Печори: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
уточнення
Рядок 21: Рядок 21:
| карта розташування1 = Росія Псковська область
| карта розташування1 = Росія Псковська область
| суб'єкт РФ = [[Північно-Західний федеральний округ]]<br />[[Псковська область]]
| суб'єкт РФ = [[Північно-Західний федеральний округ]]<br />[[Псковська область]]
| район =[[Печорський район|Печорський]]
| район =[[Печорський район (Псковська область)|Печорський]]
| код ЗКАТУ =58 240 501
| код ЗКАТУ =58 240 501
| засноване =1472
| засноване =1472
Рядок 57: Рядок 57:
| ремарки =
| ремарки =
}}
}}
'''Печо́ри''' ({{lang-ru|Печоры}}, {{lang-et|Petseri}})&nbsp;— місто в [[Росія|Росії]]. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і [[Печорський район]] [[Псковська область|Псковської області]]. За даними [[Російський перепис населення 2010|російського перепису 2010]], чисельність населення становить 11 195 осіб,<ref name="2010Census">{{ru-pop-ref|2010Census}}</ref> скоротившись проти 13 056, згідно з [[Всеросійський перепис населення (2002)|переписом 2002]],<ref name="2002Census">{{ru-pop-ref|2002Census}}</ref> та 11 935, засвідченими [[Перепис населення СРСР 1989|радянським переписом 1989]].<ref name="1989Census">{{ru-pop-ref|1989Census}}</ref> Ця кількість включає кілька сотень етнічних [[естонці]]в.
'''Печо́ри''' ({{lang-ru|Печоры}}, {{lang-et|Petseri}})&nbsp;— місто в [[Росія|Росії]]. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і [[Печорський район (Псковська область)|Печорський район]] [[Псковська область|Псковської області]]. За даними [[Російський перепис населення 2010|російського перепису 2010]], чисельність населення становить 11 195 осіб,<ref name="2010Census">{{ru-pop-ref|2010Census}}</ref> скоротившись проти 13 056, згідно з [[Всеросійський перепис населення (2002)|переписом 2002]],<ref name="2002Census">{{ru-pop-ref|2002Census}}</ref> та 11 935, засвідченими [[Перепис населення СРСР 1989|радянським переписом 1989]].<ref name="1989Census">{{ru-pop-ref|1989Census}}</ref> Ця кількість включає кілька сотень етнічних [[естонці]]в.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 63: Рядок 63:
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від [[давньоруська мова|давньорус.]] «[[печери]]» і завдячує поблизькому [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорському монастиреві]], літопис якого визначає як дату відкриття печер [[1392]] рік.
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від [[давньоруська мова|давньорус.]] «[[печери]]» і завдячує поблизькому [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорському монастиреві]], літопис якого визначає як дату відкриття печер [[1392]] рік.


Заснування поселення Печори сягає [[1472]] року<ref name=ATD80/>. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю [[православ'я|православного]] священика Івана (в [[чернець|чернецтві]] — Іони), який 1472 року втік сюди з [[Дерпт]]а після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як [[посад]] при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.<ref name="gr">{{cite book|title=Энциклопедия Города России|year=2003|publisher=Большая Российская Энциклопедия|location=Moscow|isbn=5-7107-7399-9|page=354}}</ref>. [[1473]] року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері<ref name=Towns>[http://www.towns.ru/towns/pechori.html Малые города России. Печоры]</ref>.
Заснування поселення Печори сягає [[1472]] року<ref name=ATD80/>. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю [[православ'я|православного]] священика Івана (в [[чернець|чернецтві]]&nbsp;— Іони), який 1472 року втік сюди з [[Дерпт]]а після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як [[посад]] при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.<ref name="gr">{{cite book|title=Энциклопедия Города России|year=2003|publisher=Большая Российская Энциклопедия|location=Moscow|isbn=5-7107-7399-9|page=354}}</ref>. [[1473]] року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері<ref name=Towns>[http://www.towns.ru/towns/pechori.html Малые города России. Печоры]</ref>.


У XVI — на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах [[Московська держава|Московської держави]]. За панування [[Іван Грозний|Івана Грозного]] Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] повністю оточили поселення під час [[Псковська оборона|облоги Пскова]] в 1581–1582,<ref name="gr" /> також шведи або поляки брали Печори [[приступ]]ом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом [[Ян-Кароль Ходкевич|Яна Ходкевича]] і шведські під командуванням [[Густав II Адольф|Густава II]] тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.<ref name="gr" /> Після війни Печори втратили своє військове значення.<ref name="gr" />
У XVI&nbsp;— на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах [[Московська держава|Московської держави]]. За панування [[Іван Грозний|Івана Грозного]] Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] повністю оточили поселення під час [[Псковська оборона|облоги Пскова]] в 1581—1582,<ref name="gr" /> також шведи або поляки брали Печори [[приступ]]ом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом [[Ян-Кароль Ходкевич|Яна Ходкевича]] і шведські під командуванням [[Густав II Адольф|Густава II]] тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.<ref name="gr" /> Після війни Печори втратили своє військове значення.<ref name="gr" />


У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році [[Петро Перший|Петром І]], цю місцевість було включено в [[Інгерманландія|Інгерманландську]] губернію (відому з 1710 як [[Санкт-Петербурзька губернія]]), з якої 1727 року виділилася окрема [[Новгородська губернія]], а в 1772 році було створено [[Псковська губернія|Псковську губернію]], яка в 1777-1796 роках існувала як [[Псковське намісництво]].
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році [[Петро Перший|Петром І]], цю місцевість було включено в [[Інгерманландія|Інгерманландську]] губернію (відому з 1710 як [[Санкт-Петербурзька губернія]]), з якої 1727 року виділилася окрема [[Новгородська губернія]], а в 1772 році було створено [[Псковська губернія|Псковську губернію]], яка в 1777—1796 роках існувала як [[Псковське намісництво]].


Іменним указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 червня]] [[1782]] Печори одержали [[статус міста]], яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.<ref>ПСЗ-I. № 15426</ref>
Іменним указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 червня]] [[1782]] Печори одержали [[статус міста]], яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.<ref>ПСЗ-I. №&nbsp;15426</ref>


З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під [[Німецька імперія|німецькою окупацією]]. Протягом [[Війна за незалежність Естонії|визвольної війни естонського народу]] місто 29 березня 1919 зайняла [[Збройні сили Естонії|естонська армія]]. За умовами [[Тартуський мир|Тартуського мирного договору]], Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано [[Естонія|Естонії]].<ref name="gr" />
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під [[Німецька імперія|німецькою окупацією]]. Протягом [[Війна за незалежність Естонії|визвольної війни естонського народу]] місто 29 березня 1919 зайняла [[Збройні сили Естонії|естонська армія]]. За умовами [[Тартуський мир|Тартуського мирного договору]], Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано [[Естонія|Естонії]].<ref name="gr" />


У [[Інтербеллум|роки між світовими війнами]] Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром [[Печорський повіт (Естонія)|Печорського повіту]] — одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано [[лютеранство|лютеранську]] церкву Святого Петра. Після [[Окупація балтійських країн|анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році]] місто, як і раніше, залишалося у складі [[Естонська РСР|Естонської РСР]]. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Печори 10 липня 1941 окупували [[Вермахт|німецькі війська]]. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в [[Генеральна округа Естонія|Генеральну округу Естонія]],<ref name="gr" /> після чого його [[Радянська окупація Прибалтики 1944|окупували радянські війська]] в ході [[Тартуська операція|Тартуської операції]].
У [[Інтербеллум|роки між світовими війнами]] Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром [[Печорський повіт (Естонія)|Печорського повіту]]&nbsp;— одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано [[лютеранство|лютеранську]] церкву Святого Петра. Після [[Окупація балтійських країн|анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році]] місто, як і раніше, залишалося у складі [[Естонська РСР|Естонської РСР]]. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Печори 10 липня 1941 окупували [[Вермахт|німецькі війська]]. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в [[Генеральна округа Естонія|Генеральну округу Естонія]],<ref name="gr" /> після чого його [[Радянська окупація Прибалтики 1944|окупували радянські війська]] в ході [[Тартуська операція|Тартуської операції]].


Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944<ref name="gr" /> Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної [[Псковська область|Псковської області]] [[Російська РФСР|Російської РФСР]]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано [[Печорський район]],<ref name="PskovO1988"> ''Адміністративно-територіальний устрій Псковської області'', стор.&nbsp;14</ref> адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944<ref name="gr" /> Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної [[Псковська область|Псковської області]] [[Російська РФСР|Російської РФСР]]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано [[Печорський район]],<ref name="PskovO1988"> ''Адміністративно-територіальний устрій Псковської області'', стор.&nbsp;14</ref> адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу №&nbsp;2.


Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії. <ref>Georg von Rauch (1974). ''The Baltic States: The Years of Independence, 1917–1940''. London: C. Hurst & Co.</ref> У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.<ref>http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false</ref> 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про [[Російсько-естонський кордон|естонсько-російський кордон]], який відображав пізніші зміни кордонів,<ref>http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties</ref> але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.<ref>{{cite news|title=Russia spurns Estonia border deal|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4626141.stm|accessdate=26 червня 2014|newspaper=BBC News|date=27 червня 2005}}</ref><ref>{{cite web|last=Socor|first=Vladimir|title=Russia cancels border treaty, assails Estonia|url=http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=30600&tx_ttnews%5BbackPid%5D=176&no_cache=1|publisher=The Jameston Foundation|accessdate=26 жовтня 2014}}</ref>
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії.<ref>Georg von Rauch (1974). ''The Baltic States: The Years of Independence, 1917—1940''. London: C. Hurst & Co.</ref> У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.<ref>http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false</ref> 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про [[Російсько-естонський кордон|естонсько-російський кордон]], який відображав пізніші зміни кордонів,<ref>http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties</ref> але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.<ref>{{cite news|title=Russia spurns Estonia border deal|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4626141.stm|accessdate=26 червня 2014|newspaper=BBC News|date=27 червня 2005}}</ref><ref>{{cite web|last=Socor|first=Vladimir|title=Russia cancels border treaty, assails Estonia|url=http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=30600&tx_ttnews%5BbackPid%5D=176&no_cache=1|publisher=The Jameston Foundation|accessdate=26 жовтня 2014}}</ref>


== Демографія ==
== Демографія ==
За даними [[Всеросійський перепис населення (2002)|перепису 2002]], національний склад населення міста мав такий вигляд:<ref>Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. — [Псков], 2005.</ref>
За даними [[Всеросійський перепис населення (2002)|перепису 2002]], національний склад населення міста мав такий вигляд:<ref>Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник.&nbsp;— [Псков], 2005.</ref>
* [[росіяни]] — 11638 (89,14 %)
* [[росіяни]]&nbsp;— 11638 (89,14&nbsp;%)
* [[українці]] — 338 (2,59 %)
* [[українці]]&nbsp;— 338 (2,59&nbsp;%)
* [[білоруси]] — 221 (1,69 %)
* [[білоруси]]&nbsp;— 221 (1,69&nbsp;%)
* [[естонці]] — 177 (1,36 %)
* [[естонці]]&nbsp;— 177 (1,36&nbsp;%)
** у тому числі [[сету]] — 31 (0,27 %)
** у тому числі [[сету]]&nbsp;— 31 (0,27&nbsp;%)
* інші — 682 (5,22 %)
* інші&nbsp;— 682 (5,22&nbsp;%)


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
Головна пам'ятка міста — [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир]], заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним [[орган (музичний інструмент)|органом]].
Головна пам'ятка міста&nbsp;— [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир]], заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним [[орган (музичний інструмент)|органом]].


== Визначні постаті ==
== Визначні постаті ==
* [[Альфред Гірв]] — естонський художник
* [[Альфред Гірв]]&nbsp;— естонський художник
* [[Ліллі Промет]] — естонська письменниця
* [[Ліллі Промет]]&nbsp;— естонська письменниця


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 105: Рядок 105:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. "Административно-территориальное деление Псковской области (1917–1988 гг.). Справочник". (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988
* Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. «Административно-территориальное деление Псковской области (1917—1988 гг.). Справочник». (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988


[[Категорія:Міста Псковської області]]
[[Категорія:Міста Псковської області]]

Версія за 15:54, 14 грудня 2018

місто Печори
рос. Печоры,
ест. Petseri
Герб міста Печори Прапор
Церква Варвари Великомучениці кінця XVIII ст.
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північно-Західний федеральний округ
Псковська область
Муніципальний район Печорський
Код ЗКАТУ: 58 240 501
Код ЗКТМО: 58640101001
Основні дані
Час заснування 1472
Попередні назви: до 1920 — Печери,
до 1940 — Петсері
Перша згадка: 1392
Статус міста 1782[1]
Населення 10 100
Площа 20,55 км²
Густота населення 496,59 осіб/км²
Поштові індекси 181500, 181502
Телефонний код +7 81148
Географічні координати: 57°49′00″ пн. ш. 27°36′00″ сх. д. / 57.8166666666947719477320788° пн. ш. 27.600000000027780089340013° сх. д. / 57.8166666666947719477320788; 27.600000000027780089340013Координати: 57°49′00″ пн. ш. 27°36′00″ сх. д. / 57.8166666666947719477320788° пн. ш. 27.600000000027780089340013° сх. д. / 57.8166666666947719477320788; 27.600000000027780089340013
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 85 м
Найближча залізнична станція Печори-Псковські
Відстань
До залізничної станції: 3 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

53

Влада
Вебсторінка gppechory.ru
Міський голова Конченко Юрій Михайлович
Мапа
Печори (Росія)
Печори
Печори

Печори (Псковська область)
Печори
Печори

Мапа


CMNS: Печори у Вікісховищі

Печо́ри (рос. Печоры, ест. Petseri) — місто в Росії. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і Печорський район Псковської області. За даними російського перепису 2010, чисельність населення становить 11 195 осіб,[2] скоротившись проти 13 056, згідно з переписом 2002,[3] та 11 935, засвідченими радянським переписом 1989.[4] Ця кількість включає кілька сотень етнічних естонців.

Історія

Водонапірна башта в центрі Печор

Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від давньорус. «печери» і завдячує поблизькому Псково-Печорському монастиреві, літопис якого визначає як дату відкриття печер 1392 рік.

Заснування поселення Печори сягає 1472 року[1]. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю православного священика Івана (в чернецтві — Іони), який 1472 року втік сюди з Дерпта після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як посад при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.[5]. 1473 року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері[6].

У XVI — на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах Московської держави. За панування Івана Грозного Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська Стефана Баторія повністю оточили поселення під час облоги Пскова в 1581—1582,[5] також шведи або поляки брали Печори приступом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом Яна Ходкевича і шведські під командуванням Густава II тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході Великої Північної війни шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.[5] Після війни Печори втратили своє військове значення.[5]

У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році Петром І, цю місцевість було включено в Інгерманландську губернію (відому з 1710 як Санкт-Петербурзька губернія), з якої 1727 року виділилася окрема Новгородська губернія, а в 1772 році було створено Псковську губернію, яка в 1777—1796 роках існувала як Псковське намісництво.

Іменним указом імператриці Катерини II від 7 червня 1782 Печори одержали статус міста, яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.[7]

З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під німецькою окупацією. Протягом визвольної війни естонського народу місто 29 березня 1919 зайняла естонська армія. За умовами Тартуського мирного договору, Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано Естонії.[5]

У роки між світовими війнами Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром Печорського повіту — одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано лютеранську церкву Святого Петра. Після анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році місто, як і раніше, залишалося у складі Естонської РСР. Під час Німецько-радянської війни Печори 10 липня 1941 окупували німецькі війська. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в Генеральну округу Естонія,[5] після чого його окупували радянські війська в ході Тартуської операції.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944[5] Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної Псковської області Російської РФСР. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано Печорський район,[8] адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.

Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії.[9] У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.[10] 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про естонсько-російський кордон, який відображав пізніші зміни кордонів,[11] але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.[12][13]

Демографія

За даними перепису 2002, національний склад населення міста мав такий вигляд:[14]

Пам'ятки

Головна пам'ятка міста — Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир, заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним органом.

Визначні постаті

Примітки

  1. а б СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 202.(рос.)
  2. Всеросійський перепис населення 2010 року. Том 1 (рос) . Федеральна служба державної статистики. 2011.
  3. Чисельність населення Росії, суб'єктів Російської Федерації у складі федеральних округів, районів, міських поселень, сільських населених пунктів – районних центрів та сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі й більше осіб (рос) . Федеральна служба державної статистики. 21 травня 2004.
  4. Demoscope Weekly (1989). Всесоюзний перепис населення 1989 р. Чисельність наявного населення союзних і автономних республік, автономних областей та округів, країв, областей, районів, міських поселень і сіл-райцентрів (рос) . Institute of Demographics of the State University—Higher School of Economics.
  5. а б в г д е ж Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. с. 354. ISBN 5-7107-7399-9.
  6. Малые города России. Печоры
  7. ПСЗ-I. № 15426
  8. Адміністративно-територіальний устрій Псковської області, стор. 14
  9. Georg von Rauch (1974). The Baltic States: The Years of Independence, 1917—1940. London: C. Hurst & Co.
  10. http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false
  11. http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties
  12. Russia spurns Estonia border deal. BBC News. 27 червня 2005. Процитовано 26 червня 2014.
  13. Socor, Vladimir. Russia cancels border treaty, assails Estonia. The Jameston Foundation. Процитовано 26 жовтня 2014.
  14. Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. — [Псков], 2005.

Посилання

Джерела

  • Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. «Административно-территориальное деление Псковской области (1917—1988 гг.). Справочник». (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988