Вогнепальна рана

Вогнепальне поранення коліна

Вогнепальне поранення коліна

Вогнепальна рана (лат. Vulnus sclopetarium) — пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову (шкіри, слизової або серозної оболонки), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного некрозу і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним мікробним забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку ранової інфекції.

Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) та збільшити радіус її дії, незважаючи на сучасні засоби бронезахисту, призвело до появи тяжких, сукупних і багатофакторних вибухових пошкоджень.

Класифікація вогнепальних ран

Осколкові вторинні множинні рани від ІВП (Імпровізований вибуховий пристрій)

• За характером снарядів, що ранять: кульові, осколкові (осколками неправильної форми; стандартними осколковими елементами (стріловидними, кульковими та ін.).
• За характером поранення: сліпі, наскрізні, дотичні.
• Стосовно порожнин тіла: проникаючі, не проникаючі.
• За кількісною характеристикою: одиночні, множинні.
• За локалізацією: ізольовані (голови, шиї, грудної клітки, живота, таза, хребта, кінцівок); поєднані (2 анатомічні області або більше).
• За обтяжливими наслідками, що супроводжуються:
  • масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих судин);
  • гострою регіонарною ішемією тканин;
  • пошкодженням життєво-важливих органів, анатомічних структур;
  • пошкодженням кісток і суглобів;
  • травматичним шоком.
• За клінічним перебігом раневого процесу: ускладнені, не ускладнені.

Перша допомога

Головними об'єктами лікувального впливу при вогнепальному пораненні є зона первинної руйнації (некрозу) тканин і ділянки вторинного некрозу навколо неї, а також мікробна флора рани. З перших годин після поранення поряд зі знеболюванням і припиненням кровотечі необхідно забезпечити умови для самоочищення рани і обмежити розповсюдження вторинного некробіозу.
Лікування починається з накладання первинної пов'язки. Остання захищає рану від несприятливого впливу зовнішнього середовища і від повторного мікробного забруднення, забезпечує відтік раневого ексудату з частковим видаленням дрібних елементів первинного забруднення. При великих вогнепальних пораненнях необхідна іммобілізація пошкодженого сегменту, що охороняє його від повторної травматизації.
Центральним компонентом лікувального впливу є хірургічна обробка вогнепальної рани. Більшість вогнепальних ран підлягають ранній хірургічній обробці. У залежності від показань розрізняють первинну, повторну і вторинну хірургічну обробку ран.

Див. також

• Аптечка
• Перша медична допомога
• Травматологія
• Військова медицина
• Хірургічна операція

Посилання

• М. М. Єланський Військово-польова хірургія(рос.)