Посвідчення: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Flural (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Паспорт]] |
* [[Паспорт]] |
||
== Посилання == |
|||
* [http://leksika.com.ua/12701012/legal/personifikovana_informatsiya Персоніфікована інформація] // {{Юридична енциклопедія|4}} |
|||
[[Категорія:Посвідчувальні документи| ]] |
[[Категорія:Посвідчувальні документи| ]] |
Версія за 17:35, 12 січня 2019
Посвідчення | |
---|---|
Призначення | ідентифікація особи |
Посвідчення є багатозначним терміном.
Посвідчення в українському законодавстві визнається документом, який надається для цілей ідентифікації та надання статусу як фізичним особам, так й фізичним об’єктам.
Посві́дчення — документ, що ідентифікує та підтверджує особу чи певні факти її біографії.
Не варто плутати з посвідченням правочину — нотаріальною дією.
Посвідчення — документ, який засвідчує особу власника і дає його власникові деякі права та обов'язки. Наприклад, водійське посвідчення, посвідчення особи, пенсійне посвідчення, службове посвідчення працівника.
Як правило, посвідчення містить:
- Реквізити тієї організації, яка його видала,
- Прізвище, ім'я, по батькові особи, якій воно видане,
- Фотографію власника,
- Відомості про права та обов'язки, які надаються власнику.
Види
В законодавстві України передбачені посвідчення особи для різних цілей (водійські права, службове посвідчення, посвідчення про відрядження, посвідчення особи на повернення в Україну, пільгові посвідчення та ін.)
Приклади посвідчень стосовно фізичних об’єктів
- Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу — документ суворої звітності, що видається митним органом власнику транспортного засобу (уповноваженій особі) для реєстрації цього транспортного засобу на ім'я особи, зазначеної в цьому документі, у реєстраційних органах у встановлений законодавством строк.[1]
- Посвідчення придатності до експлуатації — документ, що засвідчує допуск наземного засобу радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку до експлуатації та підтверджує відповідність його вимогам нормативної й експлуатаційної документації на цей засіб.[2]
- Реєстраційне посвідчення повітряного судна - документ, який засвідчує реєстрацію повітряного судна у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України.[3]
- Реєстраційне посвідчення — документ, що підтверджує державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів і готових кормів та їх застосування у тваринництві. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII (Редакція від 05.07.2017)
- Реєстраційне посвідчення — документ, який видається заявнику і є підставою для медичного застосування лікарського засобу в Україні.[4] або «На зареєстрований лікарський засіб заявнику видається посвідчення, в якому зазначається строк дії, протягом якого лікарський засіб дозволяється до застосування в Україні»[5] тощо.
Примітки
- ↑ Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 № 229)
- ↑ Інструкція про порядок видачі посвідчень придатності до експлуатації та дозволів на право експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку цивільної авіації України, затверджена Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.03.2005 № 186
- ↑ Авіаційні правила України, Частина 47 "Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні", затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 25.10.2012 № 636
- ↑ Порядок здійснення фармаконагляду, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2006 № 898 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26.09.2016 № 996)
- ↑ Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (Редакція від 19.06.2016)
Див. також
Посилання
- Персоніфікована інформація // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.