Андре Львов: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
прибирання піктограми попереду визначення, replaced: 185-189 → 185—1 за допомогою [[Project:A...
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
Рядок 31: Рядок 31:
Батько майбутнього вченого&nbsp;— Соломон Кеселевич Львов&nbsp;— був народовольцем, а згодом психіатром, головним лікарем психіатричної лікарні під [[Париж]]ем; за участь у студентському революційному русі в [[Київ|Києві]] був разом з братами Наумом (1856—1889) та Ароном засланий в Олонецьку губернію, і після втечі в [[1887]] року емігрував до Франції. У 1910—1911 роках він разом з Полем Серьйо (Paul Sérieux) очолював державну експедицію з вивчення психічних захворювань і психіатричної допомоги в [[Північна Африка|Північній Африці]] ([[Алжир]] та [[Марокко]]). Після експедиції опублікував низку важливих публікацій з психіатричної епідеміології, що мають значення для історії медицини донині <ref>[http://aslimnet.free.fr/traductions/articles/j_bennani.htm S. Lwoff et P. Sérieux, «Sur quelques moyens de contrainte appliqués aux aliénés du Maroc», ''Revue de psychiatrie'', 1911, № 15, pp. 185-189 et «Les aliénés au Maroc», ''Annales médico-psychologiques'', 1911, t. 1, p. 471]</ref>. За дорученням Міністерства внутрішніх справ займався також вивченням організації медичної допомоги психічнохворим у сільській місцевості в долині [[Сена|Сени]], що знайшло відображення в колективних монографіях " Rapport sur le service des aliénés du département de la Seine pour l'année 1911 " і " Rapport Sur Le Service Des Aliénés Du Département De La Seine Pendant L'année 1914 et 1915 ". Саме батько зацікавив юного Львова медициною, коли ще підлітком приводив його з собою на ранкові обходи хворих <ref>[http://faqs.org/health/bios/43/Andr-Lwoff.html Біографія А. Львова]</ref>.
Батько майбутнього вченого&nbsp;— Соломон Кеселевич Львов&nbsp;— був народовольцем, а згодом психіатром, головним лікарем психіатричної лікарні під [[Париж]]ем; за участь у студентському революційному русі в [[Київ|Києві]] був разом з братами Наумом (1856—1889) та Ароном засланий в Олонецьку губернію, і після втечі в [[1887]] року емігрував до Франції. У 1910—1911 роках він разом з Полем Серьйо (Paul Sérieux) очолював державну експедицію з вивчення психічних захворювань і психіатричної допомоги в [[Північна Африка|Північній Африці]] ([[Алжир]] та [[Марокко]]). Після експедиції опублікував низку важливих публікацій з психіатричної епідеміології, що мають значення для історії медицини донині <ref>[http://aslimnet.free.fr/traductions/articles/j_bennani.htm S. Lwoff et P. Sérieux, «Sur quelques moyens de contrainte appliqués aux aliénés du Maroc», ''Revue de psychiatrie'', 1911, № 15, pp. 185-189 et «Les aliénés au Maroc», ''Annales médico-psychologiques'', 1911, t. 1, p. 471]</ref>. За дорученням Міністерства внутрішніх справ займався також вивченням організації медичної допомоги психічнохворим у сільській місцевості в долині [[Сена|Сени]], що знайшло відображення в колективних монографіях " Rapport sur le service des aliénés du département de la Seine pour l'année 1911 " і " Rapport Sur Le Service Des Aliénés Du Département De La Seine Pendant L'année 1914 et 1915 ". Саме батько зацікавив юного Львова медициною, коли ще підлітком приводив його з собою на ранкові обходи хворих <ref>[http://faqs.org/health/bios/43/Andr-Lwoff.html Біографія А. Львова]</ref>.


