Яблоновий хребет: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено перенаправлення на Яблоневий хребет Мітка: Вилучено перенаправлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 81: | Рядок 81: | ||
| мапа_першою = |
| мапа_першою = |
||
}} |
}} |
||
'''Я́блоновий хребе́т'''{{sfn|Атлас світу|2005}} ([[бурятська мова|бурятською]]: ''ябалан дабаан'' — «проходимий, проїджий перевал») — [[гірський хребет]] в [[Забайкалля|Забайкаллі]], головним чином в [[Забайкальський край|Забайкальському краї]] [[Росія|Росії]]. |
'''Я́блоновий хребе́т'''<ref name="УРЕ"/>{{sfn|Атлас світу|2005}} ([[бурятська мова|бурятською]]: ''ябалан дабаан'' — «проходимий, проїджий перевал») — [[гірський хребет]] в [[Забайкалля|Забайкаллі]], головним чином в [[Забайкальський край|Забайкальському краї]] [[Росія|Росії]]<ref name="УРЕ"/>. |
||
Витягнутий на 650 |
Витягнутий на 650 км від [[Малханський хребет|Малханського хребта]] на заході до [[Гирло|гирла річки]] [[Нюкжа|Нюкжі]] ([[притока]] [[Олекма|Олекми]]) на сході<ref name="УРЕ"/>. Ширина від 20 до 120 км<ref name="УРЕ"/>. [[Висота]] до 1702 м ([[Конталацький Голець]])<ref name="УРЕ"/>. Пересічні висоти 1400 м<ref name="УРЕ"/>. Складений [[граніт]]ами, [[кристалічні сланці|кристалічними сланцями]], [[пісковик|пісковиками]]<ref name="СГЕ5"/>. Є сліди древнього [[заледеніння]]<ref name="УРЕ"/>. Переважає середньогірський рельєф. Схили вкриті [[модрина|модриновою]], рідше [[ялина|ялиново]]-[[ялиця|ялицевою]] [[тайга|тайгою]]<ref name="УРЕ"/><ref name="СГЕ5"/>. На південних схилах зустрічаються [[Сосна|соснові ліси]]<ref name="СГЕ5"/>. Вершини (вище 1200—1400 м) покриті гірсько-тундровою рослинністю<ref name="СГЕ5"/><ref name="УРЕ"/>. Вище — кам'яні розсипища<ref name="СГЕ5"/>. У долинах — [[Лука (рослинність)|лучна рослинність]]<ref>{{УРЕ}}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist |
{{reflist|2|refs= |
||
<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/11780504/ure/yablonoviy_hrebet Яблоновий хребет] // {{УРЕ}}</ref> |
|||
<ref name="СГЕ5">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s10/e0010817/index.shtml Яблоновый хребет] // {{СГЕ5}}</ref> |
|||
}} |
|||
== Література == |
== Література == |
Версія за 16:27, 23 березня 2019
Яблоновий хребет
Ябалган-Дабан | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Забайкалля | |||
Область | Забайкальський край | |||
Довжина | 650 км | |||
Найвища точка | ||||
- висота | 1 680 м | |||
Розташування Яблонового хребта
| ||||
100000 | ||||
Яблоновий хребет у Вікісховищі |
Я́блоновий хребе́т[1][2] (бурятською: ябалан дабаан — «проходимий, проїджий перевал») — гірський хребет в Забайкаллі, головним чином в Забайкальському краї Росії[1].
Витягнутий на 650 км від Малханського хребта на заході до гирла річки Нюкжі (притока Олекми) на сході[1]. Ширина від 20 до 120 км[1]. Висота до 1702 м (Конталацький Голець)[1]. Пересічні висоти 1400 м[1]. Складений гранітами, кристалічними сланцями, пісковиками[3]. Є сліди древнього заледеніння[1]. Переважає середньогірський рельєф. Схили вкриті модриновою, рідше ялиново-ялицевою тайгою[1][3]. На південних схилах зустрічаються соснові ліси[3]. Вершини (вище 1200—1400 м) покриті гірсько-тундровою рослинністю[3][1]. Вище — кам'яні розсипища[3]. У долинах — лучна рослинність[4].
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к Яблоновий хребет // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ а б в г д (рос.) Яблоновый хребет // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- (рос.) Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 575.