Печори: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
уточнення |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| карта розташування1 = Росія Псковська область |
| карта розташування1 = Росія Псковська область |
||
| суб'єкт РФ = [[Північно-Західний федеральний округ]]<br />[[Псковська область]] |
| суб'єкт РФ = [[Північно-Західний федеральний округ]]<br />[[Псковська область]] |
||
| район =[[Печорський район|Печорський]] |
| район =[[Печорський район (Псковська область)|Печорський]] |
||
| код ЗКАТУ =58 240 501 |
| код ЗКАТУ =58 240 501 |
||
| засноване =1472 |
| засноване =1472 |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
| ремарки = |
| ремарки = |
||
}} |
}} |
||
'''Печо́ри''' ({{lang-ru|Печоры}}, {{lang-et|Petseri}}) — місто в [[Росія|Росії]]. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і [[Печорський район]] [[Псковська область|Псковської області]]. За даними [[Російський перепис населення 2010|російського перепису 2010]], чисельність населення становить 11 195 осіб,<ref name="2010Census">{{ru-pop-ref|2010Census}}</ref> скоротившись проти 13 056, згідно з [[Всеросійський перепис населення (2002)|переписом 2002]],<ref name="2002Census">{{ru-pop-ref|2002Census}}</ref> та 11 935, засвідченими [[Перепис населення СРСР 1989|радянським переписом 1989]].<ref name="1989Census">{{ru-pop-ref|1989Census}}</ref> Ця кількість включає кілька сотень етнічних [[естонці]]в. |
'''Печо́ри''' ({{lang-ru|Печоры}}, {{lang-et|Petseri}}) — місто в [[Росія|Росії]]. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і [[Печорський район (Псковська область)|Печорський район]] [[Псковська область|Псковської області]]. За даними [[Російський перепис населення 2010|російського перепису 2010]], чисельність населення становить 11 195 осіб,<ref name="2010Census">{{ru-pop-ref|2010Census}}</ref> скоротившись проти 13 056, згідно з [[Всеросійський перепис населення (2002)|переписом 2002]],<ref name="2002Census">{{ru-pop-ref|2002Census}}</ref> та 11 935, засвідченими [[Перепис населення СРСР 1989|радянським переписом 1989]].<ref name="1989Census">{{ru-pop-ref|1989Census}}</ref> Ця кількість включає кілька сотень етнічних [[естонці]]в. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Рядок 63: | Рядок 63: | ||
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від [[давньоруська мова|давньорус.]] «[[печери]]» і завдячує поблизькому [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорському монастиреві]], літопис якого визначає як дату відкриття печер [[1392]] рік. |
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від [[давньоруська мова|давньорус.]] «[[печери]]» і завдячує поблизькому [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорському монастиреві]], літопис якого визначає як дату відкриття печер [[1392]] рік. |
||
Заснування поселення Печори сягає [[1472]] року<ref name=ATD80/>. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю [[православ'я|православного]] священика Івана (в [[чернець|чернецтві]] |
Заснування поселення Печори сягає [[1472]] року<ref name=ATD80/>. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю [[православ'я|православного]] священика Івана (в [[чернець|чернецтві]] — Іони), який 1472 року втік сюди з [[Дерпт]]а після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як [[посад]] при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.<ref name="gr">{{cite book|title=Энциклопедия Города России|year=2003|publisher=Большая Российская Энциклопедия|location=Moscow|isbn=5-7107-7399-9|page=354}}</ref>. [[1473]] року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері<ref name=Towns>[http://www.towns.ru/towns/pechori.html Малые города России. Печоры]</ref>. |
||
У XVI |
У XVI — на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах [[Московська держава|Московської держави]]. За панування [[Іван Грозний|Івана Грозного]] Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] повністю оточили поселення під час [[Псковська оборона|облоги Пскова]] в 1581—1582,<ref name="gr" /> також шведи або поляки брали Печори [[приступ]]ом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом [[Ян-Кароль Ходкевич|Яна Ходкевича]] і шведські під командуванням [[Густав II Адольф|Густава II]] тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.<ref name="gr" /> Після війни Печори втратили своє військове значення.<ref name="gr" /> |
||
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році [[Петро Перший|Петром І]], цю місцевість було включено в [[Інгерманландія|Інгерманландську]] губернію (відому з 1710 як [[Санкт-Петербурзька губернія]]), з якої 1727 року виділилася окрема [[Новгородська губернія]], а в 1772 році було створено [[Псковська губернія|Псковську губернію]], яка в |
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році [[Петро Перший|Петром І]], цю місцевість було включено в [[Інгерманландія|Інгерманландську]] губернію (відому з 1710 як [[Санкт-Петербурзька губернія]]), з якої 1727 року виділилася окрема [[Новгородська губернія]], а в 1772 році було створено [[Псковська губернія|Псковську губернію]], яка в 1777—1796 роках існувала як [[Псковське намісництво]]. |
||
Іменним указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 червня]] [[1782]] Печори одержали [[статус міста]], яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.<ref>ПСЗ-I. № |
Іменним указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 червня]] [[1782]] Печори одержали [[статус міста]], яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.<ref>ПСЗ-I. № 15426</ref> |
||
