Кіо Еміль Теодорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 9; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 26: Рядок 26:
{{!}}}
{{!}}}
}}
}}
'''Еміль Теодорович Кіо''', '''Еміль Федорович Гіршфельд''' ({{lang-ru|Эми́ль Теодо́рович Ки́о, Эми́ль Фёдо́рович Ги́ршфельд}}, {{нар}}[[11 квітня]] [[1894]]&nbsp;р., м. [[Москва]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{пом}}[[19 грудня]] [[1965]]&nbsp;р., м. [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]])&nbsp;— [[срср|радянський]] [[артист]] [[цирк]]у, [[Ілюзіонізм (шоу)|ілюзіоніст]]. [[Заслужений артист РРФСР]] (від [[19 листопада]] [[1939]]&nbsp;р.), [[народний артист РРФСР]] (з [[15 жовтня]] [[1958]]&nbsp;р.), творець ілюзійних вистав, конструктор циркової апаратури. Спочатку виступав під сценічним [[псевдонім]]ом '''Еміль Ренард''' ({{lang-ru|Эмиль Рена́рд}})<ref>{{cite web |url=http://sobytiya.net.ua/archive,date-2009_03_16,article-igor_kio_stranitsy_gde_stoyala_otme/article.html |title=ИГОРЬ КИО: «Страницу, где стояла отметка о регистрации брака с Галиной Брежневой, из моего паспорта просто вырвали» |author=Тумаркина Ирина, |date=16-23.03.2009 |at=№52 |website="События и люди" |publisher=«События» |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613080654/http://sobytiya.net.ua/archive,date-2009_03_16,article-igor_kio_stranitsy_gde_stoyala_otme/article.html |archivedate= 13.06.2016 }} {{ref-ru}}</ref>. В [[Англія|Англії]] визнаний найкращим фокусником світу (1960), у [[Данія|Данії]] отримав золоту медаль Міжнародної артистичної ложі (1961)<ref name="magicpedia"/>. Родоначальник знаменитої династії ілюзіоністів, Кіо.
'''Еміль Теодорович Кіо''', '''Еміль Федорович Гіршфельд''' ({{lang-ru|Эми́ль Теодо́рович Ки́о, Эми́ль Фёдо́рович Ги́ршфельд}}, {{нар}}[[11 квітня]] [[1894]]&nbsp;р., м. [[Москва]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{пом}}[[19 грудня]] [[1965]]&nbsp;р., м. [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]])&nbsp;— [[срср|радянський]] [[артист]] [[цирк]]у, [[Ілюзіонізм (шоу)|ілюзіоніст]]. [[Заслужений артист РРФСР]] (від [[19 листопада]] [[1939]]&nbsp;р.), [[народний артист РРФСР]] (з [[15 жовтня]] [[1958]]&nbsp;р.), творець ілюзійних вистав, конструктор циркової апаратури. Спочатку виступав під сценічним [[псевдонім]]ом '''Еміль Ренард''' ({{lang-ru|Эмиль Рена́рд}})<ref>{{cite web |url=http://sobytiya.net.ua/archive,date-2009_03_16,article-igor_kio_stranitsy_gde_stoyala_otme/article.html |title=ИГОРЬ КИО: «Страницу, где стояла отметка о регистрации брака с Галиной Брежневой, из моего паспорта просто вырвали» |author=Тумаркина Ирина, |date=16-23.03.2009 |at=№52 |website="События и люди" |publisher=«События» |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160613080654/http://sobytiya.net.ua/archive,date-2009_03_16,article-igor_kio_stranitsy_gde_stoyala_otme/article.html |archivedate=13.06.2016 |accessdate=13.06.2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>. В [[Англія|Англії]] визнаний найкращим фокусником світу (1960), у [[Данія|Данії]] отримав золоту медаль Міжнародної артистичної ложі (1961)<ref name="magicpedia"/>. Родоначальник знаменитої династії ілюзіоністів, Кіо.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 32: Рядок 32:
Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в [[німці|німецько]]-[[єврей]]ській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916&nbsp;р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. [[Кулдіга|Голдінгена]] [[Курляндська губернія|Курляндської губернії]] Російської імперії.
Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в [[німці|німецько]]-[[єврей]]ській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916&nbsp;р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. [[Кулдіга|Голдінгена]] [[Курляндська губернія|Курляндської губернії]] Російської імперії.