Мати, Марія Яківна Львова (в дівоцтві ''Симонович'' або ''Сімінович'', 1864—1955)&nbsp;— [[скульптор]], двоюрідна сестра (по матері) художника [[Сєров Валентин Олександрович|Валентина Сєрова]], зображена ним на відомій картині [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=5042 « Дівчина, освітлена сонцем »] (переданої нею в дар [[Третьяковська галерея|Третьяковської галереї]] в [[1940]] році) <ref>[http://www.vestnik.com/issues/2001/0508/win/orlov.htm Дівчина, освітлена сонцем]</ref> і на пізнішому [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7024 портреті] <ref>[http://nt.ru/nl/mf/lwoff.htm Лауреати Нобелівської премії:Енциклопедія]:Пер. з англ. Москва:Прогрес, 1992.</ref><ref>[http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NATURE/08_01/GOLUB.HTM Біографічні дані А.М. Львова]</ref>. Вчилася скульптурі й живопису в [[Париж]]і, де познайомилася з майбутнім чоловіком. Залишила мемуари (1949) про свою сестру [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=5041 Надію Яківну Симонович] (в заміжжі ''Дервіз '', 1866—1907) та її чоловіка художника [[Дервіз Володимир Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Дервіза]] (1853—1937)&nbsp;— батьків відомої художниці [[Фаворська Марія Володимирівна|М.&nbsp;В.&nbsp;Фаворської]] (1887—1959).
Мати, Марія Яківна Львова (в дівоцтві ''Симонович'' або ''Сімінович'', 1864—1955)&nbsp;— [[скульптор]], двоюрідна сестра (по матері) художника [[Сєров Валентин Олександрович|Валентина Сєрова]], зображена ним на відомій картині [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=5042 « Дівчина, освітлена сонцем »] (переданої нею в дар [[Третьяковська галерея|Третьяковської галереї]] в [[1940]] році) <ref>[http://www.vestnik.com/issues/2001/0508/win/orlov.htm Дівчина, освітлена сонцем]</ref> і на пізнішому [https://web.archive.org/web/20070927222941/http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7024 портреті] <ref>[http://nt.ru/nl/mf/lwoff.htm Лауреати Нобелівської премії:Енциклопедія]:Пер. з англ. Москва:Прогрес, 1992.</ref><ref>[http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NATURE/08_01/GOLUB.HTM Біографічні дані А.М. Львова]</ref>. Вчилася скульптурі й живопису в [[Париж]]і, де познайомилася з майбутнім чоловіком. Залишила мемуари (1949) про свою сестру [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=5041 Надію Яківну Симонович] (в заміжжі ''Дервіз '', 1866—1907) та її чоловіка художника [[Дервіз Володимир Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Дервіза]] (1853—1937)&nbsp;— батьків відомої художниці [[Фаворська Марія Володимирівна|М.&nbsp;В.&nbsp;Фаворської]] (1887—1959).


Дід ученого&nbsp;— [[Симонович Яків Миронович|Яків Миронович Симонович]] (1840—1883)&nbsp;— дитячий лікар, випускник Медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія), автор наукових книг з педіатрії і педагогіки ("Наочне навчання для дітей, тільки що надійшли в народну школу ", [[Тифліс]], 1870 ; "Теорія [[Природний добір|природного добору]] та її застосування до людини ", [[Тифліс]], 1872; " Основи гігієни ", СПб, 2-е вид., 1883; "Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне вихованні малолітніх дітей ", разом з дружиною А.&nbsp;С.&nbsp;Симонович, СПб, 1874, 1884 і 1907). З [[1876]] року служив в Єлизаветинській дитячої лікарні в [[Петербург|Петербурзі]]; разом з дружиною видавав журнал " Дитячий сад " (1866—1968) і завідував першими дитячими садками на теренах Російської імперії в Петербурзі і Тифлісі.
Дід ученого&nbsp;— [[Симонович Яків Миронович|Яків Миронович Симонович]] (1840—1883)&nbsp;— дитячий лікар, випускник Медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія), автор наукових книг з педіатрії і педагогіки ("Наочне навчання для дітей, тільки що надійшли в народну школу ", [[Тифліс]], 1870 ; "Теорія [[Природний добір|природного добору]] та її застосування до людини ", [[Тифліс]], 1872; " Основи гігієни ", СПб, 2-е вид., 1883; "Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне вихованні малолітніх дітей ", разом з дружиною А.&nbsp;С.&nbsp;Симонович, СПб, 1874, 1884 і 1907). З [[1876]] року служив в Єлизаветинській дитячої лікарні в [[Петербург|Петербурзі]]; разом з дружиною видавав журнал " Дитячий сад " (1866—1968) і завідував першими дитячими садками на теренах Російської імперії в Петербурзі і Тифлісі.


