Православна церква України: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування NOSFERATU (обговорення) до зробленого Zorator22
Мітка: Відкіт
Рядок 153: Рядок 153:
# [[24 грудня]] [[2018]]&nbsp;— громада храму архістратига Михаїла с. [[Піщани]] Стрийського району Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini|title=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}</ref>
# [[24 грудня]] [[2018]]&nbsp;— громада храму архістратига Михаїла с. [[Піщани]] Стрийського району Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini|title=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}</ref>
# [[24 грудня]] [[2018]]&nbsp;— православна громада храму архістратига Михаїла с. [[Верчани]] Стрийського району Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini|title=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}</ref>
# [[24 грудня]] [[2018]]&nbsp;— православна громада храму архістратига Михаїла с. [[Верчани]] Стрийського району Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini|title=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}</ref>
# [[24 грудня]] [[2018]] — громада скельного Свято-Троїцького храму, розташованого у [[Вінниця|Вінниці]] в колишньому командному бункері радянської армії, у гранітних скелях на березі Південного Бугуу [[Вінниця|Вінниці]], приєдналасядо Православної Церкви України<ref name=":7">{{Cite web|url=http://orthodox.vinnica.ua/novini/novini-eparhii/4119.html?fbclid=IwAR1sws6Y0LgrwXHtiDGnHvdQai1ybZ_cXfY6MiGACxG3SZTg1cknQriL3tw|title=Дві громади на Вінниччині зробили вибір на користь Православної Церкви України|website=orthodox.vinnica.ua|accessdate=2018-12-25}}</ref>
# [[24 грудня]] [[2018]] — громада скельного Свято-Троїцького храму, розташованого у [[Вінниця|Вінниці]] в колишньому командному бункері радянської армії, у гранітних скелях на березі Південного Бугу [[Вінниця|Вінниці]], приєдналася до Православної Церкви України<ref name=":7">{{Cite web|url=http://orthodox.vinnica.ua/novini/novini-eparhii/4119.html?fbclid=IwAR1sws6Y0LgrwXHtiDGnHvdQai1ybZ_cXfY6MiGACxG3SZTg1cknQriL3tw|title=Дві громади на Вінниччині зробили вибір на користь Православної Церкви України|website=orthodox.vinnica.ua|accessdate=2018-12-25}}</ref>
# [[25 грудня]] [[2018]]&nbsp;— громада Свято-Миколаївської парафії с. [[Доброгорща]], [[Хмельницький район|Хмельницького району]] перешла до ПЦУ<ref>[https://ukr.lb.ua/society/2018/12/25/415821_parafiya_moskovskogo_patriarhatu.html Парафія Московського патріархату в Хмельницькій області перейшла до ПЦУ]</ref><ref>{{Cite web|url=https://bykvu.com/bukvy/106552-odin-prikhod-moskovskogo-patriarkhata-v-khmelnitskoj-oblasti-pereshel-v-ptsu|title=Один приход Московского патриархата в Хмельницкой области перешел в ПЦУ|last=новости|first=#Буквы-все важные и свежие|website=bykvu.com|accessdate=2018-12-25}}</ref>
# [[25 грудня]] [[2018]]&nbsp;— громада Свято-Миколаївської парафії с. [[Доброгорща]], [[Хмельницький район|Хмельницького району]] перешла до ПЦУ<ref>[https://ukr.lb.ua/society/2018/12/25/415821_parafiya_moskovskogo_patriarhatu.html Парафія Московського патріархату в Хмельницькій області перейшла до ПЦУ]</ref><ref>{{Cite web|url=https://bykvu.com/bukvy/106552-odin-prikhod-moskovskogo-patriarkhata-v-khmelnitskoj-oblasti-pereshel-v-ptsu|title=Один приход Московского патриархата в Хмельницкой области перешел в ПЦУ|last=новости|first=#Буквы-все важные и свежие|website=bykvu.com|accessdate=2018-12-25}}</ref>



Версія за 19:53, 27 грудня 2018

Православна церква України

Михайлівський Золотоверхий собор — кафедральний собор Православної церкви України
Засновники Володимир Святославич або Михаїл I (суперечливо)
Об'єднавчий собор українських православних церков
Дата заснування 15 грудня 2018 року
Самостійність визнана

