Протитанкова артилерія: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
Binc (обговорення | внесок) Коректура |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
'''Протита́нкова артиле́рія''' — вид [[артилерія|артилерії]], призначений для ураження [[танк]]ів, [[Самохідна артилерійська установка|самохідних артилерійських установок]] і іншої [[Бронетехніка|броньованої техніки]]. Організаційно складається з протитанкових (ПТ) артилерійських підрозділів і частин. |
'''Протита́нкова артиле́рія''' — вид [[артилерія|артилерії]], призначений для ураження [[танк]]ів, [[Самохідна артилерійська установка|самохідних артилерійських установок]] і іншої [[Бронетехніка|броньованої техніки]]. Організаційно складається з протитанкових (ПТ) артилерійських підрозділів і частин. |
||
Зародження протитанкової артилерії пов'язане із застосуванням на полі бою танків в [[Перша світова війна| |
Зародження протитанкової артилерії пов'язане із застосуванням на полі бою танків в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. З 1916 як [[Протитанкова гармата|протитанкові гармати]] застосовувалися легкі гармати польової артилерії зі звичайними снарядами. Першими спеціальними протитанковими гарматами (кін. 20-х — поч. 30-х рр.) були малокаліберні 25—37-мм гармати. |
||
До 1940 калібр протитанкових гармат збільшився до 50 мм. З розвитком протитанкової артилерії визначалися її організаційні форми, розроблялися способи стрільби і принципи бойового застосування. |
До 1940 калібр протитанкових гармат збільшився до 50 мм. З розвитком протитанкової артилерії визначалися її організаційні форми, розроблялися способи стрільби і принципи бойового застосування. |
Поточна версія на 11:13, 16 лютого 2019
Протита́нкова артиле́рія — вид артилерії, призначений для ураження танків, самохідних артилерійських установок і іншої броньованої техніки. Організаційно складається з протитанкових (ПТ) артилерійських підрозділів і частин.
Зародження протитанкової артилерії пов'язане із застосуванням на полі бою танків в Першій світовій війні. З 1916 як протитанкові гармати застосовувалися легкі гармати польової артилерії зі звичайними снарядами. Першими спеціальними протитанковими гарматами (кін. 20-х — поч. 30-х рр.) були малокаліберні 25—37-мм гармати.
До 1940 калібр протитанкових гармат збільшився до 50 мм. З розвитком протитанкової артилерії визначалися її організаційні форми, розроблялися способи стрільби і принципи бойового застосування.
Див. також[ред. | ред. код]
- Артилерія
- Артилерійський дивізіон
- Самохідна артилерія
- Протитанкова керована ракета
- Реактивна артилерія
Джерела[ред. | ред. код]
- Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 283. — ISBN 00101-030. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |