Джеральд Моріс Клеменс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
шаблон, категоризація
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
'''Джеральд Моріс Клеменс''' ({{lang-en|Gerald Maurice Clemence}}; [[16 серпня]] [[1908]] — [[22 листопада]] [[1974]]) — американський астроном, член [[Національна академія наук США|Національної АН США]] (1957).
'''Джеральд Моріс Клеменс''' ({{lang-en|Gerald Maurice Clemence}}; [[16 серпня]] [[1908]] — [[22 листопада]] [[1974]]) — американський астроном, член [[Національна академія наук США|Національної АН США]] (1957).


== Біографія ==
Родився в Грінвіллі (штат [[Род-Айленд]]). У 1930 закінчив [[Браунський університет]]. У 1930-1963 — астроном Морської обсерваторії у [[Вашингтон]]і (у 1945-1958 — директор відділу «Морського щорічника», у 1958-1963 — науковий директор обсерваторії), у 1961 — [[ректор]] університету в [[Куйо]] ([[Аргентина]]), з 1963 — викладач астрономії [[Єльський університет|Єльського університету]] (з 1966 — [[професор]]).
Народився в Грінвіллі (штат [[Род-Айленд]]). У 1930 році закінчив [[Браунський університет]]. Упродовж 1930—1963 років — астроном Морської обсерваторії у [[Вашингтон]]і (у 1945—1958 роках — директор відділу «Морського щорічника», у 1958—1963 роках — науковий директор обсерваторії), у 1961 році — [[ректор]] університету в [[Куйо]] ([[Аргентина]]), з 1963 року — викладач астрономії [[Єльський університет|Єльського університету]] (з 1966 — [[професор]]).


Основні наукові дослідження стосуються [[небесна механіка|небесної механіки]]. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл [[Сонячна система|Сонячної системи]], вимірювання [[час]]у та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху [[Меркурій (планета)|Меркурія]] та [[Марс (планета)|Марса]]. На підставі дослідження руху [[перигелій|перигелію]] Меркурія підтвердив необхідність застосування [[теорія відносності|теорії відносності]] в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії.
Основні наукові дослідження стосуються [[небесна механіка|небесної механіки]]. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл [[Сонячна система|Сонячної системи]], вимірювання [[час]]у та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху [[Меркурій (планета)|Меркурія]] та [[Марс (планета)|Марса]]. На підставі дослідження руху [[перигелій|перигелію]] Меркурія підтвердив необхідність застосування [[теорія відносності|теорії відносності]] в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії.


Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з [[Дірк Брауер|Д.Брауером]], 1961), «Сферична астрономія» (спільно з Е.Вуллардом, 1965). Редактор журналу «Astronomical Journal» у 1963-1967.
Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з [[Дірк Брауер|Д. Брауером]], 1961), «Сферична астрономія» (спільно з Е. Вуллардом, 1965). Редактор журналу «Astronomical Journal» у 1963—1967.


Президент [[Американське астрономічне товариство|Американського астрономічного товариства]] (1958-1960), президент комісій №7 «Небесна механіка» (1948-1955) та №4 «Ефемериди» (1964-1967) [[Міжнародного астрономічного союзу]], член [[Бюро довгот]] в [[Париж]]і.
Президент [[Американське астрономічне товариство|Американського астрономічного товариства]] (1958—1960), президент комісій № 7 «Небесна механіка» (1948—1955) та № 4 «Ефемериди» (1964—1967) [[Міжнародного астрономічного союзу]], член [[Бюро довгот]] в [[Париж]]і.


Золота медаль [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Лондонського королівського астрономічного товариства]] (1965).
Золота медаль [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Лондонського королівського астрономічного товариства]] (1965).
Рядок 20: Рядок 22:


{{US-scholar-stub}}
{{US-scholar-stub}}
{{Нормативний контроль|color={{колір|США}}}}

{{DEFAULTSORT:Клеменс, Джеральд Моріс}}
{{DEFAULTSORT:Клеменс, Джеральд Моріс}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Астрономи США]]
[[Категорія:Астрономи США]]
[[Категорія:Викладачі Єльського університету]]
[[Категорія:Викладачі Єльського університету]]
[[Категорія:Народились 16 серпня]]
[[Категорія:Народились 1908]]
[[Категорія:Померли 22 листопада]]
[[Категорія:Померли 1974]]
[[Категорія:Уродженці Род-Айленду]]
[[Категорія:Уродженці Род-Айленду]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Випускники Браунівського університету]]
[[Категорія:Випускники Браунівського університету]]

Версія за 21:31, 15 листопада 2018

Джеральд Моріс Клеменс
Народився 16 серпня 1908(1908-08-16)
Грінвілл, Провіденс, Род-Айленд, США
Помер 22 листопада 1974(1974-11-22) (66 років)
Провіденс, США
Країна  США
Діяльність астроном
Галузь астрономія[1]
Alma mater Браунський університет
Знання мов англійська[2][1][3]
Заклад Військово-морська обсерваторія США
Членство Національна академія наук США
Нагороди

Джеральд Моріс Клеменс (англ. Gerald Maurice Clemence; 16 серпня 1908 — 22 листопада 1974) — американський астроном, член Національної АН США (1957).

Біографія

Народився в Грінвіллі (штат Род-Айленд). У 1930 році закінчив Браунський університет. Упродовж 1930—1963 років — астроном Морської обсерваторії у Вашингтоні (у 1945—1958 роках — директор відділу «Морського щорічника», у 1958—1963 роках — науковий директор обсерваторії), у 1961 році — ректор університету в Куйо (Аргентина), з 1963 року — викладач астрономії Єльського університету (з 1966 — професор).

Основні наукові дослідження стосуються небесної механіки. Широко відомі роботи Клеменса з вивчення руху тіл Сонячної системи, вимірювання часу та астрономічних сталих. Під його керівництвом була проведена повна ревізія методів обчислення руху і мас тіл Сонячної системи, виконано чисельне інтегрування рівнянь руху п'яти зовнішніх планет. Клеменс дав вичерпний аналіз руху Меркурія та Марса. На підставі дослідження руху перигелію Меркурія підтвердив необхідність застосування теорії відносності в теоретичній астрономії. Його статті про систему астрономічних сталих склали епоху в сучасній астрометрії та теоретичній астрономії.

Автор книг «Методи небесної механіки» (спільно з Д. Брауером, 1961), «Сферична астрономія» (спільно з Е. Вуллардом, 1965). Редактор журналу «Astronomical Journal» у 1963—1967.

Президент Американського астрономічного товариства (1958—1960), президент комісій № 7 «Небесна механіка» (1948—1955) та № 4 «Ефемериди» (1964—1967) Міжнародного астрономічного союзу, член Бюро довгот в Парижі.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1965).

На його честь названо астероїд 1919 Клеменція[4].

Примітки

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела