Цькування: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
До основних видів цькування відносять: |
До основних видів цькування відносять: |
||
* [[Шкільне цькування]] |
* [[Шкільне цькування]] |
||
* [[ |
* [[Цькування на роботі]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 10:44, 24 грудня 2018
Цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).[1]
Сутність
Така поведінка дає можливість людині самоствердитися за рахунок когось, заслужити собі загальний авторитет. Насправді задирака приховує свою неспроможність і слабкість.
В системі цькування вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Зокрема, український дослідник цькування Богдан Петренко зауважував, що цькування є зменшеною копією терористичного акту — у ньому є прямі та непрямі жертви, насилля та інформаційний ефект, а його мета — не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків[2].
Різновиди
Олена Ожийова, одна із перших українських науковців, що досліджували цькування, виділяє два основних його види:
1. Фізичне цьквання — умисні штовхання, пирхання, стусани, удари, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень та ін.;
· сексуальне цькування є підвидом фізичного (дії сексуального характеру).
2. Психологічне цькування — насильство, пов'язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість. До цієї форми цькування можна віднести:
· вербальне цькування, де знаряддям слугує голос (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.);
· образливі жести або дії (наприклад, плювки в жертву або в її напрямку);
· залякування (використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось);
· ізоляція (жертва навмисно ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною або всім класом);
· вимагання (грошей, їжі, інших речей, примушення щось вкрасти);
· пошкодження та інші дії з майном (пошкодження, викрадення, заховання особистих речей жертви);
· кіберцькування — пригноблення за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилання двозначних зображень і фотографій, обзивання, зведення наклепів та ін.).[1][3]
Генезис
До причин, які призводять до формування цькування належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання (насилля в родині, авторитарний стиль виховання, гіперопіка над дитиною, відсутність комунікації «батьки-діти»), формування ієрархії в дитячому колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві[4].
Види
До основних видів цькування відносять:
Примітки
- ↑ а б Ожийова, Олена (2009). Булінг. Шкільний булінг: поняття та основні форми (PDF) (Українська) . Харків: Вчені зап. Харк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.». с. 158—163.
- ↑ Булінг, або шкільне цькування: налякати поліцією не вдасться, що ж робити?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Ожиёва, Елена (2008). Буллинг как разновидность насилия. Школьный буллинг (Російська) . Praha: Materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference «Vedecky prumysl evropskeho kontinentu – 2008». с. 75—78.
- ↑ Стоп шкільний терор. Як зупинити дитяче насилля? Дослідження Інституту – Український Інститут Дослідження Екстремізму. uire.org.ua. Процитовано 18 квітня 2018.
Посилання
У Вікісловнику є сторінка цькування. |
- Цькування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Стоп шкільний терор. Як зупинити дитяче насилля. Дослідження — Український інститут дослідження екстремізму
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |