Ромуальд Міллер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився [[9 січня]] [[1882]] в Лодзі. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання кілька разів переривав через арешти, але [[1908]] року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Працював повітовим архітектором у [[Пйотркув-Трибунальський|Пйотркові]], а згодом губерніальним у Лодзі.<ref name="Lkz 130"> Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych.&nbsp;— Łódź : Księży Młyn, 2009.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 978-83-61253-44-0.</ref> Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання у Петербурзі. [[1902]] року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.<ref>Нёман.&nbsp;— №&nbsp;7—12.&nbsp;— 1990.&nbsp;— С. 94.</ref> Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві [[4 травня|4]]—[[5 травня]] [[1934]] року.<ref>Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp; 4.&nbsp;— S. 127—128.</ref>
Народився [[9 січня]] [[1882]] в Лодзі. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але [[1908]] року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у [[Пйотркув-Трибунальський|Пйотркові]]. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14. [[1918]] року переїхав до Варшави, де став очільником Архітектурного відділу Варшавської державної залізниці.<ref name="Lkz 130"> Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych.&nbsp;— Łódź : Księży Młyn, 2009.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 978-83-61253-44-0.</ref> Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання у Петербурзі. [[1902]] року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.<ref>Нёман.&nbsp;— №&nbsp;7—12.&nbsp;— 1990.&nbsp;— С. 94.</ref> Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві [[4 травня|4]]—[[5 травня]] [[1934]] року.<ref>Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp; 4.&nbsp;— S. 127—128.</ref>


Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві ([[1931]])<ref> Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike.&nbsp;— 1937.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 219.</ref>, на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі ([[1932]])<ref>Kronika // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1932.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 154.</ref>, другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків ([[1933]])<ref>Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— S. 38.</ref>, проектів будинку управління митниці у Гдині ([[1934]])<ref>Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S. 188.</ref>.
Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві ([[1931]])<ref> Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike.&nbsp;— 1937.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 219.</ref>, на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі ([[1932]])<ref>Kronika // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1932.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 154.</ref>, другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків ([[1933]])<ref>Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— S. 38.</ref>, проектів будинку управління митниці у Гдині ([[1934]])<ref>Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S. 188.</ref>.
Рядок 31: Рядок 31:


== Роботи ==
== Роботи ==
* Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.<ref name="Lkz 130"/>
* Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.<ref>''Krzyżakowa&nbsp;K.'' Rozwój architektury // Stolica.&nbsp;— 12 listopada 1978.&nbsp;— №&nbsp;46 (1612).&nbsp;— S. 4.</ref>
* Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.<ref>''Krzyżakowa&nbsp;K.'' Rozwój architektury // Stolica.&nbsp;— 12 listopada 1978.&nbsp;— №&nbsp;46 (1612).&nbsp;— S. 4.</ref>
* Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства [[Юзеф Кабан|Юзефа Кабана]].<ref>''Gliński&nbsp;W.'' Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;T. 24, №&nbsp;2.&nbsp;— S. 53.&nbsp;— ISSN 1231—1634.</ref>
* Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства [[Юзеф Кабан|Юзефа Кабана]].<ref>''Gliński&nbsp;W.'' Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;T. 24, №&nbsp;2.&nbsp;— S. 53.&nbsp;— ISSN 1231—1634.</ref>
* Офіцерське казино у Рембертові. [[1923]] рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського [[1930]] року.<ref>Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. &nbsp;— 1923. &nbsp;— №&nbsp;10—12.&nbsp;— S. 336—338.</ref>
* Офіцерське казино у Рембертові. [[1923]] рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського [[1930]] року.<ref>Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. &nbsp;— 1923. &nbsp;— №&nbsp;10—12.&nbsp;— S. 336—338.</ref>
* Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. [[1931]]).<ref>''Woźnicki&nbsp;S.'' Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1931.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— S. 377—378.</ref>
* Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. [[1931]]).<ref>''Woźnicki&nbsp;S.'' Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1931.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— S. 377—378.</ref>
* Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві ([[1933]]—[[1934]]).<ref name="Lkz 130"/>
* «Дім залізничників» у Львові на нинішній вулиці Федьковича, 54/56. Споруджував у [[1929]]–[[1937]] роках [[Генрик Заремба]]<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 544 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>.
* «Дім залізничників» у Львові на нинішній [[Вулиця Федьковича (Львів)|вулиці Федьковича]], 54/56. Споруджував у [[1929]]–[[1937]] роках [[Генрик Заремба]]<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 544 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>.
* Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.<ref>Zeszyty Architektury Polskiej.&nbsp;— 1988.&nbsp;— № 5—6.&nbsp;— S. 6.&nbsp;— ISSN 0239-3549.</ref>
* Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.<ref>Zeszyty Architektury Polskiej.&nbsp;— 1988.&nbsp;— № 5—6.&nbsp;— S. 6.&nbsp;— ISSN 0239-3549.</ref>