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під [[Німецька імперія|німецькою окупацією]]. Протягом [[Війна за незалежність Естонії|визвольної війни естонського народу]] місто 29 березня 1919 зайняла [[Збройні сили Естонії|естонська армія]]. За умовами [[Тартуський мир|Тартуського мирного договору]], Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано [[Естонія|Естонії]].<ref name="gr" /> |
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під [[Німецька імперія|німецькою окупацією]]. Протягом [[Війна за незалежність Естонії|визвольної війни естонського народу]] місто 29 березня 1919 зайняла [[Збройні сили Естонії|естонська армія]]. За умовами [[Тартуський мир|Тартуського мирного договору]], Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано [[Естонія|Естонії]].<ref name="gr" /> |
||
У [[Інтербеллум|роки між світовими війнами]] Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром [[Печорський повіт (Естонія)|Печорського повіту]] |
У [[Інтербеллум|роки між світовими війнами]] Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром [[Печорський повіт (Естонія)|Печорського повіту]] — одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано [[лютеранство|лютеранську]] церкву Святого Петра. Після [[Окупація балтійських країн|анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році]] місто, як і раніше, залишалося у складі [[Естонська РСР|Естонської РСР]]. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Печори 10 липня 1941 окупували [[Вермахт|німецькі війська]]. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в [[Генеральна округа Естонія|Генеральну округу Естонія]],<ref name="gr" /> після чого його [[Радянська окупація Прибалтики 1944|окупували радянські війська]] в ході [[Тартуська операція|Тартуської операції]]. |
||
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944<ref name="gr" /> Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної [[Псковська область|Псковської області]] [[Російська РФСР|Російської РФСР]]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано [[Печорський район]],<ref name="PskovO1988"> ''Адміністративно-територіальний устрій Псковської області'', стор. 14</ref> адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № |
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944<ref name="gr" /> Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної [[Псковська область|Псковської області]] [[Російська РФСР|Російської РФСР]]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано [[Печорський район]],<ref name="PskovO1988"> ''Адміністративно-територіальний устрій Псковської області'', стор. 14</ref> адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2. |
||
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії. |
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії.<ref>Georg von Rauch (1974). ''The Baltic States: The Years of Independence, 1917—1940''. London: C. Hurst & Co.</ref> У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.<ref>http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false</ref> 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про [[Російсько-естонський кордон|естонсько-російський кордон]], який відображав пізніші зміни кордонів,<ref>http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties</ref> але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.<ref>{{cite news|title=Russia spurns Estonia border deal|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4626141.stm|accessdate=26 червня 2014|newspaper=BBC News|date=27 червня 2005}}</ref><ref>{{cite web|last=Socor|first=Vladimir|title=Russia cancels border treaty, assails Estonia|url=http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=30600&tx_ttnews%5BbackPid%5D=176&no_cache=1|publisher=The Jameston Foundation|accessdate=26 жовтня 2014}}</ref> |
||
== Демографія == |
== Демографія == |
||
За даними [[Всеросійський перепис населення (2002)|перепису 2002]], національний склад населення міста мав такий вигляд:<ref>Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. |
За даними [[Всеросійський перепис населення (2002)|перепису 2002]], національний склад населення міста мав такий вигляд:<ref>Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. — [Псков], 2005.</ref> |
||
* [[росіяни]] |
* [[росіяни]] — 11638 (89,14 %) |
||
* [[українці]] |
* [[українці]] — 338 (2,59 %) |
||
* [[білоруси]] |
* [[білоруси]] — 221 (1,69 %) |
||
* [[естонці]] |
* [[естонці]] — 177 (1,36 %) |
||
** у тому числі [[сету]] |
** у тому числі [[сету]] — 31 (0,27 %) |
||
* інші |
* інші — 682 (5,22 %) |
||
== Пам'ятки == |
== Пам'ятки == |
||
Головна пам'ятка міста |
Головна пам'ятка міста — [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир]], заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним [[орган (музичний інструмент)|органом]]. |
||
== Визначні постаті == |
== Визначні постаті == |
||
* [[Альфред Гірв]] |
* [[Альфред Гірв]] — естонський художник |
||
* [[Ліллі Промет]] |
* [[Ліллі Промет]] — естонська письменниця |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 105: | Рядок 105: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. |
* Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. «Административно-территориальное деление Псковской области (1917—1988 гг.). Справочник». (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988 |
||
[[Категорія:Міста Псковської області]] |
[[Категорія:Міста Псковської області]] |
Версія за 15:54, 14 грудня 2018
Печо́ри (рос. Печоры, ест. Petseri) — місто в Росії. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і Печорський район Псковської області. За даними російського перепису 2010, чисельність населення становить 11 195 осіб,[2] скоротившись проти 13 056, згідно з переписом 2002,[3] та 11 935, засвідченими радянським переписом 1989.[4] Ця кількість включає кілька сотень етнічних естонців.
