Закон Янте: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
категоризація |
||
| Рядок 51: | Рядок 51: | ||
[[Категорія:Культура Скандинавії]] |
[[Категорія:Культура Скандинавії]] |
||
[[Категорія:Соціологія]] |
[[Категорія:Соціологія]] |
||
[[Категорія:Соціальна динаміка]] |
|||
Версія за 10:28, 15 жовтня 2018
Зако́н Я́нте (дан. Janteloven; норв. Jantelova чи норв. Janteloven; швед. Jantelagen) — усталений вираз, який характеризує особливу скандинавску модель групової поведінки, за якою особисті успіхи та досягнення сприймаються негативно і критикуються як нічого не варті та неприйнятні.
Концепція «Закону Янте» сформульована дансько-норвезьким письменником Акселем Сандемусе у романі «Втікач перетинає свій слід» (1933) у вигляді десяти правил, згідно з якими суспільство не визнає право своїх членів на індивідуальність[1].
Дія роману відбувається на початку XX століття у вигаданому данському місті Янте — типовому малому населеному пункті, де усі знають одне одного.[2] Місто здебільшого населене робітниками, головною чеснотою для яких є соціальна рівність, що підтримується набором неписаних правил, будь-яке намагання порушити які карається суспільною зневагою. Прототипом Янте було його рідне місто письменника Нюкебінґ.
Зазвичай, вираз використовується у розмовній мові як соціологічний термін, який описує негативне ставлення до індивідуальності і успіху у Швеції[3] та інших країнах Скандинавії, термін пов’язується з ментальністю, яка заперечує індивідуальні прагнення і переміщує усі акценти на колективне, перешкоджаючи тим, хто виділяється досягненнями.
Визначення
Сандемусе сформулював десять правил закону, які є експресивними варіаціями на єдину тему: «Не думай, що ти особливий чи кращий за нас».
- Не думай, що ти щось особливе
- Не думай, що ти нам рівня
- Не думай, що ти розумніший, ніж ми
- Не обманюй себе тим, що ти кращий, ніж ми
- Не думай, що ти знаєш більше, ніж ми
- Не думай, що ти важливіший, ніж ми
- Не думай, що ти на щось здатен
- Не смій насміхатися з нас
- Не думай, що ти комусь потрібен
- Не думай, що ти можеш нас чогось навчити
Одинадцяте правило згадується в романі у формі питання:
- Чи не думав ти, що ми знаємо дещо про тебе?
У книзі мешканці Янте ставляться до порушників цього «закону» з підозрою і дещо вороже, оскільки громада містечка підтримує таким чином гармонію, соціальну стабільність та одноманітність.
Зв’язок з іншими культурами
Скандинавському «закону Янте» близькі такі соціальні феномени:
- Синдром високого маку в Англосфері.
- «A(h) kent yer faither» ‘я знав твого батька’ у Шотландії — принизлива фраза, що використовується аби нагадати тим, хто досяг успіху (особливо за межами Шотландії), що вони не кращі за будь-кого іншого[4].
- «Maaiveldcultuur» ‘культура рівня ґрунту’ у Голандії.
Див. також
Примітки
- ↑ Goteborgs universitet, Humanistiska fakulteten, Institutionen for filosofi, lingvistik och vetenskapsteori Subject: 2.5 What is "Janteloven"?(англ.)(швед.)
- ↑ Нотатка перекладача другого англійського видання роману En flygtning krydser sit spor
- ↑ стаття (шведською) автор: Viveka Adlesward у виданні Svenska Dagbladet 2003-11-02
- ↑ Scots Dictionary, Letter K
Посилання
- Закон Янте не для мукачівців
- The Law of Jante Пауло Коельйо. Воїн світла, № 65.(англ.)