Навчався в комерційному училищі. З 1917&nbsp;р.&nbsp;— актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. [[Варшава|Варшаві]]. З 1921&nbsp;р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді&nbsp;— в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928&nbsp;р. гастролював містами країни, потім&nbsp;— в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку (нині&nbsp;— імені М. Горького). Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922&nbsp;р., Еміль Кіо вибрав [[іврит|давньоєврейське]] слово {{lang-he|תְּקִיעָה}} ([[Шофар|ткіо]]), що було знайоме йому з молитов варшавської [[синагога|синагоги]]<ref>Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» ({{lang-ru|Игорь Кио. Последние 24 часа}}) {{ref-ru}}</ref><ref name="bulvar">{{cite web |url=http://www.bulvar.com.ua/arch/2004/456-29/417cdde5d0855/ |title=Игорь КИО: "Наш брак с Галиной Брежневой длился девять дней, а роман со всевозможными преградами - четыре года. Но после отставки Хрущева Галя дала понять, что наши отношения лучше прекратить" (интервью с Игорем Кио) |author=Георгиева Лилия, |date=20 июля 2004, 25 октября 2004 |website=«Бульвар» Гордона |at=№29 (456) 2004, июль |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613083242/http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s456-29_930/333.html |archivedate=13.06.2016 }} {{ref-ru}}</ref>. За іншою версією (яку його син [[Ігор Кіо|Ігор]] вважав несправжньою<ref name="bulvar"/>), він побачив, що світиться вивіска «Кіно», де не горіла буква «Н», і вирішив, що це «непогане циркове [[прізвисько]]».
Навчався в комерційному училищі. З 1917&nbsp;р.&nbsp;— актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. [[Варшава|Варшаві]]. З 1921&nbsp;р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді&nbsp;— в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928&nbsp;р. гастролював містами країни, потім&nbsp;— в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку (нині&nbsp;— імені М. Горького). Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922&nbsp;р., Еміль Кіо вибрав [[іврит|давньоєврейське]] слово {{lang-he|תְּקִיעָה}} ([[Шофар|ткіо]]), що було знайоме йому з молитов варшавської [[синагога|синагоги]]<ref>Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» ({{lang-ru|Игорь Кио. Последние 24 часа}}) {{ref-ru}}</ref><ref name="bulvar">{{cite web |url=http://www.bulvar.com.ua/arch/2004/456-29/417cdde5d0855/ |title=Игорь КИО: "Наш брак с Галиной Брежневой длился девять дней, а роман со всевозможными преградами - четыре года. Но после отставки Хрущева Галя дала понять, что наши отношения лучше прекратить" (интервью с Игорем Кио) |author=Георгиева Лилия, |date=20 июля 2004, 25 октября 2004 |website=«Бульвар» Гордона |at=№29 (456) 2004, июль |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160613083242/http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s456-29_930/333.html |archivedate=13.06.2016 |accessdate=13.06.2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>. За іншою версією (яку його син [[Ігор Кіо|Ігор]] вважав несправжньою<ref name="bulvar"/>), він побачив, що світиться вивіска «Кіно», де не горіла буква «Н», і вирішив, що це «непогане циркове [[прізвисько]]».


З 1932&nbsp;р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку [[Данкман Олександр Морісович|Данкмана О. М.]], почав виступати на арені цирку. Гастролював у [[Румунія|Румунії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Данія|Данії]], [[Японія|Японії]]<ref name="magicpedia"/>.
З 1932&nbsp;р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку [[Данкман Олександр Морісович|Данкмана О. М.]], почав виступати на арені цирку. Гастролював у [[Румунія|Румунії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Данія|Данії]], [[Японія|Японії]]<ref name="magicpedia"/>.
Рядок 38: Рядок 38:
У 1940&nbsp;р. Кіо змінив східні мотиви в одязі на строгий фрак і розширив номер з комічними елементами та участю килимових. Працював з режисерами [[Арнольд Арнольд Григорович|Арнольдом А. Г.]], [[Шахет Борис Олександрович|Шахетом Б. О.]] і [[Местєчкін Марк Соломонович|Местєчкіним М. С.]].
У 1940&nbsp;р. Кіо змінив східні мотиви в одязі на строгий фрак і розширив номер з комічними елементами та участю килимових. Працював з режисерами [[Арнольд Арнольд Григорович|Арнольдом А. Г.]], [[Шахет Борис Олександрович|Шахетом Б. О.]] і [[Местєчкін Марк Соломонович|Местєчкіним М. С.]].