визнання (вручення томосу) очікується 6 січня 2019 року Константинопольською церквою

де-факто визнана Елладською православною церквою через літургію[1]
Чинний предстоятель Епіфаній (Думенко) як Митрополит Київський і всієї України
Центр Київ
Кафедральний собор Михайлівський Золотоверхий собор
Основна юрисдикція Україна Україна
Літургічна мова українська
Музична традиція Український наспів
Церковний календар юліанський
Парафій близько 7000
Офіційний сайт pomisna.info

Православна церква України, скорочено ПЦУ — православна церква на території України. Правонаступниця Київської митрополії.

Церква утворена 15 грудня 2018 року на проведеному Вселенським патріархатом соборі православних ієрархів, кліру та вірних українських православних юрисдикцій на ґрунті повної канонічної незалежності[⇨]. Першим предстоятелем Православної Церкви України став митрополит Київський і всієї України Епіфаній (Думенко).

Православна церква України керується Святим Письмом та Священним Переданням, відповідно до Патріаршого та Синодального Томосу та Статуту. Членами ПЦУ є православні християни України незалежно від їхнього походження. Згідно з проектом Статуту, юрисдикція ПЦУ не поширюється на православних українців закордоном[2][3].

Кафедральний собор Православної церкви України — Михайлівський Золотоверхий собор у Києві[4].

Отримання томосу про Автокефалію Православної церкви України очікується 6 січня 2019 року.

Історія

Передумови самостійності українського православ'я

Визвольні змагання. УАПЦ

Українська революція актуалізувала прагнення до утворення самостійної української церкви. Втім, спочатку, як зауважує Дмитро Дорошенко, «українська демократична інтеліґенція… не виявила належного зрозуміння для справи Православної церкви й для необхідности перетворити її в Національну Українську церкву»[5].

Подібні настрої демонстрували й більшість єпархіальних з'їздів. Аналізуючи їх, Наталія Полонська-Василенко пише, що тільки два з них «виявили національну свідомість»[6], висловлюючи прагнення до незалежності православної церкви в Україні: Полтавський[7] та Подільський єпархіальні з'їзди[8].

На Всеросійському з'їзді духовенства і мирян (11-12 червня 1917 року, Москва) українська фракція на чолі з І. Морачевським сформулювала такі побажання: 1) свобода церковного самовизначення; 2) соборність і всебічна українізація місцевого церковного життя; 3) якнайскоріше скликання Всеукраїнського церковного з'їзду духовенства та мирян. Також вкотре висловлювалася думка про те, що утворення незалежної Української держави повинне мати як наслідок утворення незалежної церкви[9].

Реалізація вимоги скликати Всеукраїнський церковний з'їзд розпочалася на ІІІ Всеукраїнському військовому з'їзді. Він прийняв резолюцію про автокефалію православної церкви в Україні, її відокремленість від держави та запровадження української мови як богослужбової[10]. З'їзд також сформував Організаційний комітет зі скликання Всеукраїнського церковного собору[8].

Перша сесія Собору тривала з 7 до 23 січня 1918 року, коли її перервав наступ більшовиків на Київ. Проте впливу на загальну ситуацію та проблему юрисдикції Православної церкви в Україні вона не мала[11].

Друга (літня) сесія Собору замість автокефалії проголосила автономію Православної церкви в Україні, при цьому виключивши зі складу Собору Всеукраїнську церковну раду, що ініціювала скликання Собору[9]. Міністр ісповідань Української Держави Василь Зеньківський планував поставити перед наступною сесію Собору питання автокефалії, й у випадку голосування проти, призначити нові вибори[6].

На третій (осінній) сесії виступав уже наступник Василя Зеньківського, Олександр Лотоцький, якого не задовольняло прийняття обмеженої автономії церкви. Він задекларував, що «Українська церква має бути автокефальною під головуванням Київського митрополита та в канонічному зв'язку з іншими самостійними церквами», також наголосив на «не лише церковній, але й національній необхідності» такого рішення[9][12].

