Самість: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Raider (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Raider (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Са́мість''' — термін що використовується в [[Психологія|психології]], [[Соціологія|соціології]], [[Філософія|філософії]] тощо. Це дуже емнісний та багатозначний термін який по різному сприймається різними дослідниками і його значення відрізняється в різних науках та школах. |
|||
{{Поліпшити|15 березня 2009}} |
|||
'''Са́мість''' — провідний [[архетипи|архетип]] [[особистість|особистості]], «внутрішній бог» [[людина|людини]], точка ясного усвідомлення власного Я. |
|||
== За Юнгом == |
|||
'''Самість''' — [[архетип]] цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За, самість означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції [[Юнґ Карл Ґустав|Юнґа]] це найважливіший архетип. Розвиток самості — головна мета людського життя; самість об'єднує всі вияви душі. |
|||
Поняття самість у Юнга вживається як архетип колективного несвідомого. За Юнгом, розвиток особистості у процесі її індивідуалізації йде від свідомості до особистого несвідомого, а від нього до колективного несвідомого, центром якого є самість. Юнг зазначає, що в міфах, казках, сновидіннях символами Самості часто виступають мудрий дідусь, хрест, коло, квадрат та інші символи Цілісності. За Юнгом, Самість неможливо виявити емпірично. Він використовує це поняття для обгрунтування самореалізації індивіда. Самореалізація, на думку Юнга, відбувається шляхом занурення у глибини колективного несвідомого. Кінцевою метою індивідуального розвитку є досягнення особистістої неповторності. |
|||
== За К. Роджерсом == |
|||
'''Самість''' — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. К. Роджерс |
|||
[[Категорія:Психологія]] |
[[Категорія:Психологія]] |
||
[[Категорія:Соціологія]] |
|||
[[Категорія:Філософія]] |
Версія за 12:29, 30 березня 2009
Са́мість — термін що використовується в психології, соціології, філософії тощо. Це дуже емнісний та багатозначний термін який по різному сприймається різними дослідниками і його значення відрізняється в різних науках та школах.
За Юнгом
Самість — архетип цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За, самість означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції Юнґа це найважливіший архетип. Розвиток самості — головна мета людського життя; самість об'єднує всі вияви душі.
Поняття самість у Юнга вживається як архетип колективного несвідомого. За Юнгом, розвиток особистості у процесі її індивідуалізації йде від свідомості до особистого несвідомого, а від нього до колективного несвідомого, центром якого є самість. Юнг зазначає, що в міфах, казках, сновидіннях символами Самості часто виступають мудрий дідусь, хрест, коло, квадрат та інші символи Цілісності. За Юнгом, Самість неможливо виявити емпірично. Він використовує це поняття для обгрунтування самореалізації індивіда. Самореалізація, на думку Юнга, відбувається шляхом занурення у глибини колективного несвідомого. Кінцевою метою індивідуального розвитку є досягнення особистістої неповторності.
За К. Роджерсом
Самість — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. К. Роджерс