Всі його виступи проходили при незмінних аншлагах: На гастролях у м. [[Бухарест]]і (1957&nbsp;р.) він давав виставу на футбольному стадіоні на 80 тисяч місць глядачів, всі квитки на ту виставу були розпродані за один день; величезні Палаци спорту, що вміщають до 20 тисяч глядачів у м. [[Лондон]]і (1959&nbsp;р.), в м. [[Копенгаген]]і (1960&nbsp;р.), в м. [[Токіо]] (1961&nbsp;р.) і інших світових столицях завжди були заповнені вщерть<ref name="biografii">{{cite web |url=http://www.biografii.com/index.php?name=Meeting&file=anketa&login=Kio_E_T |title=«Кио Эмиль Теодорович (краткая биография)» |author=Titov Sergay, |date= |website="Наши имена" |archiveurl=http://archive.is/Jhtok |archivedate= 13-06-2016 }} {{ref-ru}}</ref>. Гастролюючи у стаціонарних [[цирк]]ах різних країн світу, протягом усього свого творчого життя, він давав по 150—200 аншлагових виступів в кожному місті; ніколи не мав конкуренції; з його іменем пов'язане завоювання беззастережного звання радянського цирку, як найкращого цирку світу<ref name="biografii"/>.
Всі його виступи проходили при незмінних аншлагах: На гастролях у м. [[Бухарест]]і (1957&nbsp;р.) він давав виставу на футбольному стадіоні на 80 тисяч місць глядачів, всі квитки на ту виставу були розпродані за один день; величезні Палаци спорту, що вміщають до 20 тисяч глядачів у м. [[Лондон]]і (1959&nbsp;р.), в м. [[Копенгаген]]і (1960&nbsp;р.), в м. [[Токіо]] (1961&nbsp;р.) і інших світових столицях завжди були заповнені вщерть<ref name="biografii">{{cite web |url=http://www.biografii.com/index.php?name=Meeting&file=anketa&login=Kio_E_T |title=«Кио Эмиль Теодорович (краткая биография)» |author=Titov Sergay, |date= |website="Наши имена" |archiveurl=https://archive.today/20160613101014/http://www.biografii.com/index.php?name=Meeting&file=anketa&login=Kio_E_T |archivedate=13-06-2016 |accessdate=13-06-2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>. Гастролюючи у стаціонарних [[цирк]]ах різних країн світу, протягом усього свого творчого життя, він давав по 150—200 аншлагових виступів в кожному місті; ніколи не мав конкуренції; з його іменем пов'язане завоювання беззастережного звання радянського цирку, як найкращого цирку світу<ref name="biografii"/>.


Помер 19 грудня 1965&nbsp;р. під час гастролей в м. [[Київ|Києві]]. Похований в м. [[Москва|Москві]] на [[Новодівочий цвинтар (Москва)|Новодівичому кладовищі]]<ref>Дата народження на надгробному пам'ятнику вказана&nbsp;— [[1900]].</ref>.
Помер 19 грудня 1965&nbsp;р. під час гастролей в м. [[Київ|Києві]]. Похований в м. [[Москва|Москві]] на [[Новодівочий цвинтар (Москва)|Новодівичому кладовищі]]<ref>Дата народження на надгробному пам'ятнику вказана&nbsp;— [[1900]].</ref>.
Рядок 52: Рядок 52:
* {{ref-ru}}Иллюзионисты и «волшебники». Литературная запись М.&nbsp;Н.&nbsp;Долгополова. М.: Изд. «Правда», библиотека «Огонек», 1959, №&nbsp;26, 32 стр.;
* {{ref-ru}}Иллюзионисты и «волшебники». Литературная запись М.&nbsp;Н.&nbsp;Долгополова. М.: Изд. «Правда», библиотека «Огонек», 1959, №&nbsp;26, 32 стр.;
* {{ref-ru}}Фокус и труд // Нева, 1960, №&nbsp;2, стр. 219;
* {{ref-ru}}Фокус и труд // Нева, 1960, №&nbsp;2, стр. 219;
* {{ref-ru}}На манеже цирка Шумана // Советский цирк, 1961, №&nbsp;1, стр. 24–26<ref name="magicpedia">{{cite web |url=http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |title=«КИО (ГИРШФЕЛЬД-РЕНАРД) Эмиль Теодорович (1894—1965)» |author= |date= |website=«Russian Association of Magicians» |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160611181923/http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |archivedate= 11-06-2016|accessdate=11 червня 2016 }} {{ref-ru}}</ref>.
* {{ref-ru}}На манеже цирка Шумана // Советский цирк, 1961, №&nbsp;1, стр. 24–26<ref name="magicpedia">{{cite web |url=http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |title=«КИО (ГИРШФЕЛЬД-РЕНАРД) Эмиль Теодорович (1894—1965)» |author= |date= |website=«Russian Association of Magicians» |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160611181923/http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |archivedate=11-06-2016 |accessdate=11 червня 2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>.