Василь (Липківський), предстоятель УАПЦ (1921—1927); в 1919 році відслужив першу літургію українською мовою

1 січня 1919 року Директорія проголосила декрет про автокефалію Православної церкви в Україні[13]. Уряд відправив у відрядження до Константинополя О. Лотоцького, але практично реалізувати декрет не було змоги через більшовицьку агресію[5].

Того ж року відновила свою діяльність Всеукраїнська православна церковна рада, заходами якої продовжується українізація церковного життя. Так, 9 травня 1919 року утворилась українська парафія при Військовому Микільському соборі. Незабаром пройшла перша українська літургія у супроводі хору, що ним керував Микола Леонтович; постійні відправи українською мовою розпочалися на Страсному тижні 1919 року у трапезній церкві біля київського Собору св. Софії[14].

У 1921—1937 роках існувала Українська Автокефальна Православна церква, яка утворилася після Всеукраїнського церковного собору, скликаного Радою. Аналізуючи її діяльність, історик Орест Субтельний виокремлює такі особливості церковного життя УАПЦ: користування українською мовою замість церковнослов'янської як богослужбовою, осучаснення зовнішнього виду священиків, дозвіл одружуватися, демократизація питання про самоврядування (принцип виборності поширювався на призначення єпископів і парафіяльних священиків, а найвища церковна влада віддавалася виборній раді єпископів, священиків і мирян). Існування церкви припинилося внаслідок тиску й терору, що його спричиняла радянська влада[15].

Українські православні юрисдикції, що підтримували автокефалію в 1989—2018 рр.

Утворена 1989 року УАПЦ позиціонувала себе як «церкву Київської традиції, що будує своє життя на засадах автокефалії». Згідно з заявою Архиєрейського собору УАПЦ стосовно об'єднання українських православних церков, «життя Православної церкви в Україні має будуватися на засадах повної незалежності» та зі збереженням євхаристійного спілкування з іншими помісними православними церквами[16]. У зверненні до патріарха Варфоломія від 26 серпня 2009 року архиєреї УАПЦ «засудили ідеї відновлення російської православної цивілізації або інші секулярні цінності» як можливу основу для об'єднання українських православних юрисдикцій[17].

Історико-канонічна Декларація Архієрейського Собору Української Православної церкви Київського Патріархату проголошувала поміж іншим наявність усіх факторів для проголошення автокефалії Православної церкви в Україні. З точки зору УПЦ КП, «право проголошення автокефалії, за наявності належних умов і підстав, однією з яких є відповідна державно-адміністративна незалежність, належить Собору церкви, яка проголошує свою автокефалію, а право першою визнати цю автокефалію належить Матері-церкві» (такою УПЦ КП вважала Константинопольський патріархат)[18].

Ієрархи обидвох церков підписали звернення до Вселенського патріарха, прийняте до розгляду в квітні 2018 року[19]. Як УАПЦ, так і УПЦ КП визнавали незаконним приєднання Київської митрополії до Московського патріархату[20][21].

Проавтокефальні настрої існували також в середовищі УПЦ Московського патріархату. Деякі аналітики виокремлювали так зване проукраїнське крило УПЦ МП[22][23][24]; одним із його медійних речників був Олександр (Драбинко), який заявив, що «альтернативи канонічній самостійності [української] церкви просто не існує», та заперечив можливість отримання автокефалії від Російської православної церкви, що спричинило би фактичну ізоляцію від світового православ'я[25].

Виникнення церкви

Події 2016—2018 рр. (до Об'єднавчого собору)

Вселенський Патріарх Варфоломій I

16 червня 2016 року, напередодні Всеправославного собору, Верховна Рада України ухвалила звернення до патріарха Варфоломія із проханням надати автокефалію православній церкві в Україні, подолати наслідки церковного поділу шляхом скликання об'єднавчого собору та визнати нечинним приєднання Київської митрополії до Московського патріархату[26].

Свою підтримку звернення ВРУ висловив Світовий конгрес українців[27].

