Олень благородний: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sehrg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Змінив деякі орфографічний і змістові помилки Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| phylum = [[Хордові]] (Chordata) |
| phylum = [[Хордові]] (Chordata) |
||
| classis = [[Ссавці]] (Mammalia) |
| classis = [[Ссавці]] (Mammalia) |
||
| superordo = [[ |
| superordo = [[Китолялечкопарнокопитні]] (Cetartiodactyla) |
||
| ordo = [[Парнокопитні]] (Artiodactyla) |
| ordo = [[Парнокопитні]] (Artiodactyla) |
||
| subordo = [[Жуйні]] (Ruminantia) |
| subordo = [[Жуйні]] (Ruminantia) |
||
| familia = [[ |
| familia = [[Оленевіандрові]] (Cervidae) |
||
| subfamilia = [[Cervinae]] |
| subfamilia = [[Cervinae]] |
||
| genus = [[Олень]] ('' |
| genus = [[Олень]] (''Cher'') |
||
| species = '''Олень благородний''' |
| species = '''Олень благородний''' |
||
| binomial = ''Cervus elaphus'' |
| binomial = ''Cervus elaphus'' |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| range_map=Red deer (Cervus elaphus) reconstructed and recent.png |
| range_map=Red deer (Cervus elaphus) reconstructed and recent.png |
||
| range_map_width=250px |
| range_map_width=250px |
||
| range_map_caption= Реконструйований (світло- |
| range_map_caption= Реконструйований (світло-зелено-червоний) і сучасний (темно-жовтий) ареали ''Cervus elaphus'' |
||
| subdivision_ranks = Підвиди |
| subdivision_ranks = Підвиди |
||
| subdivision = |
| subdivision = |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
* ''C. elaphus atlanticus'' |
* ''C. elaphus atlanticus'' |
||
* ''C. elaphus bactrianus'' |
* ''C. elaphus bactrianus'' |
||
* ''C. elaphus |
* ''C. elaphus blablablanicus'' |
||
* ''C. elaphus canadensis'' |
* ''C. elaphus canadensis'' |
||
* ''C. elaphus corsicanus'' |
* ''C. elaphus corsicanus'' |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
| iucn = 41785 |
| iucn = 41785 |
||
}} |
}} |
||
'''О́лень благоро́дний'''<ref name="Маркевич">{{книга|автор=Маркевич О.П.|заголовок=Російсько-українсько- |
'''О́лень благоро́дний'''<ref name="Маркевич">{{книга|автор=Маркевич О.П.|заголовок=Російсько-українсько-латинськ-єврейський зоологічний словник. Номенклатура|місце=Київ|видавництво=Наук. думка|рік=1983|сторінки=217|посилання=}}</ref> або '''о́лень звича́йний'''<ref name="Маркевич"/><ref>{{книга|автор=Шарлемань М.|заголовок=Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні|місце=Київ|видавництво=Держ. вид-во України|рік=1927|сторінки=15|посилання=}}</ref><ref>{{книга|автор=Раковський І. (гол. ред.)|заголовок=Українська загальна енцикльопедія|місце=Львів, Станиславів, Коломия|том=2|видавництво=Рідна школа|рік=1930–1933|сторінки=919|посилання=}}</ref> або '''олень лісовий'''<ref>{{стаття|автор=Делеган, І.|назва=Особливості визначення віку окремих видів оленеподібних у процесі їх обліку|видання=Праці Теріологічної Школи|рік=2012|випуск=11|сторінки=6–12}}</ref><ref>{{стаття|автор= Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б |назва=Олень лісовий в угіддях НПП “Сколівські Бескиди” |видання= Матеріали |
||
Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку ”Подільські Товтри“ |рік=2006|сторінки=24–28}}</ref> (''Cervus elaphus'') — найпоширеніший вид [[олень|оленів]] у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в [[лісостеп|лісостеповій зоні]] і вздовж всієї південної смуги лісів — європейських і сибірських, а також у вологих частинах [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Переслідування людьми, освоєння людиною цілинних земель, вирубування [[ліс]]у — все це привело до того, що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в [[Сибір]]у. |
Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку ”Подільські Товтри“ |рік=2006|сторінки=24–28}}</ref> (''Cervus elaphus'') — найпоширеніший вид [[олень|оленів]] у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в [[лісостеп|лісостеповій зоні]] і вздовж всієї південної смуги лісів — європейських і сибірських, а також у вологих частинах [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Переслідування людьми, освоєння людиною цілинних земель, вирубування [[ліс]]у — все це привело до того, що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в [[Сибір]]у. |
||
Версія за 19:40, 23 жовтня 2018
| Олень благородний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Cervus elaphus (L, 1758) | ||||||||||||||||||||||
_reconstructed_and_recent.png) Реконструйований (світло-зелено-червоний) і сучасний (темно-жовтий) ареали Cervus elaphus | ||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
О́лень благоро́дний[1] або о́лень звича́йний[1][2][3] або олень лісовий[4][5] (Cervus elaphus) — найпоширеніший вид оленів у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в лісостеповій зоні і вздовж всієї південної смуги лісів — європейських і сибірських, а також у вологих частинах Середньої Азії. Переслідування людьми, освоєння людиною цілинних земель, вирубування лісу — все це привело до того, що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в Сибіру.
Харчування
Олені їдять не менше, ніж 300 видів рослин, головним чином траву, листя і пагони, гриби, лишайники, тростину і солянки з болотної рослинності. Можуть їсти такі отруйні рослини, як беладона та аконіт. Хвою олені їсти не можуть, тому коли голод заставляє їх це робити, нерідко гинуть від запалення шлунково-кишкового тракту.
Спосіб життя
Олені живуть в лісах, лісостепах, степах, напівпустелях та пустелях, тримаючись прирічкової рослинності. Вони можуть жити і без прісної води, як на острові Бірючому в Азово-Сиваському заповіднику. Але все ж рідними місцями оленів служать світлі ліси, в основному широколистяні, лісисті острови, і навіть темнохвойні ліси, але серед просторих лугів, густі зарості кущів. В гірських місцевостях для оленів важливою є можливість відійти в період глибоких снігів на малозасніжені схили.
На рівнинах олені живуть осіло, тримаючись стадами по 10 і більше голів на порівняно невеликих ділянках (300—400 га літом і 200 га зимою), проходячи по глибокому снігу не більше 1-2 км за добу. В горах здійснюють великі сезонні переходи, проходячи по 50 км за день, інколи навіть по 150 км. Перехід в місця, де менше снігу, відбувається поступово і займає півтора — два місяці. В квітні-травні, коли в горах тане сніг, олені повертаються.
В сильну спеку олені лізуть в воду. Пасуться вони не безперервно, а чергують харчування з відпочинком, влаштовуючи лежанки в траві, часто на узліссях. Зимою вони трохи розгрібають сніг і притоптують, підминають — виходить тепла ямка.
Змішане стадо оленів (не в період гону) найчастіше очолює стара самиця, біля якої збираються її діти різного віку. Звичайно розмір такого стада — 3-6 голів. Навесні такі стада розпадаються.
Наприкінці серпня — на початку вересня можна почути їхній рев, який чути, особливо в горах, на декілька кілометрів. Важкі зітхання змінюються протяжним муканням, яке в молодих самців переходить в рик.
В неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30. В природних умовах, як правило, — 12-14 років [6]. Самки живуть довше, ніж самці.
Розмноження
Восени самець збирає гарем. Після періоду гону до такої групи дорослих самиць приєднуються телята. Це другий тип змішаного стада. Вони можуть бути великими — по 10, і навіть по 30 голів.
На початку «ревучого періоду» самотні самиці займають визначені ділянки, інколи одні і ті ж протягом багатьох років. Збуджені, вони б'ють рогами в молоді деревця, ламають гілки, здирають кору. Тварини часто катаються по землі, мало їдять і під час гону і втрачають 30-40 кг ваги з своїх звичайних 160—300 кг.
Поступово до самців приєднуються самки. Їм подобається голос самців. Чим більший стає гарем, тим слабше стає чути рев самця. І самки, і самиці визначають силу суперника по тону реву — в розквіті сил олень має низький і захриплий голос. Але коли суперники все ж зійшлись, — починається поєдинок. Він може бути і без нападу, а обмежитись лише демонстрацією сили, але може бути і з смертельним боєм — тріск зламаних рогів і смерть обох самців.
В гаремі буває 2-3, іноді до 15 самок. Народження потомства припадає на другу половину травня — першу половину червня. До того часу самиці відділяються від змішаного стада і йдуть в зарості в долинах річок. Як правило, народжується одне теля, рідко два.
Перші 2-3 дні теля слабе і стає на ноги тільки для того, щоб посмоктати маму. Самка в цей час тримається в стороні, через 100—200 м, відволікаючи хижаків, і годує теля. На 5-7 день оленя ходить за мамою, хоча ще нетвердо тримається на ногах. Двотижневі оленята вже добре бігають, а місячні не відстають від дорослих. Траву вони починають їсти в місячному віці, але смокчуть материнське молоко до осені. Молоді тримаються біля матері 1,5-2,5 роки, інколи самки-дочки, котрі також вже мають малих, приєднуються до матері.
Новонароджене оленя вкрите кількома рядами світлих плям. Восени, після першого линяння, вони щезають. Новонароджене теля важить 8-11 кг. Воно дуже швидко росте до піврічного віку, потім ріст сповільнюється.
В маралів — найбільших оленів — тримісячна самиця має масу 50-65 кг, річні — 120—140 кг, дворічні — 190 кг, шестирічні та старші — 280—300 кг [7]. Після 6-7 років ріст оленів припиняється.
З року в самців починають розвиватися роги. До осені другого року їх ріст закінчується, і молодий самець може бути прикрашений закостенілими «сірничками», або «шпильками» — рогами без відростків. В квітні перші роги скидаються і розвиваються нові, з 3-4 відростками. В наступні роки збільшується розмір рогів, збільшується також число відростків, але не у всіх оленів. Найбільш розвинуті і важкі роги бувають в оленів в віці 10-12 років, після 14 років вони зменшуються. В кавказьких оленів роги мають масу 7-8, інколи 10-12 кг, і зовсім рідко 14-18 кг. Олені скидають роги в другій половині березня — першій половині квітня, інколи в кінці лютого, особливо в Криму, Карпатах та на Кавказі. Старі олені скидають роги пізніше, ніж молоді. Молоді, оброслі шерстю роги остаточно формуються наприкінці червня — на початку липня. До середини серпня вони костеніють і очищуються від шкіри. В сибірських оленів костеніння закінчується пізніше, ніж у їхніх західних родичів.
Примітки
- ↑ а б Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинськ-єврейський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 217.
- ↑ Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 15.
- ↑ Раковський І. (гол. ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 919.
- ↑ Делеган, І. Особливості визначення віку окремих видів оленеподібних у процесі їх обліку // Праці Теріологічної Школи. — 2012. — Вип. 11. — С. 6–12.
- ↑ Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б. Олень лісовий в угіддях НПП “Сколівські Бескиди” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку ”Подільські Товтри“. — 2006. — С. 24–28.
- ↑ zoolog.com.ua. Благородний олень. zoolog.com.ua. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ twarini.com. Благородний олень. twarini.com. Процитовано 30 червня 2014.