== Родина ==
== Родина ==
Рядок 58: Рядок 58:
* ''друга'' дружина&nbsp;— Гіршфельд Євгенія Василівна (1920&nbsp;р.нар.);
* ''друга'' дружина&nbsp;— Гіршфельд Євгенія Василівна (1920&nbsp;р.нар.);
* діти&nbsp;— народні артисти РРФСР, ілюзіоністи [[Кіо Еміль Емільович|Еміль Кіо]] (1938&nbsp;р.нар.) і [[Ігор Кіо]] (1944—2006);
* діти&nbsp;— народні артисти РРФСР, ілюзіоністи [[Кіо Еміль Емільович|Еміль Кіо]] (1938&nbsp;р.нар.) і [[Ігор Кіо]] (1944—2006);
* брат&nbsp;— '''Фелікс Федорович Гіршфельд''' ({{lang-ru|Феликс Фёдорович Гиршфельд}}, {{нар}}1904&nbsp;— {{пом}}10 березень 1938), радянський [[анархіст]]-[[містик]], [[журналіст]] з економічних питань в [[газета]]х «Праця» ({{lang-ru|Труд}}) і «Гудок». Випускник Московського промислово-економічного інституту ім. Рикова (1929). Працював [[економіст]]ом-статистиком центрального апарату [[Наркомат]]у шляхів сполучення. У 1924—1928 роках&nbsp;— член анархо-містичного «Ордена Світла» (орден [[тамплієр]]ів, [[лицар]] 1-го ступеня)<ref>Див.: {{книга|заголовок=«Орден российских тамплиеров» : [В 3 т.]|відповідальний=Публ., вступ. ст., коммент., указ. А. Л. Никитина|місце={{М.}} |видавництво="Минувшее" |рік=2003 |том=2: Документы 1930—1944 гг. |серія=Мистические общества и ордена в советской России |сторінок=374, [1] |isbn=5-902073-10-3 }} {{ref-ru}}</ref> . З 1931&nbsp;р. працював заступником завідувача техніко-економічного відділу редакції газети «Гудок». [[Арешт]]ований в 1930—1931&nbsp;р. у справі «Ордена Світла», повторно 31 грудня 1937&nbsp;р. як учасник [[Троцькізм|правотроцькистської]] антирадянської організації в редакції газети «Гудок», [[розстріл]]яний<ref>{{cite web |url=http://mos.memo.ru/shot-41.htm |title=Сталинские «расстрелы в Москве» |author= |date=29.10.2004 |website=проект "Последний адрес" |publisher= |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613091536/http://mos.memo.ru/shot-41.htm |archivedate= 13.06.2016 |quote= Ольховская ул. д.21 кв.11, Гиршфельд Феликс Федорович}} {{ref-ru}}</ref>.
* брат&nbsp;— '''Фелікс Федорович Гіршфельд''' ({{lang-ru|Феликс Фёдорович Гиршфельд}}, {{нар}}1904&nbsp;— {{пом}}10 березень 1938), радянський [[анархіст]]-[[містик]], [[журналіст]] з економічних питань в [[газета]]х «Праця» ({{lang-ru|Труд}}) і «Гудок». Випускник Московського промислово-економічного інституту ім. Рикова (1929). Працював [[економіст]]ом-статистиком центрального апарату [[Наркомат]]у шляхів сполучення. У 1924—1928 роках&nbsp;— член анархо-містичного «Ордена Світла» (орден [[тамплієр]]ів, [[лицар]] 1-го ступеня)<ref>Див.: {{книга|заголовок=«Орден российских тамплиеров» : [В 3 т.]|відповідальний=Публ., вступ. ст., коммент., указ. А. Л. Никитина|місце={{М.}} |видавництво="Минувшее" |рік=2003 |том=2: Документы 1930—1944 гг. |серія=Мистические общества и ордена в советской России |сторінок=374, [1] |isbn=5-902073-10-3 }} {{ref-ru}}</ref> . З 1931&nbsp;р. працював заступником завідувача техніко-економічного відділу редакції газети «Гудок». [[Арешт]]ований в 1930—1931&nbsp;р. у справі «Ордена Світла», повторно 31 грудня 1937&nbsp;р. як учасник [[Троцькізм|правотроцькистської]] антирадянської організації в редакції газети «Гудок», [[розстріл]]яний<ref>{{cite web |url=http://mos.memo.ru/shot-41.htm |title=Сталинские «расстрелы в Москве» |author= |date=29.10.2004 |website=проект "Последний адрес" |publisher= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160613091536/http://mos.memo.ru/shot-41.htm |archivedate=13.06.2016 |quote=Ольховская ул. д.21 кв.11, Гиршфельд Феликс Федорович |accessdate=13.06.2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 72: Рядок 72:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{refbegin|2}}
