Книга псалмів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Назва: доповнення |
доповнення, джерела |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Chludov david.jpg|thumb|right|309px|<center> IX]] |
[[Файл:Chludov david.jpg|thumb|right|309px|<center> IX]] |
||
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. |
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 духовних пісень, а у православній — 151 пісня, або [[псалом]]<ref>{{Cite book |
||
|last1 = Berlin |
|||
|first1 = Adele |
|||
|authorlink1 = Adele Berlin |
|||
|last2 = Brettler |
|||
|first2 = Marc Zvi |
|||
|authorlink2 = Marc Zvi Brettler |
|||
|chapter = Psalms |
|||
|editor1-last = Berlin |
|||
|editor1-first = Adele |
|||
|editor2-last = Brettler |
|||
|editor2-first = Marc Zvi |
|||
|editor3-last = Fishbane |
|||
|editor3-first = Michael A. |
|||
|title = The Jewish Study Bible |
|||
|publisher = Oxford University Press |
|||
|year = 2004 |
|||
|chapter-url = https://books.google.com/?id=aDuy3p5QvEYC&printsec=frontcover&dq=The+Jewish+Study+Bible,+Tanakh+Translation#v=onepage&q=Psalms&f=false |
|||
|isbn = 9780195297515 |
|||
|ref = harv |
|||
}}</ref><ref>{{Cite book |
|||
| last = Kselman | first = John S. |
|||
| chapter = Psalms |
|||
| editor1-last = Coogan | editor1-first = Michael David |
|||
| editor2-last = Brettler | editor2-first = Marc Zvi |
|||
| editor3-last = Newsom | editor3-first = Carol Ann |
|||
| title = The New Oxford Annotated Bible with the Apocryphal/Deuterocanonical Books |
|||
| publisher = Oxford University Press |
|||
| year = 2007 |
|||
| chapter-url = https://books.google.com/?id=Nc-i_pQsiW8C&pg=PA775&dq=The+New+Oxford+Annotated+Bible+Psalms#v=onepage&q=The%20New%20Oxford%20Annotated%20Bible%20Psalms&f=false |
|||
| isbn = 978-0-19-528880-3 |
|||
| ref = harv |
|||
}}</ref>. |
|||
== Назва == |
== Назва == |
||
| Рядок 15: | Рядок 47: | ||
== Структура == |
== Структура == |
||
=== У різних традиціях === |
|||
У юдейській і західній традиціях Псалтир поділений на 5 книг. У східній — на 20 [[кафізма|кафізм]] ([[Псалом 151|151 псалом]] не входить до жодної). |
|||
=== Тематика === |
|||
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68. |
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68. |
||
| Рядок 43: | Рядок 80: | ||
* [[Забур|Псалтир в ісламі]] |
* [[Забур|Псалтир в ісламі]] |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
{{Псалми}} |
{{Псалми}} |
||
Версія за 20:34, 1 квітня 2019
Книга Псалмів, також Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 духовних пісень, а у православній — 151 пісня, або псалом[1][2].
Назва
Гебрейська назва книги — «Тегілім», «Теілім» (івр. תְּהִלִּים), що буквально означає «хвалительні пісні». Українська назва Псалтир (заст. Псалтирь)[3] походить через староцерк.-слов. Ψалтирь, Ψалтырь від грец. Ψαλτήριον, Псалтеріон, Псалтіріон[4]. Саме слово ψαλτήριον означає струнно-щипковий музичний інструмент (псалтерій), у «Септуагінті» ним перекладені назви різних єврейських музичних інструментів, що використовувалися як акомпанемент псалмам. У грецькій мові також використовується назва Ψαλμοί, Βίβλος Ψαλμών («Псалми», «Книга Псалмів»).
Авторство і призначення
Всупереч апокрифічним історіям, в яких авторство псалмів приписують винятково Давидові, нині вважають, що Псалтир є поетичною збіркою, яку поступово написали кілька авторів; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богові та Його ділам.
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили[5], і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську[6] мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з тлумаченням («тлумачний») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.
Структура
У різних традиціях
У юдейській і західній традиціях Псалтир поділений на 5 книг. У східній — на 20 кафізм (151 псалом не входить до жодної).
Тематика
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.
Переклади і видання
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
Переклади Псалтиря українською мовою зробили: Іван Пулюй (1903 з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.
Примітки
- ↑ Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi (2004). Psalms. У Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi; Fishbane, Michael A. (ред.). The Jewish Study Bible. Oxford University Press. ISBN 9780195297515.
- ↑ Kselman, John S. (2007). Psalms. У Coogan, Michael David; Brettler, Marc Zvi; Newsom, Carol Ann (ред.). The New Oxford Annotated Bible with the Apocryphal/Deuterocanonical Books. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-528880-3.
- ↑ Псалтирь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Чепа М.-Л. А. Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7. — К.,2004. — С. 345—353. ISSN 2077—2289.
- ↑ Древняя рукописная Псалтырь, принадлежащая библиотеке Андрея Чепы. Рукопись Церковно-археологического музея. Інститут рукопису НБУВ. Ф.1. № 47146.
Література
- Псалтир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 7. — С. 2408–2409.
Посилання
 |
У Вікіджерелах є |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Книга псалмів |
- Псалтир церковнослов'янською
- Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові
- Псалтир латиною
Див. також
| ||||||||
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||