19-20 квітня 2018 року відбулося засідання Синоду Константинопольського патріархату, на якому аналізувалося питання стосовно церковної ситуації в Україні[28]. Він офіційно прийняв до розгляду звернення Президента України Петра Порошенка (що його підтримала Верховна Рада[29][30] та ієрархи УПЦ (КП) й УАПЦ[31]). Перед цим (9 квітня) Петро Порошенко зустрівся з Варфоломієм у Стамбулі[32].

У травні 2018 року делегація, яка складалася з трьох митрополитів Вселенського патріархату, розпочала візити до помісних православних церков задля інформування про українську справу[33].

1 липня Константинопольський патріарх заявив, що «Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому, крім права хіротонії Київського митрополита у Москві на умовах його обрання соборно в Києві на місцевому Соборі та при безумовному згадуванні Вселенського Патріарха»[34]. Вже 31 серпня Варфоломій повідомив російського патріарха Кіріла, що «Вселенський Патріархат вирішив використовувати всі шляхи, щоб вирішити питання надання автокефалії Українській православній церкві. Рішення було ухвалено в квітні. І [Фанар імплементує] це рішення» (згідно зі словами представника Варфоломія, митрополита Гальського Емануїла)[35].

На відкритті Архієрейського собору Константинопольської церкви 1 вересня 2018 року патріарх Варфоломій виголосив доповідь, у якій згадав численні приклади того, як «Москва впродовж багатьох століть розпоряджалася Київською митрополією, православною церквою в Україні, без відома Константинополя»[36]. Наступного дня собор погодився, що Вселенський патріархат має повноваження надавати автокефалію іншій церкві без будь-яких узгоджень[37].

У рамках підготувань до надання автокефалії Православній церкві в Україні Вселенський патріарх 7 вересня 2018 року призначив двох екзархів для взаємодії з церковними ієрархами та українською владою: архієпископа Даниїла Памфілійського зі США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади[38]. 15 грудня 2018 року вони взяли участь в Об'єднавчому помісному соборі[39].

Наприкінці вересня Вселенська Патріархія оприлюднила корпус документів, які доводять, що зв'язок Московського патріархату з територією історичної Київської митрополії тримається на порушенні православного канонічного права[40][41].

На засіданні, яке відбулося з 9 по 11 жовтня 2018 року, Синод Константинопольського патріархату підтвердив своє рішення про те, щоби приступити до надання автокефалії Православній церкві в Україні. Також Синод постановив відновити ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, поновити «у своєму єпископському або священицькому сані» Філарета (Денисенка), Макарія (Малетича) та «їхніх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин», скасував «зобов'язання Синодального листа 1686 року, …який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-церкви Константинополя»[42][43].

3 листопада 2018 року Президент Порошенко та Патріарх Варфоломій підписали Угоду «Про співробітництво та взаємодію між Україною та Вселенським Константинопольським Патріархатом»[44]. Згідно з нею в Києві засновується Представництво Вселенського патріарха[45], розташоване в Андріївській церкві[46]. Перша архиєрейська літургія Патріаршої Ставропігії в ній відбулася 13 грудня 2018 року[47].

27-29 листопада 2018 року в Стамбулі Вселенський Патріархат провів засідання Священного Синоду, де, окрім інших питань, обговорювався текст Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. У комюніке за результатами синоду згадувалося про створення проекту статуту нової помісної церкви[48].

Під час проведення Собору

Об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року

Українська Православна церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна церква ухвалили участь в Об'єднавчому соборі на рівні Архиєрейських соборів. Для участі в Соборі зареєструвалися також два митрополити УПЦ МП — Олександр (Драбинко) та Симеон (Шостацький)[49][50].

На Соборі головував представник Вселенського патріархату митрополит Галльский Еммануїл (Адамакіс). Як гість участь у Помісному соборі брав Президент України Петро Порошенко[39].

Собор працював у закритому режимі та обрав предстоятелем ПЦУ митрополита Епіфанія, ректора та професора Київської православної богословської академії, колишнього митрополита Переяславського і Білоцерківського, Патріаршого намісника з правами єпархіального архієрея УПЦ КП[51].

Ввечері того ж дня Вселенський патріарх офіційно визнав результати Помісного об'єднавчого собору та запросив митрополита Київського і всієї України на літургію та вручення томосу[52][53].