{{refbegin|2}}
* {{cite web |url=http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |title=«КИО (ГИРШФЕЛЬД-РЕНАРД) Эмиль Теодорович (1894—1965)» |author= |date= |website=«Russian Association of Magicians» |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160611181923/http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |archivedate= 11-06-2016|accessdate=11 червня 2016 }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |title=«КИО (ГИРШФЕЛЬД-РЕНАРД) Эмиль Теодорович (1894—1965)» |author= |date= |website=«Russian Association of Magicians» |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160611181923/http://magicpedia.ru/magicians/tabid/435/articleType/ArticleView/articleId/31/---1894-1965.aspx |archivedate=11-06-2016 |accessdate=11 червня 2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://www.peoples.ru/art/circus/illusionist/emil_kio/interview.html |title= «Эмиль Кио: В жизни фокусы показывать нельзя» |author=Белоусов Денис, |date=2014 |website=Люди. «Знаменитости» |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613092858/http://www.peoples.ru/art/circus/illusionist/emil_kio/interview.html |archivedate= 13.06.2016 |ref=}} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://www.peoples.ru/art/circus/illusionist/emil_kio/interview.html |title=«Эмиль Кио: В жизни фокусы показывать нельзя» |author=Белоусов Денис, |date=2014 |website=Люди. «Знаменитости» |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160613092858/http://www.peoples.ru/art/circus/illusionist/emil_kio/interview.html |archivedate=13.06.2016 |ref= |accessdate=13.06.2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://ria.ru/spravka/20140411/1003444668.html |title=«Биография советского иллюзиониста Эмиля Кио» |author=Коробейников Дмитрий, |date=11.04.2014 |website=РИА «Новости», МИА «Россия сегодня» |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160611173659/http://ria.ru/spravka/20140411/1003444668.html |archivedate= 11-06-2016|accessdate=11 червня 2016 }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://ria.ru/spravka/20140411/1003444668.html |title=«Биография советского иллюзиониста Эмиля Кио» |author=Коробейников Дмитрий, |date=11.04.2014 |website=РИА «Новости», МИА «Россия сегодня» |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160611173659/http://ria.ru/spravka/20140411/1003444668.html |archivedate=11.06.2016 |accessdate=11 червня 2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/369683/bio/ |title=«Эмиль Кио (биография)» |author= |date=23.10.2013 |website="Кино-Театр" |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613095345/http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/369683/bio/ |archivedate= 13-06-2016 }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/369683/bio/ |title=«Эмиль Кио (биография)» |author= |date=23.10.2013 |website="Кино-Театр" |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160613095345/http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/369683/bio/ |archivedate=13.06.2016 |accessdate=13.06.2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://www.biografii.com/index.php?name=Meeting&file=anketa&login=Kio_E_T |title=«Кио Эмиль Теодорович (краткая биография)» |author=Titov Sergay, |date= |website="Наши имена" |archiveurl=http://archive.is/Jhtok |archivedate= 13-06-2016 }} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://www.biografii.com/index.php?name=Meeting&file=anketa&login=Kio_E_T |title=«Кио Эмиль Теодорович (краткая биография)» |author=Titov Sergay, |date= |website="Наши имена" |archiveurl=http://archive.is/Jhtok |archivedate= 13-06-2016 }} {{ref-ru}}



