Скупщина Чорногорії: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Learned cat (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Політика Чорногорії}}
[[Файл:Coat of arms of Montenegro.svg|thumb|]]

'''Скупщина Чорногорії''' ([[сербська мова|серб.]], {{lang-cg|Скупштина Црне Горе/Skupština Crne Gore}}) — представницький орган і носій законодавчої влади ([[парламент]]) [[Чорногорія|Чорногорії]].
'''Скупщина Чорногорії''' ([[сербська мова|серб.]], {{lang-cg|Скупштина Црне Горе/Skupština Crne Gore}}) — представницький орган і носій законодавчої влади ([[парламент]]) [[Чорногорія|Чорногорії]].



Версія за 17:59, 11 квітня 2019

Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Чорногорії
Категорія КатегоріяІнші країни

Скупщина Чорногорії (серб., чорн. Скупштина Црне Горе/Skupština Crne Gore) — представницький орган і носій законодавчої влади (парламент) Чорногорії.

Історія

За результатами референдуму 2006 року парламент проголосив незалежність Чорногорії та її вихід зі складу федерації Сербія і Чорногорія 3 червня 2006.

28 квітня 2017 року Скупщина одноголосно 46 голосами ратифікувала закон про вступ країни до НАТО[1][2].

Повноваження та обов'язки

Парламент затверджує кандидатуру прем'єр-міністра, висунуту президентом, при цьому міністерські посади розподіляються прем'єр-міністром. Скупщина має право винести вотум недовіри уряду.

Скупщина затверджує всі закони, ратифікує міжнародні акти, призначає суддів усіх рівнів, приймає бюджет і виконує інші обов'язки, відображені в конституції.

Депутати

Депутати обираються на чотирирічний термін. Один депутат представляє 6000 виборців, що впливає на загальну кількість депутатів. Сьогодні їх 81, тоді як в минулій сесії було 74.

Спікери парламенту

Див. також

Посилання

Примітки

  1. Izglasan ulazak CG u NATO. RTCG. 28.04.2017. Процитовано 28.04.2017.
  2. Парламент Чорногорії ратифікував вступ країни до НАТО. Європейська правда. 28 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.