Події до отримання Томосу про Автокефалію

Визнання іншими православними церквами

16 грудня 2018 року диякон Вселенського Патріархату вперше в історії пом'янув предстоятеля Православної церкви України разом із очільниками інших церков, які входять до диптиху (переліку помісних автокефальних церков)[54][55].

20 грудня митрополита Епіфанія пом'янув архідиякон Православної церкви Еллади[56].

Митрополита Епіфанія привітав з обранням вселенський патріарх Варфоломій.

Переходи громад та кліриків із УПЦ (МП) до ПЦУ

Митрополит Олександр (Драбинко) разом із кліриками собору, та митрополит Симеон (Шостацький) з декількома кліриками собору прийшли на Об'єднавчий собор і після обрання предстоятеля ПЦУ заявили про перехід в нову церкву[57].

  1. 16 грудня 2018 — громада Спасо-Преображенського кафедрального собору міста Вінниці на чолі з митрополитом Симеоном та кліриками оголосили про перехід до ПЦУ[58][59].
  2. 18 грудня 2018 — громада Спасо-Преображенського собору на Теремках (Київ) підтримала митрополита Олександра (Драбинка) і разом із кліриками перейшла до ПЦУ[60].
  3. 19 грудня 2018 — громада храму Різдва Пресвятої Богородиці села Шишківці Кіцманського району Чернівецької області на зборах прийняла рішення перейти до ПЦУ[61].
  4. 19 грудня 2018 — громада храму святої великомучениці Параскеви с. Тютьки Вінницького району Вінницької області на чолі з о. Іваном Просяновським оголосила про перехід у ПЦУ[62].
  5. 21 грудня 2018 — парафія села Трибухівці Бучацького району Тернопільської області прийняла рішення про перехід до ПЦУ[63].
  6. 21 грудня 2018 — парафія св. першомученика архідиякона Стефана селища Минай приєдналася до Закарпатської єпархії ПЦУ[64].
  7. 21 грудня 2018 — парафія с. Рівець Вінницького району Вінницької області, де також служить о. Іван Просяновський, прийшла рішення про перехід у ПЦУ[62].
  8. 21 грудня 2018 — парафія с. Коло-Михайлівки Вінницького району Вінницької області, де служить благочинний району архімандрит Дорофей (Маркевич) оголосила про приєднання до УПЦ. Отець Дорофей разом із митрополитом Симеоном був учасником Об’єднавчого собору у Києві[62].
  9. 21 грудня 2018 — парафія с. Гущинці Калинівського району Вінницької області, де служить о. Олег Кожушний, вчений-філолог, викладач КНУ ім. Т. Шевченка, перекладач із давньогрецької ранньохристиянської літератури, перейшла до ПЦУ[65].
  10. 22 грудня 2018 — парафія храму апостолів Петра і Павла м.Жовква на чолі з настоятелем о. архімандритом Маркіяном (Каюмовим) перейшла до ПЦУ[66][67].
  11. 22 грудня 2018 — парафія нововолинського храму Симеона Стовпника зібрала підписи про перехід до ПЦУ[68].
  12. 23 грудня 2018 — громада храму ікони Божої Матері «Всіх скорботних радості», що розташований у головному корпусі Вінницького обласного психоневрологічного диспансеру, разом зі своїм настоятелем протоієреєм Анатолієм Аксанюком перейшла до ПЦУ.[69]
  13. 23 грудня 2018 — громада Хресто-Воздвиженського храму с. Сальник Калинівського району Вінницької області на громадських слуханнях підтримала пропозицію настоятеля про перехід у ПЦУ[70].
  14. 23 грудня громада храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Махнівка Козятинського району перейшла до ПЦУ.[71]
  15. 24 грудня 2018 — громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Угнів Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ[72]
  16. 24 грудня 2018 — громада храму архістратига Михаїла с. Піщани Стрийського району Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ[73]
  17. 24 грудня 2018 — православна громада храму архістратига Михаїла с. Верчани Стрийського району Львівської області оголосила про перехід до ПЦУ[74]
  18. 24 грудня 2018 — громада скельного Свято-Троїцького храму, розташованого у Вінниці в колишньому командному бункері радянської армії, у гранітних скелях на березі Південного Бугу Вінниці, приєдналася до Православної Церкви України[71]
  19. 25 грудня 2018 — громада Свято-Миколаївської парафії с. Доброгорща, Хмельницького району перешла до ПЦУ[75][76]

Управління

Священний синод Православної церкви України очолює митрополит Епіфаній, також до його складу входить 12 ієрархів.