Бабуся вченого&nbsp;— [[Симонович Аделаїда Семенівна|Аделаїда Семенівна Симонович]] (уроджена '' Бергман '', 1844—1933)&nbsp;— педагог, стояла біля витоків дошкільної освіти в Росії, [[27 вересня]] [[1863]] року разом з чоловіком відкрила в [[Петербург|Петербурзі]] перший в Росії дитячий садок і почала видавати журнал «Дитячий сад», присвячений питанням дошкільної освіти <ref>[http:/ / info.hde.kurganobl.ru/b4/4_4/doshobr/dob.1september.ru/2004/10/2.htm Фотографії і матеріали про сім'ю Симонович]</ref>. У 1870—1876 роках завідувала дитячим садком у Тифлісі, в [[1886]] у заснувала при Калачаевской сільській школі в [[Тверська губернія|Тверської губернії]] перші дитячі ясла, в [[1874]] у опублікувала двотомне зібрання своїх з чоловіком статей з педагогіки і психології дошкільного віку " Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне виховання малолітніх дітей ", що витримало два перевидання (у 1884 і 1907 роках, останнє під назвою " Дитячий сад "з ілюстраціями власних дітей). Відомі портрети дітей А.&nbsp;С.&nbsp;Симонович у виконанні В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова (див., наприклад, [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7006 М. Я. Симонович], [http://www.picture.art-catalog.ru / picture.php ? id_picture = 7005 А. Я. Симонович-Дервіз, 1872-1945)] і [http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7014 також вона]).
Бабуся вченого&nbsp;— [[Симонович Аделаїда Семенівна|Аделаїда Семенівна Симонович]] (уроджена '' Бергман '', 1844—1933)&nbsp;— педагог, стояла біля витоків дошкільної освіти в Росії, [[27 вересня]] [[1863]] року разом з чоловіком відкрила в [[Петербург|Петербурзі]] перший в Росії дитячий садок і почала видавати журнал «Дитячий сад», присвячений питанням дошкільної освіти <ref>[http:/ / info.hde.kurganobl.ru/b4/4_4/doshobr/dob.1september.ru/2004/10/2.htm Фотографії і матеріали про сім'ю Симонович]</ref>. У 1870—1876 роках завідувала дитячим садком у Тифлісі, в [[1886]] у заснувала при Калачаевской сільській школі в [[Тверська губернія|Тверської губернії]] перші дитячі ясла, в [[1874]] у опублікувала двотомне зібрання своїх з чоловіком статей з педагогіки і психології дошкільного віку " Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне виховання малолітніх дітей ", що витримало два перевидання (у 1884 і 1907 роках, останнє під назвою " Дитячий сад "з ілюстраціями власних дітей). Відомі портрети дітей А.&nbsp;С.&nbsp;Симонович у виконанні В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова (див., наприклад, [https://web.archive.org/web/20070927222505/http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7006 М. Я. Симонович], [http://www.picture.art-catalog.ru / picture.php ? id_picture = 7005 А. Я. Симонович-Дервіз, 1872-1945)] і [https://web.archive.org/web/20070927222628/http://www.picture.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=7014 також вона]).