Версія за 08:05, 18 квітня 2019

Еміль Теодорович Кіо
Эмиль Кио
фотопортрет Еміля Ренарда
фотопортрет Еміля Ренарда
фотопортрет Еміля Ренарда
Ім'я при народженні Еміль Теодорович Гіршфельд-Ренард
Інші імена чарівник ХХ століття[1]
Народився 11 квітня 1894(1894-04-11)
Москва
Помер 19 грудня 1965(1965-12-19) (71 рік)
Київ
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльність артист цирку, ілюзіоніст
Дружина Борукаєва Кошерхан Тоховна;
Смірнова Євгенія Василівна
Діти Ігор, Еміль
Батьки Теодор Емільович Гіршфельд,
Беатріс Германівна Гіршфельд
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР — 1939 Народний артист РРФСР— 1958 Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Еміль Теодорович Кіо у Вікісховищі

Еміль Теодорович Кіо, Еміль Федорович Гіршфельд (рос. Эми́ль Теодо́рович Ки́о, Эми́ль Фёдо́рович Ги́ршфельд, нар.11 квітня 1894 р., м. Москва, Російська імперія — пом.19 грудня 1965 р., м. Київ, УРСР) — радянський артист цирку, ілюзіоніст. Заслужений артист РРФСР (від 19 листопада 1939 р.), народний артист РРФСР15 жовтня 1958 р.), творець ілюзійних вистав, конструктор циркової апаратури. Спочатку виступав під сценічним псевдонімом Еміль Ренард (рос. Эмиль Рена́рд)[2]. В Англії визнаний найкращим фокусником світу (1960), у Данії отримав золоту медаль Міжнародної артистичної ложі (1961)[3]. Родоначальник знаменитої династії ілюзіоністів, Кіо.

Життєпис

Поштова марка СРСР із зображенням Кіо Е. Т., 1989 р.

Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в німецько-єврейській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916 р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. Голдінгена Курляндської губернії Російської імперії.

Навчався в комерційному училищі. З 1917 р. — актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. Варшаві. З 1921 р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді — в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928 р. гастролював містами країни, потім — в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку (нині — імені М. Горького). Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922 р., Еміль Кіо вибрав давньоєврейське слово івр. תְּקִיעָה‎ (ткіо), що було знайоме йому з молитов варшавської синагоги[4][5]. За іншою версією (яку його син Ігор вважав несправжньою[5]), він побачив, що світиться вивіска «Кіно», де не горіла буква «Н», і вирішив, що це «непогане циркове прізвисько».

З 1932 р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку Данкмана О. М., почав виступати на арені цирку. Гастролював у Румунії, Великій Британії, Данії, Японії[3].

У 1940 р. Кіо змінив східні мотиви в одязі на строгий фрак і розширив номер з комічними елементами та участю килимових. Працював з режисерами Арнольдом А. Г., Шахетом Б. О. і Местєчкіним М. С..

Всі його виступи проходили при незмінних аншлагах: На гастролях у м. Бухаресті (1957 р.) він давав виставу на футбольному стадіоні на 80 тисяч місць глядачів, всі квитки на ту виставу були розпродані за один день; величезні Палаци спорту, що вміщають до 20 тисяч глядачів у м. Лондоні (1959 р.), в м. Копенгагені (1960 р.), в м. Токіо (1961 р.) і інших світових столицях завжди були заповнені вщерть[1]. Гастролюючи у стаціонарних цирках різних країн світу, протягом усього свого творчого життя, він давав по 150—200 аншлагових виступів в кожному місті; ніколи не мав конкуренції; з його іменем пов'язане завоювання беззастережного звання радянського цирку, як найкращого цирку світу[1].

Помер 19 грудня 1965 р. під час гастролей в м. Києві. Похований в м. Москві на Новодівичому кладовищі[6].

Нагороди

Твори

  • (рос.)Кио Эмиль Фёдорович,. «Фокусы и фокусники». — М. : "Искусство", 1958. — 110 с. Архівовано з джерела 11 червня 2016
  • (рос.)Право и обязанность [про Сталинскую Конституцию] // Газета «Советское искусство», № 58 (344), 17.12.1936, стр. 1;
  • (рос.)Кио и его ассистенты / Советский цирк, 1918—1938 (сборник, отв. ред. Кузнецов Е. М.) Л.–М.: Искусство, 1938, стр. 171—180, 314;
  • (рос.)Иллюзионисты и «волшебники». Литературная запись М. Н. Долгополова. М.: Изд. «Правда», библиотека «Огонек», 1959, № 26, 32 стр.;
  • (рос.)Фокус и труд // Нева, 1960, № 2, стр. 219;
  • (рос.)На манеже цирка Шумана // Советский цирк, 1961, № 1, стр. 24–26[3].

Родина

  • Перша дружина — Борукаєва Кошерхан Тоховна, осетинська театральна актриса;
  • друга дружина — Гіршфельд Євгенія Василівна (1920 р.нар.);
  • діти — народні артисти РРФСР, ілюзіоністи Еміль Кіо (1938 р.нар.) і Ігор Кіо (1944—2006);
  • брат — Фелікс Федорович Гіршфельд (рос. Феликс Фёдорович Гиршфельд, нар.1904 — пом.10 березень 1938), радянський анархіст-містик, журналіст з економічних питань в газетах «Праця» (рос. Труд) і «Гудок». Випускник Московського промислово-економічного інституту ім. Рикова (1929). Працював економістом-статистиком центрального апарату Наркомату шляхів сполучення. У 1924—1928 роках — член анархо-містичного «Ордена Світла» (орден тамплієрів, лицар 1-го ступеня)[7] . З 1931 р. працював заступником завідувача техніко-економічного відділу редакції газети «Гудок». Арештований в 1930—1931 р. у справі «Ордена Світла», повторно 31 грудня 1937 р. як учасник правотроцькистської антирадянської організації в редакції газети «Гудок», розстріляний[8].

Примітки

  1. а б в Titov Sergay,. «Кио Эмиль Теодорович (краткая биография)». "Наши имена". Архів оригіналу за 13-06-2016. Процитовано 13-06-2016. (рос.)
  2. Тумаркина Ирина, (16-23.03.2009). ИГОРЬ КИО: «Страницу, где стояла отметка о регистрации брака с Галиной Брежневой, из моего паспорта просто вырвали». "События и люди". «События». №52. Архів оригіналу за 13.06.2016. Процитовано 13.06.2016. (рос.)
  3. а б в г «КИО (ГИРШФЕЛЬД-РЕНАРД) Эмиль Теодорович (1894—1965)». «Russian Association of Magicians». Архів оригіналу за 11-06-2016. Процитовано 11 червня 2016. (рос.)
  4. Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» (рос. Игорь Кио. Последние 24 часа) (рос.)
  5. а б Георгиева Лилия, (20 июля 2004, 25 октября 2004). Игорь КИО: "Наш брак с Галиной Брежневой длился девять дней, а роман со всевозможными преградами - четыре года. Но после отставки Хрущева Галя дала понять, что наши отношения лучше прекратить" (интервью с Игорем Кио). «Бульвар» Гордона. №29 (456) 2004, июль. Архів оригіналу за 13.06.2016. Процитовано 13.06.2016. (рос.)
  6. Дата народження на надгробному пам'ятнику вказана — 1900.
  7. Див.: «Орден российских тамплиеров» : [В 3 т.] / Публ., вступ. ст., коммент., указ. А. Л. Никитина. — М. : "Минувшее", 2003. — Т. 2: Документы 1930—1944 гг. — 374, [1] с. — (Мистические общества и ордена в советской России) — ISBN 5-902073-10-3. (рос.)
  8. Сталинские «расстрелы в Москве». проект "Последний адрес". 29.10.2004. Архів оригіналу за 13.06.2016. Процитовано 13.06.2016. Ольховская ул. д.21 кв.11, Гиршфельд Феликс Федорович (рос.)

Джерела

Посилання