Колти: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 176.36.251.205 (обговорення) до зробленого В.Галушко
Мітка: Відкіт
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 16: Рядок 16:
{{Commonscat|Kolty}}
{{Commonscat|Kolty}}
* ''[[Винокур Іон Срульович|Винокур І. С.]], Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П.'' // «Археологія», № 1, 2003.
* ''[[Винокур Іон Срульович|Винокур І. С.]], Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П.'' // «Археологія», № 1, 2003.
* {{ref-ru}} ''Рыбаков Б.'' [http://www.silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом]. — Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
* {{ref-ru}} ''Рыбаков Б.'' [https://web.archive.org/web/20131011060335/http://silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом]. — Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
* ''Ляусік Н. А.'' [http://www.museum-grodno.by/pages/kolty.html Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ] // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. — Гродна, 2003. — С. 3-5.
* ''Ляусік Н. А.'' [http://www.museum-grodno.by/pages/kolty.html Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. — Гродна, 2003. — С. 3-5.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 14:43, 16 квітня 2019

Колти, перегородчата емаль.
Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області

Ко́лти, однина ко́лт (від прасл. *kъl̥tati — «ворушити», «хитати», «штовхати»[1]) — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Від слова колти походить і діалектна назва сережок — «ковтки»[1].

Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих.

У археології вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).

Ковток, колток (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі металеві філігранних кульки. Поширення — Київське князівство.

Див. також

Література

Примітки

  1. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.