Тітка Андре Львова (див. скульптурний портрет [http://www.artlib.ru/index.php?id=11&idp=15&fp=2&uid=803&iid=7895&idg=0&user_serie=0 тут])&nbsp;— [[Симонович-Єфімова Ніна Яківна|Ніна Яківна Симонович-Єфімова]] (1877—1948)&nbsp;— художниця, одна з засновниць і теоретик дитячого лялькового театру в Росії (театр Петрушки), автор книг спогадів про свого двоюрідного брата художника [[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова]] та інших ([http://web.archive.org/web/20071009110912/http://www.artantik.ru/images/pr/9598-0-DSCF9123.JPG « Записки Петрушечника »], Держвидав:Москва-Ленінград, 1925, « Ляльки на тростині», Москва, 1940; " Спогади про Валентина Олександровича Сєрова ", Художник РРФСР: Москва, 1964; " Записки петрушечника та статті про театр ляльок ", Мистецтво: Москва, 1980; " Записки художника ", Радянський художник: Москва, 1982). Дружина скульптора [[Єфімов Іван Семенович|І.&nbsp;С.&nbsp;Єфімова]] (1878—1959), разом з яким в [[1918]] році заснувала перший радянський театр ляльок Єфімових (тепер дитячий театр ляльок ім. [[Сац Наталя Іллівна|М.&nbsp;І.&nbsp;Сац]]) <ref>[http://nasledie-rus.ru/podshivka/7305.php Листування Н.Я. Симонович-Ефімової з блокадного Ленінграда]</ref>. Див. галерею художниці [http://nasledie-rus.ru/projects/pr06.php тут].
Тітка Андре Львова (див. скульптурний портрет [http://www.artlib.ru/index.php?id=11&idp=15&fp=2&uid=803&iid=7895&idg=0&user_serie=0 тут])&nbsp;— [[Симонович-Єфімова Ніна Яківна|Ніна Яківна Симонович-Єфімова]] (1877—1948)&nbsp;— художниця, одна з засновниць і теоретик дитячого лялькового театру в Росії (театр Петрушки), автор книг спогадів про свого двоюрідного брата художника [[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова]] та інших ([https://web.archive.org/web/20071009110912/http://www.artantik.ru/images/pr/9598-0-DSCF9123.JPG « Записки Петрушечника »], Держвидав:Москва-Ленінград, 1925, « Ляльки на тростині», Москва, 1940; " Спогади про Валентина Олександровича Сєрова ", Художник РРФСР: Москва, 1964; " Записки петрушечника та статті про театр ляльок ", Мистецтво: Москва, 1980; " Записки художника ", Радянський художник: Москва, 1982). Дружина скульптора [[Єфімов Іван Семенович|І.&nbsp;С.&nbsp;Єфімова]] (1878—1959), разом з яким в [[1918]] році заснувала перший радянський театр ляльок Єфімових (тепер дитячий театр ляльок ім. [[Сац Наталя Іллівна|М.&nbsp;І.&nbsp;Сац]]) <ref>[http://nasledie-rus.ru/podshivka/7305.php Листування Н.Я. Симонович-Ефімової з блокадного Ленінграда]</ref>. Див. галерею художниці [http://nasledie-rus.ru/projects/pr06.php тут].


Інші родичі: сестра бабусі [[Сєрова Валентина Семенівна|Валентина Семенівна Сєрова]] (уроджена '' Бергман '', 1846—1924)&nbsp;— перша в Росії жінка&nbsp;— професійний композитор <ref>[http:/ / www.lechaim.ru/ARHIV/91/medovar.htm Валентина Сєрова:служіння музичній культурі]</ref>, автор опер « Уріель Акоста» (1885), «Ілля Муромець» (1899), «Марія д'Орваль», «Глитай», фортепіанного циклу, спогадів (Санкт-Петербург, 1914) про сина художника [[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова]] та чоловіка композитора [[Сєров Олександр Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєрова]], чиї опери « Ворожа сила» і «Коваль Вакула» вона закінчила після смерті чоловіка. Двоюрідний племінник Андре Львова&nbsp;— {{нп|Луїс Сімінович||en|Louis Siminovitch}}&nbsp;— [[Канада|канадський]] молекулярний біолог, який в серії спільних робіт з Андре Львовим і Нільсом Кьєлгаардом з дослідження впливу ультрафіолетового випромінювання на лізогенії бактерії вперше продемонстрував його індуктивний вплив на виділення бактеріофага і його роль в загибелі клітини <ref>[http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID = 399 Наукова біографія молекулярного біолога Лу Сіміновича]</ref>.
Інші родичі: сестра бабусі [[Сєрова Валентина Семенівна|Валентина Семенівна Сєрова]] (уроджена '' Бергман '', 1846—1924)&nbsp;— перша в Росії жінка&nbsp;— професійний композитор <ref>[http:/ / www.lechaim.ru/ARHIV/91/medovar.htm Валентина Сєрова:служіння музичній культурі]</ref>, автор опер « Уріель Акоста» (1885), «Ілля Муромець» (1899), «Марія д'Орваль», «Глитай», фортепіанного циклу, спогадів (Санкт-Петербург, 1914) про сина художника [[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєрова]] та чоловіка композитора [[Сєров Олександр Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєрова]], чиї опери « Ворожа сила» і «Коваль Вакула» вона закінчила після смерті чоловіка. Двоюрідний племінник Андре Львова&nbsp;— {{нп|Луїс Сімінович||en|Louis Siminovitch}}&nbsp;— [[Канада|канадський]] молекулярний біолог, який в серії спільних робіт з Андре Львовим і Нільсом Кьєлгаардом з дослідження впливу ультрафіолетового випромінювання на лізогенії бактерії вперше продемонстрував його індуктивний вплив на виділення бактеріофага і його роль в загибелі клітини <ref>[http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID = 399 Наукова біографія молекулярного біолога Лу Сіміновича]</ref>.

