
- Культури залізної доби Росії
- Культури залізної доби Європи
- Угро-фінські археологічні культури
- Археологічні культури Мордовії
- Археологія Нижньогородської області
- Археологічні культури Пензенської області
- Археологія Рязанської області
- Археологія Тамбовської області
- Археологічні культури Чувашії