Куна (гроші): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:
У грошовій системі Русі куни були поширені поряд з [[ногата]]ми, [[різана]]ми і [[вівериця]]ми. Куни рахували на лічильні [[Гривня|гривні]]; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 К., а у 12 ст. — 50. [[Гривня (міра ваги)|Вагова гривня]] срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Давньої Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.
У грошовій системі Русі куни були поширені поряд з [[ногата]]ми, [[різана]]ми і [[вівериця]]ми. Куни рахували на лічильні [[Гривня|гривні]]; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 К., а у 12 ст. — 50. [[Гривня (міра ваги)|Вагова гривня]] срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Давньої Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.


Від словянської «куни» походить [[фризька мова|фризька]] назва монет «cona»<ref>[http://www.slovopedia.com/22/202/1636128.html Куна]</ref>.
Від слов'янської «куни» походить [[фризька мова|фризька]] назва монет «cona»<ref>[http://www.slovopedia.com/22/202/1636128.html Куна]</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 15:23, 18 листопада 2018

Ку́на — грошова одиниця Стародавньої Русі і слов'янських народів.

Назва походить від шкурки куниці, тому прихильники теорії «шкіряних грошей» помилково бачили в куні винятково хутра, що виконували в Русі функції монети. Сучасна наука припускає можливість локального вживання шкурок хутрових звірів замість грошей, однак куна, як свідчать письмові джерела, була переважно металевою монетою. Куною називали і диргеми, і західноєвропейські динарії, і руські срібники. Перелічені монети часто зустрічаються у скарбах, знайдених на території України.

У грошовій системі Русі куни були поширені поряд з ногатами, різанами і віверицями. Куни рахували на лічильні гривні; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 К., а у 12 ст. — 50. Вагова гривня срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Давньої Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.

Від слов'янської «куни» походить фризька назва монет «cona»[1].

Див. також

Джерела

Посилання

Примітки