Історія
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від давньорус. «печери» і завдячує поблизькому Псково-Печорському монастиреві, літопис якого визначає як дату відкриття печер 1392 рік.
Заснування поселення Печори сягає 1472 року[1]. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю православного священика Івана (в чернецтві — Іони), який 1472 року втік сюди з Дерпта після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як посад при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.[5]. 1473 року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері[6].
У XVI — на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах Московської держави. За панування Івана Грозного Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська Стефана Баторія повністю оточили поселення під час облоги Пскова в 1581—1582,[5] також шведи або поляки брали Печори приступом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом Яна Ходкевича і шведські під командуванням Густава II тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході Великої Північної війни шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.[5] Після війни Печори втратили своє військове значення.[5]
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році Петром І, цю місцевість було включено в Інгерманландську губернію (відому з 1710 як Санкт-Петербурзька губернія), з якої 1727 року виділилася окрема Новгородська губернія, а в 1772 році було створено Псковську губернію, яка в 1777—1796 роках існувала як Псковське намісництво.
Іменним указом імператриці Катерини II від 7 червня 1782 Печори одержали статус міста, яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.[7]
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під німецькою окупацією. Протягом визвольної війни естонського народу місто 29 березня 1919 зайняла естонська армія. За умовами Тартуського мирного договору, Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано Естонії.[5]
У роки між світовими війнами Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром Печорського повіту — одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано лютеранську церкву Святого Петра. Після анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році місто, як і раніше, залишалося у складі Естонської РСР. Під час Німецько-радянської війни Печори 10 липня 1941 окупували німецькі війська. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в Генеральну округу Естонія,[5] після чого його окупували радянські війська в ході Тартуської операції.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944[5] Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної Псковської області Російської РФСР. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано Печорський район,[8] адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії.[9] У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.[10] 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про естонсько-російський кордон, який відображав пізніші зміни кордонів,[11] але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.[12][13]
Демографія
За даними перепису 2002, національний склад населення міста мав такий вигляд:[14]
- росіяни — 11638 (89,14 %)
- українці — 338 (2,59 %)
- білоруси — 221 (1,69 %)
- естонці — 177 (1,36 %)
- у тому числі сету — 31 (0,27 %)
- інші — 682 (5,22 %)
Пам'ятки
Головна пам'ятка міста — Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир, заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним органом.
Визначні постаті
- Альфред Гірв — естонський художник
- Ліллі Промет — естонська письменниця
Примітки
- ↑ а б СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 202.(рос.)
- ↑ Всеросійський перепис населення 2010 року. Том 1 (рос) . Федеральна служба державної статистики. 2011.
- ↑ Чисельність населення Росії, суб'єктів Російської Федерації у складі федеральних округів, районів, міських поселень, сільських населених пунктів – районних центрів та сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі й більше осіб (рос) . Федеральна служба державної статистики. 21 травня 2004.
- ↑ Demoscope Weekly (1989). Всесоюзний перепис населення 1989 р. Чисельність наявного населення союзних і автономних республік, автономних областей та округів, країв, областей, районів, міських поселень і сіл-райцентрів (рос) . Institute of Demographics of the State University—Higher School of Economics.
- ↑ а б в г д е ж Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. с. 354. ISBN 5-7107-7399-9.
- ↑ Малые города России. Печоры
- ↑ ПСЗ-I. № 15426
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Псковської області, стор. 14
- ↑ Georg von Rauch (1974). The Baltic States: The Years of Independence, 1917—1940. London: C. Hurst & Co.
- ↑ http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false
- ↑ http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties
- ↑ Russia spurns Estonia border deal. BBC News. 27 червня 2005. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Socor, Vladimir. Russia cancels border treaty, assails Estonia. The Jameston Foundation. Процитовано 26 жовтня 2014.
- ↑ Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. — [Псков], 2005.
Посилання
- Офіційний сайт адміністрації Печорського району (рос.)
- Сайт міста Печори (рос.)
- Офіційний сайт Псково-Печерського монастиря (рос.)
- Печори в енциклопедії «Мой город» (рос.)
Джерела
- Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. «Административно-территориальное деление Псковской области (1917—1988 гг.). Справочник». (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988