Версія за 05:33, 20 лютого 2019

Андре Мішель Львов
фр. André Lwoff
Народився 8 травня 1902(1902-05-08)
Ене-ле-Шато, Альє, Франція
Помер 30 вересня 1994(1994-09-30) (92 роки)
Париж, Франція
Країна Франція Франція
Діяльність біолог, вірусолог, лікар, дослідник, ботанік
Alma mater Інститут Пастера
Lycée Voltaired
Галузь Мікробіологія, вірусологія
Заклад Інститут Пастера
Науковий ступінь доктор філософських і доктор медичних наук
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія наук
Французьке зоологічне товариствоd
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Європейська організація молекулярної біології
Леопольдина
Бельгійська королівська академія медициниd
Національна академія наук США
У шлюбі з Marguerite Lwoffd
Родичі Yakov Simonovichd і Adelaida Semyonovna Simonovitchd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1965), медаль Левенгука

CMNS: Андре Львов у Вікісховищі

Андре́ Міше́ль Львов (фр. André Michel Lwoff, 8 травня 1902, Ене-ле-Шато — 30 вересня 1994, Париж) — французький мікробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1965 рік (разом з Франсуа Жакобом та Жаком Моно) "за відкриття в галузі генетичного контролю синтезу ферментів і вірусів ".

Біографія

Родина

Андре Львов народився 8 травня 1902 року в селі Ене-ле-Шато (департамент Альє, Франція) в єврейській родині російського походження.

Батько майбутнього вченого — Соломон Кеселевич Львов — був народовольцем, а згодом психіатром, головним лікарем психіатричної лікарні під Парижем; за участь у студентському революційному русі в Києві був разом з братами Наумом (1856—1889) та Ароном засланий в Олонецьку губернію, і після втечі в 1887 року емігрував до Франції. У 1910—1911 роках він разом з Полем Серьйо (Paul Sérieux) очолював державну експедицію з вивчення психічних захворювань і психіатричної допомоги в Північній Африці (Алжир та Марокко). Після експедиції опублікував низку важливих публікацій з психіатричної епідеміології, що мають значення для історії медицини донині [1]. За дорученням Міністерства внутрішніх справ займався також вивченням організації медичної допомоги психічнохворим у сільській місцевості в долині Сени, що знайшло відображення в колективних монографіях " Rapport sur le service des aliénés du département de la Seine pour l'année 1911 " і " Rapport Sur Le Service Des Aliénés Du Département De La Seine Pendant L'année 1914 et 1915 ". Саме батько зацікавив юного Львова медициною, коли ще підлітком приводив його з собою на ранкові обходи хворих [2].

Мати, Марія Яківна Львова (в дівоцтві Симонович або Сімінович, 1864—1955) — скульптор, двоюрідна сестра (по матері) художника Валентина Сєрова, зображена ним на відомій картині « Дівчина, освітлена сонцем » (переданої нею в дар Третьяковської галереї в 1940 році) [3] і на пізнішому портреті [4][5]. Вчилася скульптурі й живопису в Парижі, де познайомилася з майбутнім чоловіком. Залишила мемуари (1949) про свою сестру Надію Яківну Симонович (в заміжжі Дервіз , 1866—1907) та її чоловіка художника В. Д. Дервіза (1853—1937) — батьків відомої художниці М. В. Фаворської (1887—1959).

Дід ученого — Яків Миронович Симонович (1840—1883) — дитячий лікар, випускник Медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія), автор наукових книг з педіатрії і педагогіки ("Наочне навчання для дітей, тільки що надійшли в народну школу ", Тифліс, 1870 ; "Теорія природного добору та її застосування до людини ", Тифліс, 1872; " Основи гігієни ", СПб, 2-е вид., 1883; "Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне вихованні малолітніх дітей ", разом з дружиною А. С. Симонович, СПб, 1874, 1884 і 1907). З 1876 року служив в Єлизаветинській дитячої лікарні в Петербурзі; разом з дружиною видавав журнал " Дитячий сад " (1866—1968) і завідував першими дитячими садками на теренах Російської імперії в Петербурзі і Тифлісі.