Версія за 05:46, 15 квітня 2019

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Aeou (внесок, журнали) о 05:46 UTC (2646188 хвилин тому).

Ромуальд Міллер
Народження 9 січня 1882(1882-01-09)
Смерть 29 липня 1945(1945-07-29) (63 роки)
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Діяльність архітектор
Нагороди
орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня
Брати, сестри Jan Nepomucen Millerd
CMNS: Ромуальд Міллер у Вікісховищі

Ромуальд Міллер (Romuald Miller, 9 січня 1882, Лодзь — 29 липня 1945, Отвоцьк) — польський архітектор. Відомий також як публіцист і політик.

Біографія

Народився 9 січня 1882 в Лодзі. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але 1908 року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у Пйотркові. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14. 1918 року переїхав до Варшави, де став очільником Архітектурного відділу Варшавської державної залізниці.[1] Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання у Петербурзі. 1902 року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.[2] Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві 4—5 травня 1934 року.[3]

Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931)[4], на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі (1932)[5], другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків (1933)[6], проектів будинку управління митниці у Гдині (1934)[7].

Помер 29 липня 1945 в Отвоцьку. Похований на Алеї заслужених Повонзківського цвинтаря у Варшаві.[8] Президіум Крайової народної ради за поданням Демократичної партії 11 липня 1946 року відзначив Ромуальда Міллера посмертно Хрестом Грюнвальда II ступеня за конспіративну діяльність під час окупації.[9]

Роботи

  • Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.[1]
  • Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.[10]
  • Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства Юзефа Кабана.[11]
  • Офіцерське казино у Рембертові. 1923 рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського 1930 року.[12]
  • Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. 1931).[13]
  • Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві (1933—1934).[1]
  • «Дім залізничників» у Львові на нинішній вулиці Федьковича, 54/56. Споруджував у 1929–1937 роках Генрик Заремба[14].
  • Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.[15]
Статті
  • Miller R. Dom Związku Zawodowego Pracowników Kolejowych Rzeczypospolitej Polskiej // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 6.
  • Miller R. W walce o program // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 7.
  • Miller R. Przybylski Cz. Na marginesie projektów przyszłego statutu ogólnopolskiej organizacji architektonicznej. — 1932. — № 11.
  • Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2.
  • Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3.
  • Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 6.
  • Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2.
  • Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4.
  • Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 7.
  • Miller R. «Patria» — pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B. Pniewskiego // Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 1.

Примітки

  1. ↑ а б в Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 130. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  2. ↑ Нёман. — № 7—12. — 1990. — С. 94.
  3. ↑ Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — №  4. — S. 127—128.
  4. ↑ Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 219.
  5. ↑ Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 5. — S. 154.
  6. ↑ Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. — S. 38.
  7. ↑ Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 6. — S. 188.
  8. ↑ Łoza S. Miller Romuald // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 344.
  9. ↑ Monitor Polski. — 7 listopada 1946. — № 34. — Poz. 286.
  10. ↑ Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  11. ↑ Gliński W. Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne. — 2015. — № T. 24, № 2. — S. 53. — ISSN 1231—1634.
  12. ↑ Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo.  — 1923.  — № 10—12. — S. 336—338.
  13. ↑ Woźnicki S. Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 11. — S. 377—378.
  14. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 544. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  15. ↑ Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 6. — ISSN 0239-3549.

Джерела

  • Miller Romuald // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 329.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ромуальд_Міллер&oldid=24903360