Данелія Георгій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KrBot (обговорення | внесок)
видалення шаблону {{нещодавно померли}}, що був встановлений 7 днів тому
Рядок 30: Рядок 30:
Георгій Миколайович захоплюється живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — [[Федеріко Фелліні]] (особливо фільм «[[Вісім з половиною (фільм)|Вісім з половиною]]»), [[Міхалков Микита Сергійович|Микита Михалков]].
Георгій Миколайович захоплюється живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — [[Федеріко Фелліні]] (особливо фільм «[[Вісім з половиною (фільм)|Вісім з половиною]]»), [[Міхалков Микита Сергійович|Микита Михалков]].


Мешкав і працював у [[Москва|Москві]]. Помер 4 квітня 2019 року. Похований 9 квітня на Новодівочому цвінтарі.
Мешкав і працював у [[Москва|Москві]]. Помер 4 квітня 2019 року у Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвінтарі.


== Фільмографія ==
== Фільмографія ==

Версія за 12:47, 14 квітня 2019

Данелія Георгій Миколайович
გიორგი დანელია
Зображення
Георгій Данелія, 2010
Георгій Данелія, 2010
Ім'я при народженні გიორგი დანელია
Дата народження 25 серпня 1930(1930-08-25)[1]
Місце народження Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР[1]
Дата смерті 4 квітня 2019(2019-04-04) (88 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР, Росія
Alma mater Московський архітектурний інститут (1955) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1959)
Професія актор, продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра 19582019
Заклад Мосфільм і Вищі курси сценаристів і режисерівd
Членство СК СРСР і РАМd
Magnum opus Міміно, Зовсім безнадійний, Афоня і Я простую Москвою
Нагороди
IMDb ID 0199381
CMNS: Данелія Георгій Миколайович у Вікісховищі

Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია; 25 серпня 1930(19300825), Тбілісі — 4 квітня 2019, Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).

Біографія

Батько — Данелія Микола Дмитрович (19021981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (19591985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.

У 1955 році закінчив Московський архітектурний інститут. У 1956 Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.

Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звертається до жанру сатири, він стає визнаним майстром комедії. Творчість Данелія вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелія як режисера.

У 19671970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).

Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».

У 1980-ті роки запрошувався до журі Найвищої ліги КВК.

Георгій Миколайович захоплюється живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.

Мешкав і працював у Москві. Помер 4 квітня 2019 року у Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвінтарі.

Фільмографія

Режисер

Сценарист

Актор

Продюсер

Книги

  • Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2006) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра
  • Про кого тост — п'є до дна (2006) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
  • Чіто-гріто (2007) (рос. Чито-грито)
  • Джентельмени удачі та інші кіносценарії (2008)
  • Не журись! (2008) (рос. Не горюй!)
  • Кіт пішов, а посмішка залишилась (2014) (рос. Кот ушел, а улыбка осталась)

Премії та нагороди

Примітки

Посилання