Бабуся вченого — Аделаїда Семенівна Симонович (уроджена Бергман , 1844—1933) — педагог, стояла біля витоків дошкільної освіти в Росії, 27 вересня 1863 року разом з чоловіком відкрила в Петербурзі перший в Росії дитячий садок і почала видавати журнал «Дитячий сад», присвячений питанням дошкільної освіти [6]. У 1870—1876 роках завідувала дитячим садком у Тифлісі, в 1886 у заснувала при Калачаевской сільській школі в Тверської губернії перші дитячі ясла, в 1874 у опублікувала двотомне зібрання своїх з чоловіком статей з педагогіки і психології дошкільного віку " Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне виховання малолітніх дітей ", що витримало два перевидання (у 1884 і 1907 роках, останнє під назвою " Дитячий сад "з ілюстраціями власних дітей). Відомі портрети дітей А. С. Симонович у виконанні В. А. Сєрова (див., наприклад, М. Я. Симонович, / picture.php ? id_picture = 7005 А. Я. Симонович-Дервіз, 1872-1945) і також вона).

Тітка Андре Львова (див. скульптурний портрет тут) — Ніна Яківна Симонович-Єфімова (1877—1948) — художниця, одна з засновниць і теоретик дитячого лялькового театру в Росії (театр Петрушки), автор книг спогадів про свого двоюрідного брата художника В. А. Сєрова та інших (« Записки Петрушечника », Держвидав:Москва-Ленінград, 1925, « Ляльки на тростині», Москва, 1940; " Спогади про Валентина Олександровича Сєрова ", Художник РРФСР: Москва, 1964; " Записки петрушечника та статті про театр ляльок ", Мистецтво: Москва, 1980; " Записки художника ", Радянський художник: Москва, 1982). Дружина скульптора І. С. Єфімова (1878—1959), разом з яким в 1918 році заснувала перший радянський театр ляльок Єфімових (тепер дитячий театр ляльок ім. М. І. Сац) [7]. Див. галерею художниці тут.

Інші родичі: сестра бабусі Валентина Семенівна Сєрова (уроджена Бергман , 1846—1924) — перша в Росії жінка — професійний композитор [8], автор опер « Уріель Акоста» (1885), «Ілля Муромець» (1899), «Марія д'Орваль», «Глитай», фортепіанного циклу, спогадів (Санкт-Петербург, 1914) про сина художника В. А. Сєрова та чоловіка композитора О. М. Сєрова, чиї опери « Ворожа сила» і «Коваль Вакула» вона закінчила після смерті чоловіка. Двоюрідний племінник Андре Львова — Луїс Сімінович[en] — канадський молекулярний біолог, який в серії спільних робіт з Андре Львовим і Нільсом Кьєлгаардом з дослідження впливу ультрафіолетового випромінювання на лізогенії бактерії вперше продемонстрував його індуктивний вплив на виділення бактеріофага і його роль в загибелі клітини [9].

Життєпис і наукова кар'єра

У 19-річному віці вступив до Пастерівського інституту, де навчався у всесвітньо відомого французького мікробіолога Едуара Шатона (фр. Edouard Chatton), з яким згодом працював разом протягом 17 років. Перші дослідження Львова були в області паразитичених інфузорій, циклу їхнього розвитку і морфогенезу. Пізніше працював над проблемами, пов'язаними з харчуванням найпростіших одноклітинних організмів. В 1962 році запропонував класифікацію вірусів. Запровадив поняття провіруса; роботи з дослідження механізму зараження провірусом бактерій були удостоєні Нобелівської премії.

В 1925 році одружився з Маргеріт Бурдале (Marguerite Lwoff, 1905—1979), з якою познайомився в Пастерівському інституті й надалі проводив спільні дослідження. В 1929 році отримав медичний ступінь в Паризькому університеті, в у 1932 — ступінь доктора філософії.

В 19321933 роках завдяки гранту Рокфеллерівського фонду працював у лабораторії Отто Меєргофа в Гайдельберзькому університеті. У 1936 році завдяки іншому гранту того ж фонду працював у Кембриджі в лабораторії Девіда Кейліна. В 1938 році Львов стає деканом факультету в Пастерівському інституті, а в 1959 році професором мікробіології на Факультеті наук в Паризькому університеті

Відзнаки

Андре Львов мав почесні ступені низки університетів:

Примітки

Посилання