Три постійні учасники — почесний патріарх Православної церкви України Філарет, митрополит Макарій та митрополит Симеон.

Ще дев'ять учасників Синоду змінюются на основі ротації раз на півроку.

Предстоятелі

Митрополити Київські і всієї України (з 2018)

Світлина Ім'я
(роки правління)
Біографія
1 Епіфаній
(з 15 грудня 2018 року)
Перший предстоятель Православної церкви України. Випускник Київської духовної семінарії та академії. Доктор наук з богослов'я (2012), ректор (2010) і професор (2011) Київської православної богословської академії[77]. Колишній митрополит Переяславський і Білоцерківський УПЦ КП, Патріарший намісник з правами єпархіального архієрея[78].

Див. також

Примітки

  1. Грецька Церква поминає в списку Помісних Церков Україну (відео). Релігійна правда (uk-UA). 20 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018. 
  2. Оприлюднено статут Православної церкви України. glavcom.ua (укр.). Процитовано 21 грудня 2018. 
  3. Автокефальну церкву очолить Митрополит Київський – проект статуту. www.pravda.com.ua. Процитовано 21 грудня 2018. 
  4. Митрополит Київський Епіфаній назвав кафедральний собор ПЦУ. ТСН.ua (укр.). 16 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018. 
  5. а б Дорошенко, Дмитро (1940). Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу (укр.). Берлін: Друкарня Е. Віхнера. с. 98. 
  6. а б Полонська-Василенко, Н. (1964). Історичні підвалини УАПЦ. Рим. с. 96. 
  7. «Просвіта» на Полтавщині в добу Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р). Українізація церкви й освіти – Новини Полтавщини. np.pl.ua. Процитовано 11 грудня 2018. 
  8. а б “Мусимо устроювати нашу церкву…”. risu.org.ua. Процитовано 11 грудня 2018. 
  9. а б в Балягузова, О. Стан православної церкви у 1917-1920 рр.: український та регіональний аспекти. (укр.). 
  10. Ульяновський, В. (1997). церква в Українській державі 1917-1920 рр. (доба Української Центральної Ради). Київ: Либідь. с. 26. 
  11. Гудзик, Клара (4 липня, 2003). Крок до автокефалії. День. 
  12. Церковний рух. unr.memory.gov.ua (укр.). Процитовано 15 грудня 2018. 
  13. Закон УНР про автокефалію Української церкви — Карпатська єпархія Української Автокефальної Православної церкви. keuapc.org. Процитовано 15 грудня 2018. 
  14. УАПЦ: історія становлення і розвитку. www.religion.in.ua. Процитовано 15 грудня 2018. 
  15. O.Subtelny_Ukraine_A_History.htm. shron1.chtyvo.org.ua. Процитовано 15 грудня 2018. 
  16. Заява Архиєрейського Собору УАПЦ щодо питання об’єднання Українського Православ’я. risu.org.ua. Процитовано 13 грудня 2018. 
  17. Лист до Патріарха Константинопольського Варфоломея (2009). risu.org.ua. Процитовано 13 грудня 2018. 
  18. Українська Православна церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 13 грудня 2018. 
  19. Константинополь дав "зелене світло" створенню української помісної церкви, Київський патріархат і УАПЦ вже підписали звернення. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  20. Українська Православна церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 13 грудня 2018. 
  21. Діяння Першого помісного собору УАПЦ 5-6 червня 1990 р.. church.net.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  22. Богослов Кирило Говорун: Є дуже великий ризик, що від УПЦ МП підуть не просто парафії, а навіть єпархії. glavcom.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  23. Джерело з Синоду УПЦ (МП): Наші архієреї не віддадуть самостійності. церква.info. 
  24. Стріха, Максим (2 грудня, 2010). Тож яку державу вони будують?. День. 
  25. Драбинко, Олександр. Українська автокефалія як моральний виклик. LB.ua (укр.). 
  26. Рада просить Вселенського патріарха Варфоломія надати автокефалію православній церкві в Україні. www.unian.ua (укр.). Процитовано 12 грудня 2018. 
