Балкарці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: an:Balcars, os:Балхъайраг адæм |
SieBot (обговорення | внесок) м робот додав: az:Balkarlar |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
[[an:Balcars]] |
[[an:Balcars]] |
||
[[az:Balkarlar]] |
|||
[[bg:Балкарци]] |
[[bg:Балкарци]] |
||
[[ca:Balkars]] |
[[ca:Balkars]] |
||
Версія за 13:05, 3 травня 2009
| Балкарці Таулу | |
|---|---|
|
Файл:Балкарський танець.jpg Балкарський народний танець | |
| Кількість | бл. 130 тис. чол. |
| Ареал |
 Росія: Кабардино-Балкарія  Туреччина |
| Близькі до: | карачаївці |
| Мова | карачаєво-балкарська мова |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Балка́рці (самоназва таулу, рос. балкарцы) — один із давніх гірських тюркських народів Північного Кавказу.
Територія проживання і чисельність
Балкарці, як і карачаївці, є корінним північно-кавказьким народом, що проживає в Кабардино-Балкарії, населяючи переважно її гірські і передгірські райони у верхів'ї річок Хазнідон, Черек—Балкарський (малкарці), Черек-Безенгієвський (безенгійці, холамці), Чегем (чегемці), Баксан (баксанці або в минулому — урусбіївці) та Малка (малкарці).
Чисельність карачаївців у Росії за даними перепису населення 2002 року — 108 426 особи[1], з них 104 951 особа (бл. 97 % усіх російських балкарців) — у Кабардино-Балкарії, де вони складають понад 11,5 % населення, будучи чисельно третім народом республіки.
Балкарські общини є також у Казахстані, Узбекистані та країнах, куди балкарці-мухаджири в різний час емігрували — Туреччині, США тощо.
Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання в країні 206 представників балкарського етносу, з них 1/5 (40 осіб) в якості рідної вказали мову своєї національності, майже кожний шостий (36 осіб) рідною вважали українську, решта — переважно російську (115 осіб)[2].
Т.ч. чисельність балкарців у світі становить бл. 130 тис. осіб (оцінка, поч. 2000-х рр.).
Мова і релігія
Балкарці разом зі спорідненими карачаївцями розмовляють карачаєво-балкарською мовою[3], що належить до західно-кипчацької підгрупи тюркської групи алтайської мовної сім'ї. Поширена також російська мова. Писемність на основі кирилиці.
За віросповіданням карачаївці майже на 100 % мусульмани-суніти.
Виноски
- ↑ Перепис населення в Росії 2002 року (рос.)
- ↑ Перепис населення в Україні 2001 року (укр.)
- ↑ Міжнародний вказівник мов світу — Карачаєво-балкарська мова
Джерела, посилання та література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988, стор. 203 (стаття "Балкарцы") (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Міжнародний вказівник мов світу - Карачаєво-балкарська мова (англ.)
- Велика Росія — Балкарці (рос.)
- Сайт про автономії та народи Північного Кавказу (рос.)
- Алексеева Е.П. Карачаевцы и балкарцы - древний народ Кавказа, Нальчик, 1963 (рос.)