Генеральний прокурор (Україна): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Строки згідно з ЗУ Про Прокуратуру
Скасовано останні 2 редагування (185.39.199.101) і відновлено версію 23617056 Aeou
Рядок 69: Рядок 69:
Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан [[законність|законності]].
Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан [[законність|законності]].


Строк повноважень Генерального прокурора України&nbsp;— шість років. Цей строк, як зазначив [[Конституційний Суд України]] у своєму рішенні, є однією з гарантій незалежності Генерального прокурора. Метою законодавчого закріплення безперервного п'ятирічного строку повноважень прокурорів є запобігання сторонньому безпідставному втручанню в їхню роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення інших протиправних впливів<ref name="й">[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-08 У справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 122 Конституції України, частини третьої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»: Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 02.04.2008 №&nbsp;5-рп/2008]</ref>.
Строк повноважень Генерального прокурора України&nbsp;— шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.


«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою [[правоохоронні органи|правоохоронного відомства]], так і [[Політик|політичним діячем]]. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й [[Конституційна відповідальність|конституційно-політичну відповідальність]], яка може настати після [[Вотум недовіри|висловлення парламентом недовіри]], що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…»<ref name="ц">[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-08 Окрема думка судді Конституційного Суду України Кампа В. М.]</ref>.
«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою [[правоохоронні органи|правоохоронного відомства]], так і [[Політик|політичним діячем]]. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й [[Конституційна відповідальність|конституційно-політичну відповідальність]], яка може настати після [[Вотум недовіри|висловлення парламентом недовіри]], що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…»<ref name="ц">[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-08 Окрема думка судді Конституційного Суду України Кампа В. М.]</ref>.

Версія за 09:10, 26 листопада 2018

Генеральний прокурор України
Посаду обіймає
Юрій Луценко

від 12 травня 2016
Генеральна прокуратура
Тип public prosecutor generald
Номінує Президент
Призначає Верховна Рада
Термін каденції 6 років
Твірний інструмент Конституція - Стаття 122
Створення 29 квітня 1918 (початково) / 5 листопада 1991 (після відновлення)
Засновник Дмитро Маркович (початково) / Віктор Шишкін (в.о.)
Вебсайт gp.gov.ua

Генеральний прокурор України — посадова особа, що очолює єдину централізовану систему прокуратури України. Генеральний прокурор — найвища адміністративна посада Генеральної прокуратури України.

5 січня 2017 року набрав чинності закон, яким написання посади «Генеральний прокурор України» скорочене до «Генеральний прокурор»[1].

Актуальним Генеральним прокурором України є Юрій Луценко[2].

Засади статусу

Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України (стаття 1311 Конституції України). Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:

  1. закінчення строку, на який його призначено;
  2. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  3. порушення вимог щодо несумісності;
  4. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  5. припинення його громадянства;
  6. подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
  7. з інших підстав[3].

Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності.

Строк повноважень Генерального прокурора України — шість років. Цей строк, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні, є однією з гарантій незалежності Генерального прокурора. Метою законодавчого закріплення безперервного п'ятирічного строку повноважень прокурорів є запобігання сторонньому безпідставному втручанню в їхню роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення інших протиправних впливів[4].

«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою правоохоронного відомства, так і політичним діячем. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й конституційно-політичну відповідальність, яка може настати після висловлення парламентом недовіри, що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…»[5].

Генеральний прокурор України входять за посадою до складу Вищої ради юстиції.

Згідно зі статтею 107 Конституції України за посадою є Членом Ради національної безпеки і оборони України.

Повноваження

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про прокуратуру», прийнятого 14.10.2014 р. і чинного з 15.07.2015 р., Генеральний прокурор України:

  1. представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
  2. організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;
  3. призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад;
  4. на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування прокурора на посаді;
  5. затверджує акти з питань щодо організації діяльності органів прокуратури;
  6. затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
  7. виконує інші повноваження, передбачені законами України.

Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Вони можуть як бути, так і не бути нормативно-правовими актами.

У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник, а в разі відсутності першого заступника — один із заступників[6].

Див. також

Примітки

Посилання