  27. Світовий Конґрес Українців закликає Вселенського Патріарха надати автокефалію Православній церкві в Україні - Новини - Світовий Конґрес Українців. www.ukrainianworldcongress.org. Процитовано 12 грудня 2018. 
  28. Вселенський Патріархат прийняв до розгляду питання надання автокефалії УПЦ - 22.04.2018 23:00 — Новини Укрінформ. www.ukrinform.ua. Процитовано 12 грудня 2018. 
  29. Рада схвалила звернення до патріарха Варфоломія про автокефалію української церкви. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 грудня 2018. 
  30. Звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 12 грудня 2018. 
  31. Порошенко отримав від УПЦ КП та УАПЦ звернення до Вселенського патріарха. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 грудня 2018. 
  32. Вселенський патріархат розпочинає процедури, необхідні для надання автокефалії УПЦ – Порошенко. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 грудня 2018. 
  33. Делегація Синоду Вселенського Патріархату відвідує Помісні церкви для представлення українського питання. risu.org.ua. Процитовано 12 грудня 2018. 
  34. Вселенський Патріарх: Москва приєднала українську церкву неканонічно - 02.07.2018 01:21 — Новини Укрінформ. www.ukrinform.ua. Процитовано 12 грудня 2018. 
  35. Зустріч з Кирилом не вплинула на рішення Варфоломія надати автокефалію українській церкві - представник патріарха. ТСН.ua (укр.). 31 серпня 2018. Процитовано 12 грудня 2018. 
  36. Собор у Стамбулі: Вселенський патріарх нагадав про московське самоуправство щодо Київської митрополії. hromadske.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  37. Собор у Стамбулі: Константинопольська церква може надавати автокефалію без згоди інших церков. hromadske.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  38. Ближче до Томосу: Вселенський патріарх призначив екзархів у Києві. BBC News Україна (en-GB). 7 вересня 2018. Процитовано 13 грудня 2018. 
  39. а б Порошенка на Об'єднавчому соборі посадили у "президію". www.pravda.com.ua. Процитовано 15 грудня 2018. 
  40. Ο Οικουμενικός Θρόνος και η Εκκλησία της Ουκρανίας. http://orthodoxia.info. 
  41. Документи говорять - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Процитовано 13 грудня 2018. 
  42. Announcement (11/10/2018). - Announcements - The Ecumenical Patriarchate. www.patriarchate.org (амер.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  43. Томос для України: повний текст історичного рішення Константинополя. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  44. Україна та Вселенський Патріархат підписали Угоду про створення незалежної української церкви. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 13 грудня 2018. 
  45. Порошенко і Варфоломій підписали угоду про співпрацю: про що в ній йдеться. BBC News Україна (укр.). 3 листопада 2018. Процитовано 13 грудня 2018. 
  46. Рада передала Андріївську церкву Константинополю: що це означає?. BBC News Україна (en-GB). 18 жовтня 2018. Процитовано 13 грудня 2018. 
  47. Вселенський патріархат у Києві: перша служба в Андріївській церкві. BBC News Україна (en-GB). 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018. 
  48. Синод Вселенського патріархату розробив проект статуту для української автокефалії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 грудня 2018. 
  49. На Об'єднавчому соборі зареєструвалися двоє митрополитів УПЦ МП - Драбинко та Шостацький. espreso.tv. Процитовано 15 грудня 2018. 
  50. У Києві розпочався Об’єднавчий Собор Українського Православ’я. www.cerkva.info. Процитовано 15 грудня 2018. 
  51. Головою помісної православної церкви в Україні обраний митрополит УПЦ КП Епіфаній. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 грудня 2018. 
  52. Communiqué (25/12/2018). - Announcements - The Ecumenical Patriarchate. www.patriarchate.org (амер.). Процитовано 16 грудня 2018. 
  53. Варфоломій запросив Епіфанія на вручення томосу. www.pravda.com.ua. Процитовано 15 грудня 2018. 
  54. Епіфанія пом'янули у Константинополі, а він проігнорував Кирила. BBC News Україна (en-GB). 16 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018. 
  55. New Ukrainian primate's name commemorated in Constantinople
  56. Грецька Церква поминає в списку Помісних Церков Україну (відео). Релігійна правда (uk-UA). 20 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018. 
  57. Welle (www.dw.com), Deutsche. Дві громади УПЦ МП перейшли до помісної церкви | DW | 19.12.2018. DW.COM (uk-UA). Процитовано 22 грудня 2018. 
  58. У Вінниці парафіяни Свято-Преображенського собору перейшли до УПЦ. ukrinform.ua (ua). Процитовано 22 грудня 2018. 
  59. Вінницький митрополит УПЦ (МП) Сімеон заявив про перехід до Православної церкви України. espreso.tv. Процитовано 22 грудня 2018. 
  60. {{Cite web|url=http://www.preobraz.kiev.ua/2018/12/parafiyalna-rada-soboru-pidtrymala-mytropolyta-oleksandra/%7Ctitle=Парафіяльна рада собору підтримала митрополита Олександра|website=preobraz.kiev.ua|language=uk-UA|accessdate=2018-12-22
  61. Перша громада Чернівецької області сьогодні перейшла із УПЦ МП до Єдиної Помісної Церкви України. acc.cv.ua (uk-UA). Процитовано 22 грудня 2018. 
  62. а б в Три парафії на Вінниччині приєдналися до Православної Церкви України. orthodox.vinnica.ua. Процитовано 22 грудня 2018. 
  63. На Тернопільщині віряни переходять від Московського патріархату до єдиної Православної церкви України. zz.te.ua (ua). Процитовано 22 грудня 2018. 
  64. {{Cite web|url=http://www.cerkva.uz.ua/2018/12/blog-post_21.html%7Ctitle=Парафія св.Першомученика архідиякона Стефана с.Минай приєдналась до Закарпатської єпархії Православної Церкви України|website=cerkva.uz.ua|accessdate=2018-12-22
  65. Протоієрей Олег Кожушний з Гущинець заявив про свій перехід до помісної церкви України. kalynivka.city (ua). Процитовано 22 грудня 2018. 
  66. Перша парафія Московського патріархату на Львівщині перейшла до Помісної церкви. Доповнено. zik.ua (ua). Процитовано 22 грудня 2018. 
  67. Zaxid.net. Парафія УПЦ МП у Жовкві першою на Львівщині перейшла до ПЦУ. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 грудня 2018. 
  68. Прихожани одного з нововолинських храмів хочуть перейти у Православну Церкву України. volynua.com. Процитовано 24 грудня 2018. 
  69. До ПЦУ приєдналася громада найбільшого і найстарішого лікарняного храму Вінниччини. orthodox.vinnica.ua. Процитовано 23 грудня 2018. 
  70. Релігійна громада Сальника переходить у помісну Православну церкву України. Типова Калинівка. Процитовано 23 грудня 2018. 
  71. а б Дві громади на Вінниччині зробили вибір на користь Православної Церкви України. orthodox.vinnica.ua. Процитовано 25 грудня 2018. 
  72. {{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini%7Ctitle=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}
  73. {{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini%7Ctitle=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}
  74. {{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/241218-shche-try-parafiyi-upc-mp-lvivshchyny-pryyednalys-do-pravoslavnoyi-cerkvy-v-ukrayini%7Ctitle=Ще три парафії УПЦ МП Львівщини приєднались до Православної Церкви в Україні|website=day.kyiv.ua|accessdate=2018-12-24}
  75. Парафія Московського патріархату в Хмельницькій області перейшла до ПЦУ
  76. новости, #Буквы-все важные и свежие. Один приход Московского патриархата в Хмельницкой области перешел в ПЦУ. bykvu.com. Процитовано 25 грудня 2018. 
  77. Ректор — Київська православна богословська академія. kpba.edu.ua. Процитовано 18 грудня 2018. 
  78. Українська Православна церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 18 грудня 2018. 

Джерела

Посилання