Українська правда: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки
Kram2018 (обговорення | внесок)
Рядок 46: Рядок 46:
* [http://istpravda.com.ua Історична правда] — сайт про політичну історію;
* [http://istpravda.com.ua Історична правда] — сайт про політичну історію;
* [http://life.pravda.com.ua Українська правда — життя] — лайфстайл ресурс;
* [http://life.pravda.com.ua Українська правда — життя] — лайфстайл ресурс;
* [http://www.champion.com.ua Спортивний сайт «Чемпіон»];
* [http://kiev.pravda.com.ua Київ] — сайт про новини столиці;
* [http://kiev.pravda.com.ua Київ] — сайт про новини столиці;
* [http://tabloid.com.ua ТаблоID] — сайт про шоу-бізнес та світське життя;
* [http://tabloid.com.ua ТаблоID] — сайт про шоу-бізнес та світське життя;

Версія за 17:48, 21 жовтня 2018

Українська правда (УП)
Посилання pravda.com
pravda.ua
pravda.com.ua
Комерційний так
Тип інтернет-газета
Реєстрація так
Мови українська, російська і англійська
Власник Олена Притула
Засновник Гонгадзе Георгій Русланович
Автор Георгій Гонгадзе
Започатковано 16 квітня 2000
Стан працює
Рейтинг Alexa 4738[1]
Ключові особи Олена Притула
Севгіль Мусаєва-Боровик
CMNS: Українська правда (УП) у Вікісховищі

Украї́нська пра́вда — українське інтернет-видання. Матеріали на сайті в основному публікуються українською мовою, окремі статті — російською або перекладаються нею. Основна тематика — політика, соціальні проблеми, економіка. На сайті є постійно оновлювана стрічка новин, архів публікацій, блоги політиків, письменників, журналістів, спортсменів.

Головний редактор — Севгіль Мусаєва-Боровик (з 2014). Середня щоденна відвідуваність станом на грудень 2017 року — 327 тисяч читачів[2].

Історія

У грудні 1999 року журналісти Георгій Гонгадзе, Олена Притула та Сергій Шолох прибули до Вашингтона з метою привернути увагу влади США до утиску свободи слова в Україні[3].

У квітні 2000 року Гонгадзе та Притула заснували «Українську правду». Мережевий проект запрацював на наступний день після проведення ініційованого Президентом України Леонідом Кучмою Всеукраїнського референдуму 2000 року, які збільшував повноваження Президента в шкоду Верховній раді. Гонгадзе став головним редактором, а Притула — його заступником. У вересні 2000 року Гонгадзе був викрадений і вбитий. Видання очолила Олена Притула. Вбивство Гонгадзе, який відкрито протестував проти зростаючої державної цензури, привернуло міжнародну увагу до стану свободи слова в Україні.

У 2004 році «Українська правда» відігравала важливу роль у наданні інформації громадськості під час Помаранчевої революції[4].

Колишній заступник головного редактора УП Сергій Лещенко (в центрі) та Мустафа Найєм (праворуч), беруть інтерв'ю у політика Тараса Чорновола.

У 2005 році видання вийшло на самоокупність, отримуючи дохід від реклами[5]. Згодом Олена Притула доповнила «Українську правду» новинними сайтами, присвяченими економіці, світському життю, місцевим новинам, створивши інтегровану інтернет-медіа-групу[5].

24 листопада 2013 року видання на знак підтримки учасників акцій за євроінтеграцію тимчасово змінило назву на «Європейська правда».

24 січня 2014 року, під час подій на вулиці Грушевського, сайт відвідало більше 1,6 млн користувачів. Таким чином було встановлено рекорд відвідуваності для українських онлайн-медіа[6].

В «Українській правді» регулярно публікувалися журналістські розслідування Сергія Лещенка[7] та Мустафи Найєма[8]. У вересні 2014 року Лещенко і Найєм оголосили про участь у дострокових парламентських виборах і припинення журналістської діяльності; вони були обрані до Верховної Ради від партії «Блок Петра Порошенка».

Інші проекти

До групи сайтів Української правди входять також:

Див. також

Примітки

  1. Alexa.com — 1996.
  2. Відповідно до лічильника liveinternet.ru
  3. Майкл Макфол (27 грудня 2004). Майкл Макфол: Своей свободой Украина обязана журналистам. Mercury News. ИноСМИ. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012. 
  4. Knight Fellowships: Sixth John S. Knight Fellowships Reunion and Conference. John S. Knight Journalism Fellowships. 2005. Процитовано 28 січня 2012. 
  5. а б Светлана Остапа (6 квітня 2010). Алёна Притула: «Наша общая ближайшая проблема — это возвращение цензуры и самоцензуры». Телекритика. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012. 
  6. Дмитренко О. 1,6 млн користувачів відвідали Українську Правду за 1 день / Олег Дмитренко // Watcher. — 28 січня 2014.
  7. Блог Сергія Лещенка на «УП»
  8. Блог Мустафи Найєма